.
Сообщение, не относящиеся к теме
ВИСНОВОК
на проект Закону України «Про внесення змін до
Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів»
У законопроекті шляхом внесення змін до статті 14 та розділу VIII Податкового кодексу України пропонується запровадити екологічний податок за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів. Його запровадження, як зазначається в Пояснювальній записці до законопроекту, сприятиме забезпеченню функціонування в України системи збирання, видалення, знешкодження та утилізації непридатних для використання транспортних засобів, зменшення їх негативного впливу на навколишнє природне середовище, а також забезпечить додаткові надходження до Державного бюджету України.
Головне управління щодо внесеного законопроекту вважає за доцільне зауважити наступне.
1. У законопроекті пропонується встановити базові ставки екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів у розмірі 5500 гривень для легкових автомобілів та 38 000 гривень для автобусів, вантажопасажирських та вантажних автомобілів, самоскидів. У той же час у супровідних до проекту документах немає жодних розрахунків щодо визначених запропонованих проектом розмірів базових ставок податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів. Зважаючи на те, що запровадження зазначеного податку обґрунтовується потребою відшкодування витрат суб’єктів, які здійснюють утилізацію транспортних засобів, до проекту доцільно було б надати інформацію щодо таких фактичних витрат, а також обґрунтування щодо взаємозв’язку запропонованих розмірів податку з такими витратами. Крім того, було б доцільним надати докладну інформацію щодо ефективності існуючої системи утилізації транспортних засобів (включаючи діяльність, пов’язану з металобрухтом), фінансування якої пропонується здійснювати за рахунок коштів, отриманих від зазначеного податку.
У супровідних до проекту документах також відсутні обґрунтування кількаразової (від 6,2 до 8,2 раза по транспортних засобах підкатегорії М1, від 1,7 до 2,8 раза по транспортних засобах підкатегорій М2 та М3, від 1,6 до 6,8 раза по транспортних засобах категорії N, від 4,3 до 10,0 разів по спеціальних та спеціалізованих транспортних засобах підкатегорій М2, М3, N1, N2, N3, від 1,1 до 2,3 раза по самоскидах, призначених для експлуатації в умовах бездоріжжя) різниці в значеннях коефіцієнтів, які мають застосовуватися до таких ставок податку, для нових транспортних засобів та таких, що використовувалися.
Крім того, не обґрунтовується безпосередньо пропозиція щодо диференціації ставок податку залежно від віку та факту використання транспортних засобів. Якщо припустити, що така диференціація запроваджена з метою створення бар’єру для ввезення в Україну вживаних транспортних засобів, то звертаємо увагу на те, що таку захисну функцію на сьогодні виконують збір за першу реєстрацію транспортних засобів та, в частині автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції згідно з УКТ ЗЕД 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі, – акцизний податок.
У проекті використовується поняття «придатні для руху поза дорогами», проте його визначення відсутнє у поданому проекті.
Звертаємо увагу на те, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 91 Регламенту Верховної Ради України та ч. 1 ст. 27 Бюджетного кодексу України до проекту слід надати належне фінансово-економічне обгрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
2. Відповідно до підпункту 240.6.3 пункту 240.6 статті 240 Податкового кодексу України платниками податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів є особи, які придбавають транспортні засоби в «осіб, які ввозять на митну територію України транспортні засоби, що належать дипломатичним представництвам або консульським установам іноземних держав, міжнародним організаціям, які користуються привілеями та імунітетом згідно з загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права, а також співробітникам таких представництв, установ, організацій і членам їх сімей», які не є платниками такого податку. Зауважимо, що згідно з зазначеними вимогами платниками цього податку вважатимуться і фізичні особи, які придбаватимуть транспортні засоби. Причому, навіть при придбанні легкового автомобіля з робочим об’ємом двигуна не більше 2000 см3, який вже використовувався, фізична особа повинна буде заплатити податок у розмірі 45430 гривень (5500 грн. х 8,26), що буде занадто обтяжливим для окремих платників цього податку та необґрунтованим, зважаючи на те, що сама вартість автомобіля, наприклад, становитиме 120000 грн.
3. Слід також звернути увагу на те, що справляння екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів може негативно позначитися на внутрішньому ринку транспортних засобів та пов’язаних з ним ринків (кредитування, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів, ремонту тощо) внаслідок зростання їх вартості. До того ж, подорожчання транспортних засобів може сприяти підвищенню вартості транспортних послуг. У той же час подані до проекту документи не містять відповідного аналізу впливу законодавчих пропозицій на відповідні товарні ринки.
4. Визнаючи важливість проблеми утилізації транспортних засобів, слід відмітити некоректне посилання в положеннях проекту на ще не прийнятий Закон України «Про утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів» (підпункт 240.7.6 пункту 240.4 статті 240; підпункт 250.14.1 пункту 250.14 й підпункт 250.19.6 пункту 250.19 статті 250 ПК України). На думку Головного управління, обраний спосіб внесення змін до законодавства України з питань оподаткування не повною мірою відповідає вимогам законодавчої техніки. Адже в проектах законів не можуть міститися посилання на неіснуючі законодавчі акти. Крім того, може виникнути невизначена ситуація щодо поданого законопроекту у разі, якщо проект Закону України «Про утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів» не буде ухвалено Верховною Радою України.
Враховуючи, що поданий законопроект системно пов’язаний із законопроектом «Про утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів» (реєстр. № 11259), вважаємо за доцільне розробити на їх основі один законопроект, а не приймати два окремих закони із змістовно пов’язаних питань, або ж внести зміни до Податкового кодексу України без прив’язки до ще не ухваленого Верховною Радою закону.
5. Згідно з підпунктом 250.18.1 пункту 250.18 статті 250 Податкового кодексу України реєстр транспортних засобів, з яких сплачено екологічний податок за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, та реєстр транспортних засобів, на які поширюється звільнення від сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів, веде Міністерство внутрішніх справ України, що не повною мірою відповідає функціональним обов’язкам цього державного органу. До того ж, статтею 41 Податкового кодексу України органи внутрішніх справ України не відносяться до контролюючих органів у сфері справляння податків.
6. Пропозиції законопроекту щодо набрання ним чинності з дня наступного за днем його опублікування, але не раніше, ніж через три місяці з дня набрання чинності Законом України «Про утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів» не повною мірою узгоджуються з вимогами підпункту 4.1.9 пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України, яким визначено принцип стабільності податкового законодавства України. За його змістом зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Оскільки згідно з пунктом 3 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової політики, інвестиційної та податкової політики, то для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту слід отримати відповідний експертний висновок Уряду.
Узагальнюючий висновок: законопроект потребує доопрацювання.
Керівник Головного управління В.І. Борденюк