ст.212 ч.3 куап.
+
Отже, поняття «посадова особа» широко використовується у нормативно-правових актах різних галузей права, але в деяких випадках по-різному трактується в контексті наведених документів, що підтверджує відсутність його універсального характеру.
З метою кримінального правочину визначення цього поняття наведено як у Кримінальному кодексі України (зі змінами та доповненнями), що діяв до 01.09.2001 р., так і у чинному на сьогодні.
При детальнішому вирішенні питання, є та чи інша особа посадовою, слід керуватися правилами, визначеними пунктами 1 і 2 примітки до ст. 364 Кримінального кодексу та п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 р. № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» (за текстом – постанова № 5).
Згідно з нормами п. 1 примітки до ст. 364 Кримінального кодексу посадові особи – це особи, які постійно або тимчасово здійснюють функції представників влади, а також постійно або тимчасово займають на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.
Таке визначення складно визнати вдалим, оскільки ознаки таких понять, як «представник влади», «адміністративно-господарські обов'язки», «організаційно-розпорядча діяльність», недостатньо чітко визначено в законодавстві.
Зокрема, у нормативно-правовому полі України офіційного трактування понять «організаційно-розпорядча діяльність» та «адміністративно-господарські обов'язки» немає. Тлумачаться ці поняття загальною теорією юриспруденції, а також роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України.
Відповідно до п. 1 постанови № 5 організаційно-розпорядчі обов'язки – це обов'язки зі здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Наприклад, підбір та розстановка кадрів, планування роботи, організація праці підлеглих, підтримка трудової дисципліни тощо. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних або приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділів, лабораторій, кафедр), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).
До адміністративно-господарських обов'язків належать обов'язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном (встановлення порядку його збереження, переробки, реалізації, забезпечення контролю за даними операціями тощо). Такі повноваження мають начальники планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб, завідувачі складів, магазинів, майстерень, ательє, їхні заступники, керівники відділів підприємств, відомчих ревізорів і контролерів.
Слід зазначити, що особа може вважатися посадовою не тільки під час здійснення відповідних функцій чи виконання обов'язків постійно, а й під час тимчасового виконання за спеціальним повноваженням, за умови, якщо зазначені функції та обов'язки покладено на неї правомочним органом або правомочною посадовою особою.
Аналогічна норма є і в Законі «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII (зі змінами та доповненнями), яким визначено посадових осіб як фізичних осіб, які займають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.
Під час притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи недержавних органів, підприємств, установ, організацій визначальним є наявність у особи функцій, аналогічних функціям посадової особи в державних органах і організаціях.
Відповідно до законодавчих норм, зокрема, статей 1642, 1644, 1651 та 1863 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. (зі змінами та доповненнями, за текстом – КпАП України) до посадових осіб, виходячи з узагальненої практики органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення, належать службовці підприємств, установ і організацій, які мають право здійснювати в межах своєї компетенції владні організаційно-розпорядчі дії, що мають юридично значимі наслідки (наприклад, давати обов'язкові вказівки, розпоряджатися кредитами, наймати і звільняти працівників, вживати заходи заохочення і дисциплінарного впливу).
Посилання на поняття «посадова особа» є також у п. 1.26 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами та доповненнями), згідно з яким посадова особа платника податку уповноважується на здійснення від імені платника податку юридичних дій, спрямованих на встановлення, зміну або зупинення правових відносин.
Таким чином, керівник відповідає всім ознакам поняття «посадова особа», оскільки він відповідає за діяльність підприємства.
Посадовими особами, уповноваженими виступати від імені підприємства – платника податків у податкових правовідносинах, які викликають зацікавленість органів державної податкової служби України, є керівник та головний бухгалтер.
З метою достовірного та повного відображення усіх фінансово-господарських операцій за всіма видам діяльності суб'єкта господарювання ведеться бухгалтерський облік.
Пунктом 2 ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV (зі змінами та доповненнями, за текстом – Закон № 996-XIV) визначено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів та звітності протягом встановленого терміну несе також власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством згідно із законодавством та установчими документами (п. 3 ст. 8 Закону № 996-XIV).
На підставі п. 4 Закону № 996-XIV для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає одну з форм його організації, а саме:
введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;
самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
Найпоширенішим спеціальним структурним підрозділом для ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві є бухгалтерська служба.
Очолює її головний бухгалтер, який призначається на посаду і звільняється з неї керівником організації. Він підпорядковується безпосередньо керівнику організації та несе персональну відповідальність за формування облікової політики, ведення бухгалтерського обліку, вчасне подання повної та достовірної бухгалтерської звітності.
Отже, головний бухгалтер підприємства вважається посадовою особою підприємства. Враховуючи статус головного бухгалтера і його значення в прийнятті правильних і обгрунтованих рішень з управління, які забезпечують відповідність здійснюваних господарських операцій в організації, а також контроль за рухом майна і виконанням обов'язків, можна дійти висновку, що головний бухгалтер – це посадова особа підприємства, тобто головний бухгалтер підприємства відповідає за облікову ділянку роботи на підприємстві. У такому разі обіймання певної посади або доручення тимчасово виконувати службові обов'язки має оформлятися наказом по підприємству (лист Мін'юсту України «Відносно роз'яснення Кримінального кодексу України» від 09.08.2002 р. № 24-30-2054).
У разі надходження документів за господарськими операціями, що суперечать законодавству або порушують договірну або фінансову дисципліну, головний бухгалтер приймає їх для виконання лише з письмового розпорядження керівника, який несе відповідальність за наслідки здійснення таких операцій. Крім того, про такі документи головний бухгалтер письмово повідомляє керівника організації і лише після отримання зазначеного документа приймає його для обліку і виконання.
Поряд з бухгалтерським обліком на бухгалтерську службу підприємства покладено ведення і податкового обліку.
Законом «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III (зі змінами та доповненнями) не визначено поняття «посадова особа», а лише конкретизовано. Так, пп. 15.4.2 п. 15.4 ст. 15 Закону № 2181-III визначено, що посадовою особою юридичної особи – платника податків є посадова особа, уповноважена відповідно до законодавства нараховувати, стягувати, вносити до бюджету податки, збори (обов'язкові платежі), а також вести податковий облік та звітність.
Правила ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві передбачають не лише складання та оформлення відповідних документів, а й засвідчення їх достовірності підписом відповідальних за цю ділянку посадових осіб.
Як відомо, на багатьох внутрішніх документах має стояти підпис головного бухгалтера підприємства, а на зовнішніх – до цього підпису додаються ще підпис керівника й печатка підприємства.
Висновок про те, що посада головного бухгалтера відповідає всім ознакам поняття «посадова особа», пояснюється тим, що саме головний бухгалтер очолює відповідну ділянку роботи, здійснює управління і розпорядження майном підприємства.
Якщо штатним розписом підприємства передбачено посаду головного бухгалтера, який призначається на посаду згідно з наказом керівника підприємства і має правомочність здійснювати юридично значимі дії, спрямовані на встановлення, зміну чи припинення правовідносин, а також право підпису на фінансово-господарських документах, то така особа вважається посадовою.
|
