|
ну вот всё хочу сам пройти этот путь. не жалко потратиться на юриста, но опыт нужен и задор есть. смотрим - критикуем.
АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на постанову Хмельницького міськрайонного суду про притягнення мене до адміністративної відповідальності.
28 липня 2010 року Хмельницький міськрайонний суд (суддя Болотов Є.В.) постановив визнати мене винним у вчинені адміністративнопо правопорушення за ч.3 ст.122 КупАП та наклав адміністративне стягнення у розмірі 510 гривень.
З даною постановою міськрайонного суду я не згоден, вважаю його незаконним та необґрунтованим. Суд не дослідив докази і обставини справи. Всі докази та заперечення, які я надав в усному та письмовому виді у вигляді заперечення, суд залишив без уваги, а прийнята судом постанова базується виключно на протоколі ДАІ, який був складений з порушеннями та у якому я зазначив свою незгоду.
Обставини справи.
14.06.2010 року приблизно о 14-й годині я рухався на авто Форд Мондео, державний номер ВХ 5247 АМ, по трассі Київ – Житомир.
Дорога на відрізку Київ-Житомир має по 2 смуги для руху в одному напрямку. Випереджуючи величезну колону вантажівок, яка рухалась по правій смузі, я помітив по застройці, що в’їхав до населеного пункту та уважно слідкував за швидкістю руху та дотриманням правил дорожнього руху.
Коли я побачив, що застройка скінчується, а посеред дороги є роздільний бар’єр, то почав плавно прискорюватися. Несподівано з карману дороги, який був скритий від обзору за деревами та кущами, з’явився інспектор ДАІ, який йшов назустріч руху та тримав в руці якийсь прилад, та за допомогою жезлу подав мені команду зупинитись. Я одразу подивився на спідометр, який показував швидкість між 80 та 90 км на годину та дуже повільно, щоб не розбудити сина, зупинився на відстані 25-30 метрів від місця, де знаходився працівник ДАІ.
До мене підійшов інспектор, та повідомив, що я перевищив швидкість. Я висловив незгоду, попросив надати докази, на що інспектор повідомив мені, що я перевищив швидкість більш, як на 50 км на годину, тому він може не надавати докази та вислуховувати мої аргументи і навіть не буде виносити постанову, оскільки я буду розбиратися з цим в судовому порядку по місцю проживання. Інспектор склав протокол про адмінпорушення серія АІ320941 від 14.06.2010р., у якому я зазначив швидкість, з якою я рухався та свою незгоду з даною швидкістю.
Як єдиний та цілком достатній доказ, суддя прийняв оригінал протоколу про адмінпорушення та зазначену в ньому марку приладу, яким проводилося вимірювання, його серійний номер.
Проте для висновку признати мене винним не було жодних підстав. Обґрунтування своїх вимог, докази по справі та прохання до суду першої інстанції я зазначив у запереченні та доповнив їх під час судового засідання, які, на мою думку, суд цілком проігнорував.
Суд вважає, що були зібрані всі необхідні докази по справі, в той час, як матеріали адміністративної справи не містять жодного доказу вчинення правопорушення, в якому мене звинувачено. У свою чергу, я маю ряд зауважень та заперечень, які спростовують звинувачення на мою адресу, доводять неправомірність і незаконність дій працівника ДАІ, який склав протокол, та судді, який виніс постанову, а саме:
1. Під час складання адміністративного протоколу та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, ніяких доказів, крім протоколу, у справі не було. Знімків зі швидкістю мого авто не надано. Без таких роздруківок неможливо встановити факт порушення.
2. Згідно Статті 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Згідно наказу №33 від 01.03.2010 р. "Про затвердження Переліку технічних засобів, що використовуються в підрозділах Державтоінспекції МВС для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху" вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний "ВИЗИР" з активованою функцією "автоматичний режим" модифікації "ВИЗИР 03" відноситься до пристроїв, які працюють в автоматичному режимі. В якому режимі був «Візир», якої саме модифікації та був прилад в руках працівника ДАІ чи ні в судовому засіданні не встановлювалось. Згідно наказу МВСУ №77 від 26.02.2009 , який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 р. за N 374/16390 п. 12.3 відповідач не мав права виносити постанову про накладення адміністративного стягнення до обробки інформації та роздруківки матеріалів фото- чи відеозапису. Як видно з матеріалів справи, даних доказів взагалі немає. На порушення п.2.1 Інструкції, затвердженої наказом МВС №1217 та ст.251 КпАП не надано фото- або відеодоказів належності виміряної швидкості моєму транспортному засобу.
3.У відповідності до ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів мені співробітником ДАІ надано не було, в матеріалах справи такі документи також відсутні. Про розміри похибок вимірювань співробітник ДАІ мені не повідомив, що у відповідності до вимог зазначеного закону, перешкоджає використанню результатів вимірювань.
4. Є підозра, що співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Крім того, даний спосіб вимірювання не можна вважати автоматичним. Не маючи серії роздрукованих фото з моїм авто також не можливо встановити, яким саме чином відбувалася фіксація та з якого саме місця.
5.Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки. Такі мої пояснення та заперечення взагалі не були взяті до уваги суддєю.
6. В протоколі судового засідання чітко вказано, що порушення зафіксовано на трассі «Київ-Чоп». Знаки 5.45 та 5.46 (початок та кінець населенного пункту) встановлюються на початку фактичної застройки населенного пункту, а данному місті та далі по трасі застройки видно не було. На даному відрізку дороги з окремими проїздними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою правилами дорожнього руху (Постанова КМУ № 395-2009п від22.04.2009р.) дозволена швидкість не більше 110 км/г. Більшість населених пунктів на цьому відрізку траси взагалі мають позначення знаками 5.47 та 5.48, які не передбачають в моєму випадку штрафних санкцій. Ні в протоколі ні в постанові не зазначена назва населеного пункту, назва вулиці, адреса найближчого будинку, де було скоєно правопорушення. Це цілком зрозуміло, оскільки в місці, де мене зупинили, не було застройки а, відповідно, і населенного пункту. Таким чином, якщо б я, припустим, і їхав зі швидкістю 120 км на годину, то моє перевищення складає 120-110=10 км на годину. Таке перевищення не попадає під дію КУпАП.
7. В постанові суддя зазначив, що фіксація порушення проводилась за допомогою вимірювача швидкості "ВИЗИР"-0812482. Навіть якщо це було так, то згідно п.1.5. розпорядження №466 МВС України від 21.05.2009 працівник ДПС був забов’язаний перед початком роботи з радіолокаційним відеозаписувальним вимірювачем швидкості «ВИЗИР» зробити знімки службового транспортного засобу із прив'язкою до місцевості та в разі необхідності долучити до матеріалів розгляду скарг для доведення місця фіксації порушення. Такі знімки у справі також відсутні а необхідність долучити такі матеріали є, оскільки незрозуміло, де саме і в зоні дії яких саме знаків відбулося порушення.
8. Згідно ст. 252 КУпАП при оцінці доказів посадова особа керується своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всесторонньому, повному і об'ективному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже з'являється питання об'єктивності і правомірності винесеної відносно мене постанови. Один тільки оригінал протоколу з моєю незгодою ніяким чином не проясняє обставин справи та не може бути виключним доказом по справі.
9. В протоколі зазначено, що я перевищив швидкість на 70 км на годину, але знак 5.45, якщо такий й був, встановлює обмеження у 60 км на годину, таким чином перевищення складає 120-60 = 60 км на годину.
На даний факт я звернув окрему увагу судді в судовому засіданні, але в постанові ця цифра, а саме перевищення на 70 км на годину також має місце, що не відповідає дійсності та свідчить про те, що мої заперечення не досліджувались суддєю.
10. У п.24 постанови ПВСУ №14 від 23.12.2005 йдеться про неприпустивість судами спрощеного розгляду справ про адміністративне правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності. Наведене дає підстави вважати, що судом не встановлено обставини, які мають важливе значення для вирішення справи, а саме:
- за допомогою якої саме модифікації приладу проводилася відеофіксація, чи була метрологічна повірка у данного апарата, місцезнаходження пристрою з прив’язкою до місцевості;
- чи міг суддя за допомогою одного протоколу однозначно встановити та визначити місце та характер правопорушення;
- чи можливо взагалі з наданих доказів чітко визначити суть порушення, як того вимагають нормативні документи;
-чи відбулось дане порушення в межах населеного пункту та дії знаку 5.45.
Повідомляю Апеляційний суд, що мої заперечення були надані міськрайонному суду у письмовому вигляді, крім фотографій, які є у додатку, оскільки суддя зауважив, що такі фото не можуть бути доказами у справі та не прийняв їх.
Таким чином вважаю, що постанову Хмельницького міськрайонного суду винесено внаслідок неповного з’ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті а у моїх діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі вищезазначеного
ПРОШУ:
1.Скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду від 28 липня 2010 року 3-7147/10р. на підставі відсутності у моїх діях складу адміністративного порушення.
Додатки:
1. Копія протоколу ДАІ про адміністративне правопорушення.
2. Копія заперечення до протоколу, надана в судовому засіданні
3. Копія постанови Хмельницького міськрайонного суду
4. Копія заяви про апеляційне оскарження та строки апеляційного оскарження.
4. Три фотокартки з місця події
_________________
Забег можно выиграть, если в нём участвовать )
|
Вход
FAQ
Поиск
