|
Текста решения пока на сайте нету, но...
ПРЕС-СЛУЖБА
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
01033, Київ, Жилянська, 14
тел. 238-10-80, 238-11-38
факс 287-36-16
ПРЕС–РЕЛІЗ
23 грудня 2010 року
23 грудня Конституційний Суд України оприлюднив прийняте 22 грудня Рішення у справі за конституційним зверненням громадянина Багінського Артема Олександровича щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 141 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху). Суддя-доповідач у справі – Марія Маркуш.
Суть питання
Суб’єкт права на конституційне звернення стверджує, що в адміністративних справах за юридично однакових обставин місцеві суди по-різному застосовують спірну норму Кодексу. В одних випадках суди за позовами власників транспортних засобів визнають незаконними та скасовують постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, винесені згідно з частиною першою статті 141 Кодексу, в інших – відмовляють у задоволенні позовів та залишають в силі такі постанови.
На думку автора клопотання, практика судів щодо порядку застосування та достовірності показань приладу «Візир» як підстави для притягнення до адміністративної відповідальності є неоднозначною в частині належності та допустимості доказів.
Автор клопотання також наголошує, що положення частини першої статті 141 Кодексу презумують відповідальність власника (співвласника) транспортного засобу за вчинене правопорушення.
Суть рішення
Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Аналіз положень статті 141 Кодексу в системному зв’язку з положеннями статті 258 стосовно фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху „працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису“ дає підстави для висновку, що вказані технічні прилади та технічні засоби спеціально створені та призначені саме для фіксації за допомогою властивих їм функцій запису зображення на електронний носій чи світлочутливу плівку фактичних даних (показань) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху і є достатніми для визначення суті правопорушення.
Конституційний Суд України звертає увагу на те, що перевірена на предмет конституційності стаття 141 Кодексу, яка міститься в Загальній частині Кодексу, встановлює особливості притягнення до адміністративної відповідальності саме власників (співвласників) транспортних засобів, однак безпосередньо не визначає складу правопорушення, а тому не може бути самостійною підставою для притягнення до такої відповідальності. Види правопорушень та процедура притягнення до адміністративної відповідальності визначені в Особливій частині Кодексу. Положення статті 141 Кодексу можуть застосовуватися лише в системному зв’язку з низкою інших статей, передбачених Особливою частиною Кодексу, диспозиції яких у безальтернативній формі визначають суб’єктом, який притягається до відповідальності за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, особу, яка винна у вчиненні цього правопорушення, зокрема водія транспортного засобу. За відсутності в статтях Особливої частини Кодексу, які визначають склад адміністративних правопорушень, вказівки на те, що суб’єктами цих правопорушень є власники (співвласники) транспортних засобів, ці суб’єкти можуть притягатися до адміністративної відповідальності виключно за наявності в їхніх діях складу певного адміністративного порушення, інше створює правову невизначеність у встановленні суб’єкта, що притягається до відповідальності в цій сфері.
Словосполучення „власник (співвласник) транспортного засобу“, використане у статті 141 Кодексу, означає, що таким власником (співвласником) може бути як фізична, так і юридична особа (статті 2, 318 Цивільного кодексу України). Конституційний Суд України виходячи з конституційного принципу індивідуалізації юридичної відповідальності (частина друга статті 61 Конституції України), правової доктрини, положень Кодексу (статті 9, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 27, 30, 31, 32 Загальної частини та Особлива частина) та своєї правової позиції, за якою „суб’єктом адміністративної відповідальності є лише фізична особа“ (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 у справі про відповідальність юридичних осіб), вважає, що суб’єктом, який підлягає адміністративній відповідальності в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, є фізична особа.
Положення частини шостої статті 258 Кодексу тісно пов’язані з положеннями його статті 141 та впливають на прийняття рішення у справі, тому згідно з частиною другою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“ повинні бути перевірені на предмет їх відповідності Конституції України.
Конституційний Суд України дійшов висновку про невідповідність вимогам частини другої статті 8, статті 22, частин першої, другої статті 24, частини другої статті 61, статей 62, 64 Конституції України положень статті 141, частини шостої статті 258 Кодексу, що згідно з частиною другою статті 95 Закону України „Про Конституційний Суд України“ є підставою для визнання їх неконституційними.
Стан правового регулювання притягнення юридичних осіб до адміністративної відповідальності, зокрема процедури застосування заходів впливу до порушників у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, Конституційний Суд України вважає таким, що не відповідає конституційному визначенню України як правової держави, а тому рекомендує Верховній Раді України в найкоротші терміни вирішити зазначене питання відповідно до положень Конституції України та з урахуванням цього Рішення.
Резолютивна частина
1. Визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 141, частину шосту статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
2. Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3. Рекомендувати Верховній Раді України привести порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото-і кінозйомки, відеозапису у відповідність до цього Рішення.
4. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
_________________
ніяких інтєрєсів етіх самих, б...ь! тількі державні інтереси!
Л.Д.Кучма
|
Вход
FAQ
Поиск
