Цитата:
Справа № 359/1725/14-к
Провадження №1-в/359/80/2014
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 червня 2014 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Вознюка С.М.,
при секретарі Айрапетян Л.А.,
за участю прокурорів Кузьменка В.П. та Іщенка В.В., представника колонії Мізюк Т.О., захисника - адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 та представника потерпілої ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду спільне клопотання захисника ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_5 про звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання у зв'язку з хворобою, поданих в порядку, визначеному ст. 539 КПК України, відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, засудженого вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20.04.2011 року, зміненого ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року, за ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 121, ч. 3 ст. 263 КК України із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до 10 років позбавлення волі,-
в с т а н о в и в :
В березні 2014 року потерпіла ОСОБА_5 і захисник засудженого ОСОБА_2 звернулися до суду із клопотаннями про звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання у зв'язку з хворобою.
18.03.2014 року указані клопотання об'єднані до спільного розгляду, оскільки є тотожними за своїм змістом по суті прохання.
Захисник просив задовольнити подане ним та потерпілою клопотання про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання у зв'язку із хворобою.
В судовому засіданні 02.06.2014 року засуджений клопотання захисника про звільнення від відбування призначеного покарання у зв'язку із хворобою підтримав та після ознайомлення з висновком експертизи просив його задовольнити звільнивши від подальшого відбування покарання.
Представник потерпілої спільне клопотання про звільнення від відбування покарання у зв'язку з хворобою засудженого підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник Бориспільської виправної колонії №119 при розгляді клопотань поклалась на думку суду.
Прокурори, які брали участь у справі, також при вирішенні клопотань поклались на думку суду, зважаючи на відсутність в матеріалах конкретних висновків спеціалістів.
Заслухавши пояснення представника колонії, представника потерпілої, засудженого та думку його захисника і прокурорів, дослідивши матеріали поданого клопотання, висновок експертів, зібрані матеріали, історії хвороб засудженого та його особову справу, суд приходить до переконання про необхідність задоволення клопотання захисника ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_5 виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що засуджений ОСОБА_3 через свого адвоката ОСОБА_2 звернувся до суду з поданням про звільнення його від подальшого відбування покарання за хворобою, посилаючись на те, що він захворів на тяжку хворобу, що перешкоджає подальшому відбуванню покарання.
Розгляд клопотання засудженого здійснюється у відповідності до вимог КПК України 2012 року, оскільки відповідне клопотання подано після набрання ним чинності. Крім того, суд враховує, що вирішення питання про звільнення від покарання за хворобою за КПК України 1960 року, не передбачає права засудженого на звернення до суду з відповідним клопотанням, що порушує права останнього.
Крім того, з клопотанням про звільнення від покарання та від подальшого відбування покарання за хворобою звернулася також особисто потерпіла ОСОБА_5
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 537 та п.1 ч.2 ст. 539 КПК України під час виконання вироків місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, за клопотанням (поданням) засудженого, органу або установи виконання покарань, має право вирішувати питання про його звільнення від покарання за хворобою.
Згідно з ч.5 ст.154 КВК України подання про звільнення від відбування покарання внаслідок іншої тяжкої хвороби надсилається до суду начальником органу або установи виконання покарань. Одночасно з поданням до суду надсилаються висновок спеціальної лікарської комісії й особова справа засудженого. У поданні вказуються дані, які характеризують поведінку засудженого під час відбування покарання.
Відповідно до ч.2 ст. 84 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнення від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Підставою звільнення від відбування покарання є хвороба засудженого, що передбачено ст. 152 КВК України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, засуджений вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року за п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263, 70 КК України до 15 років позбавлення волі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого судку України від 01.03.2013 року вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 20 квітня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 26.03.2012 року змінено: перекваліфіковано дії ОСОБА_3 з п.7 ч. 2 ст. 115 КК України на 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122 ( в редакції 2001 року), ч. 2 ст. 121 (в редакції 2001 року) КК України та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 296 КК України - у виді обмеження волі на строк 4 роки, на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України від призначеного за цим законом покарання звільнено за закінченням строку давності; за ч. 1 ст. 122 КК України ( в редакції 2001 року ) - у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 121 КК України ( в редакції 2001 року) - у виді позбавлення волі на строк 10 років. Вважати його засудженим за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
Початок строку відбування покарання 01.03.2010 року. Кінець строку відбування покарання 01.03.2020 року. На момент розгляду відбув 4 роки 3 місяці.
По місцю відбування покарання засуджений характеризується позитивно, режим відбування покарання не порушував, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, стягнень не мав, отримав заохочення правами начальника установи.
Також судом встановлено, що засуджений ОСОБА_3 згідно з медичним спеціалізованим висновком має тяжке захворювання серцево-судинної системи: Гіпертонічна хвороба III стадії, II ступеня підвищення артеріального тиску, гіпертензивне серце, пароксизмальна форма фібриляції передсердь. Ішемічна хвороба серця. Стенокардія напруги, ФК II. Атеросклеротичний кардіосклероз. Ризик серцево-судинних ускладнень IV. Ризик тромбоемболії CHADS VASc-ІІ, СН II А, ФК II. Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок. Окрім цього у нього наявні дифузні зміни в печінці, хронічний панкреатит, хронічний пієлонефрит, кіста правої нирки.
