Сообщение, не относящиеся к теме

Копія акта http://www.pixshock.net/pic_b/37d692b6482cfdfc64579f1301cfd465.jpg
Копія постанови про застосування фінансової санкціїї
http://www.pixshock.net/pic_b/b9d6b915d2bc1921035e30d15d67876f.jpg
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
До Хмельницького окружного адміністративного суду
29009 м. Хмельницький вул. Козацька, 42

Позивач:
Позивач Олег Володимирович
29000.м.Хмельницький,вул., кв.
Тел.:

Відповідач :
Посадова особа - начальник відділу ліцензування Головної
державної інспекції на автомобільному транспорті
в Хмельницькій обл. Дзюба В.П.
Адреса роботи: 29000 м.Хмельницький, вул. Львівське шосе 10/1



АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
Про визнання протиправною та скасування постанови №151224 від 06 серпня 2012р.
у справі про правопорушення, передбачене абзацом 4 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Постановою №151224 від 06.08.2012р. про застосування фінансових санкцій у справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником відділу ліцензування Територіального управління Головавтотрансінспекції у Хмельницької області Дзюбою В.П. до мене застосовано фінансову санкцію в сумі 510 гривень за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 4 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме – експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки.

Постанова №151224 про застосування фінансових санкцій у справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт ухвалена на підставі Акту № 031814 від 07.06.2012р. проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, складеного державними інспекторами Богушем В.Я. та Панчуком С.В. про вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 4 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Вважаю, що Постанова №151224 про застосування фінансових санкцій, від 06.08.2012р, про накладання стягнення у вигляді фінансової санкції в розмірі 510 грн., за порушення, передбачене абзацом 4 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», ухвалена незаконно і необґрунтовано та підлягає скасуванню з наведених нижче підстав.

Я, Позивач Олег Володимирович (Позивач), 07.06.2012р не здійснював перевезень пасажирів, не експлуатував легкового автомобіля в якості таксі, а також не передавав іншим особам автомобіль марки -------, д.н. ВХ----АЕ.

Акт № 031814 від 07.06.2012р. був складений державними інспекторами Богушем В.Я. та Панчуком С.В. під час стоянки зазначеного автомобіля на площі центрального залізничного вокзалу м. Хмельницький, за адресою вул. Проскурівська, 107. На момент складання акту автомобіль перебував на стоянці без водія і не експлуатувався, про що зроблено запис у зазначеному акті. Автомобіль не був облаштований, як таксі і не використовувався в якості таксі.

Ці дані можуть підтвердити свідки:
1. Свідок 1 Олег Володимирович, вул. м.Хмельницький;
1. Свідок 2 Борис Сергійович, вул. м. Хмельницький;
1. Свідок 3 Андрій Олексійович, вул..м. Хмельницький.

Згідно статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, а послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Проте, я не надавав послуг перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату. Акт перевірки не містить доказів чи інформації, з якої вбачається, що саме позивач здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення зазначеного вантажу транспортним засобом.

Згідно ст..3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління. Постанову № 151224 від 06.08.2012р винесено органом, не передбаченим в Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. 6, 18, 19, 71, 104-107, 162, 166 КАСУ,

ПРОШУ:

Скасувати постанову №151224 від 06.08.12 про застосування фінансових санкцій у справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт.


Додатки:
1. Копія адміністративного позову;
2. Копія акту проведення перевірки №031814 від 07.06.12 (2 примірники);
3. Копія постанови №151224 від 06.08.12 (2 примірники);
4. Квитанція про сплату судового збору.

16.08.2012р.

