|
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
88000, м. Ужгород, вул. Загорська, 53
Позивач:
Відповідачі:
1) ВДАІ м. Мукачева та Мукачівського району. м. Мукачево вул. Берегівська-Обїздна буд. 7а. Тел (03131)3-12-81.
2) Інспектор ДПС групи ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування м.Мукачева та Мукачівського р-ну прапорщик міліції Пехньо Олександр Васильович. Нагрудний знак № ЗА 0193.
м. Мукачево вул. Берегівська-Обїздна буд. 7а. Тел (03131)3-12 81.
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
28 травня 2011 року близько 7 год. 00 хв. я рухався власним автомобілем KIA CERATO по вулиці Стуса в м. Мукачеві.
Приблизно в цей час я був зупинений на перехресті вулиці Садова та вулиці Млинова інспектором ДПС.
Як виявилось причиною зупинки за думкою інспектора стало порушення мною, вимог доржнього знаку 5.17.1, а саме-з крайньої лівої смуги для повороту ліворуч проїхав прямо, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП.
На мої заперечення стосовно того, що я не вчиняв дій, які порушували б Правила дорожнього руху України, а рухався відповідно до цих Правил, інспектор потребував надання посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль, та страховий поліс, після чого повернувся до свого службового автомобіля та в ньому склав протокол АО1 №101587 про адміністративне правопорушення від 28.05.2011року. Протокол АО1№101587 від 28.05.2011 року мені було надано на підпис після його складання та підписання інспектором.
Коли я почав писати зауваження про незгоду з висновками інспектора, про те, що Правил дорожнього руху України я не порушував, інспектор висловив своє обурення та сказав, що я повинен покаятися й визнати провину. Я ще раз заявив інспектору, що будь – яких порушень Правил дорожнього руху України з мого боку не було і попросив надати мені копію протоколу. На мое прохання копію протоколу АО1№101587 про адміністративне правопорушення від 28.05.2011 року інспектор мені надав.
В подальшому, врахувавши свої думки достатніми для визначення наявності обставин, які свідчать про вчинення мною правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП інспектор ДПС Пехньо О.В. прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., та виніс постанову АО1№113759 по справі про адміністративне правопорушення від 28.05.2011 року (копія додається).
Вважаю, що притягнення мене до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим, недоведенним з наступних причин:
1). ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.
Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вважаю, що суб'єктивна думка, припущення та бажання інпектора ДПС прапорщика Пехньо О.В. скласти протокол для «статистики», «звітності» або «галочки» не є законною підставою, не може бути достовірним та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення мною адміністративного правопорушення;
2). у ст. 254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу крім безпідставних звинувачень, «правопорушення» не зафіксовано належним чином, як того вимагає чинне законодавство, з врахуванням допущених порушень під час складання протоколу, він не може бути належним доказом моєї вини, і за таких обставин відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути бути розпочато у зв'язку з відсутністю події складу адміністративного правопорушення;
3). п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
4). ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова АО1 №113759 по справі про адміністративне правопорушення від 28.05.2011 року прийнята з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, та незаконною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. А тому питання щодо стягнення державного мита прошу вирішити в момент прийняття рішення в справі.
Строк на звернення до суду мною не пропущено, оскільки у передбачений законом строк я звертався до суду, однак мій позов залишено без розгляду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 276, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПРОШУ:
1. Постанову АО1 №113759 від 28.05.2011 року, якою мене притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. - скасувати.
2. У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України, справу прошу розглянути у моїй відсутності
Додаток:
1.Копія позовної заяви.
2.Копія постанови АО1№113759 від 28.05.2011р.
3.Копія протоколу АО1№101587 від 28.05.2011р.
29 червня 2011 р. ___________
|
Вход
FAQ
Поиск
). В этот момент мне стало стыдно перед самим собой, что я так невнимательно ехал, а гаишник говорит: "Ну что ж протокол, минимальный штраф 340 грн" и смотрит на меня голодными глазами, предлагает пройти в его машину для составления протокола: имея опыт общения с ними (во всех предыдущих случаях был прав, поэтому никогда никуда не шёл и отстаивал свои права не выходя из машины), выхожу, сажусь к нему, понимая, что сейчас последует ещё какое-то предложение. Он спрашивает: "Что будем делать, писать протокол?". на что я говорю: "Прошу ограничиться устным предупреждением, ввиду того, что знак новый, а езжу по этой дороге не первый год, поэтому просто не обратил внимание". Он мне: "Оставь что-то по человечески на обед и не будем ничего писать, это же нах*ен никому не надо". Я оставляю 60грн и ухожу.