Это стандартные действия прокуратуры - я это все прошел еще пару лет назад

Почему?

Бо в КУпАП є

А ще є

_________________
Как говорит наш дорогой шеф, если человек идиот, то это надолго.

При обращении в суд нужно понимать, что судебная система не способна обеспечить объективное рассмотрение дела и что, как минимум, на уровне апелляции материалы дела даже не будут открыты.

На ментов не составят протокол по 212, могут к дисциплинарке только привлечь.

А если добавить в иск такое

"У своєму інформаційному запиті від 13/02/2013 року, на який ДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві не надав відповідь, позивач просив повідомити: назву, серійний та інвентарний номери технічного засобу для відеозапису (відеореєстратор), встановленого стаціонарно в службовому автомобілі ВАЗ, д.н. 2006, на якому 10/01/2013 приблизно о 10:30 інспектором з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну, старшим лейтенантом Андрушею Валентином Миколайовичем начебто було зафіксовано порушення ПДД.

Виходячи з положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» обов'язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна або неетична поведінка осіб, уповноважених на виконання функцій держави, визнається корупційною, є корисливий або інший особистий їх інтерес, або інтерес третіх осіб. Вважаю, що в ненаданні відповіді на інформаційний запит від 13/02/2013 року є ознаки корисливого інтересу третіх осіб, оскільки у разі виявлення незаконного використання технічного засобу для відеозапису (відеореєстратор) інспектором з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну, старшим лейтенантом Андрушею Валентином Миколайовичем, останній повинен бути притягнутий до відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У своєму листі відповідач посилався на ч. 2 ст. 38 КУпАП, згідно якої, "якщо справа про адміністративне правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення". Але оскільки ст. 212-3 відноситься до корупційних правопорушень, строк накладання адміністративного стягнення за ст. 212-3 КУпАП визначається ч.3 ст. 38 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення."

Таким образом аргументировать коррупционность нарушения можно?

Все административные правонарушения описаны в КУпАП, в главе административные корупционные правонарушения нет ст. 212. Закон о коррупции сюда не подходит, это разные вещи.

Почему закон о коррупции сюда не подходит и это разные вещи?
А если так?
----
КЛОПОТАННЯ
про уточнення позовної заяви

У своєму інформаційному запиті від 13/02/2013 року, на який ВДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві не надав відповідь, позивач просив повідомити: назву, серійний та інвентарний номери технічного засобу для відеозапису (відеореєстратор), встановленого стаціонарно в службовому автомобілі ВАЗ, д.н. 2006, на якому 10/01/2013 приблизно о 10:30 інспектором з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну, старшим лейтенантом Андрушею Валентином Миколайовичем начебто було зафіксовано порушення ПДД.

Виходячи з положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» обов'язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна або неетична поведінка осіб, уповноважених на виконання функцій держави, визнається корупційною, є корисливий або інший особистий їх інтерес, або інтерес третіх осіб. Вважаю, що в ненаданні відповіді на інформаційний запит від 13/02/2013 року є ознаки корисливого інтересу третіх осіб за наступних підстав.

У листі-відповіді №48/Р-2890 від 15/08/2013 року т.в.о. начальника управління Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві В.І. Яценко на запит позивача від 13/02/2013 року вказано, що 10/01/2013 року в службовому автомобілі "ВАЗ 21099" д.н. 2006, був встановлений відеореєстратор "RS DVR-07" перебуваючий на позабалансовому використанні. Також зазначено, що згідно наказу МВС України №33 "Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху" зазначений відеореєстратор не відноситься до технічних засобів для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

Дії інспектора з дізнання ВДАІ Дніпровського р-ну м. Києва, Андруші В.М., з використання вищезазначеного відеореєстратора протиправні за наступних підстав.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 5 Закону України «Про міліцію» встановлює, що «міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом.» У відповідності до ст.4 цього закону "правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України»

Частиною 5 та 6 статті 7 Закону України «Про міліцію» визначено, що у своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України. Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону.

Отже, накази, видані Міністерством внутрішніх справ України є обов'язковими для виконання працівниками міліції.

Відповідно до п.12 ст.10 Закону України «Про міліцію» міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил і нормативів у цій сфері. п.21 ст.11 зазначеного закону надає їм право використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

Порядок фото- і відеоспостереження, здійснення відео фіксацію для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху встановлений "Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС", затвердженої наказом МВС від 27.03.2009 року №111, та "Переліком технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху", затвердженим наказом МВС від 01.03.2010 №33.

Згідно наказу МВС України №33 від 01.03.2010 "Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху" зазначений відеореєстратор "RS DVR-07" не відноситься до технічних засобів для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.

Крім того, порядок застосування спеціальних технічних засобів та приладів встановлено п.19.2 Інструкції №111, згідно якого Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні у разі якщо вони підлягають сертифікації відповідно до чинного законодавства та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

Таким чином, застосування при фіксуванні порушень правил дорожнього руху відеореєстратора "RS DVR-07" не передбачено діючим законодавством, є порушенням чинних нормативно-правових актів та прав скаржника, передбачених нормами КУпАП, ЦК та Конституції України.