Згідно указаного висновку на час розгляду матеріалів, стан хворого тяжкий, а його захворювання незворотні та прогресуючі з тенденцією до погіршення. Протягом перебування засудженого під вартою, в 2010, 2011, 2012, 2013 році та в період до 01.04.2014 року, відмічалось поступове погіршення стану хворого, про що свідчать ознаки органічного ураження серцевого м'язу (збільшення розмірів серця за рахунок гіпертрофії лівих відділів), наявність постійно підвищеного рівня артеріального тиску протягом доби без його зниження в нічний час, наявність порушень ритму серця у вигляді суправентрикулярної та шлуночкової екстрасистолії, фібриляції передсердь, ознаки атеросклерозу периферичних судин, що не спостерігалося раніше. Зазначено, що вищезазначена негативна динаміка розвитку патології серцево-судинної системи виникла на фоні лікування гіпотензивними та антиаритмічними медикаментозними засобами.
Оскільки, згідно з пунктами 8.1.7., 8.3.2, 11.2 Переліку захворювань, які є підставою для представлення засуджених до звільнення від подальшого відбування покарання, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18.01.2000 року №3/6, перелічені захворювання є такими, що не сумісні з перебування засудженого в місцях позбавлення волі, що є підставою для звільнення від подальшого відбування покарання.
Бориспільська виправна колонія №119 не може забезпечити надійне та якісне лікування виявленої у засудженого хвороби. Так відповідно до заключення та рекомендацій судово-медичної експертної комісії від 09.04.2014 року ОСОБА_3 потребує постійного динамічного спостереження і відповідного лікування в стаціонарних умовах спеціалізованих лікувальних закладів ІУ рівня, таких як Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» НАМН України; Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України, тощо, але не медичні заклади пенітенціарної служби.
Суд вважає клопотання захисника засудженого та потерпілої з цього приводу обґрунтованими, оскільки зазначені в них підстави та обставини знайшли своє місце.
На такий висновок суду не впиває і залишок невідбутої частини покарання, який становить більше половини строку покарання, оскільки подальше перебування засудженого в установі відбування покарання може призвести до летальних наслідків, що підтверджується висновком спеціалістів. Необхідність відбуття певної частини покарання не є підставою для неможливості розгляду даних клопотань, оскільки це не передбачено законом. Не є перешкодою для задоволення клопотання і вчинення ним тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.
Крім того, стаття 84 КК України передбачає звільнення не тільки осіб, які захворіли під час відбування, а й тих засуджених, які після вчинення злочину або постановлення вироку захворіли на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання і вироки щодо яких у зв'язку з цим не були виконані.
З урахуванням зазначеного і того, що матеріали клопотання містять достатньо даних про необхідність звільнення засудженого від відбування покарання з урахуванням хвороби ОСОБА_3, є всі підстави для задоволення клопотання в цій частині.
В матеріалах справи міститься висновок спеціалізованої комісії при Бучанській ВК-85 від 14.03.2014 року відповідно до якого у засудженого виявлено ішемічна хвороба серця. Стенокардія напруги, ФК ІІ, атеросклеротичний та постміокардитичний кардіосклероз. Персистуюча форма фібриляції передсердь, тахісистолія (медикаментозно резистентна), EHRA II , ризик тромоемоблії CHADS VASc-1. Гіпертонічна хвороба ІІ ступеня, помірна за рівнем АТ, гіпертензивне серце, кризовий перебіг. Помірний ризик судинних ускладнень СН ІІ-А. ФК ІІ. Указаний висновок судом оцінюється критично в частині висновку про можливість перебування ОСОБА_3 в установі виконання покарань, оскільки в підготовці висновку брали участь не фахівці кардіологи.
Судом також враховано, що у відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року №8, до компетенції судово-медичного експерта не входить вирішення питань щодо можливості перебування підсудного під вартою чи його участі у слідчих діях у зв'язку із станом здоров?я. Перед судово-медичним експертом можуть бути порушені питання лише про стан здоров?я підсудного та можливість надання йому медичної допомоги амбулаторної, в умовах стаціонару чи в інших спеціально створених умовах.
Як вбачається з висновку експертів МОЗ України, інших закладів, де можливо проводити лікування ОСОБА_3, окрім Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска» НАМН України та Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова НАМН України, немає.
З цього приводу суд приймає до уваги висновок судово-медичної експертної комісії Головного бюро судово-медичної експертизи, оскільки судом була призначена судова експертиза в якій експертами проведено дослідження на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду. Фахівцями Міністерства охорони здоров'я України, було виявлене захворювання, яке є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засудженого від дальшого відбування покарання.
Дані висновки суду підтверджуються дослідженими судом матеріалами справи, яким суд дав належну оцінку.
Судом також врахована позиція потерпілої ОСОБА_5, яка також надала особисто клопотання про звільнення ОСОБА_3 від подальшого відбування покарання у вигляді позбавлення волі за хворобою, оскільки останній має рід захворювань, які потребують кваліфікованого медичного лікування.
На підставі викладеного і керуючись ст. 84 КК України та ст. 537 п.6 ч.1 КПК України, спільного наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України від 18.01.2000 року № 3/6, суд, -
у х в а л и в :
Клопотання потерпілої ОСОБА_5 та захисника - адвоката засудженого ОСОБА_3 - ОСОБА_2 задовольнити.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити від подальшого відбування покарання у вигляді позбавлення волі за хворобою на невідбуту частину покарання.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області на протязі 7 діб з дня проголошення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Суддя: С.М.Вознюк
Вход
FAQ
Поиск
Сообщение, не относящиеся к теме
