Сообщение, не относящиеся к теме
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 серпня 2011 р.
Справа № 2а-3850/11/2070
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Філатов Ю.М.,
Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.
при секретарі Букар Х.М.
за участю:
позивача –ОСОБА_1
представника позивача –ОСОБА_2
представника відповідача –Блудова О.В.
представника відповідача –Арсеньєв В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2011р. по справі № 2а-3850/11/2070
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області
третя особа Начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області Мартинов М.Д.
про визнання протиправними і скасування наказів та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати п. 1 наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 366 від 22.03.11 р.; наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області № 40 о/с від 23.03.11 р.; зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області поновити ОСОБА_1 на роботі з 23.03.11 р. на посаді державтоінспектора ВДАІ з обслуговування Харківського району та АТІ ГУМВС України в Харківській області; зобов'язати Управління Державтоінспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у період з 23.03.11 р. по день поновлення на роботі включно; постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді допустити до негайного виконання.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.11 р. по справі № 2а-3580/11/2070 позов був задоволений в повному обсязі.
Відповідач, ГУ МВС України в Харківській області, не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.11 р. по справі № 2а-3580/11/2070 і ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача щодо визнання неправомірним та скасування п. 1 наказу ГУ МВС України в Харківській області № 366 від 22.03.11 р. Крім того апелянт просить зобов’язати ГУ МВС внести зміни до наказу № 40 о/с від 23.03.11 р. щодо зазначення дати звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з урахуванням лікарняного листа. В обґрунтування заявлених вимог апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства і невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідач, Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в Харківській області, та третя особа, начальник ГУ МВС України в Харківській області Мартинов М.Д., заяви про приєднання до апеляційної скарги не подали.
Позивач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав, але він та його представник в поясненнях в судовому засіданні просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України на посаді державтоінспектора відділення Державтоінспекції з обслуговування Харківського району та автомобільно-технічної інспекції ГУ МВС України в Харківській області на підставі наказу № 73 о/с від 17.06.09 р.
Начальником ГУ МВС України в Харківській області був виданий наказ № 366 від 22.03.11 р. «Про покарання працівників ВДАІ з обслуговування Харківського району та АТІ ГУМВС України в Харківській області», в п. 1 якого вказано, що за порушення службової дисципліни, яке виразилося у невиконанні вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, затвердженого Законом України № 3460-ІV від 22.02.06 р., Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС України № 18 від 11.01.96 р. щодо виявлення поваги до громадян, дотримання норм професійної та службової етики, капітана міліції ОСОБА_1, державтоінспектора ВДАІ з обслуговування Харківського району АТІ ГУМВС України в Харківській області, звільнено з органів внутрішніх України.
Наказом ГУ МВС України в Харківській області № 40 о/с від 23.03.11 р. згідно з Положенням «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України»його було звільнено в запас Збройних сил за ст. 64 п. «є»(за порушення дисципліни) з 23.03.11 р. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні - 11 років 04 місяці 07 днів, у пільговому обчисленні - 11 років 09 місяців 06 днів. Підставою для прийняття даного наказу визначений наказ ГУ МВС України в Харківській області № 366 від 22.03.11 р.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що відповідно ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України № 3460-ІV від 22.02.06 р., з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, вчиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач був звільнений за результатом проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни. У висновку службового розслідування по факту порушення дисципліни вказано, що 22.03.11 р. в Інтернет-виданні «Главное»під назвою «Харьковскую ГАИ «крышуют бандиты»був розміщений відеосюжет, переглядом якого встановлено, що на узбіччі автодороги знаходиться автомобіль, із якого невідомим ведеться відеофіксація роботи працівників ДПС на службовому автомобілі. В цей час перед автомобілем, з якого велась відеозйомка, зупинився автомобіль «Міцубісі Ланцер», д.н. НОМЕР_1, з якого вийшов чоловік у цивільному одязі і підійшовши до невідомого, після чого між ними відбувалась розмова, під час якої водій «Міцубісі Ланцер», висловлюючись нецензурною лайкою, почав погрожувати невідомому пошкодити його автомобіль битою, яку дістав з багажника свого автомобіля. Суть погроз з боку водія «Міцубісі Ланцер»була в тому, щоб невідомі припинили здійснювати відеозйомку роботи працівників ДАІ. Через деякий час водій «Міцубісі Ланцер»поклав биту в багажник автомобіля та поїхав.
