Почему такое пренебрежение в разговоре? Твое "повылазили" говорит о тебе как о человеке !Если у человека другое мнение - ему нет места рядом с тобой? А политика сегодня не волнует только равнодушных, и как говорится "бойтесь равнодушных , с их молчаливого согласия..."

Про проект Закону про протидію екстремізму (№9156) та про свободу слова

Сьогодні добрався таки до проекту Закону України про протидію екстремізму (реєстр. №9156),що був поданий народним депутатом України Колесніченком В.В. Джерело: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/web ... 3511=41152

Читаючи текст цього проекту Закону, мене не полишало відчуття, що десь я вже таке читав. І я згадав. Це - путінський Федеральный Закон "О противодействии экстремистской деятельности" 27.06.2002.

Хоч би посилання "автор" дав на першоджерело. Проте, це пів-біди.

Читаючи пояснювальну записку, згадував Джорджа Оруелла - "свобода - єто рабство", "война - єто мир" etc.

Головна новація цього дєтіща Колєсніченка-Пітніа це фактичне знищення свободи слова в Україні.

Ось воно власне: статті 21 і ст.22 проекту закону №9156 ( Стаття 21. Відповідальність за розповсюдження екстремістських матеріалів та Відповідальність засобів масової інформації за розповсюдження екстремістських матеріалів), а саме:

ч.3 ст.21 проекту Закона: "Фізична або (та) юридична особа або (та) об’єднання громадян, які двічі протягом 12 місяців здійснили підготовку, публікацію та розповсюдження екстремістських матеріалів, позбавляються права на ведення видавничої діяльності та можуть бути притягнені до відповідальності за екстремістську діяльність."

ч.3 ст.22 проекту Закона: "У разі якщо попередження або (та) подання не було оскаржене або не визнано судом незаконним, а також якщо у встановлений в попередженні або (та) поданні строк не вжиті заходи щодо усунення допущених порушень, що стали підставою для винесення попередження або (та), або якщо з дня винесення попередження або (та) подання повторно протягом 6 місяців виявлені нові факти, що свідчать про наявність ознак екстремізму в діяльності засобу масової інформації, діяльність відповідного засобу масової інформації підлягає припиненню у порядку встановленому Законом «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та Законом «Про телебачення та радіомовлення».

Отже, достатньо лише на людину, організацію, ЗМІ навісити ярлик "екстреміст", "екстремістська" діяльність тощо - як незабаром можна буде її знищити, закрити, стерти з лиця землі.

Таким чином сподіваюсь, що ні у кого немає іллюзій щодо того, що насправді в серці і на умі у цієї людини гр.Колесніченка В.В. зокрема і у Партії Корита загалом.

Для Януковича создают собственную армию. Лейбштандарт SS и ВЧК в одном

Народные депутаты Василий Грицак и Валерий Коновалюк, как и многие другие «регионалы» не могут не ощущать всего негативного отношения украинцев к правлению президента Януковича и Партии регионов. Для обеспечения и своей личной безопасности и сохранения режима они и предложили создать «Государственную службу правопорядка», зарегистрировав соответствующий законопроект в парламенте. Ведь уже не раз проявлялись случаи линчевания и прямого противостояния граждан с органами «правопорядка», выполнявшими приказы сверху. Каждый день новостные ленты сообщают о б акциях протеста, которые всё чаще носят жёсткий характер.

Окружением Виктора Януковича и Партией регионов осуществляются попытки перевести противостояние в плоскость народного раскола. К подобным попыткам можно отнести принятие закона Кивалова-Колесниченко, направленного на разъединение по языковому признаку.

Однако это не позволяет быть уверенными в том, что проявление народного недовольство выльется в активные действия, целями которых как-раз и станут не только окружение Януковича но и многие, занимающие не наивысшие посты в этой вертикали.

Армия спасения режима

Согласно законопроекту «Государственная служба правопорядка» заменяет собой внутренние войска, наследуя их личный состав, материально-техническую базу, вооружение. Однако за ширмой подобной реорганизации прячется:

наделение «новосозданного» (фактически) рода войск неограниченными полномочиями.
Передача его под полный контроль президента Януковича.

