Текст жалобы. Помогите дополнить ссылками на законодательные акты. Где нужно поправте
Цитата:
Скарга
на протиправні дії працівників міліції ДАІ та Дніпровського РУ
01.08.2010 року о 13год. 30хв. я – ХХХХХХХ Олександр Петрович, та мій знайомий були зупинені працівниками міліції (ДАІ) на проспекті Мира. Один з працівників міліції нерозбірливо промовив своє прізвище й звання, та попрохав нас пред’явити документи. На моє прохання пред’явити службове посвідчення обидва працівники міліції відмовили, мотивуючи це тим, що вони представилися усно. Так як у нас при собі не було ніяких документів, ми повідомили про це працівників міліції на що було запропоновано проїхати до відділення для з’ясування особи. Ми відмовилися від даної пропозиції, зазначивши що це є затримання (За правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 26 червня 2003 року № 12-рп/2003, затримання треба розуміти як тимчасовий запобіжний кримінально-процесуальний і як адміністративно-процесуальний заходи, застосування яких обмежує право на свободу та особисту недоторканність (абзац четвертий пункту 6 мотивувальної частини). Тобто дії працівників правоохоронних органів по затриманню повинні здійснюватись у відповідності до процесуального законодавства відповідних кодексів).
Моїм знайомим було запропоновано, для встановлення особи, принести документи з дому (ми знаходилися біля дому де тимчасово мешкає знайомий) або опитати громадян, що знаходилися біля під’їзду будинку, на що працівники міліції не погодилися.
Далі у мене почали вимагати документи на комп’ютер (при мені був запакований в коробку монітор та в сумці системний блок), котрий я збирався перевезти додому. Звісно документів не було, так як це законодавством України не передбачено, і мене почали звинувачувати у крадіжці даного комп’ютера й повідомили про те, що я підпадаю під орієнтування злочинця (біла футболка та чорні шорти), що пограбував квартиру неподалік. Я попрохав показати журнал де повинно бути записано орієнтування, а також попрохав засобами зв’язку уточнити більш детальні прикмети злочинця, але працівники міліції відмовилися це робити та продовжували наполягати на поїздці до відділку.
Зазначаю, що я дійсно був одягнений в білу футболку, але спереду на ній різними кольорами були нанесені написи, котрі займали третю частину загальної площі, та темно-сині шорти, що не відповідало орієнтуванню вказаному працівниками міліції. На це також було вказано працівникам. Але працівники й далі продовжували наполягти на поїздці до відділку міліції, намагалися силоміць (хватаючи за руки та підштовхуючи) посадити нас до службової машини. Так як я запізнювався на поїзд, я запропонував скласти протокол затримання з залученням двох свідків, на що знову отримав відмову.
Згодом працівниками міліції (ДАІ) був зупинений проїжджаючий мимо патруль спец підрозділу “БЕРКУТ” для допомоги вирішення питання щодо доставлення нас до відділу міліції. Турбуючись за своє здоров’я, ми сіли в патрульну машину ДАІ. Відвезли нас до Дніпровського РУ в м.Києві.
На моє прохання зареєструвати мене в книзі обліку осіб, які доставлені до чергової частини (наказ МВС №181 від 28.04.09) або журналі обліку відвідувачів та запрошених мені було відмовлено.
В Дніпровському РУ по розмовам співробітників міліції вдалося дізнатися, що ніякого пограбування квартири не було. Виявилося що було скоєно напад на жінку, котра подряпала руку грабіжника. Я був перевірений на наявність подряпин, яких в мене не виявилося. На прохання провести впізнання відмовили.
Не роз’яснюючи мені мої права, не складаючи протокол, без присутності слідчого (взагалі був відсутній в районному управлінні) та захисника мене завели до кімнати, де зробили дакто-карту (дактилоскопію) та фото- відео зйомку. Дані дії, всупереч Конституції України, поставили мене в один ряд зі злочинцями, принизили мою гідність (Розділ ІІ, ст.28 – Кожен має право на повагу до його гідності...), мораль та права.
За деякий час, мене покликав постовий, надав пустий бланк пояснення для слідчого, та приклад, як його заповнювати. Я заповнив цей бланк вказавши коротко обставини та місце затримання, та суть затримання. Після чого, так і не дождавшись слідчого, мене було звільнено о 15.00.
За час спілкування з представниками органів внутрішніх справ підписувався лише в дакто-картці та на бланку пояснення.
Прошу провести ретельну перевірку по даному факту, встановити осіб, котрі причетні до мого затримання, притягнути винних до відповідальності.
03.08.2010 __________ ХХХХХХХХ О.П.