В ході службового розслідування було встановлено, що водієм автомобіля «Міцубісі Ланцер»був державтоінспектор ВДАІ з обслуговування Харківського району та АТІ ГУМВС України в Харківській області капітан міліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в ОВС з 2003 р., на посаді - 2009 р., який в своєму письмовому поясненні вказав, що 21.03.11 р. з 09 год. 00 хв. спільно з інспектором з ОДР того ж підрозділу майором міліції ОСОБА_7 на автомобілі останнього ВАЗ 21154, д.н. НОМЕР_2, здійснювали нагляд за дорожнім рухом на території Харківського району. Біля 15 год. 00 хв. вони несли службу біля с. Покотилівка на автодорозі Харків-Сімферополь. Біля них зупинився автомобіль «Кіа Серато», д.н. НОМЕР_3, ОСОБА_7 підійшов до автомобіля і поцікавився у водія, чи необхідна йому якась допомога, на що той щось грубо відповів та поїхав. Через 15 хвилин автомобіль «Кіа Серато»повернувся і зупинився на протилежній стороні автодороги. Після цього ОСОБА_1 закінчив несення служби та направився на своєму автомобілі «Міцубісі Ланцер», д.н. НОМЕР_1, до підрозділу в м. Мерефа. Здавши зброю, він в цивільному одязі направився додому в напрямку м. Дергачі. Під час руху ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_7, який повідомив, що автомобіль «Кіа Серато»ще деякий час переслідував його. По дорозі на 1 км під'їзної автодороги до аеропорту з боку м. Києва ОСОБА_1 знову побачив автомобіль «Кіа Серато», який стояв на узбіччі автодороги поблизу екіпажу ДАІ на службовому автомобілі. Як пояснює далі ОСОБА_1, він зупинився, побачивши, що в автомобілі «Кіа Серато»знаходяться двоє громадян, взяв для власної безпеки з багажника свого автомобіля дерев'яний черенок від лопати, підійшов до водія та попередив того, щоб припинив переслідування та відеозйомку працівників ДАІ, що за висновками розслідування є підтвердження того, що своїми діями державтоінспектор ВДАІ з обслуговування Харківського району та АТІ ГУМВС України в Харківській області капітан міліції ОСОБА_1 грубо порушив вимоги ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, Кодекс честі працівника органів внутрішніх справ у частині виявлення неповаги до громадян, не дотримання норм професійної та службової етики. Даний висновок був затверджений начальником ГУ МВС України в Харківській області Мартиновим М.Д. 22.03.11 р.
В обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції послався на те, що відповідно п. 2 Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затвердженої наказом МВС України № 552 від 06.12.91 р., завданням службового розслідування є повне, об'єктивне і всебічне розслідування обставин порушень, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, виявлення причин і умов, що сприяли їхньому скоєнню, встановлення винних і забезпечення правильного застосування чинних нормативних актів для того, щоб кожних винний був притягнутий до відповідальності, а жоден невинний не постраждав. Службове розслідування має сприяти дотриманню законності, викорененню випадків її порушення, а також вихованню в особового складу органів внутрішніх справ почуття точного і безумовного дотримання законодавства.
Згідно п. 10 вказаної Інструкції при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всебічному дослідженню підлягають: п. 10.1 подія порушення (час, місце, спосіб, інші обставини); п. 10.2 наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення; п. 10.3 обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність; п. 10.4 характеристика особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення); п. 10.5 причини та умови, що сприяли скоєнню порушення; п. 10.6 характер і розмір нанесених порушенням збитків.
Суд першої інстанції вказав на те, що під час проведення службового розслідування не досліджувався оригінал відеозапису, на підставі якого зроблено висновок службового розслідування, не досліджувався запис на автентичність, відсутність в записі монтажу кадрів. Також, підчас проведення службового розслідування, не була опитана особа, що здійснила вказаний запис. Також водій автомобіля «Кіа Серато», д.н. НОМЕР_3, не звертався до правоохоронних органів, щодо погроз до нього від ОСОБА_1
Враховуючи вище зазначене суд першої інстанції зробив висновок про те, що під час проведення службового розслідування були порушені приписи п. 10 Інструкції в частині повного дослідження події порушення (час, місце, спосіб, інші обставини); наявності вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення; обставин, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність; характеристики особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення); причин та умов, що сприяли скоєнню порушення; характеру і розміру нанесених порушенням збитків.
Відповідно ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5 попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ. В ст. 14 цього статуту вказано, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконанні службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Надані до матеріалів справи документи свідчать про те, що начальником УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Швидкім І.І. була надана службова характеристика ОСОБА_1, згідно якої за період служби в органах внутрішніх справ України капітан міліції ОСОБА_1 зарекомендував себе позитивно. Специфіку служби знає, працює над підвищенням свого професійного рівня. Нормативні документи, що регламентують діяльність ОВС та Державтоінспекції знає і вірно використовує ці знання у повсякденній службовій діяльності. Відзначається високою працездатністю, готовністю працювати у складних умовах. На зауваження в свою адресу реагує вірно, приймає заходи щодо усунення вказаних недоліків. Користується заслуженим авторитетом і повагою серед співробітників. Гідно поводиться поза службою. Службу в органах внутрішніх справ цінує. Начальник УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Швидкій І.І. був начальником ОСОБА_1 під час проходження служби в органах внутрішніх справ України на посаді державтоінспектора відділення Державтоінспекції з обслуговування Харківського району та автомобільно-технічної інспекції ГУ МВС України в Харківській області. Також судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 за час служби в органах внутрішніх справ України на посаді державтоінспектора відділення Державтоінспекції з обслуговування Харківського району та автомобільно-технічної інспекції ГУ МВС України в Харківській області до дисциплінарної відповідальності не притягався, за висновком попереднього атестування займаній посаді відповідав.
Наведені обставини стали підставою для висновків суду першої інстанції про те, що крайній вид дисциплінарного стягнення, а саме звільнення, був застосований без урахування оцінки начальником рівня ставлення позивача до виконання службових обов'язків, рівня кваліфікації та професійних здобутків позивача.
Також суд першої інстанції послався на те, що відповідно ч. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Надані до матеріалів справи документи підтвердили те, що 23.03.11 р. ОСОБА_1 перебував на лікарняному, про що свідчить листок непрацездатності серії АВЗ № 530985, прийнятий правником УДАІ ГУ МВС України в Харківській області Алексєєвим В.В. 23.03.11 р. Тобто на час винесення наказу 40 о/с від 23.03.11 р. позивач перебував на лікарняному, що свідчить про незаконність оскарженого наказу.
Вищенаведені обставини обумовили висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що в апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що позивач не оспорював достовірність відеозапису, а тому не було підстав для встановлення його автентичності. Ці обставини ні позивач, ні його представник не заперечували і в поясненнях в судовому засіданні, тобто сторони визнали ці обставини доведеними, а тому вони не підлягали встановленню при розгляді даної справи.
Крім того, представником апелянта в судовому засіданні наданий наказ № 222 від 14.07.11 р. Дергачівської ЦРЛ про створення робочої групи для проведення перевірки випадку непрацездатності пацієнта ОСОБА_1 за запитом № 13992 від 13.07.11 р. Дергачівського РВ ГУ МВС України в Харківській області. Даною комісією після проведення перевірки випадку непрацездатності пацієнта ОСОБА_1 з 22.03.11 р. по 23.03.11 р. (листок непрацездатності АВЗ № 530985) був складений акт від 15.07.11 р., в якому відображено, що виклик до пацієнта лікаря ОСОБА_10 був зроблений 22.03.11 р. ввечері у позаробочий час, а листок непрацездатності був виданий вранці 23.03.11 р., що суперечить приписам п. 2.6 Інструкції «Про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затвердженої наказом МОЗ України № 455 від 13.02.11 р. З урахуванням положень вказаної Інструкції листок непрацездатності мав бути виданий 23.03.11 р., але пацієнт не виконав рекомендації лікаря і не з’явився на прийом до лікарні. Проте порушення лікарняного режиму не було відображено в медичних документах. У зв’язку з виявленими порушеннями лікарю ОСОБА_10 наказом головного лікаря Дергачівської ЦРЛ № 223 від 15.07.11 р. була оголошена догана, а листок непрацездатності АВЗ № 530985 визнаний виданим безпідставно.
Дані обставини свідчать про те, що на дату видачі наказу ГУ МВС України в Харківській області № 366 від 22.03.11 р. та наказу ГУ МВС України в Харківській області № 40 о/с від 23.03.11 р. позивач не мав листка непрацездатності, а тому цей документ не може бути прийнятий як належний доказ в обґрунтування позовних вимог.
Крім того, до матеріалів справи додані документи, які свідчать про те, що позивач 22.03.11 р. та 23.03.11 р. перебував на роботі, був ознайомлений з документами щодо розслідування правопорушення та отримав трудову книжку.
Зважаючи на те, що саме звільнення позивача у період його перебування на лікарняному було покладено в підґрунтя висновків суду першої інстанції, при наявності нових доказів, що спростовують цей висновок, позов задоволенню не підлягає.
Оскільки позивач не спростовує факту, що був відображений 22.03.11 р. в Інтернет-виданні «Главное», а на керівництво ГУ МВС України в Харківській області покладений обов’язок забезпечувати законність виконання працівниками всіх підрозділів, підпорядкованих Управлінню, своїх обов’язків та дотримуватися і під час несення служби, і позаслужбовий час відповідної поведінки, то саме відповідачу надано право оцінювати поведінку підлеглих та ступінь тяжкості наслідків.
За таких підстав колегія суддів дійшла до висновку про те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.11 р. по справі № 2а-3580/11/2070 прийнята з порушенням приписів чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Також колегія суддів вважає необхідним вказати на те, що заявляючи в апеляційній скарзі вимоги стосовно того, щоб суд зобов’язав апелянта внести зміни в наказ, що оскаржений позивачем, відповідач не враховує того, що позивач такі вимоги не заявляв, а у апелянта відсутні законні підстави для висування таких вимог в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2011р. по справі № 2а-3850/11/2070 –задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2011р. по справі № 2а-3850/11/2070 –скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.
Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.
Головуючий Ю.М. Філатов
Судді Н.С. Водолажська
Л.В. Тацій
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01.09.2011 року.
Вход
FAQ
Поиск