Статья 10:

Главнокомандующий Государственной службы правопорядка в соответствии с Конституцией Украины назначается на должность и освобождается от должности Президентом Украины. Первого заместителя Главнокомандующего - руководителя Главного управления Государственной службы правопорядка и других заместителей Главнокомандующего Государственной службы правопорядка назначает на должность и освобождает в установленном порядке от должности Президент Украины по представлению Главнокомандующего Государственной службы правопорядка.

Фактически руководство службой полностью лежит в руках президента, при этом происходит двойной контроль, при котором первый заместитель, назначенный так-же президентом, контролирует самого главнокомандующего.

В таком случае Янукович получает в свои руки дополнительную армию, которая должна быть надёжной опорой в случае если на МВД, Вооружённые силы Украины и даже СБУ опереться уже будет нельзя.

Опричнина 21 века

Эта самая «Государственная служба правопорядка» наделяется ещё и странными полномочиями, превращаясь в помесь армии, спецслужбы и полиции, а скорее симбиоз ВЧК и гитлеровского Лейбштандарта СС. Некоторые из них в законопроекте прописан настолько туманно, что трактовать их можно как угодно.

Статья 20:

В соответствии со своей компетенцией временно ограничивать или запрещать доступ граждан на отдельные участки местности или объекты с целью обеспечения общественного порядка, общественной безопасности, охраны жизни и здоровья людей.

То есть фактически службе будет разрешено то, что ранее не позволяло милиции откровенно разгонять санкционированные митинги, шествия, собрания и т.п. Фактически даже в случае разрешения местной властью проведения массового мероприятия, военнослужащие «Государственной службы правопорядка» могут не допустить людей на место проведения с «целью обеспечения общественного порядка, общественной безопасности».

Но это косвенное или прямое нарушение Конституции фактически теряется в сравнении со следующим.

Статья 20:

Военнослужащие «Государственной службы правопорядка» с целью выполнения возложенных на «Государственную службу правопорядка» задач имеют право входить в жилье и другое владение лица, помещения учреждений, предприятий, организаций, всех форм собственности (за исключением дипломатических представительств и консульских учреждений иностранных государств в Украине) и проводить их осмотр... О всех случаях проникновения в жилые помещения против воли физических лиц, проживающих в них, командование воинской части (подразделения) Государственной службы правопорядка уведомляет прокурора в течение 24 часов с момента проникновения.

Согласно статье 177 Уголовно-процессуального кодекса Украина обыск, осмотр и связанные с этим проникновения в жилища граждан (в том числе и против их воли) являются следственными действиями. Не понятно, на каких основаниях следствие будет вести эта служба.

Поо украинскому законодательству проведение досудебного следствия в системе МВД Украины возлагается на Департамент досудебного следствия МВД Украины и осуществляют его следователи. Кроме того функции эти возложены на Прокуратуру и СБУ. На каких основаниях это относится к «Государственной службе правопорядка», которая, кроме того, на прямую подчинена президенту. Точно также «законодатель» (Грицак и Коновалюк) могли бы возложить на придуманную ими структуру и функции осуществления правосудия, как на «тройки» и ревтрибуналы.

Статья 20:

Военнослужащие «Государственной службы правопорядка» с целью выполнения возложенных на «Государственную службу правопорядка» задач имеют право получать, изучать и анализировать информацию о проявлениях террористической и организованной преступной деятельности.

Военнослужащие «Государственной службы правопорядка» во время исполнения служебных обязанностей временно, в пределах законодательства Украины, ограничивают права и свободы физических лиц в соответствии с процедурой, установленной законом, если это обусловлено необходимостью обеспечения безопасности Украины, охраны общественного порядка, жизни, здоровья, защиты прав и законных интересов физических лиц, прав и интересов юридических лиц.

Согласно этой статье на деле служба сможет прослушивать телефонные разговоры, читать переписку, следить за гражданами и т. д., а также получать подобную информацию от СБУ и МВД. Как видим из практики применения полномочий «правоохранительных» органов, то за террористическую и антигосударственную деятельность можно выдавать любую оппозиционную деятельность или проявления инакомыслия.

Тоже самое касается и ограничением прав, при этом, что именно под подразумевается и до какой степени — непонятно.

При этом военнослужащие «Государственной службы правопорядка» остаются практически неприкасаемыми, так как вся информация о них и их семьях будет засекречена. Кроме того они не могут быть арестованы, кроме как по решению суда. Например сотрудник милиции не может пресечь неправомерные действия сотрудника «службы».

Статья 28:

Военнослужащему Государственной службы правопорядка гарантируется неприкосновенность личности.

Он не может быть арестован иначе как на основании судебного решения.

В интересах личной безопасности военнослужащих Государственной службы правопорядка и членов его семьи не допускается распространение в публичных выступлениях, средствах массовой информации сведений о личном составе, который принимал участие в обезвреживании вооруженных преступников, оперативно-розыскной деятельности, прекращении деятельности не предусмотренных законом военизированных или вооруженных формирований (групп), диверсий или террористических актов и сведений о членах их семей.

Ядерная полиция

2 марта 2012 года Виктор Янукович подписал закон № 4384-VI, принятый Верховной Радой ещё 9 февраля «Об обращении с отработавшим ядерным топливом по размещению, проектированию и строительству централизованного хранилища отработанного ядерного топлива реакторов типа ВВЭР отечественных атомных электростанций».

За предложенный законопроект проголосовала вся Фракция Партии регионов в полном составе.

Согласно подписанному закону в 30-километровой зоне отчуждения вокруг Чернобыльской ЧАЭС между селами Старая Красница, Буряковка, Чистогаловка и Стечанка Киевской области планируется разместить хранилище отработанного ядерного топлива (ХОЯТ).

Фактически строительство объекта уже завершено. Однако начало его эксплуатации изначально связывали с наличием акций протеста, что не удивительно в связи с размещением в 90 километрах от столицы.

С созданием «Государственной службы правопорядка» проблема протестов и возможных активных действий будет решена, ведь на неё возложены задачи:

Статья 2:

Охраны и обороны важных объектов права государственной собственности, ядерных установок, ядерных материалов, радиоактивных отходов, других источников ионизирующего излучения, перечень которых утверждается Кабинетом Министров Украины, охрана специальных грузов, в том числе ядерных материалов при их перевозке.

Солдаты на экспорт

Не секрет, что украинское руководство в угоду политических торгов склоняется к участию Украины в Организация Договора о коллективной безопасности (ОДКБ). Не секрет, что эта организация, созданная в РФ, как модель возрождения Советского Союза путём военной взаимопомощи (и незаметной интеграции) авторитарных режимов.

Ярким примером подобного сотрудничества можно назвать «дружественный жест» со стороны президента Белоруссии Александра Лукашенко, который в январе 2012 года отправил в Казахстан отряда белорусского ОМОНА, для подавления протестов в восставшем городе нефтяников Жанаозене.

Государственная служба правопорядка изначально в предложенном законе унифицированна и под такие нужды.

Статья 2:

Личный состав соответствующих подразделений Государственной службы правопорядка может привлекаться в порядке и на основаниях, определенных законами Украины, для участия в международном сотрудничестве.

Это при том, что формироваться она будет из обычных призывников, как внутренние войска ранее.

Статья 5:

Комплектование Государственной службы правопорядка военнослужащими и прохождение ими военной службы осуществляется в порядке, определенном Законом Украины «О воинской обязанности и военной службе».

Полный контроль

Однако служба созданная для подавления антиправительственных выступлений и просто противодействию произволу народом и сама может нести некоторую опасность создателям. Ведь, как и армия и милиция формируется она тоже из граждан Украины, которые вполне могут быть не довольны сложившимся в стране положением дел. Однако для ограничения подобных размышлений и превращения сотрудников в идеологически подготовленные инструмент в руках режима также прописана статья в законе.

Статья 8:

Военнослужащие и работники Государственной службы правопорядка могут быть ограничены в праве на сбор, использование и распространение информации в соответствии с законом. Организация военнослужащими Государственной службы правопорядка забастовок и участие в их проведении не допускаются.

Никакой самостоятельности и самодеятельности, никаких протестов и недовольств. А натравливая солдат на протестующих, как и сейчас можно убеждать их в том, что люди вышедшие на улицы городов, куплены.

Понятно, что создание подобной службы вызвано не чем иным кроме страхом теперешней власти быть смещённой и понести ответственность за свои действия. Страх этот приобрёл явные и опасные формы, как «террористические», «незаконные вооружённые» формирования, нарушения порядка и прочее. Плачевно то, что с возможным созданием подобной структуры у Януковича, его окружения, Партии регионов и прочих появится ещё одна возможность натравливать одних граждан Украины, управляемых приказами, на других. А делаться это будет в интересах именно тех, кто будет прикрывается «Государственной службой правопорядка».

Олександр ДЕМЧЕНКО sash_demchenko

В Україні активізувався гоп-стоп

Власне, а чому дивуватися? Деякі з вищих високопосадовців у молоді роки не гребували подібними методами. Що вже говорити про їх підопічних на зразок Допи та Гепи і схожих на них «керівників».

Андрій Павловський ,
Народний депутат України("Батьківщина")

Останні два роки точиться суцільний тиск на малий та середній бізнес. Приватних підприємців заганяють в офіційний податковий кут, а ще більше – катують, шантажують відкритими «проханнями» про послуги та відкати. Зрозуміло, що на українські терени повернувся економічно-вуличний рекет 80-90-х років.

Українські підприємці й досі згадують обіцянки Віктора Януковича про 5 років податкових канікул…

Втім, натихо відбувається ще один рекет з шантажем, погрозами та подеколи психологічно-фізичним тиском на громадян. Йдеться про так званих вибивателів боргів, яких у нас величають колекторськими конторами.

Чомусь журналісти не звертають увагу на активізацію цих шахрайських фірм, що методами залякування, неприхованого тиску, почасти залучаючи бритоголових хлопців, вибивають борги в стилі вуличних гопників. У людей, котрі через «покращення вже сьогодні» ледь зводять кінці з кінцями, намагаються вибити останню копійчину.

Власне, а чому дивуватися? Деякі з вищих високопосадовців у молоді роки не гребували подібними методами. Що вже говорити про їх підопічних на зразок Допи та Гепи і схожих на них «керівників».

Дедалі частіше лунають скарги людей про посилення колекторського тиску. Причому часто-густо під руку колекторських псевдокомпаній потрапляють сторонні люди. Спочатку щодня отримують SMS-повідомлення, потім телефонні дзвінки, листи, а затим й молодиків, що, цілком можливо, єдине, що вміють, це «трясти» громадян.

Нинішній владі конче потрібні гроші під наступні вибори, тож подібна активізація має цілком логічне підґрунтя.

А це значить, що доки країною керує кримінально-олігархічна влада, на місцях й надалі повсюдно будуть використовувати звичні для неї тортурні методи. Закони, як і Конституція України, поплічниками Януковича трактуються на власний розсуд. «Без суда и следствия» невдовзі стане головним правилом, яким керуватимуться чинуші й правоохоронці. Бо держава, в якій найвище керівництво вдається до відверто кримінальних методів управління, очолює корупцію та нищить права та свободи громадян, по-іншому діяти попросту не вміє. А отже воно приречене. І це лише питання часу.

Азаров собирается сбежать в Австрию. Осенью доллар подскочит в два раза, - эксперты
Жителям Украины следует ожидать резкого обвала курса гривны после парламентских выборов, который сейчас пока что искусственно удерживается властями.

Об этом заявил украинский экономист Олег Соскин*, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на НР.
«Уже в октябре-ноябре нам стоит ожидать объявления дефолта. Тогда будут самые большие выплаты Украины перед МВФ, надо будет вернуть больше 28 млрд гривен. Их надо будет где-то взять, это будет иметь огромное давление на гривну. При этом не будет денег для закупки российского газа на зиму, а своего газа в хранилищах нет. Поэтому Азаров* уже навострил лыжи за границу. У него есть возможность через сына уехать в Австрию. Такая же возможность и у Тигипко, который имеет недвижимость в других странах. Поэтому все они будут покидать тонущий корабль Украина», - сказал он.

