_________________
дайте нам бути такими якими ми є,
дайте нам спокій від ваших щоденних атак...
Славко Вакарчук.

Спустя полгода мне ответили - и это после двух судов, заявлений в прокуратуру, исполнительной службы...



Сразу идет такая скарга:

Начальнику Відділу ДАІ Дніпровського району м. Києва
02090, м. Київ, вул. Лобачевского, 23а

СКАРГА
на дії інспектора з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва, старшого лейтенанта, Андруші В.М.

10 січня 2013 року інспектором з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва, знак КІ0142, старшим лейтенантом, Андрушею Валентином Миколайовичем на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, серія АА2 № ЧЧЧ, (надалі - адміністративний протокол) була винесена постанова Серія ЧЧ №ЧЧЧ від 10/01/2013 (надалі - постанова ДАІ) в справі про адміністративне правопорушення. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення інспектор ВДАІ Андруша Валентин Миколайович повідомив скаржнику, що в службовому автомобілі ДАІ є "незьемний, стаціонарний" "відеорегістратор", яким начеб-то було зафіксовано порушення ПДД скаржника. Разом з тим, в адміністративному протоколі Андрушею В. М. було вказано, що "до протоколу додається диск з відео".

13/02/2013 року скаржник звернувся до Відділу ДАІ Дніпровського району м. Києва з запитом на надання інформації. Запитувалася наступна інформація:

1. Назву, серійний та інвентарний номери технічного засобу для відеозапису (відеореєстратор), встановленого стаціонарно в службовому автомобілі ВАЗ, д.н. 2006, на якому 10/01/2013 приблизно о 10:30 інспектором з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну, старшим лейтенантом Андрушею Валентином Миколайовичем начебто було зафіксовано порушення ПДД.

2. Чи є цей технічних засіб в переліку технічних засобів, які використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху згідно наказу МВС України № 33 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» або згідно інших нормативних документів?

У відповіді №48/Р-2890 від 15/08/2013 року т.в.о. начальника управління Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві В.І. Яценко вказано, що 10/01/2013 року в службовому автомобілі "ВАЗ 21099" д.н. 2006, був встановлений відеореєстратор "RS DVR-07" перебуваючий на позабалансовому використанні. Також зазначено, що згідно наказу МВС України №33 "Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху" зазначений відеореєстратор не відноситься до технічних засобів для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

Дії інспектора з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва, Андруші В.М., з використання вищезазначеного відеореєстратора протиправні за наступних підстав.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 5 Закону України «Про міліцію» встановлює, що «міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом.» У відповідності до ст.4 цього закону "правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України»

Частиною 5 та 6 статті 7 Закону України «Про міліцію» визначено, що у своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України. Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону.

Отже, накази, видані Міністерством внутрішніх справ України є обов'язковими для виконання працівниками міліції.

Відповідно до п.12 ст.10 Закону України «Про міліцію» міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері, п.21 ст.11 зазначеного закону надає їм право використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

Порядок фото- і відеоспостереження, здійснення відео фіксацію для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху встановлений "Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС", затвердженої наказом МВС від 27.03.2009 року №111, та "Переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху", затвердженим наказом МВС від 01.03.2010 №33.

1. Згідно наказу МВС України №33 від 01.03.2010 "Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху" зазначений відеореєстратор "RS DVR-07" не відноситься до технічних засобів для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

2. Крім того, порядок застосування спеціальних технічних засобів та приладів встановлено п.19.2 Інструкції №111, згідно якого Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні у разі якщо вони підлягають сертифікації відповідно до чинного законодавства та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

Отже, застосування при фіксуванні порушень правил дорожнього руху відеореєстратора "RS DVR-07" не передбачено діючим законодавством та є порушенням чинних нормативно-правових актів та має ознаки перевищення влади та службових повноважень.

