УВАГА КИЯНАМ !!!! Проти Вас вчинили злочин: позбавили права на вибір мера м.Києва та представницького органу громади м. Києва - депутатів Київради! Цей злочин вчинили Судді Конституційного суду України !!!!
Групою адвокатів складено зразок заяви про злочин. Пропоную кожному не байдужому Киянину відправити від свого імені таку заяву. Посилання на взірець тут
http://www.ex.ua/view_storage/360251598955Генеральному Прокурору України
Пшонці В.П.
Іванова Івана Івановича
адреса: м. Київ, вул.____ ,б.____, кв.___
ЗАЯВА
/про вчинення кримінального правопорушення, в порядку ст. 214 КПК України/
Як, киянин і громадянин України, змушений звернутись до Вас у зв’язку з вчиненням суддями Конституційного Суду України злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, а саме постановлення суддями завідомо неправосудного рішення.
29.05.2013 р., судді Конституційного Суду України, розглянувши на пленарному засіданні справу за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 136, частини третьої статті 141 Конституції України, абзацу першого частини другої статті 14 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», прийняли завідомо незаконне рішення, відповідно до якого, усі чергові вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів, обраних на чергових або позачергових виборах, відбуваються одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад чи голів, обраних на чергових виборах 31 жовтня 2010 року.
Наслідком ухвалення цього протиправного рішення є неможливість проведення у м. Києві чергових виборів Київського міського голови та Київської міської ради, термін повноважень яких сплинув ще 02.06.2013 р. Таким чином, суддями Конституційного Суду України, було свідомо позбавлено народ, який, відповідно до ст. 5 Конституції України є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади, права обирати і бути обраним до органів місцевого самоврядування, зокрема мати легітимно обраного Київського міського голову та Київську міську раду.
Постановляючи дане завідомо незаконне рішення, яке продиктоване виключно політичною доцільністю провладних політичних сил та небажанням надати територіальній громаді м. Києва можливість вільно та безпосередньо обрати гарантовані ст. 140 Конституції України органи місцевого самоврядування, суддями Конституційного Суду України було завідомо та з кричущим порушенням норм процесуального та матеріального права прийняте вищезазначене незаконне рішення.
Висновок щодо порушення суддями Конституційного Суду України, які ухвалили рішення від 29.05.2013 р. норм матеріального та процесуального права наведений у окремих думках суддів Конституційного Суду України Бауліна Ю.В., Стецюка П.Б., Шишкіна В.І., Кампа В.М.
Вищезазначені судді Конституційного Суду України у доданих ними до рішення від 29.05.2013 р. окремих думках зазначають, що рішення від 29.05.2013 р. було ухвалено у порушення процедури прийняття рішень, визначеної ЗУ «Про Конституційний Суд України» та взагалі не стосується компетенції Конституційного Суду України, як органу конституційної юрисдикції.
Так, суддя Шишкін В.І. зазначає, що суб’єкт права на конституційне подання не визначив правової проблеми, вказаної у поданні, а також конкретного предмету тлумачення. Суддя Шишкін В.І. також вказує на те, що раніше Конституційний Суд України відмовляв у відкритті конституційного провадження у справах, вказуючи на таку підставу, як відсутність конкретного предмету тлумачення, і лише для даної справи з незрозумілих причин зробив виключення.
Таким чином, на думку судді Шишкіна В.І. у колегії суддів Конституційного Суду України не було законних підстав для відкриття конституційного провадження у справі за вказаним конституційним поданням, а в Конституційного Суду України – для його розгляду по суті, тобто провадження у справі мало б бути припинене згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України».
Аналогічна позиція у своїй окремій думці висловлена суддею Конституційного Суду України Стецюком Б.П.: «Отже, підстав для відкриття конституційного провадження у цій справі не було». Окрім того, суддею Конституційного Суду України Стецюком Б.П. також наголошується на тому, що у подібних випадках Конституційний Суд України відмовляв у відкритті конституційного провадження у зв’язку з відсутністю конкретного предмету тлумачення.
У тому що, дійсно, Конституційний Суд України, у подібних справах відмовляв у відкритті конституційного провадження суб’єктам конституційного подання і конституційного звернення можна переконатись, ознайомившись з ухвалами КСУ від 23 грудня 2009 року № 65-у/2009, від 5 липня 2011 року № 25-у/2011, від 11 грудня 2012 року № 33-у/2012, від 18 грудня 2012 року № 35-у/2012, від 20 лютого 2013 року № 6-у/2013, від 16 квітня 2013 року № 13-у/2013.
Таким чином, суддями Конституційного Суду України було свідомо протиправно відкрито конституційне провадження у справі № 1/11-2013 з метою прийняття завідомо неправосудного рішення, яке унеможливить проведення в строк, визначений Конституцією України і законами України, виборів Київського міського голови та Київської міської ради.
Не вдаючись до конституційно-правових тонкощів тлумачення окремих положень Конституції України, необхідно зазначити, що завідома незаконність та неконституційність рішення КСУ від 29.05.2013 р. полягає у наступному:
Відповідно до ст. 141 Конституції України, строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах становить п’ять років. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить 5 років.
Як, справедливо зазначає суддя Конституційного Суду України Стецюк Б.П., цим строком (п’ять років) означена періодичність проведення чергових виборів до органів місцевого самоврядування (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини). З вищевикладеного випливає, що граничною (верхньою) межею строку повноважень місцевих рад та сільського, селищного, міського голови є п’ять років і ніхто, крім самого конституцієдавця, змінити цю норму не може.