Не менее пессимистический прогноз озвучивает парламентарий Ксения Ляпина*.
«Украинские эксперты предупреждали о том, что риск дефолта есть. Власть это отрицает по политическим причинам. Но не зрит в корень. А риск большой: удерживается курс гривны, усиливается инфляция, давление налоговое намного больше, чем реальная экономика, увеличиваются социальные выплаты перед выборами, банки не осуществляют реального кредитования. Поэтому риски дефолта на самом деле велики для Украины. Не исключено, что именно осенью после выборов курс доллара прыгнет в два раза, а это повлечет за собой дефолт», - сказала Ляпина.

13.06.12 16:55 В Ялте ограбили жену "главного строителя" Евро-2012. Отобрали 1 миллион евроВ Ялте неизвестные обокрали дом Анжелы Тисленко – жены и бизнес-партнера «главного строителя» Евро-2012, председателя совета директоров финансово-промышленной группы «Альтком» Александра Тисленко.
По информации собеседника издания, кража произошла в ночь с 10 на 11 июня. Неизвестные свободно проникли в дом, откуда похитили наручные часы за 30 тысяч евро, обручальное кольцо за 50 тысяч евро, мобильный телефон Vertu и другие ценные вещи. По данным заявительницы, общая сумма украденных вещей составила один миллион евро.

ООО «Финансово-промышленная группа «Альтком» была основана в 2003 году жителями Донецка Александром Тисленко и Сергеем Павличевым. Группа имеет в своем составе предприятия по добыче, изготовлению и переработке строительного сырья и материалов, реализует все этапы по проектированию, промышленному и гражданскому строительству, а также строительству автодорог любой категории сложности. В Крыму «Альтком» строит цементный завод «Альтцем» под Керчью мощностью до 4 млн тонн клинкера в год.

Жена председателя совета директоров ФПГ Александра Тисленко также является и бизнес- партнером супруга: ООО «Альтком-керам» учрежден Анжелой Тисленко и ООО «Альтком».

Как сообщает издание «Наші гроші», в 2012 году на осуществление государственных подрядов ФПГ «Альтком» получила более 2 миллиардов гривен, в том числе - на строительство стадиона в Львове и реконструкцию дорог в рамках подготовки к Евро-2012. В 2011 году финансово-промышленная группа получила государственных подрядов на 6,9 миллиарда гривен.

"Языковой вопрос", или Рефлекс собачки Павлова

Якщо ми всі почали зустрічати в рекламі, на мітингах, у ЗМІ чи й на порозі власної оселі камарилью, вертеп чи й сміх крізь сльози – значить, скоро вибори!
Тут ви можете зустріти "ряжених": вони поскидають дорогі костюми, повилазять з автівок вартістю в 200-300 тисяч доларів, відхрестяться від усіх своїх мільйонних статків, понадягають бідні "овечі шкури" і заради голосів будуть прикидатися ким завгодно. Але тільки до дня виборів. Або "дідів Морозів" серед літа: вони принесуть вам гречку, олію, петрушку, ліки – замість етикетки буде їх портрет з "сальною" посмішкою. Але тільки до дня виборів!
А якщо вже й блазні з усіх шпарин повилазили – виборча компанія в самому розпалі! Ці блазні розкажуть виборцям зі Сходу й Півдня, що вкотре насувається "українська національна загроза". І що всім треба негайно проголосувати за Партію регіонів, інакше "ця загроза" прийде в кожен дім!
Від попередніх парламентських виборів минуло вже 5 років, коли регіонали також розповідали страшні міфи; а ще задовго до ПР ці міфи розповідали й комуністи. Проте ні до кого ця "страшна загроза" так і не прийшла: телебачення здебільшого російськомовне, преса й книговидання – переважно російськомовні, кожен, хто хоче говорити російською – говорить, і його не утискають.
Отже, проблема в іншому.
Протягом 5-ти років політики ділять бюджетні гроші між власними фірмами, розбирають і приватизують майно, збільшують податки, аби було потім що ділити, збільшують пенсійний вік тощо, а коли приходять вибори – прикриваються "фіговим листком"! Мовляв, ви в Донецьку чи Криму стали значно гірше жити за час нашого правління не через нашу недолугу роботу та тотальну корупцію, а тому, що є "якісь там міфічні україномовні українці", які псують вам життя своєю мовою.
Почувши знову "стару шарманку" регіоналів у день розгляду мовного проекту, прийшла на згадку одна мить мого життя з 1989 року. Тоді я працював молодим спеціалістом на заводі "Квазар", і саме в той час брав активну участь у створенні Народного Руху. То були часи, коли комуністи вели таку ж пропагандистську роботу, як регіонали сьогодні. До мене підійшла співробітниця і запитала: " А правда, что вы, руховцы, будете на улицах бить каждого, кто разговаривает на русском?" Тоді мене дуже обурило таке дрімуче мислення.
А цього разу просто згадалась собачка Павлова.
Пам'ятаєте: у школі з курсу біології ми всі вчили про умовний рефлекс – великий учений Павлов вмикав лампочку й давав собачці їсти. Із часом, коли вмикалося світло, а їжі навіть не було, – шлунковий сік виділявся.
Гарна штука, цей умовний рефлекс! Так і із цими комуно-регіональними страшилками "языкового вопроса" спрацьовує у виборців умовний рефлекс: хоч наслідків не бува – лампочка ж увімкнулась!
Нижче кілька спостережень, які хоча б частково розвінчали ті міфи, які регіонали, як лампочку, вмикають напередодні кожних виборів.
Міф перший: Європейська хартія регіональних мов або мов меншин
Хартія передбачає захист мов тих національних меншин, яким загрожує вимирання під тиском потужних мов і в яких немає своєї держави. В Україні до таких мов можна віднести, у першу чергу, кримськотатарську та гагаузьку. А запропонований регіоналами закон по-справжньому обстоює права лише однієї мови – російської.
То що, Росія як держава вже зникла, чи як? Абсурд.
Нагадаємо, що в Росії, де українців живе не менше ніж росіян у нас, – їхня влада закрила навіть українське товариство та єдину українську бібліотеку! І російська сторона у своїх коментарях посилається саме на Хартію, мовляв, для української мови є держава Україна, нехай вона й дбає про українську.
Чи ви чули, щоб регіонали бодай заїкнулися про права українців у Росії? Ні! А живуть вони з наших, українських податків, їдять український хліб.
Так от і думайте: чиї ж насправді інтереси вони захищають на наші гроші?
Міф другий: російська мова – найактуальніше питання для російськомовних регіонів
Політики з висоти маніпуляційного пафосу ділять нашу державу то на такі регіони, то на сякі: як їм зручно на даний момент – так і ділять. Можливо, для маленького відсотка шовіністів та українофобів це й важливо. Проте за словом "регіон" стоять сотні тисяч, а то й мільйони простих громадян. Серед них учителі, лікарі, пенсіонери, селяни, робітники, малі підприємці...
Якщо вже йдеться про актуальність російської мови в повсякденному житті, то згадайте хоча б нещодавній "сирний" конфлікт із Росією, який триває й досі. Він безпосередньо торкнувся кожної селянської родини, яка тримає корів як основне джерело доходу сім'ї, – і на Заході, і на Сході – бо ціни на молоко різко впали, і праця їх знецінилась.
Але особливої ефективності у вирішенні цієї проблеми ані з боку наших урядовців, ані бажання з боку "такої дружньої російської сторони" ми не помітили. Російська влада публічно, на увесь світ витерла ноги об наших людей і підприємців, як об шмату, оббрехала з ніг до голови.
І що?!.. Хтось із можновладців хоча б уголос висловив протест? Ні. Їм у той час відібрало і мову, і "язик".
Як думаєте, після всього цього, повідомлення російською мовою про те, що вони збідніли через "такі братні стосунки", для селян і підприємців буде менш болючим?
Ще кілька років тому назад ПР гарантувала, що, через таку надмірну її любов до всього російського, Росія одразу нам видасть зовсім дешевий газ, як тільки регіонали прийдуть до влади. Тепер вони при владі, а газ для населення, як і інші комунальні тарифи, тільки дорожчає. І про їх подальше підвищення ми чуємо від урядовців щодня.
Думаєте, мешканцям Донецька чи Луганська стане легше, якщо платіжку за квартплату з непідйомними тарифами надрукують російською? Чи, може, жінкам російськомовних регіонів легше буде прочитати про настання їхнього пенсійного віку в 60 років саме російською мовою?
Чи хтось вірить у міф, що саме російською мовою людині вдасться відстояти права в суді? Та в це не вірять навіть діти! Розмовляй там хоч російською, хоч китайською – правосуддя в Україні нема.
Підійдіть до будь-кого на вулиці в будь-який області, і вони продовжать цей ряд прикладів: що саме для них є сьогодні актуальним.
Тому, перш ніж ділити нас на "регіони" та "електорати", нехай спочатку ці ініціатори закону вирішать бодай одну з вищеперерахованих проблем.
І, до речі, вони ж про це клялися перед виборами.
Міф третій: хто ж оплатить цей "расєйській банкєт"?
Якби за усіма депутатами, які перед виборами намагаються проштовхнути абсурдні популістські закони, ходив робот із калькулятором і підраховував збитки та оголошував людям, наскільки знову спорожніє кишеня кожного українця, – таких депутатів ми б давно позбулися. Проте живемо ми в реаліях сьогодення.
Принагідно виникла ідея звернутися до фахівців, аби вони об'єктивно підрахували: скільки ж насправді коштів із кишень українців треба викачати, щоб запровадити російську як фактично другу державну? Адже треба оплатити величезний об'єм перекладу всіх державних актів, законів, документів тощо. Створити цілі системи управління та комунікації російською мовою між регіоном і державою.
Держава – це складний управлінський механізм, розбалансувати його легко – налагодити важко! І потім, оцю інформацію – скільки коштів для цього потрібно – донести до кожного громадянина України.
Підкреслимо – до кожного!
А потім нехай можновладці пояснять, чому в бюджеті постійно немає коштів на сільські клуби й школи, лікарні, бібліотеки, на дороги, на ремонт ліфтів у багатоповерхівках, на медицину, на пенсії чорнобильцям і афганцям, на розвиток вітчизняного кіно, але при цьому приймається такий законопроект, який, окрім передвиборчої маніпуляції та налаштовування людей один проти одного за мовним принципом, нічого в собі не несе.
Водночас добре було б, якби громадські активісти з усіх областей нашої України об'єдналися й провели б серед людей опитування: чи готові вони збідніти на таку суму, заплатити ще більше податків, отримати ще вищу інфляцію та підвищення цін заради введення фактично другої державної мови?
Оце й була б справжня відповідь та оцінка громадян таких авральних передвиборчих ініціатив від ПР.
"Фіговим листком" голу правду не прикриєш. Це вже зрозуміли українські громадяни всіх областей: і україномовних, і російськомовних.
* * *
...Розмаїтим був цей вівторок 5-го червня: хто плакав, у кого юшилась кров із носа – міліція так захищала громадян, що мало не повбивала та потруїла газом, – а хто за гроші ПР побував на екскурсії у Маріїнському, з'їв морозива і випив пива; і добре, бо забрані ці гроші у тих же людей, тільки значно більше.
А дві бабусі витанцьовували під дощем від радості після слів Калашнікова: "Мы их победили!" Ці кадри облетіли усі випуски новин...
Так, черговий раз ми самі себе звоювали. Тільки лишилось кілька питань.
Хто "побєділ" – Калашніков, який серед білого дня б'є по обличчю журналістів?
Кого "побєділ" – український народ, що живе вдома на своїй рідній землі?
То це слід сприймати як офіційну публічну заяву ПР, що вони – влада окупантів? Бо, зі слів Калашникова – нас "побєділі"?
...І нагадувало це все свято на чумному дворі. Та й фінал цієї печальної п'єси повністю відповідав задуму автора: поки одні витирали носи, а інші святкували невідомо що, провладна більшість похапцем під вечір провела закон, за яким суттєво урізаються пільги для афганців та інших категорій. Щоправда, з 2013 року, бо ще ж не всі маніпуляції з виборами пройшли.
От і добре: якраз "опікуни" свого електорату надрукують вам усе це російською мовою, що пільг у вас нема й права судитися з державою вже також нема!
Тепер російською мовою ви остаточно й правильно зрозумієте, що й ВАС для НИХ нема!
Видно, що депутати від більшості добре підготувалися до Євро-2012, бо провели день у кращих традиціях футбольного матчу: уранці щось там таке дали, а ввечері, як і годиться в них, рахунок зрівняли. А потім ще й реванш взяли, бо з пільг забрали грішми – значно більше й із кожного.
І все б нічого... Та знову згадалась собачка Павлова, у якої так швидко виробився умовний рефлекс.
От тільки біда з нами: ніяк не усвідомимо, що ми – люди! А той сумнозвісний "языковой вопрос" – то лише умовний рефлекс напередодні виборів...
Валерій Лебедівський, спеціально для УП

