Сообщение, не относящиеся к теме

До Артемівського міськрайонного суду 84500 м. Артемівськ Донецької області вул Артема, буд.5

Позивач:
84500 м Артемівськ Донецької області

Відповідачі: Інспектор ДПС взводу з ОСП №7 роти Донецької області,
Почекуєв Володимир Олександрович.
Нагрудний знак: ДО1056.

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
у справі про адміністративне правопорушення

Цей позов підлягає розгляду в судах на підставі ст.288 ч.3 КУпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
13.10.2013 року службовою особою ВДАІ Інспектором ДПС взводу з ОСП №7 роти Донецької області, МВ ГУМВС України в Донецькій області, інспектором Почекуєвим Володимиром Олександровичем (далі – інспектор ДАІ), винесено постанову Серія ПС1 №250756 в справі про адміністративне правопорушення, якою я був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.


Суть справи полягає в наступному:
13.12.2013 року близько 8 год. 45 хв. я рухався автомобілем ВАЗ-2109, державний номерний знак , у напрямку м. Красноармійськ автодорогою Слов’янськ – Донецьк – Маріуполь. Виїхавши за межі населеного пункту м. Костянтинівка, біля поста ДПС я помітив на узбіччі автодороги патрульний автомобіль ДАІ та інспектора ДАІ біля нього. Наблизившись до автомобілю ДАІ я побачив сигнал інспектора ДАІ зупинити мій транспортний засіб. Виконавши вимогу інспектора ДАІ, я зупинився біля правого краю проїзної частини.
Підійшовши до мене, інспектор ДАІ представився Почекуєвим Володимиром Олександровичем та наказав передати йому документи не назвавши причину зупинки. Я попросив пред'явити посвідчення співробітника ДАІ та, переписавши дані з посвідчення, запитав про причину зупинки. В якості причини зупинки інспектор ДАІ назвав порушення вимог пункту “9.8” Правил дорожнього руху України, а саме, на його думку, я рухався поза населеним пунктом без ближнього світла фар, на габаритних вогнях. Не вислухавши моїх пояснень і не пред'явивши жодних доказів порушення, інспектор ДАІ почав вимагати передати йому документи. Отримавши мої документи, інспектор ДАІ попросив мене пройти до поста ДПС для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення (серія АВ2№ 228123) інспектор ДАІ надав його для ознайомлення та проставлення відповідних підписів: підпису про те, що я ознайомився з призначеним ним місцем та часом розгляду справи; підпису про ознайомлення зі змістом протоколу, про отримання копії протоколу, про правильність внесених до протоколу моїх особистих даних. Мої права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, роз'яснені інспектором ДАІ не були. На моє зауваження про те, що я потребую підготовки до розгляду справи, а також часу для звернення за правовою допомогою, інспектор ДАІ не відреагував.
Після цього інспектором ДАІ було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою я був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Вважаю накладене на мене стягнення незаконним та необґрунтованим, оскільки порушено порядок накладення адміністративних стягнень, відсутній склад правопорушення, та допущені порушення моїх прав, а саме:
я був зупинений безпідставно, оскільки рухався в світлу пору доби з ввімкненим ближнім світлом фар; мені не було пред'явлено жодного доказу правопорушення незважаючи на те, що я декілька разів просив інспектора пред’явити мені їх; інспектором ДАІ не були залучені і допитані свідки які знаходились у моєму авто; під час вимушеної зупинки повз мій автомобіль та місце патрулювання працівників ДАІ проїхало близько двох десятків авто із таким самим рівнем світлового потоку від фар, і жодна з них не була зупинена, що свідчить про упереджене ставлення до мене інспектора ДАІ за незрозумілими для мене ознаками; розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, порушує мої права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Отже, вважаю що моя вина не доведена, а дана постанова протиправна і підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 9 КУпАП, обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є протиправність дії чи бездіяльності та вина особи.
Таким чином, вина у вчиненні адміністративного правопорушення відсутня, а тому за відсутності вини, я не можу бути притягнутий до адміністративної відповідальності.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.63 Конституції України, 7, 9, 251, 252, 254-256, 268, 276, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2, 6-11, 17-19, 71, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:
Постанову в справі про адміністративне правопорушення від 13.12.2013 року серії ПС1 №250756 року визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого адміністративного правопорушення.
На час розгляду справи в суді, призупинити дію Постанови в справі про адміністративне правопорушення від 13.12.2013 року серії ПС1 №250756.

Додаток:

Копія паспорту.
Копія посвідчення водія.
Копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Копія протоколу про адміністративне правопорушення.
Копія постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Копія позовної заяви з додатками відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

16.12.2013 __________

Сообщение, не относящиеся к теме

...Окрім цього , прошу суд звернути увагу на наступні порушення відповідачем процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності , що регламентована КУпАП та Наказом МВС України № 77 від 26.02.2009 Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також порушення , припущені відповідачем при складанні офіційних документів ,а саме , протоколу та постанови :
1. відповідно до п.2.8 Наказу МВС №77 та ч.1ст. 268 КУпАП , справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках , якщо є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідач , як вбачається, склав постанову без моєї присутності , позбавивши таким чином мене абсолютно усіх прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності;
2. відповідно до п.2.9 Наказу МВС №77, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності , має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, тощо. Розгляд справи розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності , роз'яснює особам , які беруть участь у розгляді справи , їх права й обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.
Цих можливостей та законних прав мене було цілком позбавлено при здійсненні відповідачем процедури притягнення до відповідальності. Ці порушення не є суто формальними, оскільки такий «розгляд справи» позбавив мене можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КпАП України, зокрема, дати пояснення, подати докази, заявити клопотання про допит свідків , тощо ;
3. відповідно до п. 2.14. Наказу МВС № 77 та ст. 33 КУпАП , стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер учиненого правопорушення , особа порушника , ступінь його вини , майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність . Згідно із ч.5 ст.121 КУпАП, передбачається накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП , передбачено накладення штрафу від двадцяти п’яти до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, про суму у національній валюті у КУпАП не йдеться , а у постанові відповідача сума штрафу зазначена саме у національній валюті (гривнях). Захід адміністративного стягнення відповідачем також обраний із порушенням вимог закону. Він не вказав жодного доводу, на підставі якого обирає адміністративне стягнення у вигляді штрафу саме п’ятсот гривень . Вказане свідчить про порушення відповідчем вимог ст.33 КпАП України, яка передбачає врахування особи порушника, його майнового стану, пом’якшуючих обставин тощо при обранні виду адміністративного стягнення. В тексті оскаржуваної постанови не видно, щоб усі ці аспекти досліджувалися та враховувалися. При цьому у матеріалах справи не міститься документів, які б підтверджували моє місце роботи, професію, характеристику особи, сімейний стан, тощо. Тому і у цій частині постанова є такою, що не відповідає матеріалам справи та відповідно, не є обґрунтованою ;
4. відповідно до ч.1 п. 4.1 Наказу МВС №77, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху працівник Державтоінспекції МВС відповідно до статті 255 КУпАП складає протокол про адміністративне правопорушення , копія якого під підпис вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює порушникові його права і обов'язки відповідно до статті 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. Ініспектор допустив грубе порушення вищевказаних вимог не роз’яснивши мені моїх прав та обов’язків , а також порядку та строків оскарження постанови , згідно із ст.ст. 287-289 КУпАП ;
5. відповідно до ч.1 ст.36 КУпАП та п.2.7 Наказу МВС №77 , при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень , адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Як вбачається із протоколу та постанови , відповідач вніс відомості про два , як на його думку, правопорушення (які до того ж несумісні) у один бланк протоколу та , відповідно , у один бланк постанови, що вважається грубим процесуальним порушенням вимог ст. 36 КУпАП та посадового наказу з боку відповідача, до того ж , формою бланків протоколу та постанови не передбачено фіксацію більш ніж одного правопорушення одним документом ;
6. згідно з положенням п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП та п. 4.1 Наказу МВС № 77, працівники Державтоінспекції МВС, які мають спеціальні звання , виносять постанови в справах про адміністративні правопорушення , відповідно до своїх функціональних обов'язків ; згідно із п. 11.3. Інструкції затвердженої Наказом МВС України № 77, інспектори з адміністративної практики Державтоінспекції МВС або особи , які виконують їх обов'язки, складають картку обліку про адміністративне правопорушення, розглядають матеріали адміністративної справи згідно із статтями 258, 276, 278 КУпАП та виносять постанову в справі про адміністративне правопорушення ; згідно із п.15.6 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої Наказом №111, протоколи про адміністративні правопорушення після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі, яка його замінює, або працівникові, на якого покладено ці обов'язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однієї доби; отже, на підставі того, що постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності було виписано інспектором ДПС, який склав протокол, а не інспектором адмінпрактики, тобто одна й та ж посадова особа склала протокол та притягнула мене до адміністративної відповідальності, незважаючи на мої заперечення (усні та письмові , у поясненнях до протоколу) та відсутність фактичних доказів моєї винуватості , такий розгляд справи не може вважатися об’єктивним та неупередженим, оскільки інспектор ДПС , зокрема , відповідач , прямо зацікавлений у тому, щоб оштрафувати водія за любих обставин;
7. протокол та постанова відповідача , які є офіційними документами , складені корявим, нерозбірливим почерком , в наслідку чого , неможливо встановити дані свідка та , окрім цього мають суперечності , неточності та ознаки виправлень , а саме : по-перше , протоколом не встановлено точну юридичну адресу місця скоєння нібито правопорушення; по-друге , у протоколі зазначено час скоєння нібито правопорушення , 09год. 10хв. , а у постанові – 09год. 25 хв. ;
по-третє, у протоколі , в графі «повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться…» наявне виправлення дати «23.11.2013 р.» на «25.11.2013 р.» ;
по-четверте , бланк протоколу серія АВ2 №226129 передбачає фіксацію правопорушень виключно ПДР України і ніяких інших НПА, тому він (протокол) містить графу «чим порушив(ла) вимоги п.___ Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена___...» , у цій графі відповідачем , окрім порушення вимог п.2.3 «в» ПДР, зазначено порушення іншого НПА України , а саме ст.16 ЗУ «Про дорожній рух» , при цьому, не вказано , якої саме частини цієї статті зазначеного закону , окрім цього, порушення відповідного пункту ПДР України відповідачем у протоколі не зафіксовано;
по-пяте , протокол не містить підпису позивача , що свідчить про роз’яснення його прав та обов’язків, передбачених ст.63 Конституції України , ст.268 КУпАП;
по-шосте , у протоколі не зазначено жодних відомостей , згідно із вимогами п-пунктів 1) – 6) пункту 4 Постанови КМУ N 1102 від 17 грудня 2008 р. , якою затверджено Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках при тому факті, що авто , яким керував позивач, було тимчасово затримано та доставлено на спеціальний штрафмайданчик;
8. згідно з положенням ст. 252 КУпАП , орган (посадова особа) повинен оцінювати докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, чого , очевидно, відповідачем зроблено не було.

Звертаю увагу суду на те, що пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
У ній (постанові) , зокрема , потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Також , вищевказаним пунктом 24 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вимагається : звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності . Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
Окрім вищезазначеного, вважаю наступні дії відповідача у моєму відношенні незаконними:
1. Безпідставна зупинка транспортного засобу, яким я керував (п.21-1 ст.11 ЗУ «Про міліцію»);
2. Відмова пред’явити службове посвідчення з боку відповідача на мою вимогу (ч.2 ст.5 ЗУ «Про міліцію»);
3. Безпідставна перевірка документів (п.2 ст.11 ЗУ «Про міліцію»);
4. Психологичний тиск , погрози та застосування фізичної сили щодо мене (ч.1,ч. 2 ст.5 ЗУ «Про міліцію» ) ;
5. Складання у моєму відношенні протоколу про скоєння адміністративного правопорушення та внесення в нього завідомо неправдивих відомостей (ч.1,ч. 2 ст.5 ЗУ «Про міліцію», ст.ст. 366, 367 КК України )
6. Безпідставні звинувачення у моєму відношенні (п.17.7 Наказу МВС №111).
7. Винесення , в перевищення своїх повноважень ,постанови по справі про адміністративне правопорушення та притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 та ч.1 ст.126 КУпАП, (ч.1,ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про міліцію», п.17.7 Наказу МВС №111, ст.ст. 365, 366, 367 КК України).
В наслідку вищезазначених протиправних дій відповідача було грубо порушено законні та конституційні права та свободи позивача , зокрема , свобода пересування , згідно із ст. 33 Конституції України , а також права особи, що притягується до відповідальності , оскільки звинувачення у моєму відношенні ґрунтуються виключно на припущеннях та суб’єктивних міркуваннях відповідача , процедуру розгляду адміністративної справи суттєво порушено, тобто наявні підстави вважати , що таким чином порушено вимоги ст.62 Конституції України.
Згідно до статті 247 КУпАП , провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки винних дій я не вчиняв , то з оглядом на вищевказані порушення норм матеріального та процесуального права , припущені відповідачем в процесі притягнення особи до адміністративної відповідальності , вважаю , що дії та вимоги посадової особи - відповідача були незаконними , штраф на мене накладено неправомірно , оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню . До того ж , відповідно до ч.2 ст.71 КАС України , обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
Постанова винесена відповідачем 25.11.2013 р. , позов до суду подано 03.12.2013 р., тобто у десятиденний термін , з урахуванням вимог ст. 289 КУпАП.

Виходячи з вищевикладеного, на підставі ст. 55 Конституції України , ст.ст. 2,6,4, 19,71,99,100,102, 104, 106 КАС України, ст. ст. 247 , 287 , 288 КУпАП,

ПРОШУ СУД:

1. Прийняти даний адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Прийняти до розгляду та винести ухвалу по клопотанню позивача щодо врахування судової практики з аналогічних справ.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ПС1 № 201867 від 25.11.2013 р. за відсутністю складу правопорушення ,а провадження в справі закрити.

4. Визнати протиправними дії посадової особи (відповідача) , сержанта міліції , інспектора роти ДПС ВДАІ Донецького МУ ВДАІ України , Ликова В’ячеслава Олеговича , такі як : безпідставна зупинка , відмова у пред’явленні на мою вимогу службового посвідчення , безпідставна перевірка моїх документів , психологічний тиск , погрози, застосування фізичної сили щодо мене , складання протоколу про скоєння адміністративного правопорушення з внесенням в нього суперечливих , завідомо неправдивих відомостей , обмеження мого права на свободу та вільний вибір способу пересування , безпідставні звинувачення у моєму відношенні , порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 121 та ч.1 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у розмірі 500 гривень та сам факт винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ПС1 № 201867 від 25.11.2013 р. в перевищення своїх посадових повноважень.


5. Стягнути з державного бюджету , на користь позивача , усі, документально підтверджені судові витрати , пов’язані із судовим процесом.


Додатки:

1. Копія протоколу про адміністративне правопорушення АВ2 №226129;
2. Копія постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ПС1 № 201867 від 25.11.2013 р.;
3. DVD+RW-диск «ARITA» 4,7GB серійний № VB400377B02-S04301401040 з відео файлами : «img012.jpg» , «img013.jpg» , «12380005.AVI» , «Инспектор Лыков.mpg» ;
4. Копія адміністративного позову для відповідача (9 арк.).