Дорожньо-патрульна служба, командиру взводу --------------------------------------------------------------
Від --------------------------------------------------------------
На постанову інспектора ДПС ДАІ взводу
У справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
С К А Р Г А
Зазначену постанову винесено щодо мене співробітником ДАІ ніби-то за не надання переваги в русі пішоходові, який переходив проїзну частину дороги на яку я повертав. Постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з таких підстав. Пункт 16.2 Правил дорожнього руху на підставі якого винесено постанову визначає: на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи пра-воруч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну час-тину, на яку він повертає. В постанові чомусь визначено, що за не надання пере-ваги в русі пішоходові. В пункті 1.10 Правил дорожнього руху, проїзна частина визначена як еле-мент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги. Я рухався по крайній правій проїзній частині, а пішохід по крайній лівій проїзній частині (додаток 3) тим самим я ні як не міг порушити вимоги пункту 16.2 Правил дорожнього руху, тому що повертав на проїзну частину, на який пішохід був відсутній. В ході складання протоколу та винесення постанови не враховано вимоги пунктів 18.1 та 18.3 Правил дорожнього руху. У момент мого наближення до пішохідного переходу пішоходу на ньому не було. Він зійшов на нього з тротуару пізніше, коли автомобіль вже перетинав пе-рехід. Між тим, пункт 18.1 Правил дорожнього руху зобов’язує водія транспорт-ного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на яко-му перебувають пішоходи, зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. В даному випадку при проїзді пішохідного переходу, пішохід знаходився на абсо-лютно іншій смузі руху, переходив її спокійно, не був змушений змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на нього не існувало, уникати на-їзду він не був змушений. Враховуючи визначення перешкоди та небезпеки для руху, дані у пункті 1.10 Правил дорожнього руху, слід вважати, що у даному ви-падку ніякої небезпеки для пішоходу або перешкоди для нього не створювалося. Боковий інтервал до пішоходів також був безпечний. За таких умов обов’язку знижувати швидкість або зупинятися не існувало, оскільки не було пішоходів, відповідних ознакам, передбаченим у п.18.1 Правил дорожнього руху. При оформленні протоколу та постанови співробітник ДАІ порушив вимоги пунктів 2.9 та 4.2 наказу МВС України від 26 лютого 2009 року №77 “Про затвер-дження інструкції з оформлення працівниками ДАЇ МВС матеріалів про адмініст-ративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху” щодо долу-чення до протоколу про адміністративне правопорушення письмових пояснень свідків правопорушення, у разі їх наявності та пункту 1.6 розпорядження МВС України від 21 травня 2009 року №466 щодо виключення випадків складання по відношенню до водіїв транспортних засобів протоколів про адміністративні по-рушення без доказів їх провини або достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків і т.п.). Пояснення свідків, які знахо-дилися в автомобілі –
, які на підставі статті 50 Цивільно процесуального кодексу України мають право бути свідками, інспектор ДАЇ не брав, до протоколу вніс лише громадянина (зі слів прапорщика . це другий працівник ДАІ), а даних свідків визначив мені написати в своїх поясненнях. Громадянин в момент зупинки мого транспортного засобу знаходився поза зоною види-мості, як перехрестя так і мого транспортного засобу він не бачив (додаток 3), спілкувався з цивільними особами, після цього навіть не ознайомився зі змістом протоколу та не підписався в ньому. Також, у протоколі немає даних пішоходу, якому нібито не було надано переваги (створено перешкоду або небезпеку). Між тим, у відповідності до ст.269 КУпАП така особа є потерпілим по справі, або, принаймні, у відповідності до ст.272 КУпАП є свідком. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних свідка грубо протирічить ст.256 КУпАП та призво-дить до відсутності у справі передбачених законом доказів. За таких умов говори-ти і про доведеність правопорушення не можна. Працівником ДАІ на протиріччя вимогам ст. ст.256, 272 КУпАП не зазначено у протоколі свідків, вказаних мною, посилаючись на те, що вони нібито є зацікавленими особами, хоча КУпАП Укра-їни не знає таких обмежень і прямо вимагає фіксації даних та пояснень свідків, як будь-яких осіб, про яких є дані, що їм відомі обставини, які підлягають встанов-ленню по даній справі. Очевидно, що безпосередній очевидець події у будь-якому разі є такою особою. Окрім самого грубого порушення процесуального законо-давства, зазначене говорить ще й про упередженість до мене працівника ДАІ, який склав протокол та виніс постанову. Під час складання протоколу інспектор