вот сделал админ.иск. может кто что подскажет где не правильно скан протокола и постановы выложу позднее
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ. Про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в зв’язку з накладенням адміністративного стягнення.
В провадженні ВДАІ МВС України в м. Одеса знаходиться адміністративна справа ВН1 №454623 про притягнення ХХХХ . за ч.2 ст. 122 КУпАП до адміністративної відповідальності за порушення п. п 16.2 ПДР. 22.03.2012р. інспектор дорожньо-патрульної служби ВДАІ ОМУ прапорщик міліції Чустрак Геннадій Миколайович постановив накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 (чотириста двадцять п’ять гривень) на ХХХ. за нібито порушення останнім п.п. 16.2 ПДР. В якості достатніх даних, які нібито вказують на наявність в діях ХХХ. ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП органом ДПС ВДАІ ОМУ було зазначено, що 22.03.2012 р. о 12 год. 56 хв. я в м. Одеса на перехрестi пров. Лютеранський – вул.Старопортофранківська керував ХХХ не пропустив пішоходів, які переходили проїздну частину на пішохідному переходi, чим порушив п.п.16.2 Вважаю постанову інспектора ДПС ВДАІ ОМУ прапорщика Чустрак Геннадія Миколайовича про притягнення ХХХ до адміністративної відповідальності неконкретною, незаконною та необґрунтованою, такою, що винесена з грубими порушеннями Конституції України, норм матеріального та процесуального права України. Так, відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно положень ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків. Зазначену постанову винесено щодо мене за ніби-то ненадання переваги у русі пішоходам на регульованому пішоходному переході, порушення правил проїзду зазначеного переходу. Зазначена постанова не відповідає вимогам закону та обставинам справи з таких підстав. У момент мого повороту з провулку Лютеранського праворуч на вулицю Старопортофранківську на пішохідному переході пішоходів не було, тому продовжив рух через перехід, після чого звернув у двір по вул. Старопортофранківська буд. 69 , де в мене мала відбутись зустріч. На іншому боці вулиці на зупинці стояв трамвай №28, котрий висаджував пасажирів. Через декілька хвилин до мене у дворі, підійшов інспектор ДПС ВДАІ ОМУ прапорщик Чустрак Г.М. та запитав на наявність документів на ХХХ, після чого я йому їх надав. Забравши документи інспектор ДПС ВДАІ ОМУ прапорщик Чустрак Г.М. рушив зі двора в напрямку службового автомобіля, котрий стояв на узбіччі вул. Старопортофранківська, зі словами що буде складати адміністративний протокол. Коли я підійшов до інспектора ДПС ВДАІ ОМУ прапорщика Чустрака Г.М. він вже складав адміністративний протокол про порушення п.16.2 Правил дорожнього руху, за що передбаченна відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП. Після моїх пояснень інспектору ДПС ВДАІ ОМУ прапорщику Чустраку Г.М. що в той час коли я проїжджав дане перехрестя пішоходів на ньому не було, окрім чоловіка на тротуарі з іншого боку вулиці, тоді інспектор ДПС ВДАІ ОМУ прапорщик Чустрак Г.М. показав мені відеозапис з побутової відеокамери Panasonic SDR-S45. На цьому відеозаписі було видно як в момент мого проїзду пішохідного переходу із-зі трамваю вийшла жінка у той момент коли я вже починав поворот у вище вказаний двір за межами переходу. Отже якщо у той момент коли проїжджав пішохідний перехід з іншого боку вулиці стояв на тротуарі стояв чоловік, а на відеозаписі у якості потерпілого показали жінку, то ця жінка була пасажиркою вище вказаного трамваю. Залучення цього пішохода у якості свідка чи потерпілого, інспектора ДПС ВДАІ ОМУ відмовилися. Та при складані адміністративного протоколу ВН1 №454623 графи «Свідки чи потерпіли» залишили пустими. На моє прохання показати будь які документи на побутову відеокамеру Panasonic SDR-S45, мені у грубій формі та без поваги як к Громадянину України відповіли, що ця відеокамера є їх власною власністю та ніяких документів їм не потрібно на цю відеокамеру. Слід вказати на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам ст ст.251, 256, 280 КпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові. Так, у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким ніби-то було створено перешкоду та небезпеку. Між тим, у відповідності до ст.269 КпАП така особа є потрепілим по справі, або, принаймні, у відповідності до ст.272 КпАП є свідком. У відповідності до ст.256 КпАП дані цих осіб є відомостями, які мають обов’язково, при наявності свідків та потерпілих, зазначатися у протоколі. (Сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про неможливість його вчинення без потрепілих та свідків.) У відповідності до ст.251 КпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків грубо протирічить ст.256 КпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. За таких умов говорити і про доведеність правопорушення не можна. Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та ін.обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено. Інспектор ДПС ВДАІ ОМУ Чустрак Г.