Вадим Володарский с анализом ситуации по решению КСЦитата:
Всё-таки правовой нигилизм в наших властных структурах поистине удивляет. Хотя вроде бы пора и перестать удивляться.
Сейчас его в очередной раз продемонстрировали в ГАИ.
Как известно, 26 мая Конституционный Суд Украины принял решение, толкующее статью 276 КоАП относительно рассмотрения дел об административных правонарушениях "по месту нарушения".
Резолютивная часть решения звучит так: "Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" . . . визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення."
Департамент ГАИ на своём сайте выступил с разъяснением. Вполне, в принципе, ожидаемым.
"... При цьому, зазначене судове рішення не містить жодних обмежень або заборон щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху та не визнає незаконними дії працівників Державтоінспекції МВС при винесенні постанов у справах про адміністративні правопорушення за місцем учинення.
Слід також врахувати, що Конституційні права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не порушуються нормами діючого законодавства та забезпечуються положеннями статті 288 Кодексу."
Последний пассаж интересен. Статья 288 - предусматривает обжалование постановлений. То есть логика удивительная: мы выносим, что хотим, а права граждан обеспечиваются только на стадии, когда гражданин решит (а решит далеко не каждый!) обжаловать наше постановление!
В том разъяснении ещё несколько удивляющих юридически образованного человека моментов.
И как итог: "Таким чином, працівники Державтоінспекції МВС України під час складання протоколів про адміністративні правопорушення та винесення постанов у справах про адміністративні правопорушення за місцем його учинення діють відповідно до існуючих норм адміністративного законодавства."
Теперь обратимся к самому решению Конституционного Суда Украины, чтобы понять, прав ли неизвестный автор "разъяснения" на сайте Департамента ГАИ?
К сожалению, для понимания ситуации нам снова не обойтись без довольно пространных цитат.
Причём из мотивировочной части решения. Очевидно, неизвестный автор "разъяснения" ознакомился только с резолютивной.
В п.2.2 мотивировочной части решения расписано, каким образом должен составляться протокол об административном правонарушении и какие данные туда вносятся. А далее идут важные аргументы:
"у частині першій статті 277 Кодексу зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації ії відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення ії у відповідності з законом уповноважений орган ( посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом' якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу). Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при РОЗГЛЯДІ справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне . . правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією . . . складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності. Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. "
И далее, в п.2.4: "Аналіз положень глави 22 Кодексу в системному зв'язку з положеннями його глави 17 вказує на те, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення "на МІСЦІ вчинення правопорушення" і "за місцем його вчинення", які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий ЗМІСТ. Зокрема, словосполучення "за місцем його вчинення", застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України. Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що словосполучення "за місцем його вчинення", яке міститься в положенні частини першої статті 276 Кодексу, визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення."
Принципиальны здесь не перечни статей, по которым возможен сокращённый порядок привлечения к административной ответственности (хотя в решении это тоже есть). Принципиальны положения о том, что составление протокола и вынесение постановления - это разные стадии производства по делу об административном правонарушении. И что между этими стадиями должен существовать временной интервал, достаточный для того, чтобы лицо, привлекаемое к ответственности, имело возможность подготовиться к защите.
Вообще, у нас традиционно сотрудники ГАИ считают чем-то исключительным, чем-то ненормальным, когда водитель не соглашается с нарушением. А если аргументировано спорит, то его называют "умным" и "грамотным", вкладывая в эти слова традиционно ругательный смысл. Они привыкли, что если они "выявили" нарушение, значит, нарушение однозначно есть.
Между тем, орган, рассматривающий дело об административном правонарушении по сути, ПРЕЖДЕ ВСЕГО должен установить, совершено ли правонарушение данным лицом (в отношении которого составлен протокол). А уже потом решать вопрос о назначении административного взыскания! О чём у нас ГАИ традиционно забывает. Для неё водитель виновен априори, и стоит вопрос только о мере админвзыскания.
Так вот, лицо, которое "выявило нарушение", при таком подходе в принципе не может выносить постановление о виновности лица. Это требование элементарной объективности.
И именно к защите по вопросу о том, виновен человек или нет, он и должен иметь время подготовиться.
Указанное в решении требование о временном интервале между составлением протокола и рассмотрением дела об админнарушении по существу, - а это, напомним, официальное толкование закона Конституционным Судом, обязательное на всей территории Украины, - делает невозможным с правовой точки зрения вынесение постановления сразу после составления протокола и тем же сотрудником прямо на месте предполагаемого нарушения.
Каковы правовые последствия решения Конституционного Суда?
Очень просты. Если сотрудники ГАИ (да хоть и "новой полиции" после реформы) будут продолжать выносить постановления не "по месту" в смысле административно-территориальной единицы, а "на месте" нарушения, то есть прямо на дороге, сразу после составления протокола, не давая возможности гражданину обратиться за правовой помощью и реализовать другие свои права, как конституционные, так и предусмотренные самим КУпАП, то (исходя из официального толкования закона!) такое постановление следует считать вынесенным с существенным нарушением процессуальных норм и прав граждан.
ЭТО САМО ПО СЕБЕ ДАЁТ ПРАВОВЫЕ ОСНОВАНИЯ ДЛЯ ЕГО ОБЖАЛОВАНИЯ В СУДЕБНОМ ПОРЯДКЕ, И, ПОСКОЛЬКУ СУД ОБЯЗАН РУКОВОДСТВОВАТЬСЯ ОФИЦИАЛЬНЫМ ТОЛКОВАНИЕМ ЗАКОНА КОНСТИТУЦИОННЫМ СУДОМ УКРАИНЫ, БУДУТ ПРАВОВЫЕ ОСНОВАНИЯ ДЛЯ ОТМЕНЫ ЛЮБОГО ТАКОГО ПОСТАНОВЛЕНИЯ, ВЫНЕСЕННОГО СОТРУДНИКОМ ГАИ. Только по "процедурным" причинам. Независимо от сути дела и от виновности или невиновности водителя.
Таким образом, решение Конституционного Суда даёт водителям мощный правовой механизм борьбы за свои права в случаях, когда им, с помощью той самой "сверхскоростной" процедуры принятия решения мгновенно и тем же лицом, которое "выявило" нарушение, не дают возможности реально себя защитить. Нужно только не бояться пользоваться этим механизмом.
Хочу спросить уважаемую публику - считают ли нужным читатели моей страницы, водители, готовить образец административного искового заявления (общедоступный и бесплатный, выложенный в интернете), которым каждый мог бы воспользоваться для обжалования постановлений такого рода?
И ещё.
В свете как решения по автоматической фиксации нарушений от 22.12.2010г., так и последних решений, Конституционный Суд Украины - практически единственный орган, последовательно становящийся на позицию защиты прав водителей. Точнее говоря, прав человека в области владения и управления автотранспортом. Об этом надо помнить. Хотя, к сожалению, у нас по законодательству "доступ" гражданина к этому органу весьма затруднён и возможен только в отдельных случаях (в отличие, например, от РФ). Но учитывать позиции Конституционного Суда при защите своих прав - всё равно необходимо.