У знакомого бус на желтых номерах, ехал с родственниками, останавливают транспортники - штраф за "порушення законодавства про автомобільний транспорт. Надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів без оформлення документів...." Слушать про то что рейс не коммерческий не захотели, в результате штраф на 1700 грн. Подскажите какой порядок обжалования? Такой же как и с ГАИ - позов до районного суда или как-то иначе?

думаю так .

виклади протокол і постанову,щоб глянути їх творчество.

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

Чуть позжее, вместе с позовом... Щас допишу только.

Копії протоколу я не отримав, или не выдали ?

Копії протоколу я не отримав, или не выдали ?

Згідно ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, невручення ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення є порушенням ч. 2 ст. 254 КУпАП з боку відповідача інспектора ...........


.........Більш того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, до нього відповідач додає постанову, тобто слід розуміти, що постанову було складено раніше за протокол, що говорить про порушення процесу розгляду справи...............


...................Из судебного решения: "розмір штрафу призначено не у відповідності до положень ст. 27 КУпАП, а саме: штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян у випадках і розмірі встановлених цим Кодексом і частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, який накладається у розмірі від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Розмір неоподатковуваного мінімуму, який встановлено на даний час, становить 17,00 гривень, тобто розмір адміністративного штрафу має бути накладено у кратному відношенні до встановленого неоподатковуваного мінімуму, чому не відповідає штраф у розмірі 300,00 гривень. Тому розмір адміністративного штрафу визначено не у відповідності до положень КУпАП і є неправильним"......................


http://reyestr.court.gov.ua/Review/16129628
Рішення субєкта владних повноважень, повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.
Розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує його права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

все тоже

свідків треба підтягувати....свідків....щоб в суді заявили..що це була приватна поїздка а не комерційна...грошей з них не брали...бус має пройдений техогляд

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

Постанова была вінесена позже.. а то что не дали протокол, нарушение, но не доказуемое - он его подписал, что ознакомлен был...
Так и будет

Да, конечно...

Мне в принципе все понятно, просто я ХЗ как правильно подавать позов... Согласно админ кодекса это все идет?

поработай с реестром, посмотри на нормативку указанную в решениях, подсудность

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23560324

_____________

почитай


http://casud.info/?p=313

http://forum.liga.net/Messages.asp?did=220223

http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j ... LLC7PAOthw

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про скасування постанови №134718 від 26 грудня 2011р.
у справі про адміністративне порушення, передбачене абз 3 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобыльний транспорт»
Я, Корока Олександр Іванович 26.10.2011 року близько 14-30 ,знаходився на парковці транспорту в с.Яківці Полтавської області до мене підійшли Інспектори Головної Інспекції на автомобільному транспорті (далі ГіАТ) Кроленко Є.Б. та Кемов М.К .Пред явивши службові посвідчення,але не пред явивши завдання на перевірку, знаходячись в цивільному одязі та з явними ознаками спяніння(характерний запах алкоголю, тремтіння рук, незв язна мова)данні особи почали вимагати від мене надати для перевірки документи на транспортний засіб Неоплан 216 г.н.ВМ2727АА, який за дорученням належить мені та Панасюку Віталію Андрійовичу. Після того як посадові особи ніяк не змогли підтвердити свої повноваження я відмовився виконувати їх незаконні вимоги . Після цього посадові особи інспектори ГіАТ Кроленко Є.Б.,та Кемов М.К. вдалися до застосування проти мене фізичної сили, погроз фізичною розправою , посяги силового проникнення в транспортний засіб з метою заволодіння документами. Після таких дій посадових осіб мною в присутності свідків Сотнікова Михайло Анатолійовича , Панасюка Віталія Андрійовича та Некіпелової Тетяни Борисовни було викликано наряд міліції за тел. 102. Після приїзду міліції посадові особи надали робітникам міліції письмові пояснення та зникли з міста подій. Після цього у мене робітниками міліції було відібрано пояснення та прийнята заява про злочін. При цьому ніякі акти з боку інспекторів ГіАТ м. Полтава відносно мене в моїй присутності не складалися.
Однак 30 листопада 2011р. мене було викликано до територіального управління Головної Державної Інспекціі в м. Харків для вирішення питання що до притягнення мене до відповідальності за ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» на підставі акту №048090 від 26.10.11 , який надійшов з м. Полтава.
Ознайомившись з матеріалами справи, які надійшли з ГіАТ м.Полтава , а саме: копія акту перевірки №048090 від 26.10.11,копія пояснення інспектора Кемова Миколи Костянтиновича до РВ УМВС м. Полтава що до моєї заяви про злочін, копія листа ГіАТ м. Суми,я подав клопотання про перенесення розгляду справи на 26.12.2011. в зв язку з оскарженням у Суді та Прокуратурі дій інспекторів ГіАТ м. Полтава.
01.12.11 року мною було подана позовна заява до Московського районного Суду про визнання противоправними дій інспекторів ГіАТ м. Полтава Кємова М.К. та Кроленко Є.Б. під час проведення перевірки. Номер справи 2-а-22130\11.А також заява про злочін до Харківської обласної Прокуратури що до фальсифікації відносно мене справи інспекторами ГіАТ м.Полтава.
26.12.11 я прийшов до територіального управління ГіАТ м. Харків очікував понад 6 годин та розгляд справи не відбувся із-за відсутності Начальника управління Бондаренко В.Д. Прийшовши до ГіАТ м. Харків 27.11.12.мені була вручена постанова № 134718 від 26.12.11про притягнення мене до відповідальності за ч.1ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та накладено на мене стягнення у розмірі 1700(одна тисяча сімсот) грн.

Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм права, є незаконною, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з наступних підстав:
1.Відповідно до ст..60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. Відповідно до ст.30 Постанови КМУ 1567 від 08.11.06(з доповненнями та змінами) За наявності в діях фізичної особи - суб'єкта господарювання (ким я являюсь)ознак адміністративного правопорушення притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Мене притягли до відповідальності не в порядку КУпАП, я того вимагає Закон, ,а в порядку окремих розділів Постанови №1567 , ігноруючи ст. 30 цієї постанови,чим повністю позбавили мене права на захист та неупереджений розгляд справи.

2.Відповідно до ст..280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Матеріали справи не містили ніяких доказів причетності мене до правопорушення, в якому мене звинуватили, данні вказані в акті мають явні ознаки фальсифікації та протиріччя .

3.Відповідно до ст..251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Жодних доказів причетності мене до правопорушення надано не було ,нема доказів того, що саме я вчинив правопорушення ,навпаки є докази противоправних дій інспекторів ГіАТ м.Полтава у вигляді пояснення останніх органам міліції на місці затримання. Однак незважаючи на це саме мене було визнано винним в правопорушенні, до якого я не маю жодного відношення.

4.Відповідно до ст. 268 КУпАП Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Мене було позбавлено всіх цих прав, так як розгляд справи відбувся в мою відсутність.

5.Начальник ГіАТ Бондаренко В.Д, не встановив ніяких доказів(окрім акту №048090 від 26.10.11) і будь яких фактичних данних, на основі яких у визначеному законом порядку можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Не опитав та не прийняв до уваги показання свідків Панасюка В.А., Сотнікова М.А. та Некіпелову Т.Б.,які наполягали на моєй непричетності до скоєння правопорушення. Тому я вважаю, що при винесені постанови були грубо порушені вимоги ст. 245, 252, 280 КУпАП по всебічному, повному і об'єктивному з'ясуванню обставин справи в їх сукупності, вирішенню її в точній відповідності з Законом.
6.Відповідно до ст.. 283 КУпАП постанова повинна містити опис обставин, установлених при розгляді справи.
Дана постанова не містить жодних обставин, які були встановлені при розгляді справи, графа про обставини навіть відсутня,форма постанови не відповідає встановленому зразку, так як постанова виконана не друкарським способом, а розпечатана звичайним принтером.

