презумпция вины ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail:
[email protected]____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2010 р. Справа № 2-а-1710/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : М. - представника на підставі довіреності;
відповідача : С. - представника на підставі довіреності;
свідків : Т., Б., Д.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "К"
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання незаконним та скасування рішення від 11.02.2010 року.
ВСТАНОВИВ :
Подано позов про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) від 11 лютого 2010 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "К" (далі - ТОВ "К") штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3740,00 гривень.
Ухвалою суду від 24.04.2010 року провадження по справі відкрито та призначено до розгляду.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на прийняття рішення відповідачем всупереч вимогам Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 №199 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування". Позивач вважає, що при здійсненні господарської діяльності, він дотримувався вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки між датою службового внеску та обнулення каси не пройшло більше 24 годин. Всі фіскальні чеки були надруковані позмінно, за кожну відпрацьовану зміну.
Дії працівників ДПІ у м. Вінниці при проведенні ними перевірки кафе "Steak Hause", що належить ТОВ "К" та прийняте за наслідками перевірки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивач вважає неправомірними, а тому звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.
Представник позивача - М. в судовому засіданні 22 липня 2010 року свої позовні вимоги підтримала, посилаючись на докази та обставини, викладені в адміністративному позові та доданих до нього матеріалах. Просила суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи, зазначивши про правильність застосування штрафних санкцій до позивача.
В судовому засіданні представник відповідача - С. в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.
При розгляді справи судом було заслухано пояснення свідків Д., Б. та Т., які під присягою про кримінальну відповідальність встановлену ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав, суду зазначили наступне.
Будучи допитаними в якості свідків головні державні податкові ревізори-інспектори ДПІ у м. Вінниці –Б. та Д., які проводили перевірку кафе "Steak Hause", що належить позивачу, суду повідомили, що на підставі направлень на проведення перевірки господарської одиниці позивача ревізорами ДПІ у м. Вінниці в ході зазначеної перевірки були встановлені порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено щоденне друкування та зберігання у книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків (Z-звітів РРО) за слідуючі робочі дні: 01 липня 2009 року (Z-звіт), 06 серпня 2009 року (Z-звіт), 01 вересня 2009 року (Z-звіт), 14 вересня 2009 року (Z-звіт), 01 листопада 2009 року (Z-звіт), 13 листопада 2009 року (Z-звіт), 01 грудня 2009 року (Z-звіт), 01 січня 2010 року (Z-звіт), 07 січня 2010 року (Z-звіт), 12 січня 2010 року (Z-звіт), 18 січня 2010 року (Z-звіт). Дані звітні чеки були відсутні в книзі обліку розрахункових операцій в кількості 11 штук. Свідки зазначили, що встановлені порушення вимог чинного законодавства чітко відповідають встановленим в ході перевірки обставинам, що знайшло своє відображення в акті перевірки від 30.01.2010 року.
Однак свідок з боку позивача, Т. - адміністратор кафе "Steak Hause", в якому здійснена перевірка, пояснила суду, що фіскальні звітні чеки (Z-звіти РРО) за 01 липня 2009 року, за 06 серпня 2009 року, за 01 вересня 2009 року, за 14 вересня 2009 року, за 01 листопада 2009 року, за 13 листопада 2009 року, за 01 грудня 2009 року, за 01 січня 2010 року, за 07 січня 2010 року, за 12 січня 2010 року та за 18 січня 2010 року були роздруковані позмінно і період між датою службового внеску та обнулення каси не перевищує 24 години та знаходилися і зберігалися у книзі обліку розрахункових операцій. Присутня під час перевірки Т. від підпису акту відмовилась, про що складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку сторін, пояснення свідків, суд встановив, що працівниками ДПІ у м. Вінниці на підставі Законів України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 №509-XII 11.03.2009 року, "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.1996 №98/96-ВР, "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 №1775-ІІІ, "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР, Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 №436/95, "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, проведено перевірку господарської одиниці належної ТОВ "К" - кафе "Steak Hause", розташованого за адресою: м. Вінниця, пр-т. Юності, 18, за результатами якої складено акт від 30.01.2010 року.
Зокрема, проведеною перевіркою встановлено, що позивачем порушено п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (із змінами та доповненнями), а саме у п. 2.2.14 акту зазначено наступне: не забезпечено щоденне друкування та зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій за слідуючі робочі дні підприємства: 1) 01 липня 2009 року (Z-звіт), 2) 06 серпня 2009 року (Z-звіт), 3) 01 вересня 2009 року (Z-звіт), 4) 14 вересня 2009 року (Z-звіт), 5) 01 листопада 2009 року (Z-звіт), 6) 13 листопада 2009 року (Z-звіт), 7) 01 грудня 2009 року (Z-звіт), 8) 01 січня 2010 року (Z-звіт), 9) 07 січня 2010 року (Z-звіт), 10) 12 січня 2010 року (Z-звіт), 11) 18 січня 2010 року (Z-звіт), дані звітні чеки (Z-звіти) відсутні в книзі обліку розрахункових операцій в кількості 11 (одинадцять штук). Згідно дозволу розміщення на території об'єкту благоустрою закладу сфери громадського харчування, виданого Управлінням розвитку споживчого ринку та послуг Вінницької міської ради від 09.04.2008 року за номером, який діє по 01.03.2010 року, кафе "Steak Hause, з режимом роботи з 12:00 до 24:00 год.
На підставі цього акту перевірки відповідачем прийнято рішення від 11 лютого 2010 року про застосування до ТОВ "К" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3740,00 гривень.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області.
За результатами розгляду скарги на рішення податкового органу від 11.02.2010 року, позивач отримав однозначне рішення ДПА у Вінницькій області від 09.04.2010 про залишення рішення без змін, а скарги - без задоволення.
Не погоджуючись з позицією податкового органу позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд визнав заявлені вимоги щодо скасування прийнятого відповідачем на підставі складеного акту перевірки від 30.01.2010 року рішення обґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Пункт 4 ст. 17 цього Закону встановлює, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Так, під час судового засідання судом було оглянуто книгу обліку розрахункових операцій господарської одиниці кафе "Steak Hause", в якій було виявлено наявність відповідних фіскальних звітних чеків (Z-звітів РРО), розміщених (підклеєних) в хронологічному порядку (а.с. 9-19).
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що фіскальний звітний чек за 01 липня 2009 року був роздрукований лише 02.07.2009 року, фіскальний звітний чек за 06 серпня 2009 року був роздрукований 06.08.2009 року, фіскальний звітний чек за 01 вересня 2009 року був роздрукований лише 02.09.2009 року, фіскальний звітний чек за 14 вересня 2009 року був роздрукований лише 15.09.2009 року, фіскальний звітний чек за 01 листопада 2009 року був роздрукований лише 02.11.2009 року, фіскальний звітний чек за 13 листопада 2009 року був роздрукований лише 14.11.2009 року, фіскальний звітний чек за 01 грудня 2009 року був роздрукований лише 02.12.2009 року, фіскальний звітний чек за 01 січня 2010 року був роздрукований лише 02.01.2010 року, фіскальний звітний чек за 07 січня 2010 року був роздрукований лише 08.01.2010 року, фіскальний звітний чек за 12 січня 2010 року був роздрукований лише 13.01.2010 року, фіскальний звітний чек за 18 січня 2010 року був роздрукований лише 19.01.2010 року, а тому на його думку позивачем якому належить кафе "Steak Hause", що працює не цілодобово, не було дотримано вимогу законодавства стосовно щоденного друкування фіскальних звітних чеків, тобто за кожен робочий день.
Натомість суд не погоджується з наведеними вище твердженнями, оскільки кафе "Steak Hause" працює з режимом роботи з 12:00 год. до 24:00 год., таким чином, кінець робочого дня фактично збігається у часі із завершенням (проходженням) доби, а відтак друкування фіскальних чеків наприкінці кожного відпрацьованого робочого дня, тобто у той самий день в який і було розпочато роботу закладу є об’єктивно неможливим враховуючи режим роботи кафе "Steak Hause". Судом встановлено, що усі спірні фіскальні звітні чеки були по суті надруковані та вклеєні до КОРО наступного дня, а саме вночі на протязі декількох годин, тобто позмінно, за кожну відпрацьовану зміну касового апарата.
Поряд з цим, порівняння аналогічних фіскальних звітних чеків роздрукованих на наступний день за 29.06.2009 року, 04.08.2009 року, 05.08.2009 року, 30.08.2009 року, 15.09.2009 року, 16.09.2009 року, 02.11.2009 року, 02.12.2009 року, 03.12.2009 року, 08.01.2010 року, 13.01.2010 року, 14.01.2010 року, 19.01.2010 року, 20.01.2010 року (а.с. 9-19) проте не взятих перевіряючими до уваги, з врахуванням дати початку (12:00 год.) та закінчення роботи закладу (24:00 год.), дає суду підстави вважати, що позивачем були виконані вимоги законодавства щодо щоденного друкування фіскальних чеків, а затримка на декілька годин була об'єктивно обумовлена.
На думку суду, встановлення під час перевірки факту порушення позивачем приписів п.9 ст.3 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" носило поверхневий та суб’єктивний характер, оскільки викликані в якості свідків перевіряючі Б. та Д., не надали суду конкретних відповідей на питання, якими критеріями вони керувались складаючи в п. 2.2.14 акту перевірки вибірковий перелік фіскальних звітних чеків; чому вказаний перелік містить саме таку кількість фіскальних звітних чеків, а не меншу, чи більшу; чому поза увагою було залишено фіскальні звітні чеки, що також роздруковувались на наступний день; чому поза увагою було залишено зауваження до акта перевірки представника позивача –Т., що працює адміністратором в кафе "Steak Hause".
В той же час, представником відповідача не було надано суду жодного документального доказу на обґрунтування обраного перевіряючими способу визначення конкретного фіскального звітного чеку, в ході перевірки додержання позивачем обов’язку щоденного їх друкування та зберігання в КОРО. Акт перевірки в цій частині суд не бере до уваги, оскільки в окремих його розділах існують певні розбіжності. Так, відповідно до п. 2.2.12 "Друкування на реєстраторі розрахункових операцій фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій" акту перевірки вказано наступне: "Друкуються та зберігаються". Проте у п.2.2.14 "Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки", згаданого акту навпаки містяться протилежні факти (висновки), а саме позивачу інкримінується виявлене порушення п.9 ст.3 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
За таких обставин суд вважає висновки щодо невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків недоведеними, рішення суб'єкта владних повноважень в цій частині необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в цій частині.
Більш того, суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб’єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів. Відповідачем не доведено правомірності прийнятого на підставі акта перевірки рішення про застосування щодо позивача штрафних (фінансових) санкцій. В спірному акті перевірки, рішенні про застосування фінансових санкцій та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умовиводу про порушення позивачем п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Слід також зауважити, що Господарським кодексом України передбачено притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, статтею 217 ГК України до виду господарсько-правової відповідальності законодавцем віднесено застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до встановленого законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Стаття 218 ГК України встановлює підстави господарсько-правової відповідальності. Так, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв’язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов’язане з необхідністю доведення порушення зобов’язання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи, що факт порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, є недоведеним, тому підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно п.4 ст.17 цього Закону судом не вбачається.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність скасувати рішення про застосування до ТОВ "К" штрафних санкцій в повному обсязі.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що при розгляді питання щодо неправомірності дій податкових інспекторів, які полягали у тому, що ними у акті зафіксовано порушення, якого фактично не було, то суд виходить з наступного.
Як зазначалось вище, перевіряючими в акті зафіксовано порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, а саме: не забезпечено щоденне друкування та зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій.
Положення статті 72 КАС України визначають підстави для звільнення від доказування.
Так, відповідно до частини 1 вказаної статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з постанови Ленінського районного суду м. Вінниці у справі від 12.03.2010 року про закриття провадження в адміністративній справі відносно громадянки Т., суд вивчивши матеріали справи встановив відсутність складу адміністративного правопорушення за статтею 155-1 частини 1 Кодексу України про адміністративні (далі - КУпАП) правопорушення в діях останньої.
Таким чином, в ході розгляду справи суд прийшов до висновку про невинність Т. у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 155-1 частини 1 КУпАП, якою передбачено, що порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - тягне за собою накладення штрафу та виніс зазначену вище постанову, якою закрив провадження в адміністративній справі на підставі ст. 247 п.1 КУпАП.
Наведена постанова не була оскаржена сторонами та опротестована прокурором, в результаті чого вона 23.03.2010 року набула законної сили
З врахуванням викладеного, суд вважає, що зазначене вище судове рішення в даному випадку для адміністративного суду є підставою для звільнення від доказування щодо факту порушення відповідною стороною (позивачем) вимог законодавства щодо проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, оскільки ці обставини були предметом розгляду у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положення частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п. 4 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Однак, доводи відповідача про те, що позивачем не було забезпечено щоденне друкування та зберігання фіскальних звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, не беруться до уваги, оскільки спростовані постановою Ленінського районного суду м. Вінниці.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанови, зокрема, визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечення відповідача щодо позову спростовується вищенаведеним та оцінюються судом критично, оскільки останній не довів правомірність прийнятого рішення в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов обґрунтований, а тому підлягає задоволенню, а понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору при звернені до суду згідно зі ст. 94 КАС України підлягають присудженню з Державного бюджету на його користь.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці від 11.02.2010 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "К" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3740,00 грн. (три тисячі сімсот сорок гривень).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К" 3,40 грн. (три гривні сорок копійок) судового збору.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 27.07.10
Суддя Чернюк Алла Юріївна
Вход
FAQ
Поиск
