Сообщение, не относящиеся к теме

Стахановському міському суду
Луганської області
вул. Б. Хмельницького, 37
94005

Позивач:
********** Петрович
94000 м. Стаханов, *********
т. **********
Відповідач 1:
Інспектор групи організації дорожнього руху Алчєвсьго ВДАІ
Скляр Сергій Анатольович
94200 м. Алчєвськ, вул. Донецька,2
т.(06442)2-47-09 \ 2-32-57 \ 2-24-28 \ 2-15-56.

Відповідач 2:
Начальник ДАІ м. Стаханова
Долженко Микола Миколайович
94000 м. Стаханов,
ул. 395-й Шахтерской дивизии, 14б
т.(06444)41175

ПОЗОВНА ЗАЯВА
(про скасування Постанови Серія ВВ1 №088362 по справі
про адміністративне правопорушення від 27.06.2011 року).

Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КпАП України.??????
Сейчас не знаю, пройдёт или нет, если не пройдёт, суд пришлёт письмо - заплатить и предоставить квитанцию, а то рассматривать не будут. На сроках это не отражается. Сколько платить можно уточнить в суде, заодно и выяснить там реквизиты. (гривен не более 35), в случае победы деньги вернут, только надо добавить ходатайство об этом.

Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо особи. передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

02.05.2011р. близько 17 годин на своєму авто я рухався у м. Алчевську по вул. Октябрьської. Дочекавшись кінця підйому, при появі достатньої видимості для маневру я почав обгін транспортного засобу, що рухається зі швидкістю менш ніж 30 км / год, що дозволено ПДР (додаток 2): дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.,але транспортний засіб, який я обганяв почав прискорюватися, чим порушив п. 14.3 ПДР: Водієві транспортного засобу, якого обганяють, забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями, тому мій маневр розтягнувся. Після завершення обгону я був зупинений співробітником ДАІ, який склав на мене протокол за порушення правил обгону - обгін на ділянці з обмеженою оглядовістью п 14.6 і порушення розташування транспортного засобу на проїжджій частині п. 11.2. ПДР: Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини. З пред'явленими звинуваченнями мені не згоден, тому що якщо камера, який знімав інспектор відобразила увесь маневр, то для камери огляд не обмежений, а для мене чомусь виявився обмеженим, хоча, згідно ПДР: оглядовість - об'єктивна можливість бачити дорожню обстановку з місця водія, а не з салону іншого автомобіля, який стояв на узбіччі. П. 11.2 ПДР в даному випадку вважаю непридатний, оскільки я діяв згідно п.11.3: На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу. Не слухаючи моїх доводів, інспектор склав протокол сер. ВВ1 № 325551, вписавши при цьому камеру, якою нібито було зроблено запис мого порушення після підписання мною протоколу поверх закресленою мною порожнього рядка, чим порушив Наказ № 185 від22.02.2001р.,зареєстрований в МЮУ 26.03.2001р. за № 272/5463 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення»: 2.4. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, відносно якої він складений. , 2.7: Кожний документ ... повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства. а також Наказ № 77 від 22.06.2009р., зареєстрований в МЮУ 24.04.2009р. за № 374/16390 «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» 11.17. Записи в протоколах про адміністративні правопорушення... заповнюються розбірливим почерком, а... посада, місце роботи, звання працівника Державтоінспекції МВС записуються друкованими літерами..., до того ж мені не роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. До того ж в протоколі вказана камера «SONY» інв.№ 11305886, а в автомобілі інспектора стояла камера "JVC" без інв. №. Але за правилами підпункту 20.2. Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року N 111 забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Наказ 111 п.18.10.Забороняється використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув.
Потрібно зауважити, що для застосування статті 14-1 КУпАП необхідно, щоб фіксація правопорушення велася саме засобами: фото-, кіно- або відеозйомки, які працюють у автоматичному режимі. Між тим цей технічний засіб не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться в співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо. За таких умов така фіксація не відповідає вимогам закону й не може бути доказом правопорушення.
Посилаючись на п.п.12 ст. 11 Закону «Про міліцію», мене намагались переконати про законність таких дій але цей підпункт дозволяє використовувати кіно-, фото- і звукофіксацію як допоміжний засіб, наприклад диктофон, чим інспектор і скористався. Але п.21 ст.11 того ж Закону «Про міліцію» дозволяє використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. Слід зазначити, що таким нормативно-правовими актами є Наказ МВС України №33 від 01.03.2010р , який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 березня 2010р. за № 262/17557 та Наказ МВС України №111 від 27 березня 2009р., який Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 р. за № 576/16592.