За таких обставин продовження строку повноважень місцевих рад та сільських, селищних, міських голів понад конституційно встановлену граничну (верхню) межу інакше‚ ніж шляхом внесення змін до Основного Закону держави, буде прямим порушенням останнього.
І порушенням не тільки самої норми про п’ятирічний строк повноважень місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (статті 136, 141 Конституції України), а й тих конституційних приписів, які визначають засади конституційного ладу держави, – частини другої статті 5 («Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування»), статті 7 («В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування»). Крім того, порушено буде і конституційні положення, які закріплюють права та свободи громадян України, зокрема право «вільно обирати і бути обраним до органів місцевого самоврядування» (частина перша статті 38 Конституції).
Суддя Конституційного Суду України Шишкін В.І. щодо прийнятого Конституційним Судом України рішення зазначає: «Зміст Рішення недвозначно спонукає до висновку, що своїм актом Конституційний Суд України фактично встановив радам, які були обрані на позачергових виборах до змін, внесених у Конституцію України на підставі Закону України від 1 лютого 2011 року № 2952–VІ, значно більший строк легітимності, ніж п’ять років (наприклад, Київській міській раді – понад сім років).
Проте, в Конституції України, інших законах, зокрема й у їхніх перехідних положеннях стосовно реалізації цих змін до Конституції України не зазначено, що строк повноважень тих місцевих рад, які були обрані на позачергових виборах, може перевищувати граничний строк їх легітимності – п’ять років – навіть за певних виключних обставин. До того ж, посилаючись на пункт 20 частини першої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в абзаці другому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення зазначив, що організація і порядок проведення виборів визначаються виключно законами України.
Однак у чинних законах навіть натяку немає на можливість хоча б одноразового відступу від загальних правил і не передбачено, що строк повноважень якоїсь із місцевих рад чи голови населеного пункту може бути продовжений і значно перевищувати встановлений у Конституції України (стаття 141) п’ятирічний строк легітимності».
Вищезазначені доводи, викладені у окремих думках суддів Конституційного Суду України Стецюка Б.П. і Шишкіна В.І. є очевидними і зрозумілими навіть для людини, що не має юридичної освіти, а тому незаконність прийнятого Конституційним Судом України рішення у справі №1/11-2013, а також грубе порушення процедури прийняття даного рішення свідчить про те, що суддями Конституційного Суду України було прийнято завідомо незаконне рішення, наслідком якого стала узурпація влади у м. Києві Київською міською радою, строк повноважень якої сплив 02.06.2013 р. Таким чином, внаслідок завідомо неправового і неконституційного рішення КСУ від 29.05.2013 р. більш як 2, 5 мільйони мешканців столиці України позбавлені права конституційного права вільно обирати органи місцевого самоврядування.
Наслідком протиправного рішення Конституційного Суду України від 29.05.2013 р. стала узурпація влади у м. Києві особами, які ніколи не обирались киянами (А.Попов, голова Київської міської державної адміністрації), або строк повноважень яких закінчився (в.о. Київського міського голови Герега Г.В., депутати Київської міської ради шостого скликання) і які протиправно займають посади в органах місцевого самоуправління.
Очевидно, що прийняте суддями Конституційного Суду України протиправне рішення продиктоване низьким рівнем суспільної підтримки провладних політичних сил в м. Києві, які, у випадку проведення виборів можуть втратити владу в столиці України. У зв’язку з цим необхідно знайти і покарати замовників даного неправосудного рішення, направленого на узурпацію влади в м. Києві.
Таким чином, прошу відкрити кримінальне провадження і притягнути до кримінальної відповідальності суддів Конституційного Суду України Головіна Анатолія Сергійовича, Бринцева Василя Дмитровича, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Винокурова Сергія Маркіяновича, Гультая Михайла Мирославовича, Запорожця Михайла Петровича, Литвинова Олександра Миколайовича, Маркуш Марію Андріївну, Овчаренка Вячеслава Андрійовича, Пасенюка Олександра Михайловича, Сергейчука Олега Анатолійовича, Тупицького Олександра Миколайовича, Шаптало Наталю Костянтинівну до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 375 КК України, а саме постановлення суддями завідомо неправосудного рішення від 29.05.2013 р. у справі за №1/11-2013.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 214 КПК, ст.375 КК України,
ПРОШУ:
1. Відкрити кримінальне провадження відносно суддів Конституційного Суду України Головіна Анатолія Сергійовича, Бринцева Василя Дмитровича, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Винокурова Сергія Маркіяновича, Гультая Михайла Мирославовича, Запорожця Михайла Петровича, Литвинова Олександра Миколайовича, Маркуш Марії Андріївни, Овчаренка Вячеслава Андрійовича, Пасенюка Олександра Михайловича, Сергейчука Олега Анатолійовича, Тупицького Олександра Миколайовича, Шаптало Наталії Костянтинівни за ч. 2 ст. 375 КК України у зв’язку з винесенням ними завідомо незаконного рішення від 29.05.2013 р. у справі № 1/11-2013 за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 136, частини третьої статті 141 Конституції України, абзацу першого частини другої статті 14 Закону України
«Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».
2. Повідомити мене про прийняте Вами рішення.
___.___.2013 р. Іванов І.І.