Порядок забезпечення особистої безпеки працівника міліції під час проведення перевірки транспортних засобів на лінії, якщо водії і (або) пасажири цих транспортних засобів підозрюються у вчиненні правопорушення чи злочину

Працівник міліції вибирає місце зупинки транспортних засобів з урахуванням дорожніх умов, щільності транспортного потоку.
Темного часу доби, незалежно від кліматичних умов, працівник міліції повинен бути одягнутий у світловідбиваючий одяг, а його місце несення служби має бути в зоні постійного джерела світла, наприклад, під ліхтарем вуличного освітлення.
Під час перевірки транспортного засобу працівник міліції вибирає позицію, яка дозволяє йому одночасно слухати відповіді водія, здійснювати заходи власної безпеки, контролювати дорожній рух і не заважати йому.
При підході до зупиненого для перевірки транспортного засобу працівникам міліції рекомендується:
- наближатися до транспортного засобу з тильної сторони, з боку ближніх до водія дверей;
- оглянути через скло салон автомобіля, щоб переконатися в тому, що ніхто не ховається на підлозі, і перевірити, чи зачинена кришка багажника;
- стояти на деякій відстані збоку від автомобіля, щоб не отримати поранення або травми у разі раптового і швидкого руху цього автомобіля;
- перевірку розпочинати з підняття капота автомобіля та передачі водієм документів працівникові міліції. Водієві, щоб попередити його втечу, пропонується вимкнути двигун. Темного часу доби працівник міліції пропонує водієві ввімкнути освітлення салону автомобіля;
- одночасно не припиняти спостереження за пасажирами, оскільки не виключена можливість застосування ними зброї.
Після цього працівник міліції обов'язково звіряє номери агрегатів із записами в реєстраційних документах. У цей час другий працівник міліції забезпечує безпеку дій першого. Той, хто забезпечує безпеку напарникові, повинен триматися біля правого заднього крила зупиненого транспортного засобу. З цієї позиції йому добре видно, що відбувається в автомобілі, і зручно спостерігати за пасажирами.
У разі загострення ситуації працівникові міліції, що забезпечує безпеку, рекомендується пересунути кобуру ближче до пряжки ременя, розстебнути її, зняти пістолет із запобіжника. У цьому випадку страхуючий, якщо він вважає, що в обстановці, яка складається, можуть виникнути обставини для застосування вогнепальної зброї, має право оголити свій табельний пістолет і привести його в готовність.
За всіх обставин, використовуючи будь-яку нагоду, треба намагатися змусити водія вийти з транспортного засобу, що перевіряється, і запропонувати йому відійти на узбіччя проїжджої частини, пояснюючи це необхідністю дотримання безпеки дорожнього руху. Приводом для цього може бути необхідність усунення дрібних несправностей, начебто виявлених працівником міліції (перевірка несправностей задніх світлових приладів, наявності знака аварійної зупинки, вогнегасника, очищення від бруду номерного знака тощо). Дійсна причина зупинки транспортного засобу водієві не називається.
Якщо водій вийшов з автомобіля, працівник міліції повинен триматися від нього на відстані не ближче 1-1,5 метра обличчям до проїжджої частини. Слід пам'ятати, що водій замість документів може дістати з кишені зброю і буде прагнути застосувати її. Тому працівник міліції повинен стояти збоку тієї руки, якою водій дістає документи. Подані документи не слід брати рукою, якою при нагоді треба буде дістати зброю.
Небезпечно стояти між водієм і працівником, який забезпечує безпеку першого інспектора, тому що це серйозно утруднює подання своєчасної допомоги і не дозволяє негайно застосувати зброю у разі потреби.

3. Зупинення транспортних засобів

Після зупинки транспортного засобу працівник міліції повинен без затримки підійти до водія і відрекомендуватися. Для розмови з водієм не слід пропонувати йому вийти з автомобіля, крім випадків:
- коли перебування працівника міліції поруч з транспортним засобом, що стоїть, створює загрозу його особистій безпеці;
- усунення порушення (технічних несправностей, правил перевезення вантажів тощо);
- у разі необхідності звірки номерів агрегатів та вузлів транспортного засобу із записами в реєстраційних документах;
- коли є підстави вважати, що водій перебуває в нетверезому стані;
- коли є підстави для особистого огляду порушника та огляду його речей;
- коли водій або пасажири підозрюються у вчиненні злочину.

