вот такой вариант
Заперечення
на позовну заяву від Чістякова Василя Михайловича (без дати) по справі №811/2620/2012
15.08.2012 року позивачем Чістяковим Василем Михайловичем инспектором ДАІ була подана позовна заява с позовними вимогами. З огляду на це, до суду надається заперечення.
1. Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Однак позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, що саме Носаль О. В. є власником та автором відео в мережі Інтернет, а саме на каналі «YouTube». Також позовна заява не містить відомостей яка саме інформація поширена відповідачем, не зазначено часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, всупереч п.14 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009: 14. При вирішенні питання про відкриття провадження у справі судам слід звертати увагу на відповідність позовної заяви (заяви) вимогам статті 119 ЦПК ( 1618-15 ). Така заява має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.
Особливістю даної цивільної справи є те, що оскаржується достовірність інформації, що розміщєна на Інтернет-ресурсі «YouTube». Відповідно до п. 12 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного суду України Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до положень ЦПК ( 1618-15 ) в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
Таким чином, позивачем не надано до суду належних даних щодо особи, яка размістила та разповсюджувала відео в мережі Інтернет, а також власника веб-сайту, на якому розміщено матеріал. -1- 2. Як вбачається з позову, Чістяков В.М. звернувся до суду як інспектор-дізнавач відділу К-Дніпровського РВ ГУМВС України в Запорізькій області. Проте, далі в заяві письмово Чістяков В.М. апелює статтями як фізична особа, а не як суб’єкт владніх повноважень. Проте, такі твордження не відповідають дійсності, що обгрунтовується наступним. Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 20 січня 2012 року в справі від № 1-9/2012 особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних,товариських, професійних,ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здіснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.
З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує публікацію та відеозапис на якому міститься інформація зібрана під час виконання Чістяковим В.М. службових обов’язків інспектора-дізнавача відділу ДАІ в К-Дніпровськом РВ ГУМВС України в Запорізькій області. Будь-якої інформації щодо особистого життя Чістякова В. М. в зазначених публікаціях та інших матеріалах не наведено. Таким чином, в даній цивільній справі Чістяков В. М. має статус суб’єкта владних повноважень зі всіма додатковими обмеженнями, що покладаються на таку категорію позивачів під час звернення до суду.
Згідно вказаного Рішення Конституційного суду України, перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів-суб’єктів владних повноважень, та і їх посадових осіб вимогає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.
Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Рзолюції від 25 грудня 2008 року № 1165 вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспілстві, автомотично збільшує рівень тиску на приватнысть їхнього життя. Згідно із законодавством України не належать до інформації з обмежаним доступом, зокрема відомості про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.
3. Позивач вимагає зобов*язати відповідача публічно вибачитися та стягнути з відповідача 1 гривню у відшкодування моральної шкоди. Ці вимоги не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України "Про інформацію" суб'єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Таким чином Закон не передбачає права позивача – суб’єкта владних повноважень - вимагати публічних вибачень та відшкодування немайнової шкоди, а лише спростування недостовірної інформації. Водночас із позовної заяви не вбачається яку саме недостовірну інформацію було оприлюднено відповідачем та в чому полягає її недостовірність. Також недоведено, що цю інформацію було оприлюднено саме Носаль О.В.
4. Позивачем не зазначено належного відповідача всупереч п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009: 9. Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. Як вбачається із позовної заяви -2- юридичною особою, яка поширила недостовірну інформацію, є компанія Google Inc. 1600 Amphitheatre Parkway Mountain View CA 94043 US. 5. Твердження позивача про те, що відео містить коментарі Носаля О.В. про порушення ПДР відповідачем, які є необгрунтованими - не знаходять свого підтвердження. Як вбачається з відео, Носаль О.В. підійшовши до Чістякова В.М. (який звернувся до нього) задав питання про причину порушення екіпажем ДАІ правил дорожнього руху, а саме 15.9 "б". У відповідь Чістякова В.М. повідомив, що їм дозволено порушувати ПДР. Таким чином Чістякова В.М. визнав факт порушення ним ПДР.
За таких обставин, на даний час всі прітензії Чістякова В. М. до Носаль О. В. є нічим не підтвердженими та надуманими. Отже, в задоволенні позову Чістякова В.М. до НосальО.В. слід відмовити.
|