Опубликовано 14.06.2012 пользователем groshi1plus1

Приймальна депутата ВР України Трофименка Вадима Всеволодовича знаходиться у розкішному місці - Кончі-Заспі. "Гроші" намагалися потрапити на прийом до народного обранця, але зіткнулися із сильном опором з боку охорони маєтку. Державна служба охорони, яка приїхала на місце подій, замість того, щоб захищати журналіста від нападів охоронців, порадила поїхати геть.

После выборов в Украине могут ввести 12-часовой рабочий день
Новый проект Трудового кодекса, который уже долго обсуждают в парламенте, предполагает превращение работоспособного населения едва ли не в рабов

В проекте нового Трудового кодекса, который депутаты могут принять после осенних парламентских выборов, есть масса моментов, нивелирующих права трудящихся. Как пишет «Газета киевская», документ позволяет работодателю увеличивать рабочий день и нагрузки. Статья 143 нового Кодекса дает право устанавливать 12-часовой рабочий день.

По словам доктора медицинских наук и завотдела Института медицины труда Антонины Нагорной, в документе никак не расписаны компенсации за четыре часа дополнительного рабочего времени — не предусмотрено ни отпускных, ни отгулов, ни денежных доплат. Фактически рабочий становится зависимым от капризов работодателя. 12-часовой рабочий день — это еще и нарушение процесса восстановления организма, прямой путь к увеличению заболеваний.

Кроме того, в кодексе предусмотрено увеличение испытательного срока до шести месяцев. То есть, каждые полгода работодатель может проводить ротацию сотрудников, пользуясь почти бесплатной рабочей силой (зарплата на испытательном сроке обычно значительно отличается от зарплаты после него). Работодатель получает право самостоятельно принимать нормативные акты, обязательные для своих подчиненных. Это значит, что босс может установить дресс-код, навязать язык общения, ввести обязательные курсы английского и собирать за них плату.

Начальник получает возможность уклоняться от заключения коллективного договора, самостоятельно регулировать вопросы организации труда, увольнять матерей и отцов-одиночек, устанавливать в кабинетах и других рабочих местах видеонаблюдение. В кодексе не указана мера ответственности за видеосъемку без разрешения и никак не регулируется тотальное право работодателя распоряжаться видеокомпроматом.

Напомним, в мае вице-премьер Сергей Тигипко заявил, что Трудовой кодекс лучше принять после выборов. Авторами проекта кодекса являются регионалы Василий Хара, Александр Стоян, Ярослав Сухой. В первом чтении законопроект проголосовали в 2008 году, в конце 2009-го его подготовили ко второму чтению. С тех пор рассмотрение документа Верховной Радой постоянно откладывается из-за критики со стороны профсоюзов, общественных организаций и юристов. Основные претензии — лоббирование интересов работодателя.

http://news.mail.ru/inworld/ukraina/pol ... frommail=1

слов нет. подъехать и с рпг растрелять. а лучше из минометов, а еще лучше из