Розділ III
ЗАСТОСУВАННЯ ЗАХОДІВ ФІЗИЧНОГО ВПЛИВУ, СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ І ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ


Стаття 12. Умови і межі застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї

Міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.

Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов'язків і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує подання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк.

Про застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, а також про будь-які ушкодження або смерть, які спричинені особі внаслідок застосування працівником міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, працівник міліції негайно та письмово доводить до відома безпосереднього начальника для сповіщення прокуророві.

(частину п'яту та шосту статті 12 замінено частиною
 п'ятою згідно із Законом України від 12.01.2005 р. N 2322-IV,
 у зв'язку з цим частину сьому вважати частиною шостою)

Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 13. Застосування засобів впливу

Працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків.

Міліція може направляти спеціальні підрозділи міліції для забезпечення проведення контролюючими органами перевірок суб'єктів господарської діяльності лише за рішенням судді або суду.

Дозвіл на направлення спеціального підрозділу міліції надається лише у випадках, коли перевірка проводиться в рамках розслідування кримінальних справ.

Органам міліції забороняється використовувати фізичний та психологічний вплив для забезпечення проведення контролюючими органами планових та позапланових перевірок суб'єктів господарської діяльності, у тому числі шляхом демонстрації зброї, спеціальних засобів, погроз їх застосування.

(стаття 13 у редакції Закону
 України від 12.01.2005 р. N 2322-IV)

Стаття 14. Застосування спеціальних засобів

Працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв'язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у таких випадках:

1) для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

2) для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;

3) для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення;

4) для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;

5) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей;

6) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю;

7) для звільнення заложників.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

Повний перелік спеціальних засобів, а також правила їх застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України за висновком Міністерства охорони здоров'я України і Генеральної прокуратури України і публікуються в засобах масової інформації.

(частина третя статті 14 із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 19.06.92 р. N 2484-XII)

Стаття 15. Застосування вогнепальної зброї

Працівники міліції як крайній захід мають право застосовувати вогнепальну зброю у таких випадках:

1) для захисту громадян від нападу, що загрожує їх життю і здоров'ю, а також звільнення заложників;

2) для відбиття нападу на працівника міліції або членів його сім'ї, якщо їх життю або здоров'ю загрожує небезпека;

(пункт 2 частини першої статті 15 в редакції
Закону України від 14.03.95 р. N 101/95-ВР)

3) для відбиття нападу на охоронювані об'єкти, конвої, жилі приміщення громадян, приміщення державних і громадських підприємств, установ і організацій, а також звільнення їх у разі захоплення;

4) для затримання особи, яку застали при вчиненні тяжкого злочину і яка намагається втекти;

5) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожує життю і здоров'ю працівника міліції;

6) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Забороняється застосовувати і використовувати вогнепальну зброю при значному скупченні людей, якщо від цього можуть постраждати сторонні особи.

Працівники міліції мають право використовувати зброю для подання сигналу тривоги або виклику допомоги, для знешкодження тварини, яка загрожує життю і здоров'ю громадян або працівника міліції.

Частину четверту статті 15 виключено

(статтю 15 доповнено частиною четвертою
 згідно із Законом України від 19.06.92 р. N 2484-XII,
частину четверту статті 15 виключено згідно із
Законом України від 14.03.95 р. N 101/95-ВР)

Стаття 15-1. Гарантії особистої безпеки озброєного працівника міліції

Працівник міліції має право оголити вогнепальну зброю і привести її у готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування. При затриманні злочинців чи правопорушників або осіб, яких працівник міліції запідозрив у скоєнні злочинів чи правопорушень, а також при перевірці документів у підозрілих осіб, працівник міліції може привести у готовність вогнепальну зброю, що є попередженням про можливість її застосування.

Спроба особи, яку затримує працівник міліції із вогнепальною зброєю в руках, наблизитись до нього, скоротивши при цьому визначену ним відстань, чи доторкнутись до зброї, дають працівникові міліції право застосувати вогнепальну зброю. 

что то найти не могу Наказ № 1238

Но есть еще вот такое:
НАКАЗ N 482 ...