Всем доброго времени суток, у меня вот такая история 14.02.2011 вменяют красный, есть ролик в youtube(
http://www.youtube.com/watch?v=8YVoIy6m7UI) ну гайцы как обычно у нас упертые накатали протокол. дал им ходотайства об отложении дела приехал к начальнику 28 02 2011, а он говорит виноват и все! а тут началось самое веселое накрапал позов до суду все приняли без проблем, пришло домой письмо датированное 07 03 11, вскрыл, а там явиться в суд 06 03 11 понимаю что провтыкал. но вина то не моя. Собрался с мыслями приехал в суд 12 03 11 зашел к секретарю обьяснил ситуацию назначили на 12 05 11. приезжаю 12 секретарь говорит что из-за неявки гайцов переносим на 06 08 11 и добавляет, мол хочешь чтоб все было быстрей отвези бумаги в гаи и если они не явятся будем рассматривать без них. Я так и сделал. Приезжаю 06 наконец началось. зачитали права и понеслось. по поведению судьи я понял что дело почьти проигранно. дошло дело до свидетелей, а у гайцев было 2 свидетеля, что я не передовал доки. судья говорит что будем их вызывать.дело переносится на 17 06 11 приехал 17 свидетели не явились, дело снова перенесли теперь на 27 07 11. Сегодня был в суде, наконец явились свидетели, пошел процес, судья объявляет о закрытии судебного следствия, и объявляет "приговор" - ВИНОВАТ!!! и, что решение суда не обжалуется!!! КАК ТАКОЕ ВОЗМОЖНО?????
Позовна заява
До Артемівського районного суду м. Луганськ,
вул..Тимирязева,1-а
Телефон: 951574,954276,954532,343623
Позивач:
xxxxxxxxx
Відповідач:
Взвод ДПС із забезпечення супроводження
УДАІ ГУМВС України в Луганськый області
майор міліції
Харинський Сергій Володимирович
91008, Україна, м. Луганськ, вул. А. Ліньова, 150
Телефон 92-78-59
ПОЗОВНА ЗАЯВА
(у справі за адміністративним позовом).
Звільнено від сплати судового збору відповідно до ст..288 КпАП України.
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівненого до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
„28” лютого 2011 р. посадовою (службовою) особою відповідача – Харинський Сергій Володимирович, винесено постанову серія ВВ1 №064653 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст..122 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
14 лютого 2011 року я, рухаючись на автомобілі ДЭО д/н xxxxxx по вул. Советська (ринок Пархоменко) здійснив проїзд на миготливий зелений сигнал світлофора, який дозволяє рух автомобіля, що вказано у Правилах дорожнього руху, правило 8.7.3 пункт В. Через приблизно 1.5-2 км. по вул. Леніна мене наздогнав патруль ДПС і інспектор Разінкін Олексій Сергійович повідомив про те, що я проїхав на заборонений сигнал світлофору, з чим я не погодився.
Згідно Правил дорожнього руху п.8.10 «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія)…», водій зобов’язаний зупинити т/з перед дорожньою розміткою 1.12, однак п.8.11 Правил дорожнього руху говорить про можливість ситуації коли це виконати неможливо - «Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.», хочу зауважити, що законодавець не вказує причини, чому водій не може спинити т/з однак говорить, про те, що така ситуація можлива. Пункт 12.9 (г) Правил дорожнього руху вказує на заборону екстреного гальмування – « Водієві забороняється:
г) різко гальмувати (крім випадків, коли без цього неможливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).
Тому згідно п.8.11, водієві дозволяється рухатися далі, однак за умови забезпечення безпеки руху.
Також я попросив інспектора надати мені докази порушення (показання приладів с функцією фото або відеозапису, свідків) та виявилось, що:
1. з відео неможливо встановити суті порушення;
2. відео не має чіткого зображення т/з, через далеку відстань зйомки;
3. не можна встановити марку авто;
4. на відео взагалі відсутнє зображення держ. номерного знаку авто в момент порушення;
5. свідків немає;
Тому, навіть, я не можу відповісти, на питання, чи дійсно на відео зафіксовано мій автомобіль? Чи може подібне авто проїхало незабаром, переді мною. Також зауважу, що відео фіксація проводилася на побутову відеокамеру Samsung. Надання таких доказів суперечить п. 12.1. наказу МВСУ від 26.02.2009 N 77. Фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом. Також зауважую, що переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 1 березня 2010 року N 33, ні яких побутових відеокамер не має. Також в протоколі не зазначено яким саме пристроєм та в який час було зроблено запис, тому неможливо визначити джерело доказів.
З огляду на це можна стверджувати, що докази інспектора є недостатніми для доведення моєї вини. Вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.
Зауважую, що постанова винесена з помилкою у даті народження,а саме року народження.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
Ст..288 КпАП прямо передбачає:
Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про
адміністративне правопорушення
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може
бути оскаржено:
3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення
адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій
посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи
міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), з
особливостями, встановленими цим Кодексом.
Враховуючи той факт, що у двох перших пунктах зазначеної норми постанови співробітника ДАІ не вказані, дана категорія справ прямо відноситься до тих, яка входить до компетенції безпосередньо судів.
За таких умов справа підлягає розгляду судами.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:
Від 11.06.2004 N 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст. 245 КУпАП ( 80732-10 ) суддя при розгляді
справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно,
повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в
точній відповідності із законом.
23.12.2005 N 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає:
24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного
підходу до судового розгляду справ про адміністративні
правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких
притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних
представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП
( 80732-10 ) щодо розгляду справи про адміністративне
правопорушення у присутності особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної
особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її
сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло
клопотання про його відкладення.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати
всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП ( 80732-10 ), у
тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим
статтями 283 і 284 КпАП ( 80732-10 ). У ній, зокрема, потрібно
навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою
адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення
інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених
останнім доводів.
Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.
ПРОШУ:
1. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
2. Зазначену постанову у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
Додатки:
1. Копія позовної заяви;
2. Копії протоколу та постанови про адміністративне правопорушення на 2 аркушах.
„4”березня 2011р. xxx.