Оскільки всі мої дії відповідають законодавству України і адміністративного правопорушення я не скоював, тому вважаю, що законні підстави для притягнення мене до адміністративної відповідальності відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 287, 288, КУпАП, та ст. 6, 18, 19, 71,104, 107,162,166 КАСУ
ПРОШУ.
1.Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження по справі.
2. Скасувати постанову №134718 від 26.12.11 у справі про адміністративне порушення, передбачене ч.1 ст. 60 ЗУ « Про автомобільний транспорт».
3.Викликати в судове засідання мене,відповідача або його офіційного представника.
Додатки:
1. Доказ сплати судового збору – квитанція установи банку;
2. Копія акту проведення перевірки №048090 від 26.10.11
3. Копія постанови №134718 від 26.12.11 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 60 ЗУ « Про автомобільний транспорт».
4. Копії адміністративного позову та доданих матеріалів - для відповіда


выбери что нужно

В ХХХХХ адміністративний суд ХХХХХ області
ХХХХХ, м. ХХХХХ, вул.Воробинська,22

Позивач: ХХХХХ, проживає:
(ХХХХХ,м. ХХХХХ, вул.Шкільна,21\29 ХХХХХ області)

Відповідач: Начальник територіального Управління
Головавтотрансінспекції у ХХХХХ області
ХХХХХ Володимир Іванович
(ХХХХХ м. ХХХХХ, вул.Кіквідзе,34 )

Про визнання незаконною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій



П О З О В Н А З А Я В А


Постановою начальника територіального Управління Головавтотрансінспекції у ХХХХХ області №026261 від 27 червня 2006 року до мене застосовані фінансові санкції в сумі 1700 грн.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, фінансові санкції застосовані у зв’язку з тим, що нібито я 22.06.2006 року об 11 годині 25 хвилин допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена пунктом 2 ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт.
Названим пунктом 2 ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт” передбачена відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

У мене дійсно є автомобіль марки УАЗ-452 д.н.з. 059-77 РВ і я дійсно 22.06.2006 року керував ним, однак в цей день я користувався названим автомобілем виключно в своїх та членів моєї сім’ї інтересах: оскільки в моєї дочки 25.06.2006 року мав бути випускний вечір, то я своїм автомобілем приїздив із с. ХХХХХ і в м. ХХХХХ на базар з тим, щоб закупити продукти для випускного вечора. В автомобілі для закупівлі продуктів зі мною приїздила дочка, декілька її однокласників-випускників з батьками, які, власне і повинні були робити закупку продуктів.
Тобто, в цей день, як і взагалі в будь-який інший день послуг з перевезень пасажирів чи вантажів я ніяким замовникам не надавав, а використовував автомобіль в своїх особистих інтересах.
До того ж, як вбачається з самої назви оскаржуваної постанови фінансові санкції до мене застосовані як до суб’єкта підприємницької діяльності, а я таким не являюсь, як і не являюсь автомобільним перевізником.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Загальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом відповідно до ст.99 КАС України встановлений в один рік, якщо цим Кодексом чи іншими законами не встановлено інших строків.
Названим вище Законом України „Про автомобільний транспорт”, а також Постановою КМ України від 29.01.2003 року № 143 „Про затвердження Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті загального користування” не передбачені інші строки оскарження постанов про застосування фінансових санкцій.
В ст.30 названого вище Порядку... зазначено тільки, що постанова може бути оскаржена згідно з законодавством, а в Законі України „Про автомобільний транспорт” ( в редакції від 23 лютого 2006 року) зазначено, що порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17-19,99, 104-106, п.3 Розділу У11 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.1,6,60 Закону України „Про автомобільний транспорт”-

п р о ш у :


1. Скасувати оскаржувану постанову начальника територіального Управління Головавтотрансінспекції в ХХХХХ області №026261 від 27 червня 2006 року про застосування щодо мене, ХХХХХ фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

2. Як особу, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, звільнити мене від сплати судового збору по даній справі.

3. Стягнути з відповідача понесені мною судові витрати по справі, в тому числі, витрати за надану правову допомогу.

Додаток: Ксерокопія постанови про застосування фінансових санкцій із супровідним листом від № 512-03 від 30.06.2006 року; копія Чорнобильського посвідчення; копія позовної заяви та копії всіх вищевказаних документів відповідачу.


