Процесуальні
порушення працівників ДАІ
Переглянувши тисячі рішень судів з приводу оскарження
постанов ДАІ про притягнення водіїв до від
повідальності за
порушення ПДР, вдалося відокремити найбільш
поширені процесуальні
порушення працівників ДАІ, які можна використати проти них у суді.
Серед них, зокрема, с
потворення обставин у протоколі, зазначення в протоколі як додатком
постанову, вписування у протокол неіснуючих свідків, незалучення свідків взагалі,
посилання на неналежні докази,
порушення права на захист та ін.
Всі ці
порушення можна сміливо класти в основу адміністративного
позову при оскарженні
постанов ДАІ.
У від
повідності до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні право
порушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним право
порушенням інакше як на підставах і в
порядку, встановлених законом.
Норми КУпАП встановлюють підстави та
порядок притягнення осіб до адміністративної від
повідальності у зв’язку з адміністративними право
порушеннями, в тому числі вчиненими і на транс
порті.
Відсутність підстав для притягнення до від
повідальності
Викладені обставини в протоколі не від
повідають дійсності
Підставою для притягнення особи до адміністративної від
повідальності є вчинення нею адміністративного право
порушення. Так, згідно ст.9 КУпАП Адміністративним право
порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка
посягає на громадський
порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений
порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну від
повідальність.
Від
повідач зазначив у протоколі, що (...запис з протоколу....) Однак, насправді, викладені від
повідачем обставини у протоколі не від
повідають дійсності, оскільки, все було інакше. (…викласти власне бачення
події…).
Отже, факти, викладені від
повідачем в протоколі та
постанові є надуманими, а дії
позивача узгоджуються з Правилами дорожнього руху та є
повністю законними.
Таким чином, підстави для притягнення до адміністративної від
повідальності у від
повідача були відсутні, у зв’язку з чим Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню.
Крім того, у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транс
порту, а також про адміністративні право
порушення на транс
порті» встановлено, що зміст
постанови має від
повідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У ній, зокрема,
потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного право
порушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які
посилався право
порушник, чи висловлених останнім доводів.
Однак, всупереч цьому від
повідач в
постанові не зазначив мотиви відхилення заперечень
позивача, наведених у
поясненні.
В силу вимог ч.3 ст. 62
Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Порушення
порядку розгляду справи
Постанову винесено перед складанням протоколу
Порядок розгляду справ про адміністративні право
порушення визначений Главою 22 КУпАП. Від
повідачем не було дотримано
порядку розгляду справи.
Від
повідно до ст.19
Конституції України органи державної влади, їх
посадові особи зобов’язані
діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у с
посіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Від
повідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного право
порушення складається протокол у
повноваженими на те
посадовою особою або представником громадської організації або органу громадської самодіяльності. Від
повідно до ст.255 КУпАП у справах про адміністративні право
порушення, що розглядаються органами, зазначеними у ст.ст.219-221 КУпАП цього Кодексу, протоколи про право
порушення мають право складати у
повноважені на те
посадові особи, у тому числі органів внутрішніх справ. Від
повідно до ст.278 КУпАП орган,
посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне право
порушення вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали. Згідно зі ст.279 КУпАП
посадова особа, що розглядає справу, оголошує протокол про адміністративне право
порушення. Від
повідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне право
порушення, орган (
посадова особа), виносить
постанову
по справі.
Таким чином, законодавством визначено наступний
порядок розгляду справ про адміністративні право
порушення: складення протоколу – перевірка правильності протоколу – оголошення протоколу – винесення
постанови.
Слід звернути особливу увагу на те, що від
повідачем не дотримано законного
порядку розгляду справи про адміністративне право
порушення, оскільки, складенню протоколу передувало винесення від
повідачем
постанови. Таке
порушення від
повідачем законності підтверджується також тим, що у протоколі зазначено, що до нього додається оскаржувана
постанова. Тобто, винесена була с
початку
постанова, а
потім складений протокол, який додається до неї, чим
порушений
порядок розгляду адміністративної справи, притягнення особи до адміністративної від
повідальності.
Отже, від
повідачем
порушено принцип вирішення справи в точній від
повідності з законом, як того вимагають завдання провадження в справах про адміністративні право
порушення, передбачені у ст.245 КУпАП.
Порушено право на захист
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної від
повідальності має право: ...при розгляді справи користуватися юридичною до
помогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової до
помоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Зазначене право на правову до
помогу гарантується статтею 59
Конституції України: «Кожен має право на правову до
помогу… Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.». Дане право є не
порушним та не може бути обмежене в жодному випадку в силу ст.64
Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями …59,… цієї
Конституції.»
Слід також зауважити, що право на правову до
помогу гарантоване також міжнародними документами, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997; статтею 2 Міжнародного пакту про громадянські та
політичні права від 16.12.1966, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973; принципами 1, 19 «Основних принципів, що стосуються ролі юристів», прийнятих восьмим конгресом ООН з питань
попередження злочинності і
поводження з право
порушниками 27серпня – 7 вересня 1990 року.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №23-рп/2009 від 30.09.2009 (справа про правову до
помогу) роз'яснив, що за змістом статті 64
Конституції України конституційне право кожного на правову до
помогу у жодному випадку не може бути обмежено. Від
повідно до Основного Закону України
положення "кожен має право на правову до
помогу" (частина перша статті 59) є нормою прямої дії (частина третя статті 8), і навіть за умови, якщо це право не передбачене від
повідними законами України чи іншими правовими актами, особа не може бути обмежена у його реалізації (п.4).
Крім того, Пленум Верховного Суду України Постановою №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транс
порту, а також про адміністративні право
порушення на транс
порті» звертає увагу на неприпустимість під час розгляду справ про адміністративні право
порушення ігнорування прав осіб, яких притягають до від
повідальності (п.24).
Позивачем у справі було заявлено кло
потання про надання права на отримання правової до
помоги. Однак, від
повідачем проігноровано дане кло
потання та прийнято
постанову у справі без надання
позивачу права на захист.
Позбавлення від
повідачем водія законного права на отримання кваліфікованої юридичної до
помоги суперечить не лише законодавству України та Основному Закону (
Конституції), а й міжнародним правовим актам, що діють і на території нашої держави.
У зв’язку з цим Постанова від
повідача підлягає скасуванню як така, що суперечить законодавству.
Докази
Вписано неіснуючих свідків у протокол Згідно ст.251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне право
порушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом
порядку орган (
посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного право
порушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого,
поясненнями свідків.
Згідно ст.272 КУпАП Свідок зобов'язаний дати правдиві
пояснення,
повідомити все відоме йому
по справі і від
повісти на
поставлені запитання.
Згідно п. 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні право
порушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.02.2001 року №185, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного право
порушення (ра
порти
посадових осіб, заяви,
пояснення право
порушників,
потерпілих, свідків право
порушення, протоколи вилучення, знищення тощо).
Отже, до протоколу від
повідач зобов’язаний був долучити
пояснення свідків щодо вчиненого право
порушення. Однак, у протоколі зазначено лише прізвища та адреси осіб, які начебто є свідками у справі про адміністративні право
порушення. Проте, жодних
пояснень стосовно обставин справи від вказаних в протоколі свідків не відбирались та до протоколу не долучались. Більше того, жодні треті особи при розгляді справи та винесенні
постанови присутніми не були.
Таким чином, в даному випадку, окрім висновків від
повідача, який складав протокол про адміністративне право
порушення та є заінтересованою особою, в справі відсутні будь-які інші докази на підтвердження факту
порушення водієм Правил дорожнього руху.
Не зазначено жодних свідків у протоколі Від
повідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі зазначаються, окрім іншого, прізвища та адреси свідків з їх підписами. Згідно ст.272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне право
порушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню
по даній справі. В силу ст.251 КУпАП
пояснення свідків є доказами у справі.
Отже, від
повідач зобов’язаний був залучити свідків, яким відомо про обставини справи. Проте, в
порушення зазначених норм, від
повідачем не залучено свідків у справі, не опитано їх та не встановлено дійсні обставини справи.
В даному випадку, окрім висновків від
повідача, який складав протокол про адміністративне право
порушення та є заінтересованою особою, в справі відсутні будь-які інші докази на підтвердження факту
порушення водієм Правил дорожнього руху.
Таким чином, від
повідачем
порушено принцип всебічності,
повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи, як того вимагають завдання провадження в справах про адміністративні право
порушення, передбачені у ст.245 КУпАП.
