4. Поновити капітана міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України з 21.10.2011 року.
Сообщение, не относящиеся к теме
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
місто Харків
07 лютого 2012 р. справа № 2-а- 14719/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Староєльцевої О.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.
позивача - ОСОБА_1.;
представника позивача - Авілової О.М.;
представника 1-го відповідача - Блудової О.В.;
представника 2-го відповідача -Арсеньєва В.О.;
представник третьої особи - не прибув;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області, Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області, третьої особи Начальника Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області Козицького В.І. про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому (після уточнення позовних вимог) просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача, Головного управління МВС України в Харківській області від 21.10.2011 р. № 1406 в частині застосування до капітана міліції ОСОБА_1. дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача, Головного управління МВС України в Харківській області від 21.10.2011 р. № 229о/с;
- поновити позивача, капітана міліції ОСОБА_1. на службі в органах внутрішніх справ України з моменту звільнення;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірні накази суперечать закону, так як підставою проведення службового розслідування став анонімний відеоролік, розміщений в мережі Інтернет. Позивач стверджував, що насправді не вчиняв дисциплінарного проступку, матеріали службового розслідування не містять належних та допустимих доказів порушення дисципліни. Крім того, під час прийняття спірних наказів відповідачем було застосовано крайню міру дисциплінарної відповідальності без врахування всіх обставин справи.
Представник першого відповідача - Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що 18.10.2011р. в мережі Інтернеті був розміщений відео сюжет під назвою «Гаишник высказался о Могилеве !!!», переглядом якого було встановлено, що 20.09.2011 о 08 год. 01 хв. працівник ДАІ у званні капітана міліції зупинив невідомий автомобіль, з якого велась відеозйомка. В процесі спілкування працівник ДАІ вів себе нетактовно, заявивши на відмову водія вийти з автомобіля, що його треба витягати, що створило конфліктну ситуацію. В подальшому за проханням працівника ДАІ до цього автомобіля підійшов інший працівник, який у спілкуванні із водієм висловлювався на адресу Міністра внутрішніх справ України Могильова нецензурними словами. Крім того, вказаний відеосюжет був показаний на телеканалі «Інтер». За вказаним фактом за резолюцією першого заступника начальника в ГУМВС України в Харківській області було проведено службове розслідування, в ході якого було встановлено, що працівниками ВДАІ, відносно яких 20.09.2011 була здійснена відеозйомка щодо несення служби були : старший інспектор дорожньо-патрульної служби взводу ДПС із забезпечення супроводження ГУМВС ОСОБА_1. та інспектор відділення оформлення матеріалів ДТП та дізнання відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ ГУМВС Артамонов Ю.Л. Службовим розслідуванням встановлений факт порушення ОСОБА_1 вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС в частині шанобливого та поважного ставлення до громадян, дотримання норм професійної та службової етики та Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби ДАІ, затвердженої наказом МВС України від 27.03.2009 № 111. Посилаючись на викладені вище мотиви, представник відповідача просив суд ухвалити рішення про відмову в позові.
Представник другого відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області у судовому засіданні проти позову заперечував, оскільки спірні накази відповідають вимогам чинного законодавства, з підстав наведених представником ГУМВС України в Харківській області.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, правом надати заперечення не скористався.
Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
За матеріалами справи судом встановлено, що 21.10.2011 р. наказом відповідача, ГУМВС України в Харківській області №1406 «Про порушення службової дисципліни працівниками Державтоінспекції ГУ МВС України в Харківській області та покарання винних»за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконані вимог п.п. 2.1, 6.25 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС Україні від 27.03.2009 № 111, ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ в частині шанобливого та поважного ставлення до громадян, дотримання норм професійної та службової етики, капітана міліції ОСОБА_1, старшого інспектора ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження ГУМВС України в Харківській області, звільнено з органів внутрішніх справ України (а.с. 52,53).
21.10.2011 р. наказом відповідача ГУМВС України в Харківській області «По особовому складу»№ 229 о/с, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено в запас Збройних сил за ст. 64 п. "Є" /за порушення дисципліни/: капітана міліції ОСОБА_1 /М-083876/, старшого інспектора ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження ГУ, з 21.10.2011р.(а.с63).