07 серпня 2006 року. ХХХХХ



В ХХХХХ адміністративний суд ХХХХХ області
ХХХХХ, вул.Воробинська,22

Позивач: ХХХХХ, проживає:
(ХХХХХ)


Відповідач: ХХХХХ Володимир Іванович – начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в ХХХХХ області

( за місцезнаходженням територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в ХХХХХ області)
(ХХХХХ м. ХХХХХ, вул.Кіквідзе,34 )

про визнання незаконною та скасування постанови про застосування до суб”єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій


П О З О В Н А З А Я В А


Постановою начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в ХХХХХ області ХХХХХ Володимира Івановича № 026253 від 20 червня 2006 року до мене застосовані фінансові санкції в сумі 1700 грн.
Як вбачається з оскаржуваної постанови фінансові санкції застосовані у зв’язку з тим, що 15.06.2006 року о 13 годині 15 хвилин в м. ХХХХХ мною було допущене порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена пунктом 2 ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт”.
Названим пунктом 2 ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт” передбачена відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону. В даному випадку, оскільки мова іде про пасажирські перевезення, то це перелік документів визначений ст.39 Закону.
В дійсності у мене на час перевірки о 13 годині 15 хвилин 15.06.2006 року були оформлені всі документи, передбачені ст.39 Закону України „Про автомобільний транспорт” для перевізника, а також всі документи необхідні для водія автобуса, крім документа, що засвідчував оплату транспортних послуг на той день. Відсутність цього документа мала місце з поважних причин, які я пояснив інспектору, а тому вважаю, що фінансові санкції до мене були застосовані безпідставно.
До того ж, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного Закону України „Про автомобільний транспорт”,зокрема ст.60 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Загальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом відповідно до ст.99 КАС України встановлений в один рік, якщо цим Кодексом чи іншими законами не встановлено інших строків.
Названим вище Законом України „Про автомобільний транспорт”, а також Постановою КМ України від 29.01.2003 року № 143 „Про затвердження Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті загального користування” не передбачені інші строки оскарження постанов про застосування фінансових санкцій.
В ст.30 названого вище Порядку... зазначено тільки, що постанова може бути оскаржена згідно з законодавством, а в Законі України „Про автомобільний транспорт” ( в редакції від 23 лютого 2006 року) зазначено, що порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Мій адміністративний позов з підстав викладених вище до Господарського суду ХХХХХ області ухвалою цього суду від 09.08.2006 року повернутий у зв’язку з його непідсудністю господарському суду. Як вбачається з названої ухвали позов має бути розглянутий місцевим загальним судом, як адміністративним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17-19, 99, 104-106, п.3 Розділу У11 Кодексу адміністративного судочинства України, п.18 ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито”, ст.ст.6,39,60 Закону України „Про автомобільний транспорт”-

п р о ш у :


4. Визнати протиправною і скасувати оскаржувану постанову ХХХХХ Володимира Івановича - начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в ХХХХХ області від 20.06.2006 року № 026253 про застосування фінансових санкцій на суму 1700 гривень щодо мене, ХХХХХ.

5. Як особу, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, звільнити мене від сплати судового збору по даній справі..


6. Стягнути з відповідача понесені мною судові витрати по справі, в тому числі, витрати за надану правову допомогу.

Додаток: Копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; копія ліцензії на внутрішні перевезення пасажирів; копія свідоцтва про сплату єдиного податку; копія ліцензійної картки; ксерокопія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; ксерокопія посвідчення водія; ксерокопії постанови про застосування фінансових санкцій; копія ухвали Господарського суду ХХХХХ області від 09.08.2006 року; копія Чорнобильського посвідчення позивача; копія позовної заяви та копії всіх вищевказаних документів відповідачу.


17 серпня 2006 року. \ ХХХХХ




В ХХХХХ адміністративний суд ХХХХХ області
ХХХХХ,22

Позивач: ХХХХХ, проживає:
(ХХХХХ області)

Відповідач: ХХХХХ Володимир Олександрович – начальник Головної державної інспекції на автомобільному транспорті

( за місцезнаходженням територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в ХХХХХ області)
(ХХХХХ, вул.Кіквідзе,34 )

про визнання незаконною та скасування постанови про застосування до суб’єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій

П О З О В Н А З А Я В А

Постановою начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті ХХХХХ Володимира Олександровича № 011998 від 09 вересня 2005 року до мене застосовані фінансові санкції в сумі 340 грн.
Як вбачається з названої постанови, фінансові санкції застосовані у зв’язку з тим, що нібито я, особисто керуючи належним мені автомобілем МБ 200 Д.д.н. 17879 РВ, 01.09.2005 року здійснював перевезення пасажирів на таксі без ліцензії і допустив, таким чином, порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена пунктом 3) ст.69 Закону України „Про автомобільний транспорт”.

