на мій погляд немає там ніякої колізії, спробую пояснити.
Ч. 1 Ст. 126 КУпАП писал(а):
Керування транспортними засобами водіями, які не мають при
собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення
водія відповідної категорії...
Всіх бентежить це саме "чи" яке я підкреслив і виділив, в перекладі на російську означає "или", але ніхто чомусь не звертає увагу на другий сполучник, який я виділив - "або", в перекладі на російську те саме "или". Але чому законодавець не використав один і той самий сполучник у двох випадках? Сьогодні поки їздив, весь день міркував і прийшов до певних висновків, які підтвердив деякою літературою приїхавши додому. Література яка мені допомогла розібратися в цьому питанні - "Логіка для юристів: Лекції. Правничий коледж ЛНУ ім. І. Франка. Яку можна знайти за наступною адресою:
http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/83/36/Логіка для юристів писал(а):
Слабка (нестрога) диз'юнкція — це логічний сполучник, який буде хибним лише в тому випадку, коли усі його складники будуть хибними. В усіх інших випадках цей логічний сполучник буде істинним.
Ці факти можуть бути представлені в таблиці істинності слабкої (нестрогої) диз'юнкції таким чином:
№ A В А \/ В
1. і і і
2. і X і
3. X і і
4. X X X
З цієї таблиці видно, що сполучник «або» вживається тут у нестрого розмежувальному смислі — «А або В, чи обидва разом». Тому він і має назву — «слабка (нестрога) диз'юнкція».
Вислову «А V В» у природній мові та правових контекстах, крім звичайного «А або В», відповідають також вислови: „А чи В, або обидва разом», „А і/чи В», „А, якщо не В» тощо.
♦ Наприклад, у статті 19 ч. 2 «Осудність» КК України зазначено: «Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки» логічний сполучник «слабка (нестрога) диз'юнкція» вживається чотири рази. У першому та четвертому випадках вона представлена сполучником «або», у другому та третьому — за допомогою коми.
Переклавши це "людською" мовою мона сказати - Дія норми настає при одній з наступних подій:
якшо виконана одна з наведених умов, або всіі одразу. Для кращого розуміння вище наведений приклад. Судіть самі - особа може мати хронічне психічне захворювання, внаслідок якого не в стані керувати своїми діями? Звичайно може! Твердження буде вірним, особа не осудна. Але ж це зовсім не означає, що має бути виконана тільки одна умова з прикладу, які розділені сполучником
або щоб твердження було вірним, навпаки! Одна і та сама особа, може одночасно може страждати від тимчасового розладу психічної діяльності та не усвідомлювати свої дії. Твердження також вірне, навіть якщо виконані дві і більше умови з прикладу.
Закінчуємо з психами і переносим їх на наших баранів.
В ч.1 ст. 126 КУпАП йде мова про те, що відповідальність у вигляді штрафу настає при виконанні
однієї з наступних, або двох одночасно умов: "
не пред'явили чи (Слабка (нестрога) диз'юнкція, див. цитату)
не передали". Причому, у визначенні
Слабка (нестрога) диз'юнкція сказано: "Вислову «А V В» у природній мові та правових контекстах,
крім звичайного «А або В», відповідають також вислови: „
А чи В, або обидва разом», „А і/
чи В», „А, якщо не В» тощо." Тобто наше "ЧИ" може використовуватись в даному кнтесті для тлумачення такого, як я навів. Доречі, сполучник "або" може використовуватись і в тому розумінні, як ви тлумачите, тобто виконання тільки однієї умови з наведених, це називається
Сильна (строга) диз'юнкція, кому цікаво, мое подивитись в тій клятій "Логіці для юристів". В строгій диз'юнкції використовується "або", але вже не використовується "чи". Думаю, законодавець навмисно виклав норму таким чином, щоб неможливо було її тлумачити як строгу диз'юнкцію, щоб звернути увагу, що тлумачиться вона саме як (нестрога) диз'юнкція. Вся проблема в тому, що пересічний громадянин не володіє юридичними навичками і тлумачить норму по своєму розумінню, що є невірним, а суддя як фаховий юрист має знати ці принципи і тому в нього не повинно виникати двоякого тлумачення. Тим більше, що ПДР (підзаконний акт) не суперечить КУпАПу (закон), а доповнює його - вимагає саме
передати документи.
Таким чином, вірним буде, коли водій на вимогу інспектора ДПС пред"явить чи передасть документи в залежності від того, що вимагає ІДПС, якщо вимагає пред"явити - треба пред"явити, якщо вимагає передати - значить треба саме
передати документи.
Я розумію, що вказана література не є нормативно-правовим актом, але вона роз"яснює юридичну мову, тобто основи, на яких будується право.
Якщо я не правий, будь-ласка поправте мене.
Я розумію, що багато написано, але тим, хто хоче примірити ситуацію на собі - раджу прочитати що я тут написав і ще раз подумати - а воно вам треба, порушувати і нариватись?
Вход
FAQ
Поиск
