http://autolaw.org.ua/content/view/43/6/до принятия поправок в ст. 35 зу о дорожном.........
Генереальному Прокурору України
-----------------------------------------------
м.Київ, вул. Різницька 13/15
Від: ________________________________________________
(Підставти свої прізвище, ім’я, по батькові, адресу)
ЗАЯВА.
Приводом для цього звернення є прийняття Міністерством внутрішніх справ України наказу №534 від 13 листопада 2008р. (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008р.) „Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації”.
Зазначений Наказ та затверджений ним Порядок містять численні та суттєві протиріччя діючому законодавству та містять підстави для прокурорського реагування. Це видно з такого.
Вказаним наказом передбачається перевірка співробітниками АТІ Департамента ДАІ МВС України, тобто посадовими (службовими) особами органу державної влади, перевірок технічного стану колісних транспортних засобів у період між державними технічними оглядами, під час їх експлуатації.
Між тим, незвадаючи на те, що Наказ посилається, як на підставу його прийняття, зокрема, на Закон України „Про дорожній рух”, фактично він грубо порушує вимоги ст.35 зазначеного Закону.
Так, зазначена стаття передбачає, що перевірка технічного стану проводиться виключно (це є важливим для розуміння незаконности вимог Наказу) уповноваженими суб’єктами господарювання, що мають відповідну ліцензію. Між тим, зазначений Наказ передбачає перевірку, як зазначалося вище, посадовими (службовими) особами органу державної влади. Проте ст.8 Господарського кодексу України прямо передбачає, що органи державної влади та управління не є суб’єктами господарювання, а отже, вони не можуть ані мати відповідних ліцензій, ані взагалі проводити такі перевірки.
Більше того. Ст.35 Закону „Про дорожній рух” передбачає єдиний випадок перевірки технічного стану транспортних засобів – державний технічний огляд. Інших випадків примусової, обов’язкової для власників транспортних засобів та водіїв перевірки технічного стану зазначений закон не передбачає взагалі.
Між тим, у відповідності до ст.19 Конституції України, посадові (службові) особи органів державної влади можуть діяти виключно у межах, способом та у порядку, що прямо передбачені законом. Таким чином, надавати підзаконним, тим більше відомчим, нормативним актом повноваження таким особам, яких ним не надає закон, тим більше коли вони законом надані виключно іншим особам, - ні я вкому разі не можна, і це є грубим порушенням закондавства.
Також слід вказати, що у Додатку до затвердженого Наказом Порядку вказано на перевірку, серед іншого, тих вузлів та агрегатів або тих параметрів транспортних засобів, які не вказані у п.31.4 ПДР, як підстави заборони експлуатації. (Такими є, наприклад, „видимі дефекти підвіски”, „шасі”, „підтіканя оливи”, тощо.) Отже, перевірка цих вузлів та параметрів є неправомірною.
Більше того. В умовах, передбачених цим Наказом, зокрема, безпосередньо на дорозі, неможливо забезпечити відповідність перевірок ДСТУ 3649-97 „Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю”, а також повну відповідність вимірювань та засобів вимірювальної техніки (на які, у даному випадку, поширюється державний метрологічний контроль та нагляд) вимогам Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”.
Нарешті, вимога перевіряти тільки ті транспортні засоби, водії яких не пред’явили протокол перевірки технічного стану цього транспортного
засобу, виданий уповноваженим суб'єктом господарювання на
проведення перевірки технічного стану, або міжнародний сертифікат
технічного огляду, виданий центром технічного огляду для засобів,
що виконують міжнародні перевезення вантажів і пасажирів, з
моменту дати оформлення яких пройшло не більше 45 діб, є свідомим порушенням законодавства. Так, фактично має місце дискримінація тих власників транспортних засобів, які контроюють (поза державним технічним оглядом) їх стан особисто або зівертаються для цьього до суб’єктів господарювання за власним вибором. Фактично, під страхом перевірки (як зазначено вище, незаконної) технічного стану транспортного засобу, їх примушують звертатися до акредитованих суб’єктів господарювання, та ще й не у той час, коли їм самим це потрібно. Це грубо порушує вимоги ст.17 Закону України „Про захист прав споживачів”, яка прямо забороняє примушувати споживачів до придбання продуукції непотрібного їм асортименту. Також це є грубим порушенням вимог ст.9 Закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції”, а самі акредитовані суб’єкти підприємницької діяльності отримують неправомірні переваги у конкуренції, що прямо забороняється ст.15 зазначеного Закону. (Останнє не відноситься до перевірок, які відбуваються у межах державного технічного огляду транспортних засобів.)
За таких умов вважаю, що прийняття нормативного акту, який змушує та надає можливості посадовим (службовим) особам органу державної влади діяти поза межами повноважень, які надано ним законом, причому це наносить значну шкоду як інтересам багатьох громадян – власників та водіїв транспортних засобів, так і стану законності в Україні у сфері забезпечення дорожнього руху у цілому, утворює склад злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України (перевищення влади або службових повноважень).
Державна реєстрація такого нормативного акту – утворює склад злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України – службова недбалість.
На підставі виклдаеного, керуючись стст.94, 95, 97 КПК України,
ПРОШУ:
Порушити за зазначеними фактами кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених стст.365 ч.1, 367 ч.1 КК України.
„___”__________ 2011р.
(Підпис).
http://www.urist.in.ua/archive/index.php/t-148403.html
Вход
FAQ
Поиск
Сообщение, не относящиеся к теме