Названим пунктом ст.69 Закону України „Про автомобільний транспорт” ( в редакції Закону до 23.02.2006 року) дійсно передбачена відповідальність за перевезення пасажирів та їх багажу на таксі без ліцензії.
У мене дійсно є автомобіль зазначеної в постанові марки і я 01.09.2005 року керував ним, однак в цей день ні на цьому автомобілі, а ні, тим більше, на таксі – я пасажирів чи їх багажу не перевозив.
До того ж, це об’єктивно неможливо: одночасно керувати власним автомобілем і перевозити пасажирів на таксі ( оскільки мій автомобіль не є таксі!).
Відповідно до ст.1 того ж Закону України „Про автомобільний транспорт”: таксі – це спеціальний легковий автомобіль, обладнаний таксометром і призначений для перевезення пасажирів та їх багажу в індивідуальному порядку.
Мій же автомобіль – не спеціальний і ніколи не був обладнаний таксометром, а отже відповідно до норм названого Закону ні при яких обставинах не може вважатись таксі.
Крім того, фінансові санкції застосовані посадовою особу, яка відповідно до ст.70 Закону України „ Про автомобільний транспорт” не мала повноважень на їх застосування.

Про застосування до мене фінансових санкцій і про саму постанову мені стало відомо влітку 2006 року від державних виконавців Державної виконавчої служби в ХХХХХ районі ХХХХХ області, які і видали мені копії постанови про застосування фінансових санкцій та про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Загальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом відповідно до ст.99 КАС України встановлений в один рік, якщо цим Кодексом чи іншими законами не встановлено інших строків.
Названим вище Законом України „Про автомобільний транспорт”, а також Постановою КМ України від 29.01.2003 року № 143 „Про затвердження Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті загального користування” не передбачені інші строки оскарження постанов про застосування фінансових санкцій.
В ст.30 названого вище Порядку... зазначено тільки, що постанова може бути оскаржена згідно з законодавством, а в Законі України „Про автомобільний транспорт” і цього не зазначено.
Таким чином, я в будь-якому разі не пропустив строк для звернення до суду з цим позовом.
Мій адміністративний позов з підстав викладених вище до Господарського суду ХХХХХ області ухвалою цього суду від 26 липня 2006 року повернутий у зв’язку з його непідсудністю господарському суду. Як вбачається з названої ухвали позов має бути розглянутий місцевим загальним судом, як адміністративним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17-19,99, 104-106, п.3 Розділу У11 Кодексу адміністративного судочинства України, п.18 ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито”, ст.ст.1,69,70 Закону України „Про автомобільний транспорт”( в редакції закону до 23.02.2006 року)-

п р о ш у :


7. Визнати протиправною і скасувати оскаржувану постанову ХХХХХ Володимира Олександровича - начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, від 09.09.2005 року № 011998 про застосування фінансових санкцій на суму 340 гривень щодо мене, ХХХХХ.

8. Як особу, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, звільнити мене від сплати судового збору по даній справі..

9. Стягнути з відповідача понесені мною судові витрати по справі, в тому числі, витрати за надану правову допомогу.

Додаток: Копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; копія Ухвали Господарського суду ХХХХХ області від 26.07.2006 року; ксерокопії постанови про застосування фінансових санкцій та про відкриття виконавчого провадження; копія Чорнобильського посвідчення позивача; копія позовної заяви та копії всіх вищевказаних документів відповідачу.


07 серпня 2006 року. ХХХХХ \



В ХХХХХ адміністративний суд ХХХХХ області
ХХХХХ

Позивач: ХХХХХ Андрій Борисович, проживає:
(ХХХХХ)


Відповідач: Начальник Управління Головавтотрансінспекції
у ХХХХХ області ХХХХХ.
(ХХХХХ)

Про визнання незаконною та скасування постанови про застосування фінансових санкцій