За цих обставин та керуючись Законом України "Про звернення громадян",

ПРОШУ:

1. Провести всебічну та ретельну службову перевірку за фактами викладеними в цій скарзі;
2. Притягнути до відповідальності інспектора з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва, старшого лейтенанта, Андрушу В.М. за застосування при фіксуванні порушень правил дорожнього руху відеореєстратора "RS DVR-07", непередбаченого законодавством та чинними нормативно-правовими актами;
3. Повідомити завнику про результати перевірки та вжиті заходи;

Управлении ГАИ Киева не отвечает

Окружной суд Киева признал, что в управлении ГАИ Киева проигнорировали мои вопросы, и обязал управление ГАИ таки ответить по моему инфозапросу.

Предистория. Как-то гишники остановили меня и составили протокол за якобы нарушение ПДД. Они ссылались на свою видеозапись - как на доказательную базу. При этом гаеныши отказывались ознакомить меня с видеозаписью. И это понятно - дело в том, что, как потом выяснилось, они снимали на свой частный бытовой видеорегистратор.

Я не смог тогда оспорить админ протокол, так как мне его просто не дали, и не был подкован в правовом плане, но это отдельная история…

Так вот, я решил сделать инфо запрос в районное ГАИ и спросить их, а какое именно нарушение они зафиксировали, что было на видео. Но в районном ГАИ сказали, что у них видеозаписи нет и перевали стрелки в управление ГАИ Киева - мол, видео было отослано в управление ГАИ Киева дабы в полной мере ответить на мои заявления. Но, когда я обратился с инфо запросом в управление ГАИ Киева, они тупо спустили мой запрос обратно на район.

В итоге я подал иск против управления ГАИ Киева. Что интересно - суд дивным образом отказался признавать противоправной бездеятельность управления ГАИ Киева, а просто обязала их рассмотреть мой запрос еще раз. Думаю, суд покрывает гаенышей. А то если бы суд признал бездеятельность противоправной я бы мог подать жалобу в прокуратуру и попробовать наказать кого-то конкретного.

ПОСТАНОВЛЕНИЕ
--------------

Державний герб України
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2013 року 09:40 № 826/15749/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 07.10.2013 року

за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві провизнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, - вимоги позивача ґрунтуються на копії запиту на інформацію згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 31.08.2013 року з доказами направлення відповідачу; копії листа-відповіді від 08.07.2013 року №46/Р-30із; копії листа-відповіді від 18.09.2013 року №48/Р-3401; копії листа-відповіді від 02.10.2013 року №46/Р-1988.

Керуючись положеннями ст. 40 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 13, 20, 22, 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI,

розглянувши виходячи з вищенаведених приписів законодавства подані позивачем документи і матеріали, заперечення відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що, звернувшись до відповідача із запитом на інформацію згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 31.08.2013 року, відповіді від відповідача не отримав.

Водночас, від відповідача через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в яких вказано, що 09.09.2013 року за №10/Р-370із інформаційний запит позивача було скеровано до належного розпорядника для розгляду та надання відповіді, а саме: начальнику Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду запиту на інформацію згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 31.08.2013 року заступник начальника Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві листом від 18.09.2013 року №48/Р-3401 повідомив позивача, що відділ ДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві не є розпорядником запитуваної інформації, оскільки адміністративний протокол АА2 №348895, разом з диском відеозапису скоєного правопорушення були передані до відділу ДАІ Деснянського РУ ГУМВС України в місті Києві за місцем реєстрації правопорушника.

При цьому, начальник Деснянського РУ ГУМВС України в місті Києві листом від 02.10.2013 року №46/Р-1988 повідомив позивача, що диск з відеозаписом, який надійшов до відділу ДАІ Деснянського РУ ГУМВС України в місті Києві з відділу ДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві, зафіксованого скоєння правопорушення 13.03.2013 року був переданий до відділу адміністративної практики при УДАІ ГУМВС України в місті Києві для обґрунтованого розгляду заяв ОСОБА_1

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач у додатках до запиту на інформацію згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 31.08.2013 року вказав копію листа №46/Р-30із від 08.07.2013 року, в якому зазначено, що диск з відеозаписом, який надійшов до відділу ДАІ Деснянського РУ ГУМВС України в місті Києві з відділу ДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві скоєного правопорушення 13.03.2013 року був переданий до відділу адміністративної практики при УДАІ ГУМВС України в місті Києві для обґрунтованого розгляду заяв ОСОБА_1

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, зокрема, у випадку, коли розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.

