протокол не составлялся, а по почте пришел сюрприз
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22.05.2012 Справа №1915/6661/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого Свачія І.М.
при секретарі Зінь І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області про скасування постанови серії ВО1 №127762 від 25.11.2011 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн., посилаючись на порушення норм чинного законодавства України при її складанні. Свої вимоги мотивує тим, що правопорушення не вчиняв, жодного протоколу про адміністративне правопорушення при ньому не складалось та працівники ДАІ його не зупиняли. Крім цього постанову йому не було видано та не направлено поштою. Про її існування він дізнався лише 04.04.2012 року у ДВС ТРУЮ. Просить поновити строк оскарження оскільки він пропустив його з підстав, що не залежали від його волі.
Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав зіславшись на мотиви викладені в позовній заяві.
Представник відповідача ВДАІ УМВСУ в Тернопільській області в судове засідання не з'явилися з невідомої на те суду причини. На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України, справу слід розглянути на підставі наявних у ній доказів.
Повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Матеріали справи свідчать про те, що спір виник між позивачем - фізичною особою та відповідачами, як суб'єктами владних повноважень.
Відповідно до ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Судом встановлено, що 25 листопада 2011 року інспектором ВДАІ Підгаєцького району Корба В.М. відносно ОСОБА_1 постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВО1 №127762, згідно якої ОСОБА_1 25.11.2011 року керуючи маршрутним транспортним засобом марки Мерседес Бенц д.н.з. НОМЕР_1, в м. Підгайці по вул. Міцкевича перевозив пасажирів в більшій кількості ніж передбачено технічною характеристикою транспортного засобу та останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень.
При цьому встановлено, що в постанові в справі про адміністративне правопорушення, немає жодних відомостей про вручення їх копій позивачу, та не зазначено про надсилання поштою на адресу позивача, а тому суд вважає правдивим твердження позивача про те, що про існування постанови він дізнався лише 04.04.2012 року та поважною причину пропуску строку оскарження, який підлягає поновленню.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які мають функції фото-і кіноозйомки, відеозапису або засобів фото-і кінозйомки, відеозапису використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.21.1 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р., дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
В судовому засіданні з пояснень позивача встановлено, що 25.11.2011 року керував автомобілем Мерседес Бенц, д.н.з. НОМЕР_1 в м. Підгайці, однак його ніхто не зупиняв та жодних правил дорожнього руху він не порушував.
Дані обставини не спростовані відповідачем, а тому суд вважає, що у даному випадку вина ОСОБА_1 відповідачем не доведена.
Слід мати на увазі, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 Конституції України).
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не представлено жодних належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час коли відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області є підставний і підлягає до задоволення шляхом скасування постанови ВО1 №127762 від 25.11.2011 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 121-2 КУпАП.
З врахуванням вищенаведеного, керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. 7, 33, 247, 251, 252, 280, 287, 289 КУпАП, ст. 11, 71, 161 КАСУ, суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк оскарження постанови в справі про адміністративне правопоуршення серії ВО1 №127762 від 25.11.2011 року.
Скасувати постанову інспектора ВДАІ Підгаєцького району Корби В.М. серії ВО1 №127762 від 25.11.2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-2 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн., а провадження по адміністративній справі закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. ____________________________________________________________________ Справа № 2-а/1522/6826/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2011 р. Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Науменко А.В.,
при секретарі - Дяченко Є.В.
розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача Управління ДАІ ГУМВС України в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення та одночасно з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 07.12.2011 року заява про поновлення строку була задоволена та відкрите провадження по справі.
У позовній заяві позивач просить визнати незаконними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 575870 від 09.12.2010 року, закрити провадження по адміністративної справі, посилаючись на те, що він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення - штрафу у розмірі 255 грн. за постановою, складеною інспектором УДАІ незаконно, про що він дізналася тільки 01.12.2011 року вже після закінчення процесуального строку для звернення до суду. В позові зазначене, що позивач одразу заперечував у доведеності скоєння ним правопорушення. При цієї розмові інспектор ДАІ вислухавши доводи позивача заявив, що протокол не буде складатися та відпустив останнього. Виходячи з обставин справи, інспектор ДАІ все ж за відсутністю позивача склав протокол, розглянув адміністративну справу та виніс постанову без підпису цих документів позивачем та надання йому їх копій.
Позивач просив розглянути справу за його відсутністю.
Представник відповідача звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутністю у звязку з завантаженістю. Заяв, клопотань та письмових заперечень до суду не надходило, тому керуючись ст. 128 ч. 4 КАС України суд розглядає справу за наявними у неї доказами.
Суд, ознайомившись за матеріалами справи, наданими доказами, вважає адміністративний позов позивача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягаючим задоволенню, на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
З матеріалів справи слідує, що 09.12.2011 року позивач був притягнутий інспектором ДАІ Ігольником С.М. до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення штрафу у розмірі 255 грн. відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 575870, з якої вбачається, що така відповідальність у позивача настала внаслідок порушення вимог п. 12.6 Правил дорожнього руху, з посиланням в постанові, що він рухалася на належному автомобілі «Хюндай»держномер НОМЕР_1 у населеному п. Свердлове на 29 кілометрі траси Одеса - Мелітополь зі швидкістю 88 км/год, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч. 4 КУпАП
У постанові не зазначене, яким пристроєм було зафіксоване перевищення швидкості позивачем, та якими доказами це підтверджується.
У відповідній графі постанови де зазначаються додатки до постанови будь-яких записів не має.
Суд враховує, пояснення позивача, що підпис від його імені у постанові зроблена не ним. У складеному протоколі ВН-1 № 267633, від 09.12.2010 р. зазначені ти ж самі данні, що і у постанові, з відмінністю, що правопорушення позивача було встановлене приладом «Іскра № 19571», без зазначення режиму його праці та інспектора, який здійснював його використання.
Суд також враховує, що підпис від його імені у протоколі зроблений не ним. Доводи позивача підтверджуються оглядом та порівнянням підпису від його імені у протоколі та постанові і у процесуальних документах у справі.
Складенням інспектором ДАІ протоколу без присутності позивача грубо порушено ч. 2 ст. 254, ст. 256 КУпАП, відповідно до яких, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Наданими відповідачем матеріалами справи підтверджується, що протокол та постанова не направлялися позивачу поштою.
Відповідного до чинного законодавства водій позивач повинен був бути зупиненим, постанову складено на місці, у випадку незгоди с порушенням - повинен бути складеним протокол, у порядку передбаченому ст. 256 КУпАП, із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз'ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови. Для заочного оформлення матеріалів адміністративного правопорушення на місті події, але без позивача, як порушника не мало законних підстав.
Звідси суд робить висновки, що відповідачем неправомірно був складений протокол та розглянуто адміністративну справу з винесенням постанови без присутності та участі позивача у розгляді справи.
Судом приймається до уваги, що протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 КУпАП, але у цьому разі, у постанові не може бути зазначено, що саме позивачем, власником транспортного засобу, було скоєно адміністративне правопорушення.
Також, частиною 6 ст. 258 КУпАП передбачений випадок коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, зокрема, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, ст. 14-1 КУпАП насамперед говорить про те що, така фіксація та заочне винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі, тобто в такому режимі, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.
Прилад „Іскра 1”, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото - чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо, тобто - не автоматичним.
У постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фіксацію приладом, але це повинно бути зафіксовано згідно до Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ( затвердженого наказом МВС № 77 від 26.02.2009 року). В постанові та у матеріалах справи не має даних про проведення сертифікації та періодичної повірки вказаного приладу, не надані відповідні докази цього.
Відповідно до ст. 71 ч. 2 КАС України, відповідач не виконав зобовязання щодо доказування правомірності оскаржених дій по справі. До справи не було надано будь-яких допустимих доказів стовно вимірювального пристрою, яким було зафіксовано перевищення швидкості позивачем, чи щодо наявності фіксації правопорушення іншими приладами, у звязку з чим суд розглядає справу на підставі та відповідно наявних у матеріалах справи доказів. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не спростував доводи позивача, щодо неправомірності дій інспектора ДАІ та відсутності доказів скоєння ним правопорушення ( ст. 261 КУпАП), у звязку з чим відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, для відмови позивачу у задоволенні її вимог.
Відповідно до ст. 245, 276, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.
Так, враховуючи викладене, та з копії постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що при розгляді справи інспектором ДПС не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Відповідачу по справі надавалась можливість спростовувати доводи позивача, надавати докази своєї незгоди, але він за власним бажанням не скористався своїм процесуальним правом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи постанову про адміністративне правопорушення, інспектор ДАІ, допустив неповноту і однобічність при з'ясуванні всіх обставин справи, а відповідно не дав їм належної оцінки, внаслідок чого передчасно зробив висновок про накладання на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 52 Закону України „Про дорожній рух”, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється в тому числі Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх справ України (до складу якої входить УДАІ УМВС України в Одеській області ). В свою чергу, Державтоінспекція МВС України здійснює свої функції відповідно до Постанови КМУ України від 14.04.1997 року, № 341 „Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ”.
У відповідності до п.2.1.-2.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтошспекції МВС України (затверджено наказом МВС 27.03. 2009 №111), працівники підрозділів ДПС повинні мати необхідну професійну підготовку, високі моральні якості, бути дисциплінованими та пильними, стійко переносити труднощі, пов'язані зі службою, бути ввічливими й тактовними в спілкуванні з громадянами. У своїй діяльності працівники підрозділів ДПС керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України та цією Інструкцією.
Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Тобто позивач, як громадянин правової держави та як учасник дорожнього руху, має право на те, щоб працівники Державтоінспекції при здійсненні щодо неї владних повноважень діяли у спосіб та у межах повноважень, які визначені вищезазначеними нормативно-правовими актами.
В іншому випадку, дії працівників Державтоінспекції не ґрунтуються на законі, що тягне за собою неминуче скасування наслідків цих дій ( винесеної постанови про адміністративне правопорушення та інш.).
На підставі вищевикладеного та відповідно до ст. 293 КУпАП, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, прийшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні позивача підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
Згідно ст. 289 КУпАП, на підставі матеріалів справи та пояснень представника позивача в позові, суд вважає, що є підстави для визнання поважними причини пропуску строку на оскарження вказаної постанови та поновлення строку на її оскарження.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 17, 19, 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Поновити позивачу строк на оскарження постанови.
Скасувати постанову ВН № 575870 від 09.12.2010 інспектора ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області Ігольник С.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КпАП України, з накладенням штрафу в розмірі 255 грн., провадження по справі закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: А.В. Науменко
08.12.2011 ________________________________________________________________________________________ Справа № 2-а-1316/625/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2011 р. м. Пустомити
Суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є. О. розглянувши в письмовому провадженні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ МВСУ в Івано - Франківській області про скасування постанови серія АТ1 № 046213 від 11 липня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення,-
в с т а н о в и в :
25.11. 2011 року до Пустомитівського районного суду Львівської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до УДАІ МВСУ в Івано - Франківській області про скасування постанови серія АТ1 № 046213 від 11 липня 2011 року по справі про адміністративне правопорушення. У позовній заяві позивач просить суд скасувати постанову серія АТ1 № 046213 від 11 липня 2011 року винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Iвано-Франкiвська, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити, за відсутністю у його діях складу такого правопорушення.
Позивач, як на підстави для задоволення заявлених ним позовних вимог, у позовній заяві покликається на наступні обставини:
11 липня 2011 року інспектором ДПС БДПС м. Iвано-Франкiвська винесено постанову серія серія АТ1 № 046213 згідно якої позивача визнано винним у порушенні правил дорожнього руху та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень
. Вказану постанову позивач отримав поштою 23.07.2011 року.
В постанові по справі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофора, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 статті 122 КУпАП.
Позивач вважає, що оскаржуваною постановою серія АТ1 № 046213 від 11 липня 2011 року на нього неправомірно накладено адміністративне стягнення та з огляду на наступне:
Позивач вказує, що він рухався у напрямку центральної частини міста Iвано-Франкiвськ. Перед тим як проїхати перехрестя, він переконався, що увімкнуте зелене світло світлофора, і лише тоді здійснив проїзд та поворот ліворуч. Позивач вважає, що оскільки автомобіль інспектора ДАІ знаходився далеко від даного перехрестя то він помилився у своїх висновках, щодо позивача та сигналу світлофора на який позивач рухався і повертав ліворуч.
Про викладене вище позивач пояснив інспектору і відповідно своєї вини у інкримінованому йому правопорушенні не визнав. Та запропонував заслухати пояснення свідка, який знаходився у автомобілі позивача, однак інспектор пояснив, що у цьому немає необхідності. Інших свідків, в даний час не було.
При виявленні правопорушення засоби фото і відеофіксації не задіювались, а відтак жодних переконливих доказів того, що позивач рухався на заборонений сигнал світлофора немає.
Позивач вказує, що оскільки, позивач жодного порушення не вчиняв то і притягати його до відповідальності не було підстав.
Інспектор ДАІ до розгляду справи віднісся поверхнево, не залучив до участі в справі свідків, відмовив позивачу у праві на захист, неналежно роз'яснив його права, відмовився залучити до участі в справі в якості свідка пасажира, який перебував у керованому позивачем автомобілі - ОСОБА_2. Інспектор також не вручив позивачу копію протоколу та постанови.
Враховуючи наведене, позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
В судове засідання позивач не з'явився, про те подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних у ній матеріалів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Проаналізувавши матеріали справи, докази в їх сукупності зокрема: постанову серії АТ1 № 046213 від 11.07. 2011року та дослідивши всі докази в їх сукупності, приходжу до переконання про те, що вимоги заявлені позивачем у позові підставні та підлягають до задоволення, оскільки:
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Як вбачається із пояснень позивача викладених у позовній заяві інспектор ДАІ прийшов до висновку, що позивач своїми діями порушив ПДР України ґрунтуючись лише на його внутрішньому переконанні без взяття до уваги думки свідків та оцінки належних доказів.
Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідачем до суду не було подано жодного доказу, що підтверджував би законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Відповідно до п. 16.6 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС за всіма виявленими порушеннями ПДР складаються протоколи про адміністративні правопорушення, які після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі, яка його замінює, або працівникові, на якого покладено ці обов'язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однієї доби. Якщо передача протоколів припадає на вихідний чи святковий день, вона переноситься на наступний за ним робочий день. Як вбачається із матеріалів справи інспектором ДАІ проігнорував вищевказане положення даної інструкції.
На підставі наведеного приходжу до висновку про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, від так справа про притягнення останнього до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 КАС України письмо провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої інстанції, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засідання, визначених ст. 128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 4, п. 10 ч. 1 ст. 3, 7, 18, 71, 94, 128, 158, 158-163 КАС України, суддя, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволити.
Постанову серія АТ1 № 046213 від 11 липня 2011 року винесену інспектором ДПС ВДАІ м. Iвано-Франкiвська, а справу про адміністративне правопорушення - скасувати.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
СуддяЄ. О. Данилів Головуючий суддяІ. М. Свачій
|