П О З О В Н А З А Я В А


Постановою начальника Управління Головавтотрансінспекції у ХХХХХ області №026242 від 16 червня 2006 року до мене застосовані фінансові санкції в сумі 1700 грн.
Як вбачається з названої постанови, фінансові санкції застосовані у зв’язку з тим, що нібито я 08.06.2006 року о 09 годині 50 хвилин допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена пунктом 2 ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт.
Названим пунктом 2 ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт” передбачена відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.
У мене дійсно є автомобіль марки „Мерседес” д.н.з. ВК 2575 АС і я дійсно 08.06.2006 року керував ним, однак в цей день я користувався названим автомобілем виключно в своїх та членів моєї сім’ї інтересах: підвозив на базар своїх пристарілих батьків і чекав їх, щоб відвезти додому в с. ХХХХХ ХХХХХ району. В цей день я нікому не надавав послуг з перевезень пасажирів та вантажів, а отже ці санкції як до суб’єкта підприємницької діяльності безпідставні, оскільки я в цей день ніякою підприємницькою діяльністю не займався.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Загальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом відповідно до ст.99 КАС України встановлений в один рік, якщо цим Кодексом чи іншими законами не встановлено інших строків.
Названим вище Законом України „Про автомобільний транспорт”, а також Постановою КМ України від 29.01.2003 року № 143 „Про затвердження Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті загального користування” не передбачені інші строки оскарження постанов про застосування фінансових санкцій.
В ст.30 названого вище Порядку... зазначено тільки, що постанова може бути оскаржена згідно з законодавством, а в Законі України „Про автомобільний транспорт” ( в редакції від 23 лютого 2006 року) зазначено, що порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17-19,99, 104-106, п.3 Розділу У11 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.60 Закону України „Про автомобільний транспорт”-

п р о ш у :


10. Скасувати оскаржувану постанову начальника Управління Головавтотрансінспекції в ХХХХХ області №026242 від 16 червня 2006 року про застосування щодо мене, ХХХХХ фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
11. Як особу, що має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, звільнити мене від сплати судового збору по даній справі.
12. Стягнути з відповідача понесені мною судові витрати по справі, в тому числі, витрати за надану правову допомогу.

Додаток: Ксерокопія постанови із супровідним листом від 19.06.2006 року про застосування фінансових санкцій; копія Чорнобильського посвідчення; копія позовної заяви та копії всіх вищевказаних документів відповідачу.


17 липня 2006 року. \ ХХХХХ \

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт № 71792 від 20.01.2010р., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що всупереч Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно з яким відповідальність за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону поширюється тільки на автомобільних перевізників, тобто суб’єктів господарювання, 20.01.2010р. начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн. Також, позивач посилається той факт, що він не являється фізичною особою-підприємцем, та не займається перевезенням пасажирів чи вантажів транспортними засобами, а 12.01.2010р. безкоштовно перевозив випадкових пасажирів, не маючи на меті одержання комерційної винагороди. Просить постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області про застосування фінансових санкцій № 717942 від 20.01.2010р. скасувати.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2010 року

Справа № 2а-869/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Ковальчука В.Д.,

при секретарі судового засідання Курбаю О.В.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Драган Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт № 71792 від 20.01.2010р., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що всупереч Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно з яким відповідальність за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону поширюється тільки на автомобільних перевізників, тобто суб’єктів господарювання, 20.01.2010р. начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн. Також, позивач посилається той факт, що він не являється фізичною особою-підприємцем, та не займається перевезенням пасажирів чи вантажів транспортними засобами, а 12.01.2010р. безкоштовно перевозив випадкових пасажирів, не маючи на меті одержання комерційної винагороди. Просить постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області про застосування фінансових санкцій № 717942 від 20.01.2010р. скасувати.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та пояснив, що перевезенням пасажирів не займається, а 12.01.2010р. на автовокзалі міста Луцьк зустрічав дружину, транспортний засіб був припаркований на автомобільній стоянці. Автомобіль не був обладнаний розпізнавальним ліхтарем. Зареєстрований як фізична особа – підприємець, проте підприємницькою діяльністю не займається, просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнала та пояснила, що 12.01.2010р. під час проведення рейдової перевірки транспортних засобів інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області було перевірено транспортний засіб ОСОБА_1 марки Opel Ascona, державний номер 156 33 ВО, обладнаного розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору «таксі», що й було підставою для проведення перевірки вказаного автомобіля. Під час перевірки було виявлено порушення позивачем Закону України «Про автомобільний транспорт», які були зафіксовані в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 76943 від 12.01.2010р. та застосовано до ОСОБА_1 фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн., просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

ОСОБА_1 власник транспортного засобу марки Opel Ascona, державний номер 156 33 ВО, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВНС № 145257.

В судовому засіданні встановлено, що 12.01.2010р. інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області на підставі завдання на перевірку № 110933 від 12.00.2010р. проведена рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні перевезення пасажирів та вантажів автотранспортом на автовокзалі міста Луцька (автостанція – 2 м. Луцька) щодо дотримання ними вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту.

Зокрема, було проведено перевірку транспортного засобу ОСОБА_1 марки Opel Ascona, державний номер 156 33 ВО.

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 76943 від 12.01.2010р., в якому зафіксовані виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема у вказаному автомобілі були відсутні та неоформлені ліцензія на право провадження господарської діяльності з надання послуг по перевезенню пасажирів та їх багажу на таксі, та ліцензійна картка на транспортний засіб; відсутні таксометр, сервісна книжка транспортного засобу; сигнальний ліхтар з зеленим та червоним світлом у верхньому правому куту лобового скла; композиції з квадратиків, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, а також талон про проходження технічного огляду з відміткою «таксі».

20.01.2010р. на підставі акту перевірки і статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення вимог цього Закону, зокрема статті 39, начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області винесено постанову № 71792 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 1 700,00 грн.

Цього ж числа ОСОБА_1 винесено припис щодо усунення порушень законодавства про автомобільний транспорт № 048646 з вимогою до 18.02.2010р. вжити заходів до усунення виявлених порушень.

ОСОБА_1 не погодився з рішенням територіального управління, та 29.01.2010р. подав до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області скаргу на постанову про застосування фінансових санкцій № 71792 у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн.

Рішенням територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області від 10.02.2010р. (вих. № 41/2-9-325/0/9-10) постанову про застосування фінансових санкцій № 71792 від 20.01.2010р. залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 – без задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа – підприємець з 15.02.1995р., проте підприємницькою діяльністю не займається.

За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників на підставі статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є адміністративно-господарським штрафом, а тому може бути застосований виключно до суб’єкта господарювання у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Згідно із частиною другою статті 55 Господарського кодексу України (ГК України) суб’єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Відповідно до частини 1 статті 128 ГК України громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» послуга з перевезення пасажирів чи вантажів – перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату, а відповідно до статті 29 цього ж Закону автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб’єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Таким чином, суб’єктом правопорушень, відповідальність за які передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»”, може бути лише суб’єкт господарювання. Такий висновок суду підтверджується також Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006р., пунктами 20 –29 якого передбачено, що фінансова санкція за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовується до фізичної особи – суб’єкта господарювання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, як на час складання акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 76943 від 12.01.2010р., так і на час судового розгляду даної справи підприємницькою діяльністю не займається, тобто не займається перевезенням пасажирів чи вантажів транспортними засобами з метою отримання комерційної нагороди.

Згідно із статтею 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що постанова територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області № 71792 від 20.01.2010р. про застосування фінансової санкції до ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону, оскільки позивач не займається підприємницькою діяльністю, відповідачем не доведено здійснення ОСОБА_1 на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів, а тому він не може нести відповідальність, передбачену абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд вважає, що за надання послуг з перевезення пасажирів, тобто за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання, відповідач у випадку доведення його вини міг бути притягнутий лише до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятої постанови про застосування фінансової санкції № 71792 від 20.01.2010р., а тому адміністративний позов задовольняє повністю і скасовує постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області про застосування фінансових санкцій № 71792 від 20.01.2010р. до ОСОБА_1 в розмірі 1 700,00 грн.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 39, 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Волинській області № 71792 від 20.01.2010р. про застосування фінансових санкцій до ОСОБА_1 в сумі 1 700,00 грн. скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження сторонами подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 13 квітня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.Д.Ковальчук


майже все що тобі треба.

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1567-2006-п

сделай выводы - http://www.shaderaven.at.ua/forum/8-296-1

http://www.poputka.com/page.php?lang=rus&pid=328

Спасибо, сегодня допишу, а завтра в суд...