Сообщение, не относящиеся к теме

ПОЗОВНА ЗАЯВА
про визнання дій протиправними та
про усунення перешкод у здійсненні права свободи пересування.

Я Берия Лаврентий Павлович (далі- Позивач), з травня 1900 року, мешкаю разом із дружиною і неповнолітньою дитиною за адресою м. Одеса вул. Одесская 00 кв.00 на підставі членів сім'ї власника квартири.
Згідно з ст. 383 Цивільного Кодексу України
Права власника житлового будинку, квартири
«Власник житлового будинку, квартири має право
використовувати помешкання для власного проживання, проживання
членів своєї сім'ї”. Власниками квартир зазначеного будинку було створено обслуговуючий кооператив «Швондер»(Далі Кооператив). Позивач не є членом зазначеного кооперативу.

Крупская Надежда Константиновна (далі-Відповідач), на даний момент, є головою правління Кооперативу. Відповідачем був встановлен металевий трос та будиночок для охоронців, які здійснюють контрольно-пропускний режим (механізм здійснення контрольно-пропускного режиму грунтується на застосуванні "заборон" і "обмежень" відносно суб'єктів, що перетинають кордони охоронюваних об'єктів, для забезпечення інтересів підприємства). А також, у дворі зазначеного дома встановлено паркувальні пристроі, територія двору поділена на місця для стоянки автомобілів. Право на користування такою ділянкою, мають тільки ті власники автомобілів, хто оплатив послуги стоянки відповідачу, тобто, відповідач за гроші здає в оренду частини прибудинкової території під стоянку автомобілів.
Оскільки згідно законодавства прибудинкова територія є загальним і неподільним майном, то відповідач не мав права встановлювати контрольно-пропускний пункт, та використовувати прибудинкову территорію під платну автостоянку. Будь-яким Законом не встановлено обмежень, щодо в’їзду мешканців будинку на прилеглу до такого будинку територію.

На момент переселення у травні 1900 року, відповідачем, вже був обмежений в'їзд автотранспорту, на прилеглу до зазначеного будинку територію. Таке рішення Кооператив обгрунтовує тим, що, нібито, “забудова комплексу триває, при безладному в'їзді будівельної техніки та особистого транспорту мешканців усіх будинків комплексу був би ускладнений проїзд машин аварійних та екстрених служб”
Того ж року, при особистій бесіді з відповідачем, мені натякнули, що мешканців в будинку, які мають автомобілі дуже багато і всім місця не вистачить, але за певну суму я можу отримати місце для свого автомобіля. Дана розмова, була мною проігнорована, а надалі забута. І свій автомобіль мені доводилося залишати на ніч, де завгодно, крім двору, хоча свободні місця у дворі були.
Але нещодавно при необхідності в'їхати на подвір'я з метою розвантажити автомобіль, мені було надано перешкоду, охоронцями найнятими відповідачем для здійснення контрольно-пропускного режиму, у зв'язку з тим що мого номера автомобіля немає в якомусь списку тих у кого є право в'їзду на подвір'я вказаного будинку.

Такими діями, відповідачем порушено мої права, та права членів моєї сім’ї гарантовані нам Конституцією України та Законом України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” а саме :

Ст. 13. Конституції України
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші
природні ресурси, які знаходяться в межах території України,
природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської)
економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Тобто відповідач перешкоджає мені в користуванні землею в країні, громадянином якої я є.

Ст. 33. Конституції України
Кожному, хто на законних підставах перебуває на
території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір
місця проживання...

Відповідач ігноруючи конституцію обмежує моє право на свободу пересування.

Ст. 24. Конституції України
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідач всупереч ст. 24 Конституції України зробив привілеї для тих чиє матеріальне становище дозволяє сплачувати за паркування своїх автомобілів на прибудинковій території

ст. 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”
Свобода пересування та вільний вибір місця проживання в Україні
Громадянам України, а також іноземцям та особам без
громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні,
гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання
на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її
відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод,
передбачених Конституцією, законами чи міжнародними
договорами України, або підставою для їх обмеження.
Крім того, недопущення Відповідачем транспортного засобу, яке належить Позивачу на прибудинкову територію, є порушенням його права власності, оскільки таким чином обмежується його право володіння та користування майном (транспортним засобом) на власний розсуд, закріплене ст. 319 Цивільного Кодексу України. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Використання транспортного засобу за призначенням, без порушення правил дорожнього руху, на прибудинкової території закону не суперечить, а тому обмеження такого права є незаконним. Ст. 321 Цивільного кодексу встановлює, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

З приводу зазначених порушень 30.06.2011 позивач звернувся до міського голови Костусєва. О.О з проханням “перевірити законність встановлення шлагбаума (металевого троса), та паркувальних пристроїв”
Незаконність розміщеного правлінням Кооперитиву шлагбауму підтверджена листом за номером А-0000 від 28.07.2011в якому відповідачу була надана відповідь що: “Згідно з інформацією інспекції з благоустрою міста, дозволу на встановлення шлагбаума і паркувальних пристроїв Кооперативу НЕ ВИДАВАЛОСЯ”.

02.09.2011, на підставі листа за номером А-0000 від 28.07.2011, позивач звернувся із заявою до відповідача з вимогою про припинення порушення закону та його прав. Проте, відповідачем, на підставі начебто порушення ч.2 ст. 5 та керуючись ч.6. ст.5 Закону України “Про Звернення Громадян” була повернута заява позивача, листом 13/09/00-0 від 13.09.2011
Однак зазначені підстави для повернення заяви позивача не відповідають дійсності, тобто вже в котрий раз відповідач зухвало порушує права позивача та нехтує своїми обов’язками.
Як вбачається із заяви позивача, вимоги ст. 5 Закону України "Про Звернення Громадян" віконані повністю. Проте заява все одно була повернута, це свідчить про нахабне порушення ст.ст 7, 15, 19 Закону України "Про Звернення Громадян" при розгляді заяви.

Враховуючи викладене, керуючись : Тут я еще не разобрался, сейчас занимаюсь этим вопросом...

ПРОШУ:
1)Заборонити голові правління Кооператива, чинити перешкоди позивачу у здійсненні права користування належним йому транспортному засобу, при в’їзді на територію прилеглу до будинку по вул. Одесская 00 в в м. Одеса.
2) Зобов’язати голову правління Кооператива, не чинити перешкоди позивачу у здійсненні права користування належним йому транспортному засобу, при в’їзді на територію прилеглу до будинку по вул. Одесская 00в в м. Одеса, шляхом демонтажу власними силами чи за свій рахунок спорудженого при в’їзді до прибудинкової території шлагбауму та паркувальних пристроїв.