У Наказі №33 немає таких приладів «відеокамера», дозволених ДАІ для несення служби, усі прилади з фото і відео фіксацією, які дозволені, працюють тільки в автоматичному режимі без втручання працівника ДАІ. Відеокамера, згідно із Законом України "Про метрологію і метрологічну діяльність" сертифікації не підлягає, а отже нормативно-правовими актами не передбачена, отже, докази отримані з порушенням ЗУ "Про міліцію" і, згідно ч.3 ст.70 КАСУ - "судом при вирішенні справи не беруться до уваги".
Отже, якщо працівник ДАІ знімає водія на свою камеру побутову, або мобільний телефон, або інший прилад, те це незаконний збір інформації про приватну особу. Ст. 307 ГКУ.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» - інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою відеокамери) повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з підтвердженою відповідністю. Тобто перед застосуванням відеокамера повинна була пройти державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України.
При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Так у ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу крім відеозапису, зробленому не передбаченим чинним законодавством пристрієм, «правопорушення» не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом моєї вини, і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Не прийнявши до уваги усі мої аргументи, на підставі лише вищевказаного відеозапису, розширивши перелік приладів, зазначених у Наказі №33, тим самим перевищивши свої службові повноваження та порушуючи Наказ МВСУ №77 від 26.02.2009, а саме: ...2.13. Посадова особа, яка виносить постанову, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП) а також розд.ІІ ст.7 Дісциплінарного статута ОВС України, затверженного Законом України від 22.02.2006р. №3460-ІV - дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; начальник ДАІ м. Стаханова Долженко Микола Миколайович склав постанову сер. ВВ1 №088362(копія додається), яка теж викликає сумнів відповідності вимог до виконавчого документа згідно зі ст.19 ЗУ "Про виконавче провадження", зокрема: немає дати набрання чинності рішення та строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, на підставі чого винесена постанова.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачєм у протоколі про адміністративне правопорушення не надано доказів правомірності застосування відеокамери, на яку був здійснений запис маневру позивача. Таким чином, інспектор ДАІ вийшов за межі своїх повноважень, встановлених законом, з чого випливає, що такий запис на відеокамеру не може братись до уваги як доказ у цій справі. При цьому, у відповідача відсутні інші докази порушення позивачем ПДР: з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що порушення не зафіксоване свідками, що за наявності неспростованого твердження позивача про відсутність порушення ним ПДР, є підставою вважати постанову по справі про адміністративне правопорушення протиправною та такою що підлягає скасуванню. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Крім того, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, яки б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за які законом встановлено адміністративну відповідальність. Відповідно до п. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Я категорично не погоджуюсь з винесеною стосовно мене постановою, вважаю її незаконною та такою, яка має бути скасована. Вважаю, що доказів, здобутих на законних підставах про моє правопорушення немає. Враховуючи те, що я не вчинив правопорушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, та постанова не відповідає вимогам закону, а також «докази» якими керувався співробітник ДАІ є незаконними та були здобуті з порушенням ст.62 Конституції України та Наказу МВС України №111 від 27.03.2009р., то така постанова має бути скасована. Для захисту від незаконних, безпідставних обвинувачень у мій бік я був вимушен звернутися до суду.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме: від 11.06.2004 № 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 КодексуУкраїни про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6 КАС України, стст.287, 288 КпАП України,


ПРОШУ:

1.Прийняти адміністративний позов до свого впровадження.
2. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, відповідача-1 інспектора групи організації дорожнього руху Алчєвсьго ВДАІ Скляр Сергія Анатольовича, відповідача-2 начальника ДАІ м. Стаханова Долженко Миколу Миколайовича.
3. Оскаржувану постанову серії ВВ1 №088362 від 27.06.2011 року скасувати, як таку, що не відповідає фактичним обставинам справи і вимогам до виконавчого документа згідно зі ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження" і ґрунтується на незаконних доказах а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити за відсутності у моїх діях складу правопорушення.

