|
До:
Центрального районного суду м. Сімферополь
вул. Турецька, буд.21/5, м. Сімферополь, 95011
Позивач:
Ф.ИО
вул. *************буд.**, кв.**, м. **********, инд****
тел. +380*******
Відповідач 1:
УДАІУМВС Україні в Херсонської області
вул. Адмірала Сенявіна, буд.128, м. Херсон, 73034
тел.(0552) 43-25-36
Відповідач 2:
Інспектор ДПС взводу з ОСП №1 ДАІ Херсонської обл. старшина міліції Притуло Сергій Віталійович
вул. Адмірала Сенявіна, буд.128, м. Херсон, 73034
тел.(0552) 43-25-36
інші засоби зв’язку не відомі
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про визнання протиправною та скасування постанови ВТ1 №086776 від 13.06.2012 р. про притягнення до адміністративної відповідальності. Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі п.3 ч.1 ст. 288 КупАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного, районного у місті, міського чи місько-районного суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Суть справи:
13.06.2012 року в 16:47 я, ******* (далі позивач) керуючи т/з КИА д/н ******** на а/д Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч 11 км. на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою, рухався з дозволеною швидкістю 110 км/год, був зупиненій інспектором ДПС взводу з ОСП №1 ДАИ Херсонської області. Як виявилось причиною зупинки, за думкою інспектора Притуло Сергія Віталійовича (далі відповідач) згідно зі його слів и за показниками приладу вимірювачем швидкості „TruCAM” за номером №000669, якій показав швидкість 111 км\год було порушення мною вимог пункту 12.9.«б» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.3 ст. 122 КУпАП. Після зупинки, я пояснив інспектору, що відповідно п. 12.10 ПДД я не можу бути притягнений до адміністративної відповідальності оскільки зі знаком 3.29 (обмеження максимальної швидкості) не встановлений знак 1.37 (дорожні роботи), що означає що я можу рухатися на цій ділянці дорозі зі швидкістю 110 км/год. Згідно з інструкцією на прилад вимірювання швидкості "TruCAM" розділу # 12 - точність за швидкістю (похибка) складає плюс мінус 2 км/год (копія додається), а це означає, що і за показаннями приладу, я рухався з дозволеною швидкістю . Але мені не було пред'явлено жодного доказу порушення, крім безпідставних звинувачень. На мої заперечення стосовно того, що я не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а рухався відповідно до цих Правил та встановленої Правилами швидкості, інспектор склав протокол про адміністративне правопорушення від 13.06.2012 р. В протоколі зазначено, що я, Позивач, нібито порушив вимоги п. 12.9."б" Правил дорожнього руху і, що швидкість руху була виміряна приладом «TruCAM».
Також, не зважаючи на мої заперечення, про що було вказано в протоколі, і врахувавши свої думки достатніми Відповідач, інспектор ДПС Притуло Сергій Віталійович не хотів об’єктивно, всебічно та неупереджено розібратися при розгляді справи про адміністративне правопорушення, прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., та виніс постанову серія ВТ1 №086776 в справі про адміністративне правопорушення від 13 червня 2012 року.(копія додається). Вищевказана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність.
Діяння повинне бути винним, а саме суб’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення характеризується умислом або з необережності. Адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визначається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна і могла їх передбачити.
У моїх діях , які кваліфікуються за ч.3 ст.122 КУпАП відсутній склад правопорушення, адже відсутня суб’єктивна сторона вищевказаного складу адміністративного правопорушення. З зазначеною постановою, я ******************** не згоден та вважаю її незаконною з наступних підстав. Постанова винесена при відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Так, відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі від п’ятнадцяти до двадцяти не оподатковуваних мінімумів доходів громадян встановлюється при перевищенні водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортного засобу більш ніж на 20 км/год.
Пункт 12.6 Правил дорожнього руху встановлює дозволену швидкість транспортних засобів поза населеними пунктами. Зокрема підпункт „г {Підпункт "ґ" пункту 12.6 в редакції Постанови КМ N 395 (395-2009-п) від 22.04.2009}дозволяє рух зі швидкістю:
На автомагістралях – не більше 130 км/год;
На дорогах для автомобілів – не більш 110 км/год;
На інших дорогах – не більше 90 км/год.
Враховуючи те, що в постанові ВТ1№086776 від 13.06.2012 р вказано, що я на 11 км автомобільної дороге Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч рухався зі швидкістю 111 км/год (встановлена швидкість не повинна перевищувати 130 км/год), відсутня будь-яка подія скоєння мною адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.12.9 ПДР України: Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 — 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил;
Відповідно до п.12.10 ПДР України: Додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37 (306а-2001-п).
У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31(306а-2001-п) встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.
Обов'язковим є встановлення дорожніх знаків 3.30 та 3.32 ( 306а-2001-п ) на відстані не більше ніж 2 кілометри від місця встановлення знака обмеження швидкості руху.{Правила доповнено пунктом 12.10 згідно з Постановою КМ N 395 (395-2009-п) від 22.04.2009};
Відповідно до п.1.10 ПДР: Дорожні роботи - роботи, пов'язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом чи утриманням автомобільної дороги (вулиці), штучних споруд, споруд дорожнього водовідводу, інженерного облаштування, встановленням (ремонтом, заміною) технічних засобів організації дорожнього руху; {Пункт 1.10 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 395 (395-2009-п) від 22.04.2009}. Дорожні роботи на 11 км а / д Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч під час мого проїзду не проводилися, і знака 1.37 (дорожні роботи) не було.
Так згідно роз’яснення п.12.9 та 12.10 ПДР України начальником центру безпеки дорожнього руху Департаменту ДАІ МВС України Будником С.І. від 19 квітня 2010р №4К-1268 (копія додається) , водій не може бути підданий адміністративної відповідальності, якщо не виконана умова, щодо встановлення знаку та виконання робіт. Що також підтверджує відповідь від 14 травня 2012р №К-258з заступника начальника Управління ДАІ МВС України полковника міліції Резнікова Володимира Володимировича (копія додається).
Для того, щоб постанова була законною, вона повинна містити відомості про реквізити прибору, яким фіксувалось правопорушення. Якщо це засіб вимірювальної техніки – то повинні бути відомі реквізити документів про допуск типу вимірювальної техніки до використання в Україні, а також повірки конкретного екземпляру прибору. Це пряма вимога Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність” до вимірювань, показання яких використовуються в якості доказів або проводяться по замовленню суду, правоохоронних органів.
Так, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Але у даному випадку не можна взагалі говорити про законність застосування адміністративного стягнення.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечуються систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Але як вбачається з матеріалів, складених відповідачем, ці обставини не враховувались. Данні про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності досліджена не була. А постанову винесено без урахувань вимог ст.ст. 34-35 КУпАП.
Крім того, в порушення ст. 278 КУпАП не проведено підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме посадовою особою не вирішено, чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: - при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку в силу ст.64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності з ч.5 ст.288 КУпАП України особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору.
Виходячи з вищевикладеного, вважаю, що постанова про накладення на мене, ************. адміністративного стягнення винесена протиправно при відсутності законних підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, а також з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Винесенням постанови про накладення на мене адміністративного штрафу порушуються мої права та законні інтереси, що змушує мене звертатися до адміністративного суду за захистом
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 9, 247, 251, 287-289, 291-293 КУпАП, ст.. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106 КАС України, Конституцією України.
ПРОШУ:
1. Визнати дії інспектора ДПС взводу з ОСП №1 ДАІ Херсонської обл. старшини міліції Притуло Сергій Віталійович щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення серія ВТ1 № 185539 від 13.06.2012 року та постанови серія ВТ1 № 086776 від 13.06.2012 року про накладення на мене, ************************, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за порушення ст. 122 ч.3 КУпАП, незаконними.
2. Скасувати постанову інспектора взводу з ОСП №1 ДАІ Херсонської обл. старшини міліції Притуло Сергій Віталійович, серія ВТ1 № 086776 від 13.06.2012 року про накладення на мене, *********************, адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за порушення ст. 122 ч.3 КУпАП.
3. Закрити відносно мене, ********************, провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України, за відсутністю в моїх діях складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП.
4 На підставі ст..288 КупАП України звільнити мене від сплати судового збору.
Додатки:
1. Копія адміністративного позову – (3 арк.)
2. Копія листа ЦБДР - (1 арк.)
3. Копія листа УДАИ - (1 арк.)
4. Копія постанови КМУ від 22.04.09 року - (1арк.)
5. Копія характеристики лазерного вимірювача TruCAM – (1арк.)
6. Копія Постанови серія ВТ1 №086776 від 13.06.2012 року - ( 1 арк.)
7. Копія Протоколу серія ВТ1 №181093 від 13.06.2012 року - (1 арк.)
8. Копії паспорту та ідентифікаційного номеру - (1 арк.)
9. Копія квитанції про сплату держмита - (1 арк.)
19.03.2012 _____________************
|
Вход
FAQ
Поиск
