Сообщение, не относящиеся к теме

До Овідіопольського районного суду Одеської області
67801, м. Овідіополь, вул. Берегова, 9
Адреса електронної пошти: [email protected]
Тел. (048251) 3-13-30

Позивач:
Фокін Андрій Володимирович
Тел. 0634464466
Адреса електронної пошти: [email protected]

Відповідач:
Інспектор ВДАІ Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області майор міліції
Сівак Олександр Валентинович
67800, Одеська об. смт. Овідіополь вул. Портова, 2
телефон: 0485132505
Адреса електронної пошти: [email protected]
інші засоби зв’язку невідомі

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення від 04 вересня 2013 року.

Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Я, Фокін Андрій Володимирович, звертаюсь до суду з адміністративним позовом, де прошу скасувати постанову серії АА2 №737493 (надалі - постанова)(див. Додаток 2) від 04 вересня 2013 року, винесену посадовою (службовою) особою інспектором ВДАІ Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області майором міліції Сіваком Олександром Валентиновичем, про притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення стягнення у виді штрафу.
З мотивувальної частини вбачається, що 06 липня 2013 року близько 10 год. 20.хв. я рухався автомобілем Mazda 323F,державний номерний знак ВН7991СВ, у напрямку м. Одеси по Овідіопольській автомобільній дорозі. Приблизно у цей час мене зупинив інспектор ДПС Кохань Роман Романович, як виявилось причиною зупинки, за думкою інспектора та згідно з його слів за показниками приладу «Візир» № 0812362, стало порушення мною вимог пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП. На мої заперечення стосовно того, що я не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а рухався відповідно до цих Правил та встановленої Правилами швидкості, інспектор склав протокол серія АА2 № 160288(далі - протокол)(див. Додаток 1) про адміністративне правопорушення від 06 липня 2013 р. В протоколі зазначено, що я, Позивач, нібито порушив вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху і, що швидкість руху була виміряна приладом «Візир» № 0812362. Надалі 04 вересня 2013 року була винесена постанова, інспектором ВДАІ Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області майором міліції Сіваком Олександром Валентиновичем, згідно якої мене було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі двісті п’ятдесят п’ять грн.
Вважаю, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а в моїх діях не було ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП України. Отже з зазначеною постановою категорично не згоден, вважаю її незаконною та такою, що грубо порушує мої права, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав:
1. По-перше вважаю, що не можу бути притягнений до адміністративної відповідальності в даному випадку, оскільки знаки на початку населеного пункту 5.45 «Початок населеного пункту» встановлені з порушенням ПДР та ДСТУ, про що сказано у пункті 1.10 та 8.2 ПДР, а саме:
Цитата: «1.10 Населений пункт — забудована територія, в’їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками»
Згідно з п. 1.10 ПДР населеним пунктом є не будь-яка територія, позначена відповідними знаками, а тільки забудована. Таким чином, якщо такими знаками навіть позначена територія, яка не є забудованої, то згідно правил дорожнього руху населеним пунктом вона все одно не є. Якщо знак встановлено не на кордоні прилеглої до дороги забудови, а винесений за неї, то сам знак встановлено з порушенням існуючих норм і його розташування не відповідає правил дорожнього руху.
Цитата: «8.2.1 «Дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.
Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.
Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.
Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).
Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.»( (№ 111 від 11.02.2013))
2. По-друге вважаю, що швидкість зазначена на вимірювальному приладі «Візир» не належить моєму автомобілю, оскільки під час руху мене наздоганяли ще три автомобілі, які рухалися із значно більшою швидкістю, та також на протилежному боці дороги рухався зустрічний транспорт. Отже вказана інспектором швидкість руху може належати одному з тих автомобілів, що мене наздоганяли, або були на протилежному боці дороги. Як єдиний доказ, інспектор показав мені фото-фрагмент на приладі «Візир» № 0812362 нібито мого транспортного засобу зі швидкістю 82 км/год.(див. Додаток 5) При цьому на екрані приладу взагалі не було видно державних номерів авто і дуже важко впізнати навіть модель транспортного засобу(Додаток). Прив’язка до конкретної місцевості на пред’явленому фрагменті також повністю відсутня. Однак п.1.7.розпорядження МВС України №466 від 21.05.2009 р. дуже чітко визначає,що знімки повинні містить інформацію про місце, час скоєння порушення та чітке зображення автомобіля порушника. (його марку, колір, номерний знак-згідно з п.12.1.наказу МВС України №77 від 26.02.2009р.) На моє прохання показати мені чіткі зображення,де видно номер мого авто, інспектор, після кількох спроб, нарешті показав мені фото-фрагмент на якому дійсно читаються державні номери, але швидкість авто при цьому складає 65 км/год.(див. Додаток 5) Моє прохання показати мені відеозапис(на якому дійсно було б видно,що попереду та позаду мене рухалися інші транспортні засоби,бо ця ділянка автодороги досить щільно завантажена) інспектор ДПС Кохань Роман Романович повністю проігнорував.
Даний вимірювальний прилад - «Візир» може фіксувати швидкість будь якого транспортного засобу, який знаходиться в полі дії «Візира» ( 400 метрів), і максимальна швидкість будь якого з цих транспортних засобів, буде приписана тому автомобілю, на який направлений об’єктив «Візира». Це було доведено при тест контролі вимірювального приладу «Візир», проведеним на замовлення автожурналу «Авторев’ю»(див. Додаток 6) Можливість помилки визнає і виробник вимірювального пристрою. Із офіційного пояснення фірми-виробника вимірювального приладу «Візир» на адвокатський запит видно, що для досягнення більш точного результату необхідно, щоб в кадрі відображалася вся дорога і зображений один-єдиний автомобіль. (див. Додаток 6)
До того ж, у постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.12.4 до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які згідно до п 1.21 Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 вивчили та здали заліки з використання таких приладів і повинні знати складові частини, технічні характеристики та порядок використання технічних засобів та технічних приладів, які застосовуються для виявлення порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.
3. Згідно ч.1 ст.122 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягаються особи, які перевищили швидкісний режим «більш як на двадцять кілометрів на годину». Згідно з методичними рекомендаціями по роботі з радіолокаційним приладом «Візир» похибка приладу в «Патрульному» режимі складає 2 км/год., а в «Стаціонарному» режимі 1 км за годину ( див. Додаток 3). Під час вимірювання інспектор тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух та біг назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Оскільки прилад не знаходився на штативі, як того вимагають останні інструкції по користуванню «Візиром», то я роблю припущення, що в даний момент вимірювальний прилад працював в «Патрульному» режимі. З урахуванням похибки вимірювального приладу швидкість зазначена на вимірювальному приладі, яка начебто належить моєму авто, складає 82-2=80 км/год. ( при обмеження швидкості руху-80), що не підпадає під ч.1 ст. 122 КУпАП, і взагалі під адміністративну відповідальність.
Ст. 14-1 КУпАП говорить про те що, фіксація правопорушення можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі. Зокрема, ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху можуть бути притягнуті власники (співвласники) транспортних засобів у разі фіксації вказаних правопорушень працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису. В даному випадку під спеціальними технічними засобами працюючими в автоматичному режимі – розуміються технічні засоби які встановленні на певному місці нерухомо, в яких мається прив’язка до певної місцевості та вони здатні фіксувати порушення правил дорожнього руху в повністю автоматичному режимі без допомоги людини.
Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним – є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.
Прилад, «Візир» яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото – чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо) Це підтверджує п.1 Наказу МВС №33 від 01,03,2010, який відносить до приладів з активованою функцією «автоматичний режим» новий модифікований пристрій «Візир 03» решта приладів з серії «Візир», даної функції не мають. У підтвердження того факту що вказаний прилад «Візир» не є засобом автоматичної фіксації, є інструкція до цього приладу, де в 2 розділі зазначено, що прилад працює у 2х режимах - Стаціонарний і Патрульний, але аж ніяк не автоматичний, копія перших двох сторінок інструкції додається.
4. Жодних об’єктивних даних, які б могли підтвердити географічну локалізацію даного автомобіля – відсутні, тим паче відсутня прив’язка до вказаних дорожніх знаків, вимоги яких я, начебто, порушив.
Вважаю що інспектор не об’єктивно розглянув справу, спираючись виключно на показника вимірювального приладу «Візир», свідомо не врахував моїх пояснень, що суперечить вимогам ст..251 та ст..280 КУпАП і в порушення вимог законодавства України свідомо неправомірно притягнув мене до адміністративної відповідальності. Постанова не встановлює наявність адміністративного правопорушення та мою винність в його вчиненні.
Згідно ч2.ст 71 КАСУ «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.»
З даною Постановою не згоден, вважаю що ПДР України не порушував, постанова про адміністративне правопорушення серія АА2 №737493 від 04 вересня 2013 року є незаконна, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутності належних доказів та з грубим порушенням Законодавства України.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст. 19, 55 Конституції України, ст.ст. 247, , 251, 287, 288, 289, 293, КпАП України, ст. ст. 6, 18, 19, 104, 105, 106 КАС України:

ПРОШУ:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі.
2. Постанову інспектора ВДАІ Овідіопольського РВ ГУМВС України в Одеській області майора міліції Сівака Олександра Валентиновича, про притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення стягнення у виді штрафу – скасувати у відповідності до ч.5 ст. 288 КУпАП.
3. Провадження по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно мене закрити в зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
4. Викликати мене у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату та час.

ДОДАТКИ:
1. Копія протоколу серія АА2 № 160288 про адміністративні правопорушення від 06 липня 2013 року - 1 аркуш;
2. Копія постанови серія АА2 №737493 в справі про адміністративні правопорушення від 04 вересня 2013 року -1 аркуш;
3. Методичні рекомендації по роботі з радіолокаційним відео записуючим вимірювачем швидкості «Візир» (2-3 сторінки) - 2 аркуша;
4. Копія позовної заяви – 4аркуша;
5. Копія фотографії з приладу «Візир» - 2 аркуша;
6. Автожурнал «Авторев’ю»(2009 р./ №11 (428)) – 10 аркушів

11 вересня 2013 року Фокін А.В. _______________________