Президент не разрешил ГАИ проверять полисы ОСАГО при регистрации автомобиля

Верховная Рада Украины (ВР) приняла № 9462 "О внесении изменений в некоторые законы относительно обязательного страхования гражданско-правовой ответственности владельцев наземных транспортных средств (ОСАГО)" с предложениями Президента. "За" проголосовали 263 народных депутата из минимально необходимых 226.

Напомним, закон был принят в целом еще 15 марта, однако 7 апреля президент Виктор Янукович ветировал его в первый раз, потребовав изъять из закона нормы, против которых выступали крупные страховщики, в частности, о потере контроля над страховыми резервами. Однако и в документе, принятом 17 мая, Виктор Янукович вновь нашел недостатки, сообщает РБК

Президент потребовал исключить из закона норму о том, что в момент регистрации и перерегистрации у автовладельцев должен быть действующий полис ОСАГО. "Законом существенно усложняется порядок регистрации (перерегистрации) транспортных средств путем введения дополнительного обязательного требования - наличие заключенного договора обязательного страхования гражданско-правовой ответственности владельца наземного транспортного средства. Указанное требование не соответствует совершенным ВР, Кабинетом министров шагам к упрощению порядка государственной регистрации (перерегистрации), снятия с учета транспортных средств", - говорилось в предложениях Президента.

Норма, против которой выступил президент, носит технический характер, как отмечали участники рынка. Как писал "Коммерсант-Украина" со ссылкой на заместителя председателя правления одной из страховых компаний, "до регистрации автомобиля покупатель не является его владельцем, и у него не возникает имущественного интереса в страховании своей ответственности".

Янукович не согласился с тем, что Государственная автомобильная инспекция (ГАИ) должна осуществлять контроль за наличием договоров ОСАГО не только при составлении протоколов о нарушениях ПДД и оформлении материалов ДТП, но и во время проведения регистрации (перерегистрации) транспортных средств. "Это не что иное, как возложение на подразделения милиции несвойственного им задания, - говорится в предложениях президента. - Основные задачи милиции определены ст. 2 закона "О милиции", и к ним относится обеспечение безопасности дорожного движения, а не контроль за наличием договоров ОСАГО". Поэтому введение требования о наличии такого договора "существенно усложнит порядок регистрации (перерегистрации) транспортных средств".

Отсрочка закона была выгодна страховщикам, поскольку отдаляла дату вступления в силу закона, который четко прописывает размеры выплат пострадавшим по здоровью, но не содержит прямого разрешения повышать тарифы ОСАГО.

Напомним, ранее поправка нардепа Юрия Кармазина в этот закон не позволила ГАИшникам получить право проверять страховой полис на дороге.

http://bespredeldai.at.ua/news/verkhovn ... -07-06-408

так что, теперь и прилагаемую к полису бумажку можно снять с лобового стекла???

Так она никогда не была обязательной!

Проект
(Тираж 21.06.2012)


ЗАКОН УКРАЇНИ


Про внесення змін до деяких законів України щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів


Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50 із наступними змінами):
1) у статті 7:
а) частину другу після слів "Кабінет Міністрів України" доповнити словами "якщо інше не визначено законом";
б) доповнити частиною третьою такого змісту:
"Для договорів міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Кабінет Міністрів України встановлює максимальні розміри страхових платежів, у межах яких Моторне (транспортне) страхове бюро України встановлює обов’язкові для своїх повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами";
2) статтю 13 доповнити частиною такого змісту:
"Страховики, яким дозволено займатися обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зобов’язані бути членами Моторного (транспортного) страхового бюро України, яке є юридичною особою, що утримується за рахунок коштів страховиків. МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Участь страховиків у МТСБУ є умовою провадження діяльності щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів";
3) у частині восьмій статті 16 слова "обов’язкового страхування цивільної відповідальності власника (користувача) транспортного засобу перед третіми особами" замінити словами "міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

2. У Законі України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 1, ст. 1 із наступними змінами):
1) пункти 1.4 і 1.9 статті 1 викласти в такій редакції:
"1.4. особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду";
"1.9. бонус-малус - коригуючий коефіцієнт, за допомогою якого страховик коригує страхову премію залежно від того, чи були страхові випадки по відношенню до об’єкта страхування у певному проміжку часу";
2) статті 4, 6 і 7 викласти в такій редакції:
"Стаття 4. Суб’єкти обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності
Суб’єктами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі";
"Стаття 6. Страховий випадок
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.
Стаття 7. Визначення розміру страхового платежу
7.1. Розмір страхового платежу (внеску, премії) встановлюється страховиком самостійно шляхом добутку розміру базового страхового платежу та значень відповідних коригуючих коефіцієнтів, що затверджуються відповідно до пункту 7.2 цієї статті, а також з урахуванням положень пункту 13.2 статті 13 цього Закону. Страховику забороняється встановлювати або пропонувати встановити розмір страхового платежу, розрахований в інший спосіб.
7.2. Розмір базового страхового платежу, перелік, значення коригуючих коефіцієнтів та порядок їх застосування затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. Пропозиції МТСБУ щодо розміру базового страхового платежу та значень коригуючих коефіцієнтів підтверджуються актуарними розрахунками з урахуванням рівня збитковості даного виду страхування в цілому по галузі за останній розрахунковий період, який становить не менше року, та статистичних даних. Якщо Уповноважений орган протягом 60 календарних днів з дня внесення МТСБУ пропозиції не затвердив розмір базового страхового платежу, перелік, значення коригуючих коефіцієнтів та порядок їх застосування, діють попередні коригуючі коефіцієнти, порядок їх застосування та розмір базового страхового платежу.
7.3. Для договорів міжнародного обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Кабінет Міністрів України встановлює максимальні розміри страхових платежів, у межах яких МТСБУ встановлює обов’язкові для своїх повних членів єдині розміри страхових платежів за такими договорами";
3) у статті 8:
а) у пункті 8.1 слова "коефіцієнт страхових тарифів" та "коефіцієнт" замінити словами "коригуючий коефіцієнт";
б) доповнити пунктом 8.5 такого змісту:
"8.5. Значення цього коригуючого коефіцієнта та порядок його застосування може переглядатися Уповноваженим органом відповідно до пункту 7.2 статті 7 цього Закону";
4) статтю 9 викласти в такій редакції:
"Стаття 9. Страхова сума
9.1. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов’язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
9.2. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тис. гривень на одного потерпілого.
У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п’ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.
9.3. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, становить 100 тис. гривень на одного потерпілого.
9.4. Страхові виплати за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
9.5. Розміри страхових сум переглядаються Уповноваженим органом відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін";
5) пункт 13.2 статті 13 доповнити реченням другим такого змісту: "Зазначена пільга надається за умови особистого керування таким транспортним засобом особою, яка належить до визначених у цьому пункті категорій громадян України, без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу";
6) статтю 16 доповнити частиною другою такого змісту:
"Виїзд з України до країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена картка" транспортного засобу, зареєстрованого в Україні, у разі відсутності договору міжнародного страхування, укладеного зі страховиком - повним членом МТСБУ і посвідченого відповідним уніфікованим страховим сертифікатом "Зелена картка", забороняється";
7) статтю 17 доповнити пунктом 17.7 такого змісту:
"17.7. МТСБУ може встановлювати єдині умови перестрахування договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, які є обов’язковими для членів МТСБУ";
8) у статті 18:
а) у підпункті 18.1.3 пункту 18.1 слова "або договором" виключити;
б) пункт 18.2 викласти в такій редакції:
"18.2. У разі дострокового припинення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховик вилучає страховий поліс та анулює його і за умови відсутності виплат страхового відшкодування за цим договором повертає страхувальнику частку страхового платежу, яка обчислюється пропорційно до періоду страхування, що залишився до закінчення строку дії договору, з утриманням, у передбачених законом випадках, понесених витрат на ведення справи, але не більше 20 відсотків цієї частки.
Якщо відмова страхувальника від договору обумовлена порушенням умов договору страховиком, такий страховик повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі у повному обсязі";
9) у статті 19:
а) абзац перший пункту 19.1 замінити двома абзацами такого змісту:
"19.1. Дія договору може бути припинена в односторонньому порядку з ініціативи страховика у разі, якщо виплачена сума відшкодування за чинним договором перевищила агрегатну страхову суму.
Агрегатна страхова сума визначається додаванням страхових сум за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю, та за шкоду, заподіяну майну потерпілих, на одного потерпілого".
У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;
б) пункт 19.2 виключити;
10) пункт 20.3 статті 20 викласти в такій редакції:
"20.3. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов’язки за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов’язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов’язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом";
11) доповнити статтею 201 такого змісту:
"Стаття 201. Чинність договору страхування у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу
201.1. У разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії.
201.2. У разі відчуження забезпеченого транспортного засобу права та обов’язки страхувальника переходять до особи, яка прийняла такий транспортний засіб у свою власність.
201.3. У разі смерті страхувальника - фізичної особи його права та обов’язки за договором страхування переходять до осіб, які одержали забезпечений транспортний засіб у спадщину.
201.4. Якщо страхувальник - юридична особа припиняється і встановлюються його правонаступники, права і обов’язки страхувальника за договором страхування переходять до правонаступника";
12) абзац третій пункту 21.1 статті 21 викласти в такій редакції:
"Транспортний засіб має відповідати вимогам, передбаченим пунктом 1.7 статті 1 цього Закону, з моменту взяття ним участі в дорожньому русі на території України";
13) статтю 22 викласти в такій редакції:
"Стаття 22. Відшкодування шкоди, заподіяної третій особі
22.1. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.
22.2. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну";
14) статті 23, 24 і 26 викласти в такій редакції:
"Стаття 23. Відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю потерпілого
23.1. Шкодою, заподіяною життю та здоров’ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:
шкода, пов’язана з лікуванням потерпілого;
шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;
шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;
моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
шкода, пов’язана із смертю потерпілого.
Стаття 24. Відшкодування шкоди, пов’язаної з лікуванням потерпілого
24.1. У зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Витрати, пов’язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).
Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров’я.
24.2. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов’язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров’я, але не більше 120 днів.
24.3. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті";
"Стаття 26. Шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності потерпілим
26.1. Шкода, пов’язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.
26.2. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов’язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить:
у разі встановлення І групи інвалідності - 36 мінімальних місячних заробітних плат, встановлених законом на дату настання страхового випадку;
у разі встановлення ІІ групи інвалідності - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;
у разі встановлення ІІІ групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку;
у разі визнання неповнолітньої (малолітньої) особи дитиною-інвалідом - 18 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.
26.3. Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір шкоди, пов’язаної із стійкою втратою працездатності потерпілим, або цей розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 26.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 26.2 цієї статті";
15) доповнити статтею 261 такого змісту:
"Стаття 261. Відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому
Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоров’я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю";
16) статті 27, 30 і 31 викласти в такій редакції:
"Стаття 27. Шкода, пов’язана із смертю потерпілого
27.1. Страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
27.2. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
27.3. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпункту "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
27.4. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам’ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред’явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
27.5. Відшкодування шкоди, пов’язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду";
"Стаття 30. Шкода, пов’язана з фізичним знищенням транспортного засобу
30.1. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
30.2. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Стаття 31. Шкода, пов’язана з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей
31.1. Розмір шкоди, пов’язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства";
17) у статті 32:
а) у пункті 32.7 слова "товарного вигляду" замінити словами "товарної вартості";
б) доповнити пунктом 32.10 такого змісту:
"32.10. шкоду, заподіяну життю та здоров’ю водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду";
18) абзац третій пункту 33.2 статті 33 доповнити словами "що діяли на день настання страхового випадку";
19) у статті 36:
а) в абзаці першому пункту 36.1 слова "зазначеним лімітом" замінити словами "зазначеною страховою сумою";
б) абзац другий пункту 36.2 викласти в такій редакції:
"у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна";
20) підпункт 37.1.5 пункту 37.1 статті 37 виключити;
21) пункт 381.1 статті 381 викласти в такій редакції:
"381.1. У разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов’язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування";
22) у статті 40:
а) в абзаці другому пункту 40.1 слова "зареєстрованих в Україні" виключити;
б) пункт 40.2 викласти в такій редакції:
"40.2. У разі якщо МТСБУ відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка" було здійснене відшкодування шкоди за страховика - члена об’єднання або за власника та/або користувача зареєстрованого в Україні транспортного засобу, який використовував за кордоном підроблений або змінений у незаконний спосіб страховий сертифікат "Зелена картка" та спричинив дорожньо-транспортну пригоду, відповідні витрати МТСБУ та регламентні виплати з фонду страхових гарантій мають бути компенсовані такими особами МТСБУ в повному обсязі";
в) у пункті 40.3 слова "та необхідності перевірки дій страховика відповідно до пункту 36.3 статті 36 цього Закону" виключити;
23) у статті 41:
а) підпункт "е" пункту 41.1 виключити;
б) у пункті 41.2:
у підпункті "б" слова "зареєстрованих в Україні" виключити;
підпункт "в" викласти в такій редакції:
"в) транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка";
підпункт "г" виключити;
в) пункт 41.4 викласти в такій редакції:
"41.4. МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для встановлення причин, обставин подій, за якими може бути проведена регламентна виплата, та розміру заподіяної внаслідок них шкоди, а також банківських витрат МТСБУ при здійсненні регламентних виплат";
24) у статті 43:
а) назву викласти в такій редакції:
"Стаття 43. Фонди МТСБУ";
б) підпункт 43.2.1 пункту 43.2 викласти в такій редакції:
"43.2.1. базовий та додаткові гарантійні внески у розмірі, визначеному МТСБУ";
в) пункт 43.4 доповнити абзацами третім - шостим такого змісту:
"Кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовуються виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 цього Закону. У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов’язань якого він здійснюється.
Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, використовуються для виконання зобов’язань такого страховика перед МТСБУ. Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, також можуть використовуватися для виконання зобов’язань такого страховика за внутрішніми договорами страхування перед членами МТСБУ, а сплачений як додатковий гарантійний внесок до фонду страхових гарантій - для виконання зобов’язань цього страховика за договорами міжнародного страхування та правочинами, пов’язаними з перестрахуванням його відповідальності за договорами міжнародного страхування.
Забороняються будь-які стягнення з централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, крім пов’язаних з регламентними виплатами, що проводяться відповідно до цього Закону за рахунок такого фонду. У разі банкрутства страховика або його ліквідації залишки коштів, сплачених ним до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, не можуть бути включені до ліквідаційної маси і залишаються у централізованих страхових резервних фондах МТСБУ.
Кошти, сплачені страховиками до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, є коштами страхових резервів з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів таких страховиків";
25) у статті 49:
а) пункт 49.2 доповнити абзацом третім такого змісту:
"У разі припинення страховиком членства в МТСБУ Уповноважений орган зобов’язаний зупинити дію ліцензії";
б) пункт 49.3 викласти в такій редакції:
"49.3. Страхові агенти мають право здійснювати посередницьку діяльність з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності за умови їх реєстрації в МТСБУ в порядку, встановленому Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Кваліфікаційні вимоги до страхових агентів, необхідні для здійснення посередницької діяльності з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, встановлюються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ";
26) у статті 51:
а) пункт 51.1 викласти в такій редакції:
"51.1. Страховик має право звернутися до МТСБУ із заявою про набуття членства за умови наявності в нього ліцензії на здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вимоги до заяви встановлюються загальними зборами членів МТСБУ.
Рішення за заявою страховика про надання йому статусу асоційованого члена МТСБУ приймається на найближчих загальних зборах членів МТСБУ, але не пізніше шести місяців з дня подання заяви.
Страховик вважається таким, що прийнятий у члени МТСБУ та набув статусу асоційованого члена, після прийняття МТСБУ рішення про задоволення відповідної заяви страховика, укладення між МТСБУ та страховиком договору про співпрацю щодо внутрішніх договорів страхування, а також сплати цим страховиком вступного внеску до фонду фінансування діяльності МТСБУ, розмір якого встановлюється МТСБУ, та базового гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих, розмір якого визначається положенням про цей фонд та не може бути меншим за суму, еквівалентну 500 тисячам євро.
МТСБУ не має права відмовити в наданні страховику статусу асоційованого члена МТСБУ, якщо такий страховик відповідає вимогам цього Закону";
б) пункт 51.2 виключити;
в) пункт 51.3 викласти в такій редакції:
"51.3. Страховик - асоційований член МТСБУ має право звернутися до МТСБУ із заявою про надання йому статусу повного члена. Вимоги до заяви встановлюються відповідно до порядку, визначеного Статутом МТСБУ.
Рішення за заявою страховика про надання йому статусу повного члена МТСБУ має бути прийняте на найближчих загальних зборах членів МТСБУ, але не пізніше шести місяців з дня подання заяви.
МТСБУ має право відмовити страховику у задоволенні заяви про надання йому статусу повного члена МТСБУ у разі, якщо він не відповідає вимогам ліцензійних умов провадження обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
З метою перевірки фінансового стану страховика та достовірності отриманої від нього звітності МТСБУ може призначити аудиторську перевірку такого страховика. Витрати на проведення аудиторської перевірки страховика здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання МТСБУ. У разі якщо в результаті аудиторської перевірки встановлено факт подання страховиком недостовірної звітності, витрати МТСБУ на аудиторську перевірку компенсуються страховиком.
Страховик - член МТСБУ вважається таким, що набув статусу повного члена, після прийняття МТСБУ рішення про задоволення відповідної заяви страховика, укладення між МТСБУ та страховиком договору про співпрацю щодо договорів міжнародного страхування, а також сплати цим страховиком гарантійного внеску до фонду страхових гарантій, розмір якого визначається положенням про цей фонд та не може бути меншим за суму, еквівалентну 1 мільйону євро";
г) пункт 51.6 виключити;
ґ) підпункт "б" пункту 51.8 викласти в такій редакції:
"б) гарантійні та інші внески до фондів МТСБУ, створених відповідно до цього Закону та положень про порядок і умови формування централізованих страхових фондів, а також компенсацію здійснених МТСБУ витрат за зобов’язаннями страховиків.
Розміри базових гарантійних внесків страховика до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ станом на останній день кожного кварталу не можуть бути меншими за розміри, визначені положеннями про ці фонди";
д) пункти 51.9 і 51.10 замінити пунктами 51.9-51.12 такого змісту:
"51.9. Гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, отриманого від розміщення таких внесків, та з вирахуванням коштів, сплачених МТСБУ, підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства. Строк такого повернення з фонду захисту потерпілих становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ, з фонду страхових гарантій - п’ять років з дня припинення його повного членства в МТСБУ, але не раніше наступного дня після виконання зобов’язань за договорами міжнародного страхування та перестрахування або передачі зобов’язань іншому страховику - повному члену МТСБУ.
У разі якщо стосовно страховика здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства, а також у разі його ліквідації зазначені кошти не підлягають поверненню.
51.10. Страховик, який протягом двох місяців має заборгованість перед МТСБУ щодо сплати у повному обсязі внесків, відрахувань до фондів МТСБУ, створених відповідно до цього Закону, або компенсації витрат, здійснених МТСБУ за його зобов’язаннями, втрачає відповідний статус асоційованого та/або повного члена МТСБУ.
51.11. Норми Статуту МТСБУ та рішення органів управління МТСБУ, прийняті в межах їхніх повноважень, є обов’язковими для виконання усіма членами МТСБУ та можуть містити додаткові вимоги до страховиків.
У разі порушення членом МТСБУ вимог законодавства, положень Статуту МТСБУ, рішень органів управління МТСБУ або договорів про співпрацю з МТСБУ до такого страховика можуть бути застосовані заходи впливу, визначені Статутом МТСБУ.
51.12. Умови та порядок укладення договорів страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, дія яких поширюється на територію країн - членів міжнародної системи автострахування "Зелена картка", встановлюються страховиками - повними членами МТСБУ в порядку, визначеному Статутом МТСБУ";
27) статтю 52 викласти в такій редакції:
"Стаття 52. Припинення членства в МТСБУ
52.1. Членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ.
52.2. Виключення страховика з членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав:
а) подання страховиком заяви про припинення членства в МТСБУ або позбавлення статусу повного члена МТСБУ;
б) відсутність у страховика ліцензії на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності або її анулювання;
в) припинення дії договору про співпрацю між МТСБУ та страховиком - членом МТСБУ згідно із законодавством;
г) виключення страховика - члена МТСБУ з Державного реєстру страховиків (перестраховиків);
ґ) неплатоспроможність (банкрутство) страховика - члена МТСБУ;
д) ліквідація страховика - члена МТСБУ як юридичної особи;
е) наявність заборгованості страховика - члена МТСБУ з оплати перестрахувальних платежів за договорами перестрахування, укладеними відповідно до вимог МТСБУ, понад шість місяців;
є) порушення страховиком - членом МТСБУ вимог законодавства, положень Статуту МТСБУ, рішень органів управління МТСБУ або договору про співпрацю з МТСБУ.
52.3. Повне членство страховика в МТСБУ припиняється у разі позбавлення страховика - повного члена МТСБУ такого статусу, втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ або виключення такого страховика із членів МТСБУ.
52.4. Страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори міжнародного страхування.
52.5. Страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов’язаний виконати свої зобов’язання згідно з укладеними ним договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності";
28) у пункті 55.4 статті 55 слова "за погодженням з МТСБУ" замінити словами "за поданням МТСБУ";
29) у першому реченні пункту 56.1 статті 56 слова "(у тому числі і конфіденційну)" замінити словами "у тому числі конфіденційну, з обмеженим доступом та таку, що містить персональні дані";
30) пункти 7-10 та 111 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" виключити;
31) у тексті Закону слова "ліміт відповідальності страховика" у всіх відмінках замінити словами "страхова сума" у відповідному відмінку, а слово "директор" у всіх відмінках - словами "генеральний директор" у відповідному відмінку.

ІІ. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім підпунктів 13-21 пункту 2 розділу І цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з дня опублікування цього Закону.
2. Норми цього Закону не застосовуються до договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладених до набрання чинності цим Законом.
3. Протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом допускається використання у страховому полісі терміна "ліміт відповідальності страховика" у значенні "страхова сума".
4. Протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом, крім коригуючих коефіцієнтів, затверджених спеціальним уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, застосовуються такі коригуючі коефіцієнти:
1) залежно від строку дії договору (для цілей абзацу третього пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"):


Строк дії договору Значення коефіцієнта
15 днів 0,15
1 місяць 0,2
2 місяці 0,3
3 місяці 0,4
4 місяці 0,5
5 місяців 0,6
6 місяців 0,7
7 місяців 0,75
8 місяців 0,8
9 місяців 0,85
10 місяців 0,9
11 місяців 0,95
1 рік 1;

2) залежно від кількості транспортних засобів, щодо яких страхувальником одночасно укладаються внутрішні договори страхування:


Кількість транспортних засобів Значення коефіцієнта
від 5 до 9 0,95
від 10 до 19 0,9
від 20 до 99 0,85
від 100 до 499 0,8
від 500 до 1999 0,75
від 2000 і більше 0,7.

5. Наявні на день набрання чинності цим Законом вільні від зобов’язань кошти централізованих страхових резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України, що складаються із сплачених страховиком гарантійних внесків та відрахувань з премій обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, зараховуються до гарантійних внесків цього страховика у таких фондах.
У разі якщо розмір гарантійних внесків до централізованих страхових резервних фондів Моторного (транспортного) страхового бюро України не відповідає розміру, визначеному з урахуванням цього Закону, такий страховик зобов’язаний сплатити різницю між визначеною з урахуванням цього Закону сумою і сумою, сплаченою страховиком, виходячи з того, що половина коштів сплачується не пізніше ніж через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом, а у повному розмірі - не пізніше ніж через 24 місяці з дня набрання чинності цим Законом.
6. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
7. Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у тримісячний строк з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

при нагляді за дорожнім рухом,

Напомним, ранее поправка нардепа Юрия Кармазина в этот закон не позволила ГАИшникам получить право проверять страховой полис на дороге.

так что, теперь и прилагаемую к полису бумажку можно снять с лобового стекла???