В ході розгляду справи судом з'ясовано, що юридичною підставою для прийняття спірних рішень орган внутрішніх справ України обрав положення ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України та п. "є" ст.64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, а фактичною підставою слугувало відображене в матеріалах службового розслідування судження органу внутрішніх справ про скоєння співробітником ОВС дисциплінарного проступку, за вчення якого особа підлягає звільненню з органів ОВС.
Перевіряючи обґрунтованість фактичних та юридичних мотивів, покладених органом внутрішніх справ в основу спірних рішень, суд встановив таке.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (затверджено Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІУ) з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
З матеріалів справи вбачається, що за резолюцією першого заступника начальника ГУМВС України в Харківській області відносно позивача було проведено службове розслідування.
Результати службового розслідування оформлені висновком від 21.10.2011р, який затверджений начальником ГУМВС України в Харківській області Козицьким В.І. (а.с.49-51).
У згаданому висновку зазначено, що 18.10.2011 на сайті в мережі в Інтернеті був розміщений відеосюжет під назвою «Гаишник высказался о Могилеве!!!». Переглядом роліку було встановлено, що 20.09.2011 о 08 год. 01 хв. працівник ДАІ у званні капітана міліції зупинив автомобіль (модель та марку якого встановити з відеозапису не можливо), з якого була здійснена відеозйомка. Під час відеозапису було зафіксовані критичні та нецензурні вислови на адресу Міністра внутрішніх справ України з боку людини в формі працівника міліції в спеціальному званні старшого лейтенанта міліції.
В ході службового розслідування встановлено, що згідно постової відомості 20.09.2011 наряд ДПС у складі старших інспекторів ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження ГУМВС України в Харківській області капітанів міліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в ОВС - з 01.08.1997, на посаді - з 26.04.2011, та Попова Артура Анатолійовича, ІНФОРМАЦІЯ_2, в ОВС - з 15.12.1987, на посаді - з 06.09.2007, ніс службу по забезпеченню безпеки дорожнього руху та громадського порядку у Дзержинському районі м. Харкова. Перед початком несення служби з зазначеними працівниками командиром зазначеного підрозділу майором міліції Щетиніним В.М. було проведено відповідний інструктаж. Службу несли у форменому одязі, згідно дислокації, з 6 год. 00 хв. до 15 хв. 00 хв., з табельною вогнепальною зброєю на службовому автомобілі «Тойота-Авенсіс», державний номерний знак 210522. Дані інспектори були ознайомлені з наказом ГУМВС України в Харківській області від 29.08.2011 № 1110, згідно якого їх посади були скорочені. Працівники ДАІ ОСОБА_1. та Попов А.А. продовжували працювати за попереднім місцем служби, але були проінформовані, що до 29.10.2011 р. їм необхідно знайти собі інше місце роботи, в іншому разі їх буде звільнено з ОВС через скорочення штатів.
З відеозапису вбачається, що капітан міліції ОСОБА_1. під час звернення водія дозволив собі розмови на сторонні теми, які не стосуються виконання службових обов'язків, що є порушенням п.п. 2.1, 6.25 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (затверджена наказом МВС Україні від 27.03.2009 № 111), ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ в частині шанобливого та поважного ставлення до громадян, дотримання норм професійної та службової етики.
За результатами службового розслідування відповідач дійшов висновку, що в діях капітана міліції ОСОБА_1. міститься склад дисциплінарного проступку, за який названий співробітник підлягає дисциплінарному стягненню у вигляді звільнення з ОВС.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно з ст.2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Пунктом 2.1 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (затверджено наказом МВС Україні від 27.03.2009 № 111; далі за текстом - Інструкція №111) передбачено, що працівники підрозділів ДПС повинні бути дисциплінованими, ввічливими й тактовними в спілкуванні з громадянами. Пункт 6.25 Інструкції №111 зобов'язує кожного працівника дорожньо-патрульної служби бути культурним і ввічливим у спілкуванні з громадянами, неухильно дотримуватися законності та не допускати порушень іншими працівниками.
Статтею 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що службова дисципліна в ОВС базується на високій свідомості та зобовязує кожну особу рядового і начальницького складу серед інших дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України статутів і наказів начальників.