Проте, за результатами скерування відповідачем запиту позивача на інформацію згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 31.08.2013 року до Дніпровського РУ ГУМВС України в місті Києві, а останнім до Деснянського РУ ГУМВС України в місті Києві вказано, що запитувана інформація перебуває у відділі адміністративної практики при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів відсутності у нього запитуваної ОСОБА_1 інформації, а з матеріалів справи цього не вбачається, суд, керуючись положеннями ч. 2 ст. 162 КАС України, дійшов до висновку про необхідність повторного розгляду Управлінням Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві запиту ОСОБА_1 на інформаціювід 31.08.2013 року згідно з чинним законодавством. В решті позовних вимог відмовити.

На підставі вищенаведених норм законодавства та керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 112, 136, 160-162, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -



П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві повторно розглянути запит ОСОБА_1 на інформацію від 31.08.2013 року згідно з чинним законодавством.

3. В інші частині позову відмовити.

4. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.



Суддя Т.О. Скочок

ИСК
-----

До Окружного адміністративного суду міста Києва
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корп. 1

Позивач:

Відповідач: УДАІ ГУМВС України в місті Києві
01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 54,

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень
щодо ненадання відповіді на запит від 31/08/2013

31/08/2013 року позивач звернувся до відповідача із інформаційним запитом від 31/08/2013 стосовно відеозапису, на якому начеб-то було зафіксовано порушення ПДД. Позивач просив відповідача повідомити:

1. Чи був на відеозапису з "відеорегістратора" зафіксований час вчинення порушення ПДД?
2. Чи було на відеозапису з "відеорегістратора" зафіксовано місце вчинення порушення ПДД?
3. Чи було на відеозапису з "відеорегістратора" зафіксовано державний номер транспортного засобу, на якому начеб-то було порушено ПДД?
4. Чи було на відеозапису з "відеорегістратора" зафіксовано особу, яка начеб-то вчинила порушення ПДД? Чи видно лице начеб-то порушника на відеозапису?

На цей час позивач не отримав лист-відповідь відповідача на вищезазначений запит. Інформаційний запит від 31/08/2013 було надіслано рекомендованим листом №0215603400719. Згідно On-line сервісу "Відстеження пересилання поштових відправлень" на www.ukrposhta.com, "Відправлення за номером 0215603400719 вручене за довіреністю 02.09.2013 об’єктом поштового зв’язку КИЇВ 30 з індексом 01030."

Саме Відповідач є розпорядником інформації, оскільки згідно листа №46/Р-30із від 08/07/2013 ВДАІ Деснянського РУ ГУМВС м. Києва, відеозапис з начеб-то порушенням ПДР було скеровано до УДАІ ГУМВС України в місті Києві. В даному випадку ВДАІ Деснянського РУ ГУМВС м. Києва не може бути розпорядником інформації оскільки у листі №46/Р-30із зазначено, що запитувана інформація відсутня (у ВДАІ Деснянського РУ ГУМВС м. Києва), у зв'язку з чим останній не може надати її позивачу.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Стаття 14 Закону встановлює обов'язок Відповідача надавати достовірну, точну та повну інформацію. Відповідно до частини першої статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 183-2 КАСУ скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо зобов'язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії щодо розгляду звернення, у тому числі інформаційного запиту, фізичної або юридичної особи.

За цих обставин, керуючись ст. 14, 20, 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації, ст. 6, 17, 18, 104, 183-2 КАСУ

ПРОШУ:
1. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації за запитом.
2. Зобов'язати відповідача надати позивачу повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту.
3. Розглянути справу у скороченому провадженні без виклику до суду сторін.

ДОДАТКИ:
1. Копія запиту на інформацію від 31/08/2013;
2. Копія листа №46/Р-30із від 08/07/2013;
3. Фіскальний чек про відправлення рекомендованого листа;
4. Квитанція про сплату судового збору;
5. Копія паспорта;

30/09/2013