http://infoporn.org.ua/materials/articl ... _DTP/54293Від редакції: Без сумнівів, таких випадків в Україні чимало: коли винуватцем ДТП є син високопосадовця, правоохоронці роблять винним не його, а постраждалого. До редакції Інфопорну потрапив лист матері одного з таких постраждалих - до вашої уваги її розповідь про те, як діють міліція та суди у таких ситуаціях. Ми впевнені - в кожному такому випадку лише увага ЗМІ та активна участь громадян можуть зупинити нахабство правоохоронців.
*****
20 жовтня, по дорозі додому (дім по вул. Тарасівській) мій син Арсен Бурлачук потрапив у тяжку автомобільну аварію, що сталася на перехресті вулиць Саксаганського та Тарасівської близько 17.15 вечора.
Щойно він виїхав на перехрестя на зелений сигнал світлофора на автомобілі Міцубісі Лансер 2.0 Спорт (2006 р.), продовжуючи рух з вулиці Жилянської на швидкості близько 50 км на годину, як на швидкості близько 110 км на год справа в нього врізався Мерседес-Бенц МЛ350, що їхав по вул. Саксаганського на червоне світло. За рулем автомобіля Мерседес-Бенц МЛ350 (АА0777РІ, 2012 р.) був 19-літній Роман Симонов, племінник Міністра АПК Миколи Присяжнюка та син Вадима Симонова, заступника Голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, начальника Головної Держінспекції по карантину рослин.
Мій син мало не загинув - його врятували долі секунди та сантиметри. Від страшного удару справа син отримав закриту черепно-мозгову травму та сильний струс могзу, з втратою свідомості та пам'яті, його автомобіль відкинуло на 13 м по руху Мерседеса, розвернувши на 270 градусів. При цьому автомобілі зіткнулись вдруге своїми задніми частинами.
Роман Симонов не постраждав. Міцубісі Лансер відновленню не підлягає.
Карета швидкої допомоги відвезла мого сина в клінічну лікарню по вул. Братиславська, 3. А в той час команда підтримки Романа Симонова - інші Мерседеси, які негайно приїхали на місце події, якісь люди з охороною та з пачками доларів - вирішили всю справу в той же день, відкрито купуючи свідків та тиснучи на ДАІ.
Мій син був у важкому стані і тиждень знаходився у відділенні нейро-хірургії. А коли виписався, то дізнався, що, виявляється, це він іхав на швидкості 110 км на год на червоне світло. Інспектор дізнання не перевірив покази водіїв, не провів оцінки доказів та показів свідків, не витребував схеми роботи світлофорів, не провів експертних досліджень, не направив постраждалого на медичну експертизу для встановлення ступеню тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, а виніс Постанову фактично лише на підставі свідчень Романа Симонова. Крім того, Постанова була винесена 26 жовтня, а у верхньому правому куті вказана дата її затвердження начальником Голосіївського РУ ГУМВС України - 21 жовтня...
Я змогла зайнятися пошуком свідків та відеозаписів лише після того, як минула загроза життю та здоров'ю мого сина - з 31 жовтня. В той час, коли він ще протягом трьох тижнів продовжував лікування амбулаторно по місцю проживання, мені вдалось завдяки Фейсбуку та Інтернету знайти шістьох свідків (п'ятеро з них живуть чи працюють в будинках на перехресті, шостий - водій автомобіля, що їхав за автомобілем мого сина), та відеозаписи камер зовнішнього спостереження банків на перехресті вул. Саксаганського і Тарасівської, з допомогою яких вдалось повністю встановити, що мій син їхав на зелене світло.
Адвокат, який веде нашу справу з 01 листопада, написав скаргу в Прокуратуру і отримав інформацію, що Прокуратура задовільнила цю скаргу, направивши справу на дорозслідування. Тим не менше, письмової відповіді з Прокуратури наш адвокат так на сьогодні і не тримав, і засідання суду було призначено спочатку на 16 листопада (не відбулося через відсутність сторони Романа Симонова), потім на 23 листопада (перенесено на два тижні по телеграмі на прохання сторони Романа Симонова).
Перше засідання суду Голосіївського району відбулось у п'ятницю, 7 грудня. З боку Романа Симонова було три лжесвідки, які нібито відгукнулись на об'яву на стовпі 25 жовтня - два азербайджанці-дзюдоїсти та водій автомобіля ВАЗ, яких реально не було на місці події, і яких немає на відеозаписах! Друге – і останнє - засідання суду відбулось у понеділок, 10 грудня. Крім цих трьох лжесвідків, з боку Романа Симонова в матеріалах справи є ще три - два підлітки 13 років, які бачили наслідки аварії 20 жовтня, та жінка (яка нібито зателефонувала по об'яві на стовпі 25 жовтня), яка, за її свідченнями, стояла на перехресті під час аварії. ЇЇ також немає на відеозаписі перехрестя! Ці три свідки взагалі не прийшли на засідання суду ні 07 грудня, ні 10 грудня.
З боку мого сина, на засідання суду прийшло чотири свідки, в тому числі було надано відеозаписи та інші матеріали, які реально не були прийняті до уваги суддею Н.П. Чередніченко.
Постанова суду була винесена в день другого засідання 10 грудня - знову-таки лише на підставі неправдивих свідчень Романа Симонова та його трьох лжесвідків.
Зараз ми готуємось до апеляції (останній строк подачі апеляції – в четвер, 20 грудня), але розуміємо, що без допомоги ЗМІ цей бандитизм на вулицях та в суді не зупинити.
По цьому лінку можна побачити фрагменти відеозаписів по ДТП 20 жовтня, синхронізовані у хронологічному порядку.
У нас є всі необхідні матеріали для того, щоб довести, що мій син їхав на зелене світло, всі вони були подані в суд, але повністю проігноровані суддею Н.П.Чередніченко. Потрібно якомога швидше, до апеляційного суду, подати ці матеріали на телебачення та в пресу. Чи зможете допомогти мені у цій складній і, на жаль, такій характерній для нашої країни у ці часи справі? Буду щиро вдячна за допомогу! Любомира