|
Саксаганському районному суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Позивач: Burger
Відповідач: Інспектор дорожньо-патрульної служби Софіївського взводу дорожньо-патрульної служби підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, старший сержант міліції
Рибіков Сергій Олександрович
53100 Дніпропетровська обл., смт.Софіївка, вул. Жовтнева, 95, (05650) 2–95–77, інші засоби зв’язку невідомі
ПОЗОВНА ЗАЯВА
Про визначення дій посадової особи незаконними
Цей позов поданий на підставі ст.17 КАС України, яка прямо визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскаржень його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ч.3 ст.18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.
13.04.2011 року, приблизно о 06.00, я, Burger, рухався по без порушень Правил дорожнього руху України (далі – ПДР) на автомобілі, держномер, в смт. Софіївка Дніпропетровської обл. та був зупинений інспектором ДПС, який вказав що я, нібито, перевищив швидкість. На підтвердження цього мені був продемонстрований невідомий прилад з цифрами червоного кольору на табло, які постійно блимали. Які саме цифри вказував даний прилад та що вони означають мені не відомо. Оскільки я був упевнений, що вимог ПДР не порушував, рухався зі швидкістю не більше 60 км/год, я запитав у інспектора про наявність доказів мого нібито порушення. Крім вищевказаного приладу, доказів порушення мною вимог ПДР інспектор не надав. Але показання даного приладу не є доказом, оскільки відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Також відсутність складу правопорушення в моїх діях підтверджується ще й тим, що інспектором ДПС не був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності.
Крім того, в мене викликало обурення, що інспектор ДПС, який зупинив мене, без жодних пояснень почав знімати мене на відеокамеру, що була вмонтована в його особистий мобільний телефон. У відповідності до ст. 307 Цивільного кодексу України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Такої згоди я інспектору не надавав, більше того, кілька разів чітко висловлював вимогу про припинення такої зйомки. Окрім того, такі дії інспектора ДПС порушують мої конституційні права, а саме положення про те, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте життя, передбачене ст. 32 Конституції України.
До того ж, звертаю увагу суду, що відповідно до вимог розділу 20 Наказу МВС України від 27.03.2009 №111, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2009 року за №576/16592 працівникам Державтоінспекції МВС забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув. Також, відповідно до абзацу 3 п.21 ч.1 ст. 11 Закону України «Про міліцію» міліція (до складу якої входить і ДАІ) для виконання покладених на неї обов’язків надано право використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби. Єдиним таким нормативно-правовим актом є Наказ Міністерства внутрішніх справ України №33 «Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху» від 01.03.2010 який не містить жодного мобільного телефону. Таким чином інспектор ДПС, Рибіков Сергій Олександрович, не має права використовувати його для зйомки під час спілкування з учасниками дорожнього руху.
Також, доводжу до відома суду, що після початку руху, інспектор ДПС, дозволив собі плюнути на заднє скло мого автомобіля. Одразу ж після того, як я повернувся додому, я зафіксував (сфотографував) сліди слини на власний цифровий фотоапарат. Оригінали даних фотографій знаходяться на карті пам'яті фотоапарата.
Вищевикладені обставини може підтвердити свідки, що знаходились в моєму автомобілі в якості пасажирів. Якщо суд визнає за необхідне вислухати свідків, то я надам контактну інформацію осіб, що знаходились в автомобілі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 19, 20, 71, 104, 105, 106, 162 КАС України, 14-1, 251, 258, 276 КпАП України, -
ПРОШУ СУД:
1. Визнати дії посадової особи – інспектора дорожньо-патрульної служби Софіївського взводу дорожньо-патрульної служби підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, старшого сержанта міліції, Рибікова Сергія Олександровича, у частині зупинки транспортного засобу незаконними.
2. Визнати дії посадової особи – інспектора дорожньо-патрульної служби Софіївського взводу дорожньо-патрульної служби підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, старшого сержанта міліції, Рибікова Сергія Олександровича, у частині зйомки на відеокамеру власного мобільного телефону незаконними.
Додатки:
1. Копія позовної заяви.
« » 2011 р. (підпис)
_________________
Любишь кататься-люби и катайся
|
Вход
FAQ
Поиск
