До Рубіжанського міського суду м.Рубіжне, Луганської обл. позивач хххххххххх 93003, м.Рубіжне,
відповідач інспектор ВДАІ по обслуговуванню м.Рубіжне хххххххххх 93003 м. Рубіжне, вул. Визволителів буд.22. тел.
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ про визнання протиправними та скасування постанови ВВ№ 072 від 14.09.2009 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КпАП України.
14 вересня 2009 року стосовно мене було винесено постанову ВВ№ 124230 ІВДАІ лейтенантом хххх про притягнення до адміністративної відповідальності, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 260 грн.. 14 вересня 2009 р. приблизно о 10-50, рухаючись на автомобілі АЗЛК 21412, рег № ххххх, який належить ххххх., по вул. Мира зі сторони виконкому в напрямку суду, мій автомобіль потрапив на якусь нерівність дороги або предмет. Від цього в автомобілі відкрилася кришка багажного відсіку. Майже в цю саму мить я почув гул в лівому передньому колесі. Зазначу, що я, оцінюючи ситуацію на дорозі, бачив, що назустріч рухається автомобіль ДПС. Негайно зупинившись біля обочини, я ввімкнув аварійну сигналізацію згідно п.9.9 Правил Дорожнього руху, та вийшов із автомобіля. В цю саму мить, розвернувшись, до мене під’іхав збоку автомобіль ДПС, з нього вийшов лейтенант міліції, не представився, на протиріччя вимогам ч.2 ст.5 Закону України „Про міліцію”, та почав вимагати в мене документи на автомобіль. На мій погляд, зупинився я с дотриманням ПДД - на мою оцінку до виїзду с прилеглої території було приблизно 10 метрів, до того ж в мене була ввімкнена аварійна сигналізація, тому я не бачив законних підстав для перевірки документів. Але, хвилюючись за стан мого авто, я не став сперечатись з інспектором, та провокувати конфлікт, та передав необхідні документи, повідомивши про всяк випадок про причину моєї зупинки. Залишивши мої документи в себе, інспектор замість того, щоб хоча б формально запропонувати допомогу, що регламентується Законом «Про міліцію» та п.3.15. Надання практичної допомоги учасникам дорожнього руху Наказа Міністерства внутрішніх справ України №111 від 27 березня 2009р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» (далі Наказ №111) завів розмову про технічні характеристики мого автомобілю, тощо. Трохи здивувавшись, я не розумів, до чого ця бесіда, але відповідав ввічливо, та доброзичливо, не передбачуючи нічого поганого. Зрозуміло стало приблизно хвилин через 5, коли на стоянку біля колишнього Будинку Побуту під’іхав білий мікроавтобус, з нього вийшов чоловік та почав знімати нас на відеокамеру. При цьому лейтенант та сержант почали замірювати відстань від мого авто до виїзду с прилеглої території. Я зрозумів, що мабуть мене хочуть звинуватити в скоєнні адміністративного правопорушення, тому я попередив інспекторів про те, що веду відеозапис, та почав фіксувати події на камеру мобільного телефону згідно ст.9 Закону «Про інформацію», та ст.3 Закону «Про міліцію». У відповідності до ст.ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Стаття 20 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність” встановлює сферу державного метрологічного контролю і нагляду. По між іншому це є роботи, що виконуються за дорученням органів прокуратури та правосуддя. Також ст. 11 цього ж закону окремо вказує, що засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію. Згідно п.18.10. Наказа №111 Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройшли повірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув. Ніяких документів мені надано не було не зважаючи на те, що я неодноразово та в присутності свідків вимагав це зробити. Також, як можна побачити на відео, я неодноразово звертав увагу свідків, що на моєму авто ввімкнена аварійна сигналізація, та що зупинка вимушена, але інспектор ДАІ почав доказувати, що правопорушення полягає в тому, що я не виставив знак аварійної зупинки. Це також зафіксовано на відео. Згідно п.9.10. Правил дорожнього руху, разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними, у разі: а) скоєння дорожньо-транспортної пригоди; б) вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м. вул. Мира оглядається майже повністю, та не має поворотів. Тому я вважаю, що або інспектор не знає Правил дорожнього руху, або свідомо вводив в оману мене і свідків.
Згідно ст.33 розділу 2 Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Але інспектор не взяв до уваги ст. 17, 18 КУпАП, які вказують, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Також інспектор не взяв до уваги ст.22 КУпАП. Яка вказує, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова ВВ№ 072189 по справі про адміністративне правопорушення від 14 вересня 2009 р. прийнята з порушенням чинного законодавства, тому є незаконною, а також необґрунтованою. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 287, 288, 289, п. 3 ст. Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71, 104-106, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПРОШУ:
1. Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі. 2. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, свідків та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення; 3. Зазначену постанову ВВ№ 124230 у справі про адмніністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення. 4. Стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Додатки: 1. Квитанція про сплату держмита 2. Копія протокола про адміністративне правопорушення ВВ№ 124283 3. Копія постанови ВВ№ 072189 4. Копія пояснень свідків 5. Копія адміністративного позову відповідачу.
|