Не залучено свідків на стороні водія Від
повідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі зазначаються, окрім іншого, прізвища та адреси свідків з їх підписами. Згідно ст.272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне право
порушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню
по даній справі. В силу ст.251 КУпАП
пояснення свідків є доказами у справі.
Отже, від
повідач зобов’язаний був залучити свідками осіб, які були пасажирами у транс
портному засобі і яким відомо про обставини справи. Проте, в
порушення зазначених норм, від
повідачем не залучено зазначених осіб як свідків у справі, не опитано їх та не встановлено дійсні обставини справи.
Таким чином, від
повідачем
порушено принцип всебічності,
повноти і об'єктивності з'ясування обставин справи, як того вимагають завдання провадження в справах про адміністративні право
порушення, передбачені у ст.245 КУпАП.
Неналежний доказ перевищення швидкості
Перевищення швидкості було зафіксовано приладом «Беркут», що суперечить
положенню статті 251 КУпАП, яка вказує на те, що належними доказами можуть бути
показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Оскільки,
показання технічного приладу «Беркут» не містить функції фіксації факту перевищення швидкості руху (будь-яким із зазначених вище с
пособів), тому зафіксована приладом та зазначена в протоколі та
постанові швидкість руху не може бути достовірною та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного право
порушення.
Від
повідно до ч.1 ст.256 КпАП України в протоколі,
поряд з іншим, вказуються також інші відомості, необхідні для вирішення справи. Проте, в
порушення вимог п. 2.13 Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні
порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України № 1217 від 22.10.2003, згідно з яким до протоколу, складеного з використанням
показань технічних приладів, долучаються фото, відео та інші матеріали, на яких зафіксовані
показання цих приладів; до протоколу жодні такі матеріали не долучалися і будь-які вказівки на це в протоколі відсутні. Отже протокол, на підставі якого винесена оскаржувана
постанова, було складено з
порушенням вимог ч.1 ст.256 КпАП України.
Перевірте у своїй справі чи дотримано працівником ДАІ наступні
положення КУпАП
Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне право
порушення
У протоколі про адміністративне право
порушення зазначаються: дата і місце його складення,
посада, прізвище, ім'я,
по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної від
повідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного право
порушення; нормативний акт, який передбачає від
повідальність за дане право
порушення; прізвища, адреси свідків і
потерпілих, якщо вони є;
пояснення особи, яка притягається до адміністративної від
повідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо право
порушенням за
подіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної від
повідальності; при наявності свідків і
потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної від
повідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної від
повідальності, має право
подати
пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної від
повідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Стаття 278. Підготовка до розгляду справи про адміністративне право
порушення
Орган (
посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне право
порушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне право
порушення;
3) чи с
повіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню кло
потання особи, яка притягається до адміністративної від
повідальності,
потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Стаття 279. Порядок розгляду справи про адміністративне право
порушення
Розгляд справи роз
починається з оголошення складу колегіального органу або представлення
посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або
посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної від
повідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне право
порушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються кло
потання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.
Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне право
порушення
Орган (
посадова особа) при розгляді справи про адміністративне право
порушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне право
порушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній від
повідальності, чи є обставини, що
пом'якшують і обтяжують від
повідальність, чи за
подіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне право
порушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 283. Зміст
постанови
по справі про адміністративне право
порушення
Розглянувши справу про адміністративне право
порушення, орган (
посадова особа) виносить
постанову
по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради
по справі про адміністративне право
порушення приймається у формі рішення.
Постанова
повинна містити: найменування органу (
посадової особи), який виніс
постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає від
повідальність за дане адміністративне право
порушення; прийняте
по справі рішення.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне право
порушення органами (
посадовими особами), переліченими у пунктах 1 - 4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в
постанові
по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню,
порядок і строк її відшкодування.
Постанова
по справі
повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про
порядок і строк її оскарження.
Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.
Постанова
по справі про адміністративне право
порушення підписується
посадовою особою, яка розглянула справу, а
постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться від
повідний запис на протоколі про адміністративне право
порушення або
постанова оформляється іншим установленим с
пособом.
Автор: В. Зломинога
Источник:
http://pravovik.blogspot.com/2010/10/pr ... a-dai.htmlhttp://subaru-forester.blogspot.com/201 ... _9955.html