суть проблемы. переоборудовал авто (заз 968М, замена двигателя, тормозной системы). получил разрешение на переоборудование в автотрансниипроекте. в мрэо получил отказ в виду того, что не предоставил авто на осмотр до переделок и не брал разрешение мрэо на переоборудование.
было составлено заявление начальнику мрэо-3 киева
Начальнику МРЕВ-3 ДАІ ГУ МВС України в м. Київ, ______________________________ вул. Туполева, 19 гр. А________ О_________ О___________, м. Боярка Києво-Святошинського р-ну Київської обл., вул. __________________________
Заява Прошу Вас провести перереєстрацію транспортного засобу марки ЗАЗ 968, 1990 року випуску, державний реєстраційний номер АА____АР, ідентифікаційний номер кузова ХТЕ968ML_______, що належить _______________________, м. Київ, бул. Івана Лепсе, _____, кв. __ на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії КХС №______, виданого МРЕВ-3 ДАІ ГУ МВС України в м. Київ 27 грудня 2005 року, у зв’язку з переобладнанням вказаного транспортного засобу. Я уповноважений гр. _________________________ користуватися та розпоряджатися цим транспортним засобом на підставі довіреності, виданої 10 грудня 2009 року, реєстраційний номер ________, бланк ВММ______. Переобладнання полягає у заміні двигуна, маточин ходової частини та гальмівних механізмів від ВАЗ 2108. У відповідності до ст.32 Закону України «Про дорожній рух», ст.14, 35, 38 та 40 «Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок», затверджених Кабінетом Міністрів України, маю та зобов’язуюсь представити такі документи: - Свідоцтво про реєстрацію КХС №______; - Довіреність на право користуватись та розпоряджатись зазначеним ТЗ; - Висновок науково-технічної експертизи №______, виданий ДП «ДержавтотрансНДІпроект»; - Акт технічної експертизи про відповідність технічного стану транспортного засобу вимогам безпеки дорожнього руху серії КІ №______, виданий ДП «Випробувально-технічний центр ДТЗ»; - Висновок спеціаліста з комплексного дослідженя транспортних засобів серії КА №______; - Акт звірки номерних агрегатів транспортного засобу.
В графі «особливі відмітки» прошу вказати: «Двигун, маточини та гальмівні механізми ВАЗ 2108». В разі прийняття Вами рішення про відмову в проведенні перереєстрацій, прошу, у відповідності до ст.15 та 19 Закону України «Про звернення громадян», повідомити мені письмово причину відмови з посиланнями на пункти та статті нормативно-правових актів та регулюючих документів, які унеможливлюють проведення перереєстрації. Також повідомляю Вам, що в разі відмови в проведенні перереєстрації копія цієї заяви та Ваша відповідь буде направлена мною в орган Прокурорського нагляду та Відділ внутрішньої безпеки ДАІ.
Додаток 1. Статті та пункти Закону України «Про дорожній рух», Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок та Закону України «Про звернення громадян», які відносяться до суті заяви.
«____» грудня 2009 року А________ О________ О_________
и додаток
ДОДАТОК
Стаття 32 Закону України «Про дорожній рух». Основні вимоги щодо переобладнання транспортних засобів Переобладнання транспортних засобів, тобто зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що перебувають в експлуатації, шляхом установки кабіни, кузова чи їх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб, повинно відповідати правилам, нормативам і стандартам України. Не дозволяється без погодження з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або іншої спеціально уповноваженої на це Кабінетом Міністрів України організації переобладнання, що призводить до зміни повної маси і її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії. (частина друга статті 32 в редакції Закону України від 10.11.94 р. N 234/94-ВР) При переобладнані п'яти і більше транспортних засобів повинні виконуватися вимоги статті 30 цього Закону. Переобладнання, що призвело до зміни облікових даних механічного транспортного засобу, повинно бути відображено у його реєстраційних документах.
Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (витяг)
(У тексті Правил слова "Науково-дослідний центр з безпеки дорожнього руху МВС" і "вузли та агрегати", "вузли і агрегати", "вузли, агрегати" в усіх відмінках замінено відповідно словами "Центр безпеки дорожнього руху при департаменті Державтоінспекції МВС" і "складові частини" у відповідному відмінку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 року N 1427)
14. Під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби (крім випадків вибракування їх у цілому) підлягають огляду (обстеженню та дослідженню) з метою звірення ідентифікаційних номерів складових частин транспортного засобу з номерами, зазначеними в наданих документах, визначення їх справжності та перевірки за наявними автоматизованими базами даних зареєстрованих та розшукуваних транспортних засобів, а також відповідності конструкції і технічного стану транспортного засобу обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні. Обстеження проводиться уповноваженими працівниками підрозділів ДАІ, а дослідження - фахівцями експертної служби МВС або іншими спеціалістами, які мають свідоцтво про право проведення відповідного виду експертних досліджень і внесені до єдиного державного реєстру. За результатами огляду в документах, які подаються на реєстрацію, уповноваженим працівником ДАІ робиться відповідна відмітка або складається акт технічного огляду та додається відповідний висновок фахівця.
35. Перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі зміни їх власника, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власника - юридичної особи, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичної особи, яка є власником транспортного засобу, а також кольору, марки або моделі транспортного засобу внаслідок переобладнання чи заміни двигуна або кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
38. Перереєстрація, реєстрація переобладнаних транспортних засобів, у тому числі самостійно, проводиться на підставі документів про відповідність їх вимогам безпеки дорожнього руху та документів, що підтверджують правомірність придбання встановлених кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери (у разі їх заміни). Документами про відповідність переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху є: свідоцтво, або його ксерокопія, про погодження конструкції транспортного засобу, видане відповідно до пункту 25 цих Правил на даний вид переобладнання, що подається разом з актом приймання-передачі транспортного засобу за формою згідно з додатками 6, 7, 8 до цих Правил; акт технічної експертизи за формою згідно з додатком 9 до цих Правил, виданий лабораторією або технічним (випробувальним) центром, акредитованими в системі УкрСЕПРО, ремонтним або сервісним підприємством, що має сертифікат відповідності державної системи сертифікації УкрСЕПРО на послуги з ремонту та технічного обслуговування транспортних засобів; акт приймання-передачі транспортного засобу за формою згідно з додатками 7, 8 до цих Правил, який подається разом з документом про погодження переобладнання транспортного засобу. Переобладнання транспортних засобів шляхом заміни кузовів (рам), які мають ідентифікаційні номери, проводиться з дозволу реєстраційних підрозділів ДАІ. (абзац перший пункту 38 замінено абзацами першим - четвертим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 р. N 1276, у зв'язку з цим абзаци другий - сьомий вважати відповідно абзацами п'ятим - десятим) Власникові переобладнаного транспортного засобу видається нове свідоцтво про реєстрацію із зазначенням нових складових частин або особливостей конструкції, що виникли в результаті її зміни. У цьому свідоцтві зазначається рік випуску транспортного засобу, який повинен відповідати року випуску встановленого кузова. Якщо рік випуску кузова встановити неможливо, рік випуску автомобіля не змінюється. Вивільнені після переобладнання або ремонту складові частини, які мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників, а їх назви та зазначені номери можуть бути внесені до графи "Особливі відмітки" свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) або на них можуть бути видані довідки встановленого зразка. Переобладнання, що приводить до зміни повної маси транспортного засобу і її розподілу за осями, центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, систем гальмового і рульового керування та трансмісії, здійснюється за погодженням з виробниками транспортних засобів та їх складових частин або з ДержавтотрансНДІпроектом Мінтрансу чи Центром безпеки дорожнього руху при департаменті Державтоінспекції МВС. (абзац восьмий пункту 38 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 р. N 1276) Абзац дев'ятий пункту 38 виключено (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2008 р. N 125) Дозволяється перереєстрація автомобілів у разі заміни кузова "Фургон", встановленого на базі легкового автомобіля, на кузов легкового автомобіля. Виготовлені на базі легкового автомобіля моторизовані візки (пікапи) реєструються на загальних підставах. Перереєстрація транспортного засобу у зв'язку із заміною двигуна здійснюється у разі зміни типу двигуна, його ваги, робочого об'єму і потужності. Документи, що підтверджують законність придбання двигуна, не вимагаються. (пункт 38 доповнено абзацом одинадцятим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 р. N 1276) Контроль за відповідністю технічного стану переобладнаних транспортних засобів вимогам безпеки дорожнього руху покладається на Державтоінспекцію МВС під час їх реєстрації, перереєстрації, проведення державного технічного огляду та здійснення нагляду за дорожнім рухом. (пункт 38 доповнено абзацом дванадцятим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2008 р. N 125)
40. У разі перереєстрації транспортного засобу свідоцтво про реєстрацію підлягає заміні на загальних підставах.
Закон України «Про звернення громадян» (витяг)
Стаття 15. Розгляд заяв (клопотань) Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Стаття 19. Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову (Частину першу статті 19 доповнено абзацом згідно із Законом № 2384-IV (2384-15) від 20.01.2005); на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Стаття 24. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про звернення громадян Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.
Стаття 25. Відшкодування збитків громадянину у зв'язку з порушенням вимог цього Закону при розгляді його скарги. У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку. Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.
Стаття 29. Прокурорський нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян Нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав, захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до відповідальності.
|