ДАІ довів мої права: цитую дослів-но: - “Ви маєте право давати пояснення або не давати пояснень, оскаржити поста-нову у 10-денний термін”, ані слова про ознайомлення з матеріалами справи, по-дання доказів, заяви клопотань, користування юридичною допомогою адвоката під час розгляду справи, я не почув, а на моє прохання надати додатковий аркуш паперу для надання пояснень по суті справи, він промовив: - “В мене немає, а що у Вас нема, треба з собою возити, вміщуйте в дві строки у протоколі, це не я роз-робляв протокол”. Дані порушення (нехтування та неповага до моїх прав) в ході складання протоколу вже передбачає відповідальність посадових осіб за службову підробку. Хоча про вищевикладене інспектор ДАІ повинен був знати, тому що у відповід-ності до пункту 1.21 розпорядження МВС України від 21 травня 2009 року №466 з інспектором ДАІ, з метою забезпечення якісного документування виявлених по-рушень Правил дорожнього руху, повинно було проводитись вивчення вимог на-казу МВС України від 26 лютого 2009 року №77, з прийняттям заліків. В ході несення служби та оформлення протоколу даним інспектором було грубо порушено вимоги пунктів 6.2, 6.25, 18.7, 28.1, 28.2, 28.6 наказу МВС Украї-ни від 27 березня 2009 року №111 “Про затвердження Інструкції з питань діяль-ності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАЇ МВС” Інспектор ДАІ повернувся в мій бік (після перевірки іншої машини) лише в момент проїзду мною пішохідного переходу. Під час звернення інспектора ДАІ до мене, я не почув посади, спеціального звання, прізвища, а зразу цитую дослів-но: - “ Чому не пропустили пішохода на переході” коли я хотів довести до нього факти на необґрунтованість зупинки мого транспортного засобу, він зразу запи-тав: - “Чому не пристібнуті, пред’явіть документи” я відповів: - “Що відстебнувся після зупинки, щойно, коли готував вам документи”. Далі він сказав щоб я ви-йшов з машини, та після цього сказав, щоб я представив поліс цивільного страху-вання. Після того як я сів у машину інспектора ДАІ, він почав писати протокол про адміністративне порушення, дописавши його до розділу суть справи, він задав питання “Ну що будемо писати?” даним питанням схиляючи мене до вирішення питання по-доброму (в моєму розумінні менша сума штрафу або інше). Після до-ведення моїх пояснень щодо необґрунтованості доказів інспектора ДАІ, він почав оформлення протоколу та постанови про нібито вищевказане правопорушення. В подальшому, в ході ознайомлення з протоколом мені стало відомо, що я спілку-юсь з інспектором ДПС ДАІ взводу №2
Сукупність всіх порушень (упущень) з боку інспектора ДАІ, призвело до грубого порушення ним пункту 2.2 наказу МВС України від 27 березня 2009 року №111, щодо дотримання працівниками ДПС у своїй діяльності вимог Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та Інструкції затвердженої цим наказом. Дані порушення, свідчать про хамське відношення до учасників дорож-нього руху, вкрай низьке ставлення інспектора ДАІ до вивчення вимог керівних документів, які регламентують його діяльність та призвели до халатного вико-нання своїх посадових обов’язків інспектором ДПС ДАІ взводу №, , а при винесенні постанови не врахування всіх обставин порушення, дає підстави зробити висновок про упередженість до мене, а в деяких моментах спіл-кування і неповагу, з боку інспектора ДАІ. Своїми діями інспектор ДАІ не лише зганьбив високе звання працівника ДАІ і державного службовця України, але і дискредитував своє безпосереднє ке-рівництво. Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготов-ки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання докумен-тів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КУпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід вра-ховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.33 КУ-пАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено. За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене ви-знано винним зазначеною постановою. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.287-289 КУпАП,
ПРОШУ: 1. Оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення від винесену інспектором ДПС ДАІ взводу скасувати та закрити справу у зв’язку з відсутністю події та складу адмініст-ративного правопорушення. 2. Вжити заходів дисциплінарного характеру до , який допустив дані порушення законодавства України в ході несення служби. 3. У відповідності до статті 18 Закону України “Про звернення грома-дян” надати мені письмову відповідь за вищевказаною адресою.
Додатки: 1. Свідчення свідка., на 1 (одному) аркуші. 2. Свідчення свідка на 1 (одному) аркуші. 3. Схема розміщення транспортного засобу, пішоходу та працівників міліції під час оформлення правопорушення, на 1 (одному) аркуші. 4. Копія протоколу про адміністративне порушення. 5. Копія постанови в справі про адміністративне порушення.
|