Автор-anvitasa-експерт з 1 юридичного сайту.
Дякую за даний документ.





Незаконність залучення як доказу відеозапису, зробленого фото- чи відеокамерою фірми Sony
Відповідно до ст.20 Закону України «Про міліцію» працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.
Статтею 19 Конституції України встановлено обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Стаття 5 Закону України «Про міліцію» встановлює, що «міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом.» У відповідності до ст.4 цього закону "правовою основою діяльності міліції є: Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України, постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ України...»
Частиною 6 статті 7 Закону України «Про міліцію» визначено, що у своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України. Права і обов’язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністром внутрішніх справ України відповідно до цього Закону. Отже, накази, видані Міністерством внутрішніх справ України є обов’язковими для виконання працівниками міліції.
Відповідно до п.12 ст.10 Закону України «Про міліцію» міліція відповідно до своїх завдань зобов’язана забезпечувати в межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху, додержання законів, правил та нормативів у цій сфері, п.21 ст.11 зазначеного закону надає їм право використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху.
Застосування при фіксуванні порушень правил дорожнього руху фото- чи відеокамери фірми Sony не передбачено діючим законодавством та є порушенням чинних нормативно-правових актів.
1. Перелік технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху затверджено наказом Міністрерства внутрішніх справ від 01.03.2010 р. №33, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.03.2010 р. за №262/17557. Ним передбачено використання лише трьох видів спеціальних автоматичних засобів, які працюють в автоматичному режимі, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису: ВИЗИР, АРЕНА, TruCAM.
Фото- та відеокамери фірми Sony у зазначеному переліку відсутні.
2. Завдання та функції працівників підпрозділів ДПС ДАІ МВС визначаються Інструкцією з питань діяльності підрозділів дорожно-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністрерства внутрішніх справ від 27.03.2009 р. №111, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.04.209 р. за №576/16592. Підпунктом 12.3.4 цієї інструкції №111 з метою фіксації порушення передбачено застосування такого тактичного засобу як використання працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Застосування працюючих саме в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису передбачає також п.12.7 Інструкції №111.
Відповідачем не надано доказів (технічного паспорту на прилад чи іншої документації), який свідчив би, що відеокамера фірми Sony, яка ним використовувалася, має функцію автоматичного режиму, який виключає можливість втручання у режим запису.
3. Крім того, порядок застосування спеціальних технічних засобів та приладів встановлено п.19 Інструкції №111:
- п.19.1. - Технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями та методичними рекомендаціями про порядок їх використання;
- п.19.2. - Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Заборона використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув, міститься також у п.17.10. Інструкції №111.
При чому Інструкція №111 не зазначає, що зазначена заборона діє лише для окремого виду (особливого призначення) технічних засобів, наприклад, для вимірювання показників швидкості тощо.
Відповідачем не надано сертифіката та свідоцтва про метрологічну повірку фото- чи відеокамери фірми Sony, яка ним використовувалася.
Отже, відповідачем не надано ніяких документів на прилад, яким здійснювався відеозапис: ні технічного паспорту, ні даних стосовно реєстрації приладу в ДАІ, її інвентарного (облікового) номеру, ні документального підтвердження того, що прилад було отримано для несіння служби перед початком зміни (наприклад, Постова відомість розстановки нарядів ДПС -дод.5 до Інструкції №111, де зазначаються номер посту, ПІБ інспекторів, спеціальні та технічні засоби, автотранспорт, а також Картка маршруту патрулювання – дод.3, яка складається на кожний маршрут патрулювання та містить дані про № посту, маршрут та територію патрулювання).
Таким чином, застосування Відповідачем відеокамери фірми Sony при здійсненні своїх службових повноважень під час несення служби є порушенням чинних нормативно-правових актів.
Тому відеозапис Соні (як зазначено у протоколі), одержаний Відповідачем з порушенням закону, не може братися судом до уваги при вирішенні справи з огляду на приписи ч.3 ст.70 КАС України.
4. Крім того, Відповідачем як відео-доказ надано диск із відеозаписом. Але доказу того, що наданий диск є первинним носієм інформації та технічна можливість фото- чи відеокамера Sony дозволяє робити запис безпосередньо на диск відповідачем до суду не надано.
Також не надано доказу того, що при здійсненні копіювання запису з первинного носія інформації на диск було виключено можливість втручання та зміни змісту інформації, в тому числі дати та часу. Тому є недоведеним, що суду надано відеозапис, який було здійснено саме 21.05.2011 р. та цей запис не піддавався ніякій додатковій обробці.


Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затв. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.03.2009 N 111, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 26.06.2009 р. за N 576/16592 (далі – Інструкція №111):
- пп.12.7.4 - одним з основних методів несення служби є втручання при правопорушеннях, яке полягає в реагуванні на дії громадян з метою запобігання правопорушенням та їх припинення;
- п.15.1.1 – при порушенні учасником дорожнього руху вимог ПДР працівник підрозділу ДПС вживає заходи щодо припинення адміністративного правопорушення;
- п.15.5.3 - працівник підрозділу ДПС встановлює та фіксує дані свідків та очевидців протиправних дій.
Але Селезньов Д.В. та Моторов М.Ю., встановивши, за їх словами, факт правопорушення – зупинку в зоні дії забороняючого знаку, не вчинили ніяких дій щодо припинення цього правопорушення, його фіксування та встановлення неупереджених та незаінтересованих свідків з числа будь-яких перехожих.
Натомість, відповідач, надавши водію для підпису протокол, у якому були незаповнені графи стосовно свідків правопорушення, відмовив у залученні свідками осіб, які були у машині, оскільки, на його думку, це були заінтересовані особи. При підписанні протоколу водій, щоб не залишати незаповненими ці рядки, почав робити прочерки. Але встиг лише прокреслити графу «Свідок 1». Відповідач же відібрав протокол та покликав напарника, щоб той розписався як свідок. Оскільки графа «Свідок 1» вже була з прочерком, то Моторов М.Ю. було вписано як «Свідок 2».
Саме таке заповнення граф («свідок 2» при незаповненому «свідок 1») свідчить про те, що так було насправді.
Такі дії є порушенням ст.19 Конституції України: перебуваючи при виконанні і Селезньов Д. В., і Моторов М.Ю. як посадові особи органу державної влади повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Права та обов’язки працівників органів міліції передбачені статтями 10, 11 Закону України "Про міліцію". При чому статті 10-11 цього закону не передбачають права чи обов’язку виступати свідками під час виконання службових обов’язків.
Інструкцією №111 забороняється використовувати особовий склад підрозділів ДПС для виконання завдань, що не входять до кола їх службових обов’язків – п.2.6.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про міліцію» ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов’язків, не передбачених чинним законодавством.
А під час зупинки позивача Моторов М.Ю. виступав саме як працівник міліції, тому він не може бути визнаний неупередженою особою. Працівник ДАІ при виконанні службових обов’язків не може бути одночасно і свідком, і здійснювати обвинувачення, оскільки це є дві різні процесуальні дії.
Наприклад, у п.4 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 визначено прямо, що «не можуть бути залучені як свідки працівники міліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.» Іншого порядку визначення кола свідків при встановленні адміністративних правопорушень не встановлено. Отже, норми зазначеної Постави КМУ можуть застосовуватися з огляду на приписи ч.7 ст.9 КАС України як аналогія закону.


Про свідка
Крім того, до протоколу АЕ №412570 від 21.05.2011 та до пояснень внесено неправдиві дані стосовно свідка: як місце його проживання зазначено адресу, за якою знаходиться юридична особа, та при цьому не зазначено, що це адреса місця роботи - ВДАІ з ОАТ міста Кривого Рога. Такі дії свідчать про намагання приховати службове становище свідка через усвідомлення того, що при виконанні службових обов’язків працівник ДАІ не може бути свідком.

_________________
ДАЙвінг(Гайвінг)-вид інтелектуально –фізичного спорту;боротьба- основною ціллю якої є відстоювання прав і свобод громадян,які порушуються неродовими, та корумпованими працівниками Державтоінспекції .

прокуратура работать на гражданина не будет.


Стаття 292. Строк розгляду скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення

Скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України.
[У статтю 292 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 р.у
Постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено протягом 10 днів. Розглядати скаргу має право лише уповноважений на те орган. Перелік таких органів надається у ст. 288 КпАП. Законодавством встановлені досить короткі строки розгляду скарги і протесту на постанову про адміністративні правопорушення, що покликане реалізувати принцип оперативності та економічності адміністративного процесу. Термін, протягом якого може бути розглянута скарга, дорівнює 10 дням. Інший термін розгляду скарги встановлюється виключно законами України.

http://avtolaws24.ucoz.ua/load/porjadok ... i/1-1-0-22

Кстати, хорошая мысль о прокуратуре! Может, вообще не судиться с гаи? Подать жалобу на постанову гайца в прокуратуру. А после отказа прокуратуры, судиться с прокуратурой до верховного суда?

идея не плохая, но все скарги Прокуратура перенаправляет в ГАИ и тем же дает команду, чтоб отписывались сами...несмотря на ст. 7 закона про звернення громадян

_________________
www.youtube.com/user/PORUAN21

Да и пусть перенаправляет. Наша задача - дойти до верховного суда, доказывая, что даец был не прав. И это, получается, можно сделать, оспаривая отказ прокуратуры вынести протест на постанову.

Но ведь это речь о протесте на ПОСТАНОВУ ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. Тое есть если бы изначально:
протокол-постанова-протест-
А данная тема рассматривает способы, как оспорить судебное решение-отказ в отмене ПОСТАНОВи ПРО ПРИТЯГНЕННЯ ДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.

с этим нужно "переночевать"

порыться в паутине о уже существующей, если она существует вообще, такого рода практикой.

поискать приказы инструкции для прокуратуры регламентирующих работу с жалобами такого рода.

и скорее всего нарабатывать на своем горбу , свою практику, как один из вариантов борьбы с бестолковыми постановлениями.

по ходу дорабатывать , анализировать, думать и опять испытывать.


заставить прокурора без денег (одной писаниой) думать и что либо делать будет очень не просто.

терпения этим заниматься хватит у немногих.
___________________________________________________________________
а в качестве оспаривания(постановления гаи) и не оспариваемого(постановления суда ) вариант пока один -
параллельно с иском на (постановление гаи) подавать еще два иска про:


-визнання протиправними дій суб'єкта владних
повноважень по складанню протоколу (процессуальные ошибки, отсутств свидетелей, ....

-визнання протиправними дій суб'єкта владних
повноважень по вынесенню постанови(ошибки, неточности,вынесение на месте,.......

и судиться по ним "до упора" , при этом первый проигранный иск подвисает в неопределенности, а с ним и штраф.

поправье если заблуждаюсь.

Я бы не сказала, что в неопределенности. По немо нужно платить, иначе будет в двойном размере. Разве нет?
Лично для меня сейчас 255 грн. штрафа - не вопрос. Я с ними смирилась. Для меня теперь дело принципа отменить постановление. Если удастся с помощью второго иска добиться пересмотра по вновьоткрывшимся обстоятельствам, буду рада. Не хочется загадывать наперед, но потом - поворот исполнения и гражданский иск к ответчику о возмещении морального вреда.

Пока буду бороться. Если виновник (муж) дойдет до прокуратуры, то расскажу, чем окончилось. Но все равно на прокуратуру надежды маловато.

А еще напрягают намерения нашей власти. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/web ... 8034&skl=7
Представьте, как уменьшится количество исков, если увеличится сумма, которую необходимо платить при его подаче.

Стаття 250. Прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення

Прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; опротестувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення; зупиняти виконання постанови, а також вчиняти інші передбачені законом дії.
[У статтю 250 внесено зміни згідно із Законом України № 2851-ХП від 15.12.92 p.]
Діяльність прокуратури України регулюється Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та законів України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 p., покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Також, згідно із Законом № 2222-IV від 08.12.2004 p., у Конституції України до визначених функцій була додана ще одна:
5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів
з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх
посадовими і службовими особами.
Таким чином, функцію нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення прокуратура з прийняттям Конституції України втратила. Однак у зв'язку з тим, що поки що спеціалізовані органи для здійснення таких функцій не створені, прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів до введення в дію відповідних законів, що регулюватимуть діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів (п. 9 Перехідних положень Конституції України).
Згідно з наказом Генерального прокурора України від 05.04.2000 р. № 4 на Управління Генеральної прокуратури України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя покладається обов'язок здійснювати нагляд за відповідністю вимогам Конституції України та чинним законам актів, які видаються органами Служби безпеки України, Державної митної служби України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України з питань провадження у справах про адміністративні правопорушення.


Стаття 293. Розгляд скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом
про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак,
щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання закону; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом - у цих положеннях закріплений принцип законності. Надання певним особам права оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення є гарантією забезпечення додержання вимог законів при застосування заходів впливу за адміністративні правопорушення. Постанова у справі повинна бути обґрунтованою, тобто адміністративне стягнення повинно відповідати матеріалам справи про адміністративне правопорушення. Саме при розгляді скарги перевіряється законність та обґрунтованість винесеної постанови. В результаті розгляду скарги орган (посадова особа) приймає одне з перелічених у цій статті рішень. До того ж встановлюється чи дійсно в діях особи, щодо якої винесено постанову, є склад правопорушення, чи правильно оформлено документи, чи уповноважений орган вирішував справу, чи не перевищив орган (посадова особа), який розглянув справу, свої повноваження, чи дотримані усі строки, тощо. Дуже важливим питанням при розгляді скарги є компетентність органа (посадової особи), що виніс постанову. У випадку, коли цей орган (посадова особа) не мав права розглядати цю справу про адміністративне правопорушення та накладати певний вид адміністративного стягнення, постанова такого органа скасовується, а справа надсилається на розгляд компетентного органу.
У випадку, коли орган (посадова особа), що розглядає скаргу, дійде висновку, що постанова є законною та обґрунтованою, постанова залишається без змін, а скарга - без задоволення. З цього моменту постанова вступає в силу і орган (посадова особа), на який покладено обов'язок звернення постанови, починає її виконувати. В іншому випадку постанова або скасовується повністю, або змінюється захід стягнення відповідно до закону. До того ж у всіх випадках рішення органа (посадової особи) в результаті розгляду скарги повинно бути вмотивованим, повним, відповідати на питання , що були підняті у скарзі.

Стаття 292. Строк розгляду скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення

Скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законами України.
[У статтю 292 внесено зміни згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 р.у
Постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено протягом 10 днів. Розглядати скаргу має право лише уповноважений на те орган. Перелік таких органів надається у ст. 288 КпАП. Законодавством встановлені досить короткі строки розгляду скарги і протесту на постанову про адміністративні правопорушення, що покликане реалізувати принцип оперативності та економічності адміністративного процесу. Термін, протягом якого може бути розглянута скарга, дорівнює 10 дням. Інший термін розгляду скарги встановлюється виключно законами України.

Стаття 291. Зупинення виконання постанови в зв'язку з поданням скарги або принесенням протесту

Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги, за винятком постанов про застосування заходів стягнення, передбачених статтями 26 і 32 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.
Протягом 10 днів з дня винесення постанови її може бути оскаржено. Подання скарги зупиняє виконання постанови, тобто відбувається відстрочка виконання постанови. В такому випадку постанова підлягає виконанню лише після залишення скарги без розгляду. До того ж можливе зупинення виконання постанови лише в її частині.
Зупиняти виконання постанови має право орган, що звертає постанову до виконання, тобто той орган (посадова особа), що виніс постанову. Такий орган видає письмове розпорядження про зупинення виконання постанови.
Зупинення виконання постанови неможливе у випадку, коли за адміністративне правопорушення накладено стягнення у вигляді попередження, адміністративного арешту, а також, коли штраф був стягнутий на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Ч. 2 цієї статті встановлює, що у випадку принесення протесту прокурором, виконання постанови теж зупиняється. Щодо особливостей прокурорського нагляду за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення (див. коментар до ст. 250 КпАП).

Извините меня, но на этом форуме я новичок, поэтому не совсем понимаю, как переходить по представленным ссылкам: в таком виде они не открываются.

http://studrada.com.ua/

с правой стороны в разделе НПК Коментар до КУпАП України

удачная попытка апелляционного обжалования не обжалуемого постановления

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач –ОСОБА_1., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити.


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Таким чином, суд першої інстанції прийняв рішення у відсутність відповідача, при неповному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України ( в редакції чинний на момент розгляду справи) - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.


http://reyestr.court.gov.ua/Review/13434712 ухвала

http://reyestr.court.gov.ua/Review/13434710 постанова

Действительно, удачный пример.
У меня, кстати, была мысль набраться мороза и написать апеляцию. Но ведь ее суд апеляционной инстанции не должен бы рассматривать.
Иногда происходят достаточно странные вещи и суд не поймешь.

В мотивировочной части апел суда перечислены эти ст.касу как основание ….

Попробуйте изобразить ап.жалобу со ссылками на эти ст. касу и текстовку суд.решений





Стаття 198. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду

1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
3) скасувати її та прийняти нову постанову суду;

Стаття 202. Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення
1. Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає
встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
Стаття 205. Судові рішення суду апеляційної інстанції
1. Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу в разі:
1) залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін;
2) зміни ухвали суду першої інстанції;
3) скасування судового рішення і постановлення нової ухвали;
4) скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі;
5) визнання судового рішення нечинним і закриття провадження у справі;
6) скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. { Пункт 6 частини першої статті
2. Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
3. З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції постановляє ухвали.
4. Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються, проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160 і 167 цього Кодексу.

Написать апеляцию - не проблема. По разным социальным делам я их не одну уже написала, так что с основными принципами я знакома.
В этом деле проблема в другом. Кстати, я пыталась найти решение суда первой инстанции, которое отменила апеляция. Либо в нем суд в конце неправильно указал порядок обжалования (написал, что обжалуется) и апеляции не оставалось ничего делать как рассматривать. Либо в апеляционной жалобе истцом было написано достаточно оснований и объяснений, почему на решение, которое по КАСУ не обжалуется, он подает апеляцию.