|
А вот пример выигшрыша водителем в апеляционном административном суде уже после запрета на обжалование:
Справа: № 2-в-1360/10 Головуючий у 1-й інстанції: Майбоженко А.М.
Суддя-доповідач: Губська О.А.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" січня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Беспалова О.О., Грибан І.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Оболонського району м. Києва Марченка Ігоря Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач –ОСОБА_1., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання сторони не з'явилися, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, розгляді справи та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності Мироновича А.В. були належним чином оцінені всі зібрані по справі докази, дотримані вимоги ст.ст. 251, 254, 256, 280 КУпАП, правильно визначено статтю, якою нормою закону передбачено відповідальність за вчинення такого правопорушення та застосовано стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП.
З таким висновком суду колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2010 року відповідачем було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача з посиланням на те, що 15.09.2010 року о 18-25 год. по вул.Луговій в м.Києві, позивач, керуючи автомобілем «Фольксваген»д.н.з. НОМЕР_1, в населеному пункті рухався зі швидкістю 91 км/год, чим перевищив допустимі межі швидкості на 31 км/год, швидкість вимірювалась приладом «Беркут»№0611407, чим порушив п.12.4 ПДР України.
Постановою серії АА №306152 від 15.09.2010 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
Позивач стверджує, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення, винесена з порушенням КУпАП, у протоколі відсутні докази того, що вимірювана швидкість належить саме автомобілю позивача. Відсутні дані про підстави використання приладу «Беркут»№0611407 у якості вимірювального приладу, а також дані щодо відповідних характеристик похибок або невизначеності вимірювання, не вказано про час і термін перевірки приладу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 254 КУпАП - про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення зафіксоване за допомогою технічного приладу «Беркут»№0611407 .
Між тим, до суду не надано доказів того, що вказаний прилад використовувався у справному стані, не зазначені час і термін перевірки приладу.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази проходження процедури державної експертизи або сертифікації у сфері захисту інформації технічного приладу «Беркут»№0611407.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України ( в редакції чинний на момент розгляду справи) - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд першої інстанції прийняв рішення у відсутність відповідача, при неповному з»ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова у справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення –скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України ( в редакції чинний на момент розгляду справи) - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Оболонського району м. Києва Марченка Ігоря Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Постанову Оболонського районного суду м.Києва від 18 листопада 2010 року – скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Губська О.А.
Суддя Беспалов О.О.
Суддя Грибан І.О.
_________________ 
|
Вход
FAQ
Поиск
