Сообщение, не относящиеся к теме

До Ленінського районного суду м.Вінниця
Позивач: Ф.И.О
адрес
Тел.(098)
Відповідач: ІДПС ОСОБА_1 ВДАІ у м.
Адрес :
Телефон : (

Позовна заява.
Предметом даного адміністративного позову є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Постановою інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ ВМУ прапорщик міліціі Ф.И.О. (далі – інспектора ДПС ) від 07.06.2012 р. серіі АВ1 №00000 мене притягнуто до адміністративноі відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП за порушення пункту 18.1 Правил дорожнього руху (далі ПДР), яке на думку вказаного вище працівника ДАІ,я вчинив у м.Вінниця по вул.. Соборна на нерегульованого пішохідного переходу . Я вважаю вказану постанову незаконною, вона винесена з істотним порушенням чинного законодавства.

07.06.2012 р. я рухався на автомобілі Шкода д/н 0000000 по вул.Соборна. Інспектор ДПС Ф.И.О. зупинив мене приблизно 16 год. 30 хв. і повідомив мене,що я на нерегульованому пішохідному переході не надав пішоходу перевагу у русі . Я з інспектором ДПС не погодився і пояснив йому, що: під час руху через нерегульований пішохідний перехід я знизив швидкість руху, а так як пішоходи рухалися на зустрічній смузі руху та інтервал між моім автомобілем і пішоходами складав приблизно 7 метрів, що на мою думку є безпечним інтервалом для пішоходів, а тому необхідності зупинки не було, так як пішоходам не було створено небезпеки та перешкоди їхньому русі.

Згідно п.18.1 ПДР водій зобов*язаний зменшити швидкість при наближенні до переходу, а при необхідності зупинитися, якщо на зазначеному переході знаходяться пішоходи, але не будь-які, а лише ті, для яких може бути створено перешкоду чи небезпеку. В даному випадку при проїзді пішоходного переходу пішоходи знаходилися на абсолютно іншій смузі руху на досить значній відстані, переходили її безперешкодно, не були змушені змінювати ані швидкість, ані напрямок руху, небезпеки наїзду на них не було. Враховуючи визначення перешкоди та небезпеки для руху, дані у п. 1.10 ПДР, слід вважати, що у даному випадку ніякої небезпеки для пішоходів або перешкоди для них не створювалося. Боковий інтервал до пішоходів також був безпечний. За таких умов обов'язку водія знижувати швидкість або зупинятися не існувало, оскільки не було пішоходів згідно з положенням п.18.1 ПДР, а отже, не було умов для застосування даного пункту.

Слід вказати на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення та постанова не відповідають вимогам ст.ст.251, 256, 280 КпАП України. Це випливає з самого складу зазначеного правопорушення та обсягу доказів, які наявні у протоколі та постанові. Так, у протоколі та постанові немає даних пішоходів, яким ніби-то було створено перешкоду та небезпеку. Між тим, у відповідності до ст.269 КпАП така особа є потрепілим по справі, або, принаймні, у відповідності до ст.272 КпАП є свідком. У відповідності до ст.256 КпАП дані цих осіб є відомостями, які мають обов'язково, при наявності свідків та потерпілих, зазначатися у протоколі. (Сам характер порушення ПДР, про яке йде мова, говорить про неможливість його вчинення без потрепілих та свідків.) У відповідності до ст.251 КпАП, пояснення цих осіб є доказами по справі. Відсутність у справі не тільки пояснень, але й даних потерпілих та свідків грубо протирічить ст.256 КпАП та призводить до відсутності у справі передбачених законом доказів. За таких умов говорити і про доведеність правопорушення не можна.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що до протоколу додається фотогорафія з доказами нібито вчиненного мною правопорушення. Однак, не зазначено назву, серію та номер технічного приладу, яким було зроблено даний знімок, що суперечить принципу належності та допустимості доказів. Водночас наказом Міністерства внутрішніх справ України №33 від 01.03.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2010р., за №262/17557, встановлено вичерпний перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для фіксування порушень правил дорожного руху.

Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та ін.обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.З КпАП. За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено. Про що я зазначав у протоколі.

За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
На підставі викладеного, керуючись стст.287, 288 КпАП України 17, 106 КАС України,

ПРОШУ:
Оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.

«______ » 20__ р. (Підпис)