|
Cаксаганському районному суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Позивач: makout78
Відповідач: Інспектор дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, молодший сержант міліції Шпак Олександр Сергійович
50069, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська,11 засоби зв’язку; тел. 26-14-09, 74-11-94
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
Про визначення дій посадової особи у винесенні постанови про адміністративне правопорушення та накладення штрафу незаконними
Даний позов підлягає розгляду у судах на підставі ч.3 ст.288 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
16 вересня 2010 року службовою особою – інспектором дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, молодшим сержантом міліції, Шпаком Олександром Сергійовичем, було винесено постанову АН № 857276 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАП України, про накладення на мене, makout78, адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з наступних підстав.
Так, я, makout78 16.09.2010 приблизно о 7.45 дійсно керував автомобілем, держномер по вул. Оржонікідзе без порушення Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), після чого був зупинений інспектором ДПС. Зі слів Шпака Олександра Сергійовича я порушив п.17.4 ПДР, а саме не зменшив швидкість і не зупинився щоб надати дорогу маршрутному транспортному засобу, який виїжджав із позначеної зупинки, розташованої в заїзному кармані.
Але з такими висновками інспектора ДПС я не згоден. Дійсно, незадовго до винесення постанови про адміністративне правопорушення, я рухався біля позначеної зупинки громадського транспорту. Але дана зупинка знаходиться не в заїзному кармані, як зазначено у протоколі та постанові, а безпосередньо біля тротуару. П.17.4 ПДР передбачає, що у населених пунктах, наближаючись до автобуса, мікроавтобуса або тролейбуса, що розпочинає рух від позначеної зупинки, розташованої в заїзному "кармані", водії інших транспортних засобів зобов'язані зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати можливість маршрутному транспортному засобу розпочати рух. У разі ж, якщо транспортний засіб, що розпочинає рух від тротуару, ПДР не передбачають надання переваги таким транспортним засобам.
Якщо ж інспектор ДПС стверджує, що я все-таки порушив даний пункт ПДР, то в мене виникає логічне запитання: чому інспектор не долучив до матеріалів справи пояснення водія автомобіля, якому я нібито не надав дорогу та який в даному випадку, відповідно до ст.269 КпАП України, є потерпілими. Не встановивши його особу, не забезпечивши його участі в процесі, інспектор порушив права потерпілого та зробив неможливим розгляд справи з оцінкою всіх обставин і доказів. У відповідності до ст.256 КпАП України дані цих осіб є відомостями, які мають обов’язково, при наявності потерпілих, зазначатися у протоколі. Щонайменше, в даному разі, водій транспортного засобу, якому я нібито не надав дорогу, є свідком у справі. Сам характер порушення, про яке йде мова, говорить про неможливість його вчинення без потерпілих та свідків. Ніяких доказів щодо моєї винуватості в протоколі та постанові не вказано, показання ймовірних свідків відсутні.
Крім того, у той момент, як я проїжджав вказану зупинку, мікроавтобус, якому я начебто не завадив розпочати рух, продовжував посадку/висадку пасажирів. Це підтверджується ще і тим, що сигнал лівого повороту, який у відповідності до п.9.2 ПДР, не був увімкнений, хоча вказаний пункт передбачає що перед початком руху водій повинен ввімкнути відповідний покажчик повороту. Керуючись п.1.4 ПДР, у якому вказано, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, я продовжив рух, оскільки водій маршрутного транспортного засобу не розпочинав рух від зупинки.
Також не відповідає дійсності і напис інспектора у про те, що він врахував обставини, викладені в ст. 33 та ст.280 КпАП України. Необхідно зазначити, про те що при винесенні постанови була грубо порушена ст.33 КпАП України, яка зобов’язує при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують відповідальність. Інспектор ДПС проігнорував даний обов’язок та не врахував будь-які фактичні дані, що мали б значення для винесення постанови про адміністративне правопорушення та накладення штрафу.
Також, відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення, до неї не додається жодного доказу моєї вини. Тобто ні фото-, ні кінозйомка не проводилась, свідків немає.
Хочу додати, що обставини порушення, засоби та методи його фіксації підлягають детальному з`ясуванню у відповідача по справі, так як саме на нього, у відповідності із ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов`язок доказування правомірності своїх дій.
Натомість слід вказати, що згідно приписів Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною вище постановою, що дає підстави для скасування постанови АН №857276 по справі про адміністративне правопорушення відносно makout78.
Вважаю, що мої конституційні права та свободи були порушені, і з метою їх захисту, згідно ч.2 ст.276 КпАП України, я вимушений у встановлений законом строк звернутися до суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 19, 20, 71, 104, 105, 106, 162 КАС України, 14-1, 251, 258, 276 КпАП України, -
ПРОШУ СУД:
1. Визнати дії посадової особи – інспектора дорожньо-патрульної служби батальйону дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, молодшого сержанта міліції, Шпака Олександра Сергійовича, по винесенню постанови АН №857276 по справі про адміністративне правопорушення від 16.09.2010 р. неправомірними.
2. Скасувати постанову про адміністративне правопорушення АН №857276 від 16.09.2010 р.
3. Закрити провадження у справі.
Додатки:
1. Копія позовної заяви.
2. Копія постанови про адміністративне правопорушення.
3. Копія протоколу про адміністративне правопорушення.
« » 2010 р. (підпис)
_________________
Любишь кататься-люби и катайся
|
Вход
FAQ
Поиск
виклади доки,екстрасенсів тут немає 
