Сообщение, не относящиеся к теме

Справа № 2а-979/2010

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25 серпня 2010 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді – Гажа О.П.,

при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

13 липня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28.06.2010 р. посадовою особою відповідача його зупинено у зв’язку з порушенням Правил дорожнього руху України, що нібито допущене ним в цей же день при керуванні автомобілем «Форд Транзит», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на 51 км. автодороги Ул`янівка-Миколаїв, з посиланням на те, що він рухався зі швидкістю 77 км/год, перевищивши швидкість руху більш ніж на 20 км, там, де швидкість обмежена до 50 км/год дорожнім знаком 3.29.

Зазначив, що він заперечив факт порушення ним ПДР на місці зупинки і працівники ДАІ його відпустили без складання протоколу, а 11.07.2010 р. він отримав постанову, з якої вбачається, що 28.06.2010 р. його визнано винним у вчиненні вищезгаданого адміністративного правопорушення і накладено стягнення у виді штрафу в сумі 260 грн.

Вважає дії працівника міліції протиправними, а тому просить скасувати спірну постанову виходячи з того, що без його участі складено протокол про адміністративне правопорушення та спірну постанову про накладення адміністративного стягнення. Крім того, вказав, що дорожній знак 3.29 у порушення вимог п. 12.10 було встановлено без обов’язкового дорожнього знаку 1.37, і ніяких дорожніх робіт на автодорозі не проводилось.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи у судове засідання без поважних причин не з’явився.

На адресу суду від представника відповідача надійшло письмове заперечення, в якому заявлені позовні вимоги представник відповідача не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, а справу розглянути у відсутності представника відповідача.

В письмовому запереченні представник відповідача вказав, що водій порушив пункт 12.9 «б» Правил дорожнього руху, тобто перевищив швидкість руху на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31. Порушення Правил дорожнього руху зафіксовано радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Визир».

Справа судом розглянута у відсутність представника відповідача, згідно ст.128 КАС України на підставі письмової заяви представника відповідача та наявності в матеріалах справи достатніх даних про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 червня 2010 р. о 12.47 год. працівником міліції, складено протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що виразилося в тому, що він керуючи автомобілем «Форд Транзит», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на 51 км автодороги Ульянівка-Миколаїв, у порушення вимог пункт 12.9 «б» Правил дорожнього руху України, в межах дії дорожнього знаку 3.29 (обмеження максимальної швидкості 50 км/год) рухався зі швидкістю 77 км/год., тобто перевищив дозволену швидкість руху на 27 км/год.

В цей же день, цією ж посадовою особою винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн.

Відповідно до пункту 12.9 «б» Правил дорожнього руху України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7 на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 додатку № 1.

За правилами пункту 12.10 Правил дорожнього руху України додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальними знаком 1.37. У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій, згідно із чинним законодавством, не може бути притягнений до відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Позивач суду пояснив, що дійсно на вказаній ділянці дороги було встановлено зазначений дорожній знак, що обмежує швидкість руху автомобіля, але поряд з ним не було встановлено іншого дорожнього знаку щодо проведення дорожніх робіт (1.37), і такі роботи не проводились.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не скористався правом своєї участі у розгляді справи та спростуванні вимог позивача. Не надав представник відповідача суду відповідні докази щодо наявності встановленого попереджувального дорожнього знаку (1.37) разом з дорожнім знаком про обмеження швидкості руху автомобіля (3.29) і не зазначив про вказане у письмовому запереченні.

За таких умов, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що дорожній знак 3.29, встановлений на вказаній ділянці дороги не зобов’язував водія ОСОБА_1 обмежувати швидкість руху автомобіля, що свідчить про безпідставність винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Тому з урахуванням викладеного, суд вбачає правові підстави щодо скасування оскаржуваної постанови, у зв’язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення та недоведеності його вини у вчинені цього правопорушення.

Підлягає задоволенню і клопотання позивача про поновлення йому строку на оскарження спірної постанови, оскільки судом з’ясовано, що позивач отримав оскаржувану постанову від відповідача поштою тільки 11 липня 2010 р., внаслідок чого пропустив визначені законом строки для звернення до суду за захистом порушеного права та оскарження цієї постанови.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 11, 69-71, 86, 158 – 163, 167 КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 28 червня 2010 року (ВЕ № 213755) про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в сумі 260 грн.

Постанова суду остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий: