Державний герб України
Справа №463/5199/14-к
Провадження №1-кп/463/35/15
В И Р О К
іменем України
26 листопада 2015 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:головуючого судді - Шеремета Г. І.
при секретарі Козак О.В.
за участю прокурора Місьонг А.А.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові матеріали кримінального провадження № 12014140040003018 про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого провідником в Моторвагонному ДЕПО РПЧ1 на Львівській залізниці, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, за ч.1 ст. 296 КК України, суд, -
в с т а н о в и в :
Обвинувачений ОСОБА_2, умисно вчинив хуліганські дії, що грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались винятковим цинізмом, які полягали в тому, що 16.09.2014 року близько 04 год. 55 хв. у м. Львові по вул. Романчука, 18, біля приміщення Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, оголившись, справляв свої природні потреби на службовий автомобіль «Toyota Prius» з передньої його частини до задньої. Такі дії вчинив в присутності працівників міліції, які знаходились як в автомобілі так і поза ним, на зауваження працівників міліції не відреагував. При цьому, продовжуючи таку поведінку, висловлювався нецензурною лайкою на адресу працівників міліції. При спробі припинити такі дії намагався втекти, був затриманий в районі вул. К. Левицького та доставлений в Личаківський РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області.
В судовому засіданні обвинувачений вину заперечив повністю, пояснив, що 16.09.2014 року, з ОСОБА_5, відпочивав у клубі «Метро» по вул. Зеленій, 14 у м. Львові. Між ними та охороною закладу виник конфлікт, після чого ОСОБА_5 викликав працівників міліції, які прибули на місце виклику і для з'ясування обставин запросили останнього в Личаківський РВ. Вподальшому, дав пояснення про те, що можливо в його діях є ознаки адміністративного, а не кримінального правопорушення. Природних потреб на службовий автомобіль не справляв. Пояснив, якщо допустити, що такі дії вчиняв то це має кваліфікуватись, як адміністративне правопорушення. Зазначив, що діями працівників міліції ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які є свідками, йому спричинені тілесні ушкодження та покази цих свідків є недопустимими в даній кримінальній справі.
В судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які пояснили, що 16.09.2014 року несли службу по патрулюванню Личаківського району м. Львова на службовому автомобілі «Toyota Prius». Припаркувались біля Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Романчука, 18. ОСОБА_8 в службових справах зайшов до приміщення Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишились в службовому автомобілі. Близько п'ятої години ранку до автомобіля підійшов невідомий чоловік, як пізніше стало відомо ОСОБА_2, який оголившись, почав справляти природні потреби на скло та передню дверку автомобіля, останній не відреагував на зауваження та продовжував здійснювати такі дії, рухаючись з переду до заду автомобіля. Такі ж зауваження йому зробив і свідок ОСОБА_8, спостерігаючи за обвинуваченим під час виходу з приміщення Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, на які обвинувачений нецензурно лаявся на адресу усіх, почав ображати нецензурними словами та погрожувати звільненням з органів внутрішніх справ, а згодом почав втікати в напрямку вул. К. Левицького, де і був затриманий та доставлений в Личаківський РВ.
Також, судом допитано, за клопотанням обвинуваченого, свідка ОСОБА_5, який пояснив, що дійсно 16.09.2014 року, приблизно між четвертою та п'ятою годиною ранку викликав працівників міліції через конфлікт з охороною нічного клубу «Метро», з цього приводу давав пояснення в Личаківському РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, що саме сталося з ОСОБА_2, йому нічого не відомо, не був свідком жодних дій, які пов'язані з вчиненням останнім хуліганства.
Суд критично ставиться до тверджень обвинуваченого про те, що покази свідків працівників міліції ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 є недопустимими доказами через те, що цими свідками скоєно відносно нього ряд кримінальнокарних правопорушень, з приводу яких звертався з відповідною заявою та відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 24.04.2015 року, дане кримінальне провадження закрито за відсутністю в діях ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365 КК України. Обвинувачений з даною постановою погодився, не оскаржуючи її.
Також, суд вважає хибним твердження обвинуваченого та захисту про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, а лише адміністративного проступку.
Крім цього, суд вважає, що заперечуючи вину у вчиненому, обвинувачений такими поясненнями фактично визнав вчинення ним вищезазначених дій, що викладені судом в встановчій частині вироку, лише не погодився із розмежуванням дій між адміністративно та кримінально карними.
Відповідно до п.п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 року, при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 296 КК України, хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП. Хуліганством, яке супроводжувалось винятковим цинізмом, можуть бути визнані дії, поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм моралі, наприклад, проявом безсоромності чи грубої непристойності, та інше.
Враховуючи такі роз'яснення, провівши аналіз подій, врахувавши пояснення осіб, які допитані в судовому засіданні, суд вважає, що в діях обвинуваченого, саме наявні, ознаки хуліганських дій, що супроводжувались винятковим цинізмом. Враховуючи те, що достовірно знаючи, що знаходиться під приміщенням Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області, біля службового автомобіля з відповідними атрибутами та написом, порушив загальноприйнятні правила поведінки, шляхом публічного оголення та справляння природних потреб , саме на міліцейський автомобіль, такі дії вчинив у зухвалий спосіб, хоч бачив працівників міліції у форменому одязі. Виявив до них не тільки людську неповагу, а й неповагу, як до представників влади.
Враховуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Кваліфікація дій за ч. 1 ст. 296 КК України є правильною.
Обираючи покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини що обтяжують та пом'якшують відповідальність.
Суд враховує, що вчинений злочин відносяться до злочинів невеликої тяжкості.
Обтяжуючих відповідальність обставин для обвинуваченого судом не встановлено.
Пом'якшуючими відповідальність обставинами суд вважає те, що ОСОБА_2 є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем праці, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Тому суд вважає за можливо обрати йому мінімальне покарання по виду, в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК Україниу вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд -
з а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.
Призначити ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі 800 (вісімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень в дохід держави.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Суддя: Г. І.Шеремета
Саме цікаве що це є судимість за кримінальною статтєю