Отже, в ненаданні відповіді на інформаційний запит від 13/02/2013 року є ознаки корисливого інтересу ВДАІ Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві, оскільки використання відеореєстратора "RS DVR-07" є протиправним.

За цих обставин,

ПРОШУ:

1. Залучити до матеріалів справи копію листа №48/Р-2890 від 15/08/2013 року щодо використання відеореєстратор "RS DVR-07".

2. При розгляді справи врахувати факти наведені в цьому клопотанні у доказ того, що ненадання відповіді на інформаційний запит від 13/02/2013 року є саме корупційним правопорушенням.

Потому что в КУпАП есть четкий список корупционных правонарушений и ст. 212 КУпАП туда не входит. Так же как и в уголовном кодексе, есть список тех или иных уголовных правонарушений в разных сферах и ссылкой на закон вы их разширить не можете.

Суд отказал в удовлетворении иска. Ниже - постановление. Есть шанс оспорить в апелляции?
---
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2013 року 14:50 № 826/13494/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О. розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 27.08.2013 року

за позовомОСОБА_1доПершого заступника прокурора Дніпровського району м. Києва Рябова О.провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

вимоги позивача ґрунтуються на: викладених у позовній заяві обставинах (з урахуванням уточнення позовної заяви від 05.09.2013 року); копії постанови Деснянського районного суду м. Києва від 29.03.2013 року у справі №754/3324/13-а; копії запиту на інформацію згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.02.2013 року; копії ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 року у справі №754/3324/13-а (2а/754/120/13); копії листа від 23.07.2013 року №34-148/13; копії заяви про складання адміністративного протоколу за ст. 212-3 КУпАП від 15.07.2013 року з доказами направлення відповідачу; копії заяви про складання адміністративного протоколу за ст. 212-3 КУпАП від 18.04.2013 року з доказами направлення відповідачу; копії паспорту позивача; копії листа від 15.08.2013 року №48/Р-2890.

Керуючись положеннями ст. 40 Конституції України, ст.ст. 15, 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», п.п. 1.4., 2.5., 4.14., п. 6 Наказу Генерального прокурора України «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» від 21.06.2011 року №9гн,

розглянувши виходячи з вищенаведених приписів законодавства подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими з огляду на наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувшись до відповідача із заявою про складання адміністративного протоколу за ст. 212-3 КУпАП від 15.07.2013 року, отримав лист від 23.07.2013 року №34-148/13, в якому відповідач відмовився від вжиття заходів реагування у зв'язку із завершенням строків для накладення стягнення, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП. Дану відповідь позивач вважає протиправною, оскільки, на його думку, відповідач при встановленні строків для накладення стягнень за ст. 212-3 КУпАП повинен був застосувати положення ч. 3 ст. 38 КУпАП, відповідно до якого такий строк ще не завершився.

Так, ч. 3 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Водночас, перелік адміністративних корупційних правопорушень міститься у главі 13-А КУпАП, до яких не віднесено склад правопорушення за ст. 212-3 КУпАП, що і стала підставою для звернення ОСОБА_1 до відповідача.

Таким чином, позивач дійшов до передчасного висновку про необхідність застосування відповідачем положень ч. 3 ст. 38 КУпАП, а, відтак, відповідач правомірно застосував положення ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача в порядку положень Закону України «Про звернення громадян» із заявою про складання адміністративного протоколу за ст. 212-3 КУпАП від 15.07.2013 року, посилаючись на те, що відділ Державної автомобільної інспекції Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві не надав запитуваної інформації відповідно до запиту на інформацію згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.02.2013 року.

Приписами ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, саме з моменту спливу строку, визначеного ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відбулося порушення права позивача щодо отримання відповіді на запит на інформацію згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.02.2013 року, що в подальшому, враховуючи той факт, що розгляд адміністративної справи за ст. 212-3 КУпАП належить до компетенції районного суду (ст. 221 КУпАП), слугує моментом для обрахунку трьохмісячного строку для накладення стягнення у відповідності до положень ч. 2 ст. 38 КУпАП.

Щодо решти позовних вимог про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, суд зазначає, що вони є взаємопов'язаними із розглянутою вище позовною вимогою, яка не підлягає задоволенню, та оскільки дані дії позивач просив реалізувати відповідача у заяві про складання адміністративного протоколу за ст. 212-3 КУпАП від 15.07.2013 року, у яких, як було зазначено вище, правомірно відмовлено на підставі ч. 2 ст. 38 КУпАП, вони також не підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд звертає увагу, що станом на момент розгляду даної справи судом позивачем надано суду копії листа Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві від 15.08.2013 року №48/Р-2890, зі змісту якого вбачається, що останнім надано відповідь на запит від 13.02.2013 року, не відповідь на який і стало підставою для звернення до відповідача із заявою про складання адміністративного протоколу за ст. 212-3 КУпАП від 15.07.2013 року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а отже, відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вищенаведених норм законодавства та керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 112, 136, 160-162, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч. 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок