ПРОЕКТ
вноситься народними депутатами
С.Соболєвим
В.Швецем
О.Кужель
А.Іванчуком
Цитата:
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до чинного законодавства України щодо прав громадян в боротьбі з корупцією та зловживанням владою
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У Кримінально-процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, ст.88):
1) пункт 14 частини першої статті 3 доповнити словами
«а в разі приватного переслідування — з моменту одержання екземпляру обвинувальної заяви особою, вказаною в заяві як обвинувачений, відповідно до статті 293-2 цього Кодексу»;
2) пункт 19 частини першої статті 1 після слів “установлених цим Кодексом” доповнити через кому словами “приватний обвинувач”;
3) статтю 27 доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. Пункт 3 частини другої цієї статті не застосовується в разі приватного кримінального переслідування»;
4) доповнити статтями 41-1, 41-2 та 41-3 такого змісту:
«Стаття 41-1. Приватний обвинувач
1. Приватним обвинувачем може бути будь-яка фізична або юридична особа.
2. Приватний обвинувач має право:
1) звертатися до суду з кримінальним позовом щодо злочинів, для яких цим Кодексом допускається приватне кримінальне переслідування;
2) підтримувати обвинувачення за згодою потерпілого у випадках, передбачених частиною третьою статті 340 цього Кодексу;
3) підтримувати обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом;
4) звертатися до суду з клопотаннями про вживання заходів із забезпечення кримінального провадження відповідно до цього Кодексу;
5) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом;
6) користуватися послугами представника;
7) одержати справедливу компенсацію за дії з відкриття й ведення кримінального провадження в разі винесення судом обвинувального вироку за кримінальним позовом;
8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Стаття41-2. Представник приватного обвинувача
1. Приватного обвинувача при вжитті процесуальних заходів для відкриття кримінального провадження та в самому кримінальному провадженні може представляти представник — особа, яка в кримінальному провадженні може бути захисником.
2. До представника приватного обвинувача mutatis mutandis застосовуються положення статті 58 й інші положення цього Кодексу щодо представника потерпілого.
Стаття 41-3. Допустимість приватного кримінального переслідування
Приватне кримінальне переслідування дозволяється щодо злочинів, передбачених:
статтею 364 (зловживання владою або службовим становищем),
статтею 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу),
статтею 365-2 (зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги),
статтею 366 (службове підроблення),
статтею 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою),
статтею 370 (провокація підкупу)»;
5) частину другу статті 42 викласти в такій редакції:
«2. Обвинуваченим (підсудним) є особа:
1) обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 цього Кодексу, або
2) яка вказана як обвинувачений в обвинувальній заяві, за якою суд відкрив кримінальне провадження»;
6) статтю 87 доповнити частиною четвертою такого змісту:
«4. Визнаються допустимими докази, одержані в результаті діянь, передбачених статтею 359 Кримінального кодексу України, якщо дотримано вимоги частин третьої та четвертої вказаної статті»;
7) у частині першій статті 92 після слова “прокурора” додати через кому слово “приватного обвинувача”;
8) частину першу статті 155 викласти в такій редакції:
«1. Із клопотання про відсторонення особи від посади мають право звернутися:
1) під час досудового розслідування прокурор, слідчий за погодженням з прокурором — до слідчого судді;
2) під час судового провадження прокурор, слідчий за погодженням з прокурором або приватний обвинувач — до суду.
Із клопотанням про відсторонення особи від посади до органів державної влади, зазначених у частині третій статті 154 цього Кодексу, має право звернутися прокурор або приватний обвинувач»;
9) у частині другій статті 166 після слів “сторони захисту” додати слова “або приватного обвинувача”;
10) у частині першій статті 171 додати після слів “за погодженням з прокурором” слова “приватний обвинувач”;
11) доповнити статтю 171 новою частиною третьою такого змісту:
«3. У клопотанні приватного обвинувача про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави, у зв’язку з якими потрібно здійснити арешт майна;
2) приблизний опис майна, що належить арештувати;
3) документи й інші матеріали, що підтверджують prima facie право власності на майно, що належить арештувати.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими приватний обвинувач обґрунтовує доводи клопотання»;
12) частини з третю-п’яту статті 171 вважати відповідно четвертою-шостою;
13) частину другу статті 234 після слова “судді” доповнити словами “або суду;
14) доповнити статтю 234 частиною четвертою такого змісту:
«4. У разі необхідності провести обшук приватний обвинувач звертається до суду з клопотанням, яке повинно містити:
1) підстави для обшуку;
2) інформацію про житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, де планується проведення обшуку;
3) особу, якій, є підстави вважати, належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно може знаходитися;
4) загальний опис речей, документів або осіб, яких планується відшукати.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими приватний обвинувач обґрунтовує доводи клопотання»;
15) у частині п’ятій статті 234 після слів “слідчий суддя” додати слова “або суд”, а після слова “слідчий” — “або приватний обвинувач”;
16) частини четверту та п’яту статті 234 вважати відповідно п’ятою та шостою;
17) у частинах першій і другій статті 235 після слів “ухвала слідчого судді” додати слова “або суду”;
18) у пункті 2 частини другої статті 235 після слова “слідчого” додати слова “або приватного обвинувача”;
19) у частині другій статті 243 після слів “сторона захисту” додати слова “або приватний обвинувач”;
20) доповнити главу 24 параграфом 3-1 такого змісту:
«§ 3-1. Звернення до суду з кримінальним позовом
Стаття 293-1. Обвинувальна заява
1. Звернення до суду з кримінальним позовом здійснюється шляхом подання до суду обвинувальної заяви, оформленої відповідно до цієї статті.
2. Обвинувальна заява складається письмово в такій кількості екземплярів, що б уможливила надання не менш як одного екземпляру:
1) суду;
2) кожному з обвинувачених;
3) кожному з потерпілих і
4) залишення одного екземпляру в самого приватного обвинувача.
3. Якщо після відкриття провадження виявиться нестача екземплярів обвинувальної заяви, суд вправі зробити й надати відповідній особі копію такої заяви, завіривши її підписом голови суду та печаткою суду.
4. Обвинувальна заява повинна містити такі відомості:
1) найменування суду, до якого вона подається;
2) ім'я (найменування) приватного обвинувача й обвинуваченого, а також ім'я представника приватного обвинувача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;
3) зміст кримінального позову;
4) виклад обставин, якими кримінальний обвинувач обґрунтовує позов;
5) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
6) перелік документів, що додаються до заяви.
5. Обвинувальна заява підписується приватним обвинувачем або його представником із зазначенням дати її подання.
6. До обвинувальної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
7. Якщо обвинувальна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.
Стаття 293-2. Відкриття кримінального провадження на підставі кримінального позову
1. Не пізніше як на третій робочий день після одержання обвинувальної заяви суд направляє по одному екземпляру заяви всім особам, указаним в заяві як обвинувачені.
2. Протягом тижня після одержання екземпляру обвинувальної заяви особи, укзані в ній як обвинувачені, вправі викласти суду свою позицію щодо обвинувальної заяви, надати докази й інші матеріали на підтвердження своєї позиції.
3. Після завершення строку, вказаного в частині другій цієї статті, але не пізніше двох тижнів після одержання екземпляру обвинувальної заяви кожною з осіб, указаних у нія як обвинувачені, суд повинен прийняти одне з таких рішень:
1) про відкриття кримінального провадження або
2) про відмову у відкритті кримінального провадження».
2. Статтю 359 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України 2001, N25-26 від 29.06.2001, ст. 131) викласти в такій редакції:
«Стаття 359. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
1. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації —
карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб або організованою групою, або заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб, —
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Особа не підлягає кримінальній відповідальності згідно з цієї статтею, якщо отримана в результаті передбачених цією статтею діянь інформація:
1) може бути використана в кримінальному провадженні як доказ обвинувачення чи захисту щодо злочину, вказаного в статті 41-3 Кримінально-процесуального кодексу України, та
2) буде добровільно передана правоохоронним органам або суду в порядку приватного кримінального переслідування винною особою безпосередньо або через приватного обвинувача до повідомлення такій особі про підозру у вчиненні злочину.
4. За порушення винною особою строку, передбаченого пунктом 2 частини третьої цієї статті, особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності або піддана більш м’якому покаранню, якщо:
1) дотримано вимогу пункту 1 вказаної частини та
2) доведено добросовісний намір такої особи виконати вимоги пункту 2 тієї же частини».
3. Доповнити перший розділ таблиці ставок судового збору в частині другій статті 4 Закону України “Про судовий збір” (Відомості Верховної Ради України 2012, № 14, від 06.04.2012, ст. 633) пунктом 18 такого змісту:
«18) обвинувальної заяви — 0,5 розміру мінімальної заробітної плати».
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Голова Верховної Ради
України О.ТУРЧИНОВ
чинуши обосрались