Позовну заяву викладено на чотирьох аркушах.

Додаток:

1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення сер. ВВ1 №325551.
2. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення сер. ВВ1 №088362 .
3.Копії позовної заяви та поданих до неї документів для відповідачів.

Сообщение, не относящиеся к теме

Скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП (порушення вимог знаку «Обгін заборонено»)

Адміністративна позовна заява

про визнання дій інспектора ДАІ незаконними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ___ № ______ від __________ р.

Статтею 19 (ч.2) КАС встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцемпроживання (перебування, знаходження) позивача.

Статтею 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі проадміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

«__» _____ 2011 року щодо мене, _____________________, були складені протокол про адміністративне правопорушення серія _______ № ______________ та постанова серія _______ № __________, якою мене притягнуто до адміністративної відповідальності.

В протоколі та постанові вказано, що «__» _____ 2011 року о ____год. ___ хв. на автодорозі _________ _____ км я керував автомобілем __________ д/н _________ та порушив вимоги дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) – порушення вимог дорожніх знаків.

Я не погоджуюсь з даною постановою, вважаю її такою, що складена безпідставно та необґрунтовано, а тому вона підлягає скасуванню з наступних підстав.

Мною були порушені Правила дорожнього руху з незалежних від мене обстави.

У тексті протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що я, ПІБ, _______ р. о __ год. __ хв. На автодорозі ____________________ ____ км. керував автомобілем ______ д/н _____________, та здійснив обгін транспортного засобу шляхом в’їзду на проїзну частину, межі якої позначені вузькою суцільною білою лінією (дорожня розмітка 1.1), чим порушив ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Дане порушення являється таким, що вчинене в стані крайньої необхідності, а тому не може бути кваліфіковане як адміністративне правопорушення.

Інспекторові я пояснив, що на автомобілі, який рухався попереду мене, не досить надійно був закріплений задній бампер і саме з цієї причини я прийняв рішення обігнати дане авто, оскільки продовжувати рух далі було б небезпечно як для мене особисто, так і для моїх пасажирів, була небезпека в тому числі пошкодження мого автомобіля та інших автомобілів на автодорозі. Тобто в даному випадку наявна була загроза життю та здоров’ю осіб, а також загроза пошкодження власності (мого автомобіля ___ д/н _____________, та інших автомобілів на дорозі). Я вважаю, що прийняв вірне рішення і відвернув загрозу пошкодженню власності, загрозу своєму здоров’ю та життю, здоров’ю та життю пасажирів та інших учасників дорожнього руху.

(В даному випадку можна використати і інші підстави залежно від ситуації: а) попереду рухався транспортний засіб з причепом, на якому вантаж було ненадійно закріплено та була можливість його випадіння з причепу під колеса мого автомобіля – наслідки були б непередбачувані, б) у моєму автомобілі знаходився пасажир (дружина чи друг), якому терміново необхідно було надати медичну допомогу – я віз його до лікарні, в) попереду рухався вантажний транспортний засіб, загружений щебенем, каміння випадало з кузова та могло пошкодити моє авто або ж призвести до більш небезпечних наслідків як-то падіння каміння на скло та призведення до аварії тощо).

Відповідно до статті 18 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Стаття 17 КУпАП: особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Стаття 247 КУпАП визначає обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. Так, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони тощо.

Інспектор через некомпетентність або ж умисно все ж таки склав протокол про адмінпорушення та виніс на її підставі постанову ____ № _________ про адміністративне правопорушення. Вважаю такі дії відповідача незаконними.

Прошу особливу увагу звернути суд на норму, встановлену ч. 2 статті 71 КАС, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З даної норми, випливає, що постанова, яка оскаржена в судовому порядку, де інспектор-відповідач не з’явився до суду, жодним чином не повідомив суд, що заперечує проти позову, не довів правомірність свого рішення, має бути скасована як така, що визнається відповідачем.

Кодексом адміністративного судочинства встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ст. 99 КАС).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 71, 99, 106 КАС України, 17, 18, 247, 287, 288 КУпАП, ПРОШУ: