в продовження тем про супермаркети
В жовтні вже минулого року, я випадково став свідком одного неприємного випадку. Проходячи повз магазин "АТБ", побачив як охорона магазина звинувачує жінку в крадіжці та намагається її затримати. Думаючи про те, чим я можу допомогти жінці, мені прийшло в голову декілька ідей:
1) Захистити її від охорони та можливо стати захисником злочинця.
2) Викликати міліцію.
3) Зняти це на відео та, в разі якщо б жінка звернулася до суду, допомогти її цим відео виграти суд та наказати винних.
Жодним з варіантів я так і не скористався. Лізти в "драку" - дурість, бо я не знаю чи дійсно вона невинувата. Викликати міліцію - охоронець викликав, тож сенсу немає. Знімати на відео - розрядився телефон.
Дочекавшись охорону, яка приїхала невідомо на чому, я пішов до дому, бо було прохолодно і все вже скінчилося. Йдучи до дому, я зрозумів, що не тільки в МВС набирають людей з певними недоліками в роботі мозку.
Вдома, знайшов сайт "АТБ" та написав їм лист наступного змісту.
В листі я не вказав, що жінка декілька разів падала і було враження, що вона втратила свідомість та те, що неодноразово їй майже затискали пальці рук в дверях.
На мій великий подив, вже наступного дня мені подзвонили з гарячої лінії "АТБ". Нічого конкретного мені не сказали, задавали питання, відповіді на які я дав ще в листі. Письмову (електронну) відповідь, я чекаю і досі.
Окрім листа в "АТБ", з місця подій я писав журналісту, який на жаль був зайнятий і в ЗМІ цей випадок так і не потрапив (або потрапив, а я про це просто не знаю).
Після цього випадку, я став більш пильним в магазинах "АТБ".
Минув час і якось ця історія забулася, я б про неї і не згадав би взагалі, як би не те, що трапилося знову. Той самий журналіст, дав мені посилання на свою нову публікацію в "ЖЖ".
"До нашої редакції звернулася розплакана жінка. Вона сходила до супермаркету АТБ купити сирків, її звинуватили у крадіжці, співробітники кричали їй навздогін "Воровка!", потім викликали міліцію, обшукували на вулиці, але нічого не знайшли. На прощання сказали жінці: "Ну что ж, извините". - пише Олексій Ладика.
Його публікація, також має відео, де жінка (потерпіла) розповідає все в деталях.
Я, наприклад, своїй матері вже розповів, що робити в таких ситуаціях, та дуже сподіваюся, що те, що я їй розповів, їй ніколи не знадобиться!