М. забравши в мене документи у вище вказаному дворі близько 13год. 00 хв., протокол про адміністративне правопорушення почав складати о 13 год 05 хв, а вже о 13год.15 хв. виніс Постанову про адміністративне правопорушення, про що вказано у протоколі. Тобто, інспектор відверто знехтував своїм обов’язком повністю та докладно вивчити матеріали справи (ст.272 КУпАП) У протоколі про адміністративне правопорушення Інспектор ДПС ВДАІ ОМУ зазначив, що мається відео фіксація, і порушення фіксував за допомогою звичайного побутової відеокамери яка була встановленна на даху авто. Таким чином, Інспектор ДПС ВДАІ ОМУ використав відеокамеру в якості автоматичного засобу відеофіксації, що заборонене чинним законодавством. Аля ця відео фіксація не досліджувалася при накладенні на мене стягнення, що свідчить про необ’єктивність та неповноту розгляду справи. Я стверджую, що фактичну справу ніхто не розглядав. У протоколі не вказано назву, модель серійний номер технічного запису, на який зі слів інспектора ДПС ВДАІ ОМУ Чустрака Г.М., здійснювалася відео фіксація. Документів на відеокамеру Panasonic SDR-S45 Інспектора ДПС ВДАІ ОМУ відмовилися показати. Сертифікат та документ про повірку відеокамери у Інспектора ДПС ВДАІ ОМУ були відсутні. Таким чином, застосування такої відеокамери Інспектором ДПС ВДАІ ОМУ, було неправомірним. (Згідно п.18.10 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС «Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється … Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув») Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З вказаним Протоколом та Постановою не погоджуюсь, оскільки він складений з порушенням норм процесуального, матеріального права та правил оформлення адміністративних матеріалів. А саме: Єдиний доказ, зазначений у протоколі від 22.03.2014 року серія ВН1№ 454623- це відеозапис, зроблений побутовою відеокамерою. Інспектор ДПС, посилаючись на статтю 11 Закону України «Про міліцію», обґрунтовуючи правомірність своїх дій при застосуванні побутової відеокамери, як засобу збирання доказу, проігнорував норми Конституції України та КПК України в частині того, що всякі докази, зібрані з порушенням норм закону не мають доказової сили. Вважаю відеозапис, який нібито є доказом правопорушення, добутий протизаконно за таких підстав: 1. рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010р. №23-рп/2010 визнано неконституційними статтю 14-1, частину шосту статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Конституційний Суд України, який за Конституцією України є єдиним органом, що має право визначати законність правової норми, визнав застосування цих статей для збору доказів незаконним. Рішення Конституційного Суду мають силу прямої дії і підлягають беззаперечному виконанню. 2. Відповідно до Наказу МВС України №33 від 01.03.2010 року --- побутова відеокамера не входить до списку приладів, які дозволені для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. 3. Відповідно до вимог розділу 20 наказу МВС України від 27.03.2009 №111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 року за №576/16592, згідно з яким працівникам Державтоінспекції МВС забороняється застосування технічних засобів і приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки. 4. Відповідно до Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” ст. 8, говориться наступне: Стаття 8. Умови обробки інформації в системі. Умови обробки інформації в системі визначаються власником системи відповідно до договору з власником інформації, якщо інше не передбачено законодавством. Інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинна оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством. Для створення комплексної системи захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, використовуються засоби захисту інформації, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного та/або криптографічного захисту інформації. Підтвердження відповідності та проведення державної експертизи цих засобів здійснюються в порядку, встановленому законодавством. Виходячи з наданого, я вважаю, що використання побутової відеокамери для фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, невідомого походження і не маючи жодного офіційного документа на неї, прошу суд визнати протиправним. Враховуючи те, що я не вчинив правопорушення, про яке йдеться в оскаржуваній постанові, та постанова не відповідає вимогам закону, а також «докази» якими керувався Співробітник ДАІ є незаконними та були здобуті з порушенням ст.62 Конституції України та Наказу МВС України №111 від 27.03.2009р., то така постанова має бути скасована. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ст..ст. 247, 268, 287-289 КУпАП, прошу: Скасувати постанову Інспектора ДПС ВДАІ ОМУ Чустрака Г.М. від 22.03.2012 р. серії ВН1 №129576 та провадження у справі закрити у зв’язку з відсутністю у моїх діях складу адміністративного правопорушення.
Додаток: 1. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення до протоколу – 2 примірника 2. Копія протоколу про адміністративне правопорушення – 2 примірника 3. Копія скарги на п’яти аркушах – 1 примірник
17 березня 2012 р. (Підпис)
|