Відповідно до ч.4 ст. 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
У приєднаних до справи та досліджених судом письмових поясненнях капітан міліції ОСОБА_1. зазначив 20.09.2011 він спільно з капітаном міліції Поповим А.А. забезпечував безпеку дорожнього руху у Дзержинському районі м. Харкова. Близько 8 год.00 хв. по вул. Динамівській м. Харкова була здійснена зупинка легкового автомобілю. Причиною зупинки є та обставина, що автомобіль аналогічного кольору та марки знаходився в розшуку. Відрекомендувавшись, попросив водія пред'явити водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію автомобіля. В ході спілкування з водієм позивач відчув із салону автомобіля запах спиртного. Водій категорично відмовився від виконання прохань позивача та почав усіляко провокувати конфліктну ситуацію. Намагаючись заспокоїти водія, капітан ОСОБА_1. пояснив йому причину зупинки, та повторно запропонував вийти з автомобіля з метою додержання заходів особистої безпеки. Водій автомобіля знову категорично відмовився та продовжив провокувати конфліктну ситуацію. Далі капітан міліції ОСОБА_1. пояснив, що поруч з ним зупинився автомобіль, з нього вийшов старший лейтенант міліції Артамонов Ю.Л., підійшов до них та розпочав самостійне спілкування з водієм. Оскільки водій достав ароматизатор із автомобіля, та впевнившись, що запах спиртного відчувається саме із ароматизатора, капітан міліції ОСОБА_1. повернув водієві його документи та продовжив здійснювати нагляд за дорожнім рухом. Через деякий час позивач, підійшовши до старшого лейтенанта Артамонова Ю.Л., який самостійно продовжував спілкуватись з водієм, поцікавився у водія, чому він досі не поїхав, оскільки йому було дозволено продовжити подальший рух. При цьому, ОСОБА_1. вказав, що не чув про що, саме спілкувалися водій автомобіля та старший лейтенант Артамонов Ю.Л. (а.с.48).
В ході розгляду справи відповідачами не спростовано достовірності цих пояснень.
Достовірність зазначених пояснень підтверджується також переглянутим в судовому засіданні відеороліком, з якого вбачається, що позивач, ОСОБА_1. розмов на сторонні теми з водієм не вів, жодних нецензурних та образливих слів ні в чій адрес не висловлював, звертався до водія на "ви", причину зупинки водію повідомив, пред'явив службове посвідчення. Під час нецензурних та образливих висловлень на адресу Міністра внутрішніх справ України іншим працівником міліції ОСОБА_1. поруч не було. Перед початком розмови водія з цим працівником міліції ОСОБА_1. повернув водієві його документи.
За матеріалами справи судом встановлено та визнано сторонами по справі, що у спірних правовідносинах 20.09.2011р. позивач ніс службу у складі наряду ДПС: старших інспекторів ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження ГУМВС України в Харківській області капітанів міліції ОСОБА_1 та Попова Артура Анатолійовича. Таким чином, позивач як особа начальницького складу рівного спеціального звання з іншим офіцером МВС, що входив до складу наряду, не може нести персональну відповідальність за дії старшого лейтенанта Артамонова Ю.Л. (співробітник ДПС, що згідно з відеороликом допустив нецензурну лайку у відношенні міністра МВС), котрий до складу наряду не входив у відносинах службового підпорядкування з позивачем не перебував.
Відповідно до вимог п.1.2., 1.3. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.09.2009 № 400/666 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота.
З перегляду відеороліка судом встановлено, що поведінка водія носила явно провокаційний характер, але не зважаючи на це позивачем не було скоєння вчинку, який би містив в собі ознаки дисциплінарного порушення.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС України з 01.08.1997 року, за час проходження служби має відзнаки МВС України: дві медалі "за сумлінну службу" 2 та 3 ст., на час прийняття наказу про звільнення з органів внутрішніх справ не знятих дисциплінарних стягнень не мав. Згідно з атестаційним листом за період атестування капітан міліції ОСОБА_1. з квітня 2011 року до вересня 2011 року займаній посаді відповідає. (а.с. 88).
Згідно з наданою відповідачем довідкою судом встановлено, що відповідно до Журналу обліку інформації "Телефону довіри" УДАІ ГУМВС України в Харківській області інв. № 997 скарг та повідомлень про протиправні дії старшого інспектора ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження ГУМВС України в Харківській області капітанів міліції ОСОБА_1 по теперішній час не зафіксовано (а.с.84).
З урахуванням вимог ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС, де зазначено, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, суд доходить висновку, що такий вид дисциплінарного стягнення може застосовуватись за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.
Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд відзначає, що відповідач, накладаючи на позивача покарання у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, не забезпечив дотримання вимог ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС та ч.3 ст.2 КАС України, так як не встановив та не відобразив в тексті висновку та спірних наказів всіх обставин події, не зазначив в чому саме полягає тяжкість скоєного проступку, обставини за яких його було скоєно, не навів наслідків порушення, не врахував попередньої службової поведінки позивача, рівень кваліфікації.
Що стосується твердження представника відповідача, ГУМВСУ про безпідставне зупинення ОСОБА_1 автомобіля, то суд зазначає, що по-перше порушення п.п.22.1. Інструкції не було відображено в висновку службового розслідування, а відтак, не слугувало мотивом для звільнення, а по-друге, представником другого відповідача, УДАІ у судовому засіданні було визнано, що на час зупинки автомобіля в розшуку знаходилися свіжепофарбовані транспортні засоби після ДТП. Відтак, при несенні служби на постах і маршрутах патрулювання працівники підрозділу ДПС, що здійснює нагляд за дорожнім рухом, з дотримання заходів особистої безпеки повинні зупиняти транспортні засоби, подібні за маркою, кольором і характерними прикметами до тих, що знаходяться в розшуку, що й було здійснено позивачем.
Із відеороліка вбачається, що позивач пояснив водію причину зупинки транспортного засобу та здійснив огляд передньої частини кузову автомобіля.
Згідно ч. 1 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди зобовязані перевіряти оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Системно проаналізувавши положення Дисциплінарного статуту ОВС та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, суд відмічає, що наказ про накладення такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу і тому має бути прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення та з дотриманням вимог закону у повному обсязі.
Відповідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в ході розгляду справи не наведені достатні обґрунтування та підстави для прийняття рішення про звільнення позивача зі служби за порушення дисципліни. Належних та допустимих доказів в розумінні ст.70 КАС України вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з ОВС, відповідач до суду не подав. Невідображення органом внутрішніх справ в наказах та висновку службового розслідування суті дисциплінарного проступку, мотивів судження про тяжкість дисциплінарного проступку, обставин скоєння дисциплінарного проступку, обставин попередньої службової діяльності співробітника порушує принцип правової визначеності та прямо суперечить приписам ст.8 Конституції України, котрі запроваджують принцип верховенства права.
З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для визнання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності таким, що відповідає закону, а вказане зумовлює необхідність скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на службі в ОВС.
Відповідно до п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (затверджено Постановою КМ УРСР від 29.07.91 № 114) у разі незаконного звільнення особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній роботі (посаді). У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче сплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
З огляду на характер заявленої по справі вимоги про поновлення на службі, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача, УДАІ ГУМВС України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 21.10.2011 року по дату поновлення на службі.
В силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду в частині поновлення на службі підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області, Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області, третьої особи Начальника Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в Харківській області Козицького В.І. про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Харківській області "Про порушення службової дисципліни працівниками Державтоінспекції ГУМВС України в Харківській області та покарання винних" від 21.10.2011 р. № 1406 в частині застосування до капітана міліції ОСОБА_1, старшого інспектора ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження ГУМВС України в Харківській області дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Харківській області "По особовому складу" від 21.10.2011 р. № 229о/с в частині звільнення капітана міліції ОСОБА_1 (М-083876), старшого інспектора ДПС взводу ДПС із забезпечення супроводження ГУМВС України в Харківській області з органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил України за ст. 64 п."є" (за порушення дисципліни) .
4. Поновити капітана міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України з 21.10.2011 року.
5. Зобов'язати Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 21.10.2011 року по дату поновлення на службі.
6. Постанова суду в частині поновлення на службі підлягає негайному виконанню.
7. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
8. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 13.02.2012 року.
СуддяСтаросєльцева О.В.
Вход
FAQ
Поиск
