Історія. Від найдавніших часів до наших днів. 1985 рік. Закінчивши курси "ДОСААФ", отримав молодий допризовник водійське посвідчення категорій "В" та "С". І талон попереджень отримав до посвідчення, як і годиться... Але за понад чверть століття так і не трапилось нагоди скористатись "правом керування транспортними засобами" через банальну відсутність у власності тих самих транспортних засобів. Так би й пішла в небуття маленька червона книжечка з вкладишем, якби не загітував я того чоловіка до мандрівок автомобілем. Купив він машинку, почав їздити. До речі, побачивши як він після такого часового проміжку сів за кермо та поїхав, я проникнувся повагою до досаафовських методів навчання водіїв! Тепер зав'язка історії. Якось зимою, на КП, що на вулиці Богатирській в Києві, зупиняє його машину прапорщик ДАІ і, перевіривши документи, заявляє, що талон попереджень старого зразка, а відтак документи не в порядку і треба забирати авто на штрафмайданчик... Після нетривалої суперечки інспектор таки віддав документи і на тому розійшлись