Стаття 56. Представники

1. Сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

А это чудо заявляет, что на основании это бумаги он может представлять кого угодно, кто носит форму.

Цитата:
Стаття 56. Представники

1. Сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

По той доверенности, тот юрист имеет право представлять интересы УПП, а тут иск к конкретному лицу.

только в судебном процессе решает не Истец, а судья

у меня к УПП нет претензий! У меня претензии конкретно к "сержанту Петренко"!

Очень часто с таким сталкивался! Заявляй письменно ходатайтсво с тектсом приблизительно такого содержания:

"...Мною було заявлено позов до фізичної особи, суб'єкта владних повноважень - _______________. Відповідно до ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства: "Повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності". Проте суду була надана довіреність на ведення справ від імені юридичної особи - Управління патрульної поліції м. ____, до якого я не маю позовних вимог, та яка не є стороною по справі. У зв'язку з чим прошу суд у відповідності до вимог ст.58 КАСУ допустити до участі у справі представника відповідача тільки за наявності у нього довіреності, виданої саме відповідачем. Також зауважую, що відповідно до ст.245 Цивільного кодексу України керівник підприємства не входить до кола осіб, що має право на посвідчення довіреності інших фізичних осіб".

В таких случаях выплывает некомпетентность судей. В данном случае третьей стороной нужно было добавлять УПП, где служит этот полицай, т.к. ответственность за его действие несет государство в виде УПП.

КАС, Стаття 48. Адміністративна процесуальна правосуб'єктність

1. Здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

2. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

3. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).