20 листопада набрав чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс України.
На думку керівника Головного управління з питань судоустрою АП Андрія Портнова, законодавство запроваджує змагальну модель кримінального провадження європейського типу.
"Новий Кодекс суттєво спрощує процедуру вступу у провадження захисника: відтепер для цього не потрібно окреме рішення про його допуск до захисту людини. Запроваджена також повна заборона доступу до матеріалів, що містять адвокатську таємницю", - сказав Радник Глави держави.
Серед найбільш кардинальних змін у КПК є запровадження суду присяжних і домашнього арешту.
Крім того тепер мають застосуватися послуги виключно професійних адвокатів на суді. За новим КПК також скасовується додаткове слідство і з'являється можливість досягнення домовленості з прокурором.
Водночас, правозахисники дещо стурбовані новим КПК. Зокрема, координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман занепокоєний проблемою права на захист, яке впроваджує новий КПК.
"Кодекс створює монополію на правовий захист. При чому правову допомогу не тільки, які притягаються до відповідальності, а і також і жертвам злочину. Тепер навіть, якщо ти потерпілий - ти не можеш більше обрати свої представником фахівця у галузі права", - розповів правозахисник.
За словами Гройсмана, згідно з новим КПК потрібно звертатися тільки до адвоката, який внесений в реєстр.
"Другий негативний момент - у нас присяжні все ще відбираються не в порядку встановленому законом, а органами місцевого самоврядування - фактично призначаються за своїми заявами", - розповів Гройсман.
За його словами, правозахисники уже проаналізували склади призначених присяжних. Виявилося, що це люди, які так чи інакше, наближені до влади - родичі, знайомі, друзі.