Додаток
Я, Позивач Олег Володимирович, 07.06.2012р. на власному автомобілі марки ------- д.н. ВХ--АЕ, знаходився на площі центрального залізничного вокзалу м.Хмельницький, за адресою вул. Проскурівська, 107. Вийшовши із свого автомобіля, я відійшов на невелику відстань та розмовляв із товаришами. Невдовзі, я помітив те, що біля мого автомобіля знаходяться сторонні люди у незрозумілій формі. Через деякий час, ці люди відійшли від мого автомобіля, та сіли у темний автомобіль марки Audi, на якому не було жодних ідентифікуючих знаків чи надписів. Для того, щоб поцікавитись, що вищезазначені люди робили біля мого транспортного засобу, я разом із товаришами вирішив підійти та запитати у них особисто.
Мною було висловлене прохання пред’явити своє службове посвідчення. Один із них, а саме той, що переписував мої персональні дані на аркуш А4, представився як держслужбовець Головавтотрансінспекції Богуш В.Я, а інший як Панчук С.В.
Запитавши, що вони роблять, вони повідомили, що на Позивача О.В. складають акт проведення перевірки, додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Далі я запитав у інспекторів з чого вони взяли, чи є у них завдання на перевірку? - Від інспектора Панчука С.В. я отримав відповідь, що ніяких завдань у них немає.
Зі слів інспекторів я зрозумів наступне: на даху мого автомобіля знаходився незрозумілий предмет жовтого кольору та інспектори його сприйняли, як один з елементів, яким позначається знак «таксі». На основі цього і почали складати акт, при цьому до мене ніяких питань не ставилось, пояснення не відбирались, та ні про що я не був попереджений. На мої пояснення не звертали уваги. На неодноразові мої прохання, мені таки надали акт на ознайомлення. Також, на мої звернення щодо роз’яснення деяких пунктів у акті надавали ухильні, та не зрозумілі відповіді. Акт був виписаний, але до підпису справа не дійшла, інспектори забрали у мене акт, при цьому не давши мені написати пояснення на окремому аркуші паперу, який я хотів долучити до акту. Та після цих подій, вони зникни у невідомому напрямку (неодноразово у розмові наголошували, що у них обідня перерва).
19.07.2012р. Мною було написано клопотання про надання для ознайомлення матеріалів справи (акт № 031814 від 07.06.2012р.) за адресою: м.Хмельницький, Львівське шосе 10/1 – Територіальне управління Головавтотрансінспекції у Хмельницькій області.
01.08.2012р. була отримана відповідь (копія акту №031814 від 07.06.2012р.). Прибувши за вище вказаною адресою я поцікавився, чи можна ознайомитися з доказами на основі яких складався вище зазначений акт (фото-, відео-фіксація). Ніяких доказів мені надано не було.
01.08.2012р. Мене, Позивача Олега Володимировича, у телефонному режимі запросили за адресою: Львівське шосе 10/1, м.Хмельницький, де знаходиться державна служба автомобільної транспортної інспекції, та попросили підписати на зворотній стороні акту, який був виписаний на автомобіль ------д.н. ВХ ---- АЕ під № 031814 від 07.06.2012р., про те, що мене ставлять до відома про розгляд справи, яка відбудеться за цією ж адресою 6.08.2012р о 11:00.
Прибувши разом із свідками (Свідок 1 О.В; Свідок 2 Б.С та Свідок 3 А.О.) 6.08.2012р о 11:00 за даною адресою на розгляд справи, нас направили у кабінет де знаходився Інспектор Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Хмельницької області Дзюба В.П. Далі почався розгляд справи, який мене дещо збентежив та здивував своєю однобічністю та не об’єктивністю.
Поставивши питання інспектору Дзюба В.П., про те, які є докази, на основі яких був складений акт, я отримав наполегливу відповідь, що докази не потрібні, так, як є складений на мене акт і йому даного акту досить для винесення постанови. Посеред розмови інспектор вказав, що постанову на штраф 510грн. все рівно винесе. На мої пояснення по факту не звертав уваги і я був змушений подати клопотання про залучення до розгляду справи органів прокуратури, яке було зареєстровано у секретаря даної організації. (Як доказ є відео запис)
10.08.2012р. знову прибувши за адресою: Львівське шосе 10/1, м.Хмельницький, де знаходиться державна служба автомобільної транспортної інспекції, я поцікавився про хід моєї справи. Мені повідомили, що на адресу мого проживання, було направлено рекомендованого листа із винесеною постановою від 06.08.2012. Так, як ні якого листа у мою поштову скриньку не надходило, я взяв копію постанови під розпис станом на 10.08.2012р. Водночас хочу повідомити те, що станом на 03.09.2012р., постанова, яка начебто було надіслана мені вчасно, не надійшла.


Із зазначеною постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм чинного законодавства, є незаконною, та є такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

Статтею 1 Закону «Про автомобільний транспорт» визначено основні терміни, та зазначено, що послуга з перевезення пасажирів чи вантажів, це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.
Проте, я не надавав послуг перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату. Акт перевірки не містить доказів чи інформації, з якої вбачається, що саме я здійснюю на комерційній основі чи за власний кошт перевезення зазначеного вантажу чи пасаживі транспортним засобом.
Відповідно до ст. 6, ЗУ «Про автомобільний транспорт» та ст. 2 Постанови КМУ №1567 від 08.11.2006 р. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Оскільки мій автомобіль був припаркований на привокзальній площі та не експлуатувався, то це свідчить про те, що я не здійснював ніяких перевезень.
Відповідно до ч.3-6 ст.3 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи нагляду(контролю) та їх посадові особи повинні дотримуватися рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав суб'єкту господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю); наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю).
Інспекторами Головавтотрансінспекції Богушом В.Я. та Панчуком С.В., було порушено усі ці норми закону, та як доказ противоправних дій з боку посадових осіб, було складено акт №031814 від 07.06.12, за моєї відсутності, у якому звинувачено мене у правопорушенні, якого я не здійснював. При розгляді справи, Дзюба В.П. не взяв до уваги мої доводи, не опитав та не взяв до уваги покази свідків щодо непричетності мене до скоєння правопорушення, був не об’єктивним при розгляді справи.
Відповідно до ст.37 постанови КМУ №1567 від 08.11.2006 р. інспектор під час проведення перевірки повинен пред'являти службове посвідчення та завдання на перевірку.
Інспекторами Головавтотрансінспекції Богушом В.Я. та Панчуком С.В. під час складання акту не було пред’явлено завдання на перевірку взагалі.
Відповідно до ст.16 Постанови КМУ 1567 від 08.11.2006 р (з доповненнями та змінами) Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. Наявність заповненого згідно Закону завдання на перевірку ,надають право на проведення перевірки.
Відсутність цього також надають право вважати, що посадові особи не знаходяться при виконанні службових обов’язків та не мають права на проведення заходу контролю.
Згідно ст..3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Постанову № 151224 від 06.08.2012р винесено органом, не передбаченим в Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Враховуючи вищевикладене, із постановою не погоджуюсь, оскільки вона винесена з порушенням норм чинного законодавства, є незаконною, та такою, що підлягає скасуванню.

Рішення
Копія
Справа № 2270/5726/12

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 вересня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКасапа В.М. при секретарі Бориславській К.В. за участі:позивача: ОСОБА_3 представника відповідача: Масловської Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до відділу ліцензування Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області про скасування постанови № 151224 від 06.08.2012 року, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся з позовом до відділу ліцензування Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області про скасування постанови № 151224 від 06.08.2012 року.
В обгрунтування позовних вимог вказує, що працівниками ТУ ГДІАТ у Хмельницькій області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт від 07.06.2012 року № 031814 та винесено постанову № 151224 від 06.08.2012 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке полягає у експлуатації легкового автомобіля, обладнаного як таксі, без оформлення відповідних документів, в зв'язку з чим оскаржуваною постановою застосовано фінансову санкцію в розмірі 510 грн.
Вважає дану постанову незаконною та необгрунтованою, оскільки не здійснював перевезень пасажирів та не експлуатував легковий автомобіль в якості таксі. Зазначає, що під час складання акту перевірки автомобіль перебував на стоянці без водія і не експлуатувався, обладнаний як таксі не був та в такій якості не використовувався. Просить позов задоволити та скасувати постанову № 151224 від 06.08.2012 року про застосування фінансових санкцій.
В судовому засіданні позивач підтримав позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечень проти адміністративного позову не надав, та пояснив, що проведеною працівниками ТУ ГДІАТ у Хмельницькій області перевіркою додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення позивачем вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", за що до нього застосовано фінансові санкції в розмірі 510 грн. згідно абз. 4 ст. 60 даного Закону. Вважає оскаржувану постанову правомірною та законною, в зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно та всебічно обставини справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 07.06.2012 року працівниками ТУ ГДІАТ у Хмельницькій області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт № 031814.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке полягає у експлуатації легкового автомобіля, обладнаного як таксі, без оформлення відповідних документів, а саме: ліцензійної картки, посвідчення водія необхідної категорії, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
В зв'язку з виявленими порушеннями постановою № 151224 від 06.08.2012 року до позивача застосовано фінансову санкцію в розмірі 510 грн.
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон) визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті відповідно до пункту 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.
Процедуру здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. № 1567 (далі - Порядок).
Пунктами 3, 4 Порядку передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Згідно наданого в матеріали справи завдання на перевірку від 04.06.2012 року працівниками ТУ ГДІАТ у Хмельницькій області проведено рейдову перевірку.
Пунктом 14 Порядку визначено, що рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. Рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку (п. 15,16 Порядку).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем дотримана процедура проведення перевірок, яка визначена зазначеним Порядком. Факт проведення перевірки позивачем не заперечується.
Відповідно до ст. 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються фінансові санкції, які передбачені ст. 60 Закону.
Згідно абз. 4 ст. 60 Закону за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 37 Порядку передбачено, що керівник органу державного контролю та його заступник має право виносити обов'язкові для виконання суб'єктами господарювання приписи і постанови.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пояснили суду, що позивач не надає послуги з перевезення пасажирів.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що проведеною 07.06.2012 року перевіркою додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлено порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: експлуатація легкового автомобіля, обладнаного як таксі, без оформлення відповідних документів, що зафіксовано відповідним фотодокументом та відображено у акті перевірки.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що під час складання акту перевірки автомобіль перебував на стоянці без водія і не експлуатувався, обладнаний як таксі не був та в такій якості не використовувався, оскільки вони спростовуються наданими в матеріали справи доказами, які підтверджують факт вчинення позивачем порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: актом перевірки від 07.06.2012 року, постановою про застосування фінансових санкцій від 06.08.2012 року, поясненнями свідка ОСОБА_8, оглянутим в судовому засіданні фотодокументом автомобіля позивача, іншими матеріалами справи.
Крім того, показам свідків позивача суд дає критичну оцінку, оскільки вони перебувають у дружніх відносинах з позивачем та не були очевидцями подій, які мали місце під час проведення перевірки.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем допущено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а тому повинен нести відповідальність за його вчинення.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем не доведено обставин, якими він обгрунтовує позовні вимоги, висновки відповідача про порушення позивачем вимог 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" є обґрунтованими, постанова № 151224 від 06.08.2012 року про застосовання фінансових санкцій винесена законно та правомірно, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, ст.ст. 6, 39, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.п. 3, 4, 14, 37 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, суд -

П О С Т А Н О В И В:
у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до відділу ліцензування Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області про скасування постанови № 151224 від 06.08.2012 року - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2012 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя В.М. Касап

Сообщение, не относящиеся к теме

АПЕЛЯЦІЯ
Апеляційна скарга
стор.№1 http://www.pixshock.net/pic_b/9ea09c083a58f09b277a385f05dc6569.jpg
стор.№2 http://www.pixshock.net/pic_b/e95eb0832ffc198f1b613e7053e2dd52.jpg
Ухвала
стор.№1 http://www.pixshock.net/pic_b/7cc4017e6 ... 0ebf41.jpg
стор.№2 http://www.pixshock.net/pic_b/5371ce067 ... ee304c.jpg
стор.№3 http://www.pixshock.net/pic_b/44fd35376 ... 7fcffc.jpg

Сообщение, не относящиеся к теме

КАСАЦІЯ
Касаційна скарга
стор.№1 http://www.pixshock.net/pic_b/d534a476b ... 6a9224.jpg
стор.№2 http://www.pixshock.net/pic_b/2721aa63b ... a25bf8.jpg
стор.№3 http://www.pixshock.net/pic_b/3940cb8a1 ... 2df146.jpg
Ухвала http://www.pixshock.net/pic_b/dc7374cd2 ... af8411.jpg

Сообщение, не относящиеся к теме

№1 http://www.pixshock.net/pic_b/3f26a582a ... b9a7f6.jpg
№2 http://www.pixshock.net/pic_b/44a1e5eec ... aa9eb8.jpg
№3 http://www.pixshock.net/pic_b/ed6b0056b ... 82c17e.jpg
№4 http://www.pixshock.net/pic_b/942f3338b ... 7b235a.jpg
№5 http://www.pixshock.net/pic_b/814fc598c ... 7f141d.jpg
№6 http://www.pixshock.net/pic_b/bf60881a8 ... a3d627.jpg
№7 http://www.pixshock.net/pic_b/1c7bfca08 ... 3c4f20.jpg
№8 http://www.pixshock.net/pic_b/5631bfcc8 ... 98e0c8.jpg

Сообщение, не относящиеся к теме

№1 http://www.pixshock.net/pic_b/fc256dae6 ... b66779.jpg
№2 http://www.pixshock.net/pic_b/6a169ca22 ... a13734.jpg
№3 http://www.pixshock.net/pic_b/616e7f638 ... f9c4e0.jpg
№4 http://www.pixshock.net/pic_b/54c7c072e ... ee5e09.jpg
№5 http://www.pixshock.net/pic_b/7f1af9f7b ... 64625b.jpg

Сообщение, не относящиеся к теме

№1 http://www.pixshock.net/pic_b/53cdaaaad ... e477a5.jpg
№2 http://www.pixshock.net/pic_b/5cf2f7e9d ... cca949.jpg

Сообщение, не относящиеся к теме

№1 http://www.pixshock.net/pic_b/0e4c95898 ... d24a3e.jpg
№2 http://www.pixshock.net/pic_b/24295666a ... 688dd7.jpg
№3 http://www.pixshock.net/pic_b/f5b88b64c ... 351e1d.jpg
№4 http://www.pixshock.net/pic_b/44f40f65e ... c0fa91.jpg
№5 http://www.pixshock.net/pic_b/7994d1077 ... d20d89.jpg

Сообщение, не относящиеся к теме

До Апеляційного суду Хмельницької області
29000, м. Хмельницький,
Майдан незалежності, 1

через Хмельницький міськрайонний суд
29000, м. Хмельницький, вул. Театральна 54

Апелянт (Відповідач; Позивач за зустрічним позовом):
П.І.Б.
м. Хмельницький,
вул.

Позивач (Відповідач за зустрічним позовом):
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, м. Київ, п-т Перемоги,14
в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області, м. Хмельницький, Львівське шосе, 10/1

Оскаржуване рішення:
по справі № 2012
за позовом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області до П.І.Б., а також за зустрічним позовом П.І.Б. до
Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області
від 30.11.2012
Головуючий суддя – Димінська А.А.


АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА
на рішення судді Хмельницького міськрайонного суду Димінської А.А.
по справі № 2012 від 30 листопада 2012р
за позовом позовом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області до Прізвище Олега Володимировича, а також за зустрічним позовом П.І.Б. до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області


30 листопада 2012 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області по справі № 2012 за зустрічним позовом П.І.Б. до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями та діями Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області було винесено рішення в зустрічному позові Прізвище Олегу Володимировичу відмовити.
Дане рішення вважаю прийнятим з порушенням чинного законодавства з наступних підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Суд встановив, що заявлення до суду в первісному позові вимоги про стягнення моральної шкоди є протиправною поведінкою (а, отже, незаконними діями державного органу), оскільки останнє прямо заборонено суб'єктам владних повноважень, але при цьому робить хибний висновок про те, що позивач за зустрічним позовом мав обов'язково наголосити на тому, що шкоди йому завдано саме зверненням до суду з такою вимогою, а не з усім позовом загалом. Зрозуміло, що якби державний орган не вимагав би стягнення на його користь такої великої суми як 30 000 гривень, то позивач не звертався б за допомогою до фахівців в галузі права, а захищав би свої права і інтереси самостійно, оскільки не ризикував би своїми майновими благами.
Суд встановив, що Прізвище О.В. звернувся за правовою допомогою спочатку до Бляхарського Я.С., а потім до Прізвище М.О.
Суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в першій частині (оплата гонорару за підготовку проекту письмових заперечень у справі адвокату Бляхарському Я.С. в сумі 300 грн.) щодо відшкодування витрат на підготовку проекту заперечення на позов у формі консультації, посилається на ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», і вважає, що підготовка проекту заперечень не належить до перелічених у вище вказаному нормативному акті участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді і тим самим під дію ст. ст. 84, 88 ЦПК України не підпадає. При цьому слід наголосити, що витрати пов'язані із консультаціями повинні регулюватись не спеціальним законом, який передбачає граничні розміри компенсації виключно за безпосередню участь у справі, а випливати із загальних засад чинного цивільного та цивільного процесуального законодавства. Більше того, враховуючи неправомірних характер поведінки державних органів до зазначені витрати мають усі ознаки майнової шкоди, яку Прізвище О.В. зазнав в силу неправомірної поведінки державних органів.
Суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог в розмірі 1782,40 грн. (витрати на оплату участі особи, яка надавала правову допомогу) дійшов хибного висновку щодо характеру участі Прізвище М.О. у справі. Суд вважає, що Прізвище М.О. діяв у даній справі не як особа, яка надає правову допомогу (ст. 56 ЦПК України), а як представник сторони (ст. 38 ЦПК України). При цьому не врахував, що відповідно до ст.56 ЦПК України повноваження особи є набагато вужчими, ніж повноваження представника за довіреністю і правова допомога не вичерпується виключно участю особи, що надає правову допомогу в судовому засіданні. Враховуючи той факт, що правова допомога – це надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; а правові послуги – це надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації (ст.1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу») можна дійти висновку про те, що характер дій Прізвище М.О. відповідає визначенню правової допомоги.
Судом також було встановлено, що Прізвище М.О. на момент розгляду справи працював на посаді доцента кафедри цивільного права і процесу Тернопільського національного економічного університету, а тому можна зробити висновок, що він є фахівцем у галузі права та може надавати правову допомогу. При цьому суд дійшов хибного висновку, що в даному випадку мають місце лише правовідносини представництва, хоча, враховуючи характер правовідносин в них вбачається саме надання правової допомоги.
Виходячи з усього вищенаведеного можна відмітити невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі вище викладеного, керуючись положеннями ст.ст.292, 307, 309 ЦПК України,
Прошу:
1. Змінити рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30.11.2012 по справі № 2012 та задовольнити позов Прізвище Олега Володимировича до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області в розмірі 2082,4 грн.

До заяви додається:
1. Рішення Хмельницького міськрайонного суду по справі № 2012 за позовом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області до Прізвище Олега Володимировича, а також за зустрічним позовом Прізвище Олега Володимировича до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області від 30.11.2012


10 грудня 2012 року _________ П.І.Б.

Сообщение, не относящиеся к теме

№1 http://www.pixshock.net/pic_b/cef2b5182 ... d5b581.jpg
№2 http://www.pixshock.net/pic_b/d5cfbf5fe ... 848b68.jpg
№3 http://www.pixshock.net/pic_b/7bce19873 ... f305a8.jpg

Сообщение, не относящиеся к теме

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
01024, м.Київ, вул.Пилипа Орлика, 4

На ухвалу апеляційного суду Хмельницької обл.
від 30.01.2013 р.
Головуючий суддя – Ярмолюк О.І..
Цивільна справа № 2012
Провадження №22-13
суб'єкт звернення зі скаргою:
П.І.Б.
м. Хмельницький,
вул.

Сторони по справі:

Відповідач; Позивач за зустрічним позовом:
П.І.Б.
м. Хмельницький,
вул.

Позивач; Відповідач за зустрічним позовом:
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, м. Київ, п-т Перемоги,14
в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області, м. Хмельницький, Львівське шосе, 10/1


КАСАЦІЙНА СКАРГА
на ухвалу апеляційного суду Хмельницької області
по справі № 2012 від 30 січня 2013р

30 січня 2013 року апеляційним судом Хмельницької області було відхилено апеляційну скаргу Прізвище Олега Володимировича, яким оскаржувалось рішення судді Хмельницького міськрайонного суду Димінської А.А. по справі № 2012 від 30 листопада 2012р.
Дану ухвалу вважаю прийнятою з порушенням чинного законодавства з наступних підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Суд встановив, що заявлення до суду в первісному позові вимоги про стягнення моральної шкоди є протиправною поведінкою (а, отже, незаконними діями державного органу), оскільки останнє прямо заборонено суб'єктам владних повноважень, але при цьому робить хибний висновок про те, що позивач за зустрічним позовом мав обов'язково наголосити на тому, що шкоди йому завдано саме зверненням до суду з такою вимогою, а не з усім позовом загалом. Зрозуміло, що якби державний орган не вимагав би стягнення на його користь такої великої суми як 30 000 гривень, то позивач не звертався б за допомогою до фахівців в галузі права, а захищав би свої права і інтереси самостійно, оскільки не ризикував би своїми майновими благами.
Суд встановив, що Прізвище О.В. звернувся за правовою допомогою спочатку до Бляхарського Я.С., а потім до Прізвище М.О.
Суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в першій частині (оплата гонорару за підготовку проекту письмових заперечень у справі адвокату Бляхарському Я.С. в сумі 300 грн.) щодо відшкодування витрат на підготовку проекту заперечення на позов у формі консультації, посилається на ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», і вважає, що підготовка проекту заперечень не належить до перелічених у вище вказаному нормативному акті участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді і тим самим під дію ст. ст. 84, 88 ЦПК України не підпадає. При цьому слід наголосити, що витрати пов'язані із консультаціями повинні регулюватись не спеціальним законом, який передбачає граничні розміри компенсації виключно за безпосередню участь у справі, а випливати із загальних засад чинного цивільного та цивільного процесуального законодавства. Більше того, враховуючи неправомірних характер поведінки державних органів до зазначені витрати мають усі ознаки майнової шкоди, яку Прізвище О.В. зазнав в силу неправомірної поведінки державних органів.
Суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог в розмірі 1782,40 грн. (витрати на оплату участі особи, яка надавала правову допомогу) дійшов хибного висновку щодо характеру участі Прізвище М.О. у справі. Суд вважає, що Прізвище М.О. діяв у даній справі не як особа, яка надає правову допомогу (ст. 56 ЦПК України), а як представник сторони (ст. 38 ЦПК України). При цьому не врахував, що відповідно до ст.56 ЦПК України повноваження особи є набагато вужчими, ніж повноваження представника за довіреністю і правова допомога не вичерпується виключно участю особи, що надає правову допомогу в судовому засіданні. Враховуючи той факт, що правова допомога – це надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; а правові послуги – це надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації (ст.1 Закону України «Про безоплатну правову допомогу») можна дійти висновку про те, що характер дій Стефанчука М.О. відповідає визначенню правової допомоги.
Судом також було встановлено, що Прізвище М.О. на момент розгляду справи працював на посаді доцента кафедри цивільного права і процесу Тернопільського національного економічного університету, а тому можна зробити висновок, що він є фахівцем у галузі права та може надавати правову допомогу. При цьому суд дійшов хибного висновку, що в даному випадку мають місце лише правовідносини представництва, хоча, враховуючи характер правовідносин в них вбачається саме надання правової допомоги.
Апеляційний суд Хмельницької області зазначені аргументи не взяв до уваги, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права та хибно оцінив правовідносини щодо представництва та надання правової допомоги і залишив рішення Хмельницького міськрайонного суду в силі.
Виходячи з усього вищенаведеного можна відмітити невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі вище викладеного, керуючись положеннями ст.ст.324, 336, 341, 346 ЦПК України,
Прошу:
1. Скасувати рішення рішення Хмельницького міськрайонного суду від 30.11.2012 по справі № 2012 та ухвалу апеляційного суду Хмельницького області від 30.01.2013 р. і ухвалити нове рішення та задовольнити позов Прізвище Олега Володимировича до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Хмельницькій області в розмірі 2082,4 грн., не передаючи справи на новий розгляд.

До заяви додається:
1. Ухвала апеляційного суду Хмельницької області по справі № 2012 від 30.01.2013;
2. Копія диплому про вищу юридичну освіту Прізвище М.О. (представника за довіреністю в суді першої інстанції та особи, яка надавала правову допомогу).

19 січня 2013 року _________ Прізвище О.В.

Сообщение, не относящиеся к теме

№1 http://www.pixshock.net/pic_b/a645dba91 ... bc5e07.jpg
№2 http://www.pixshock.net/pic_b/5c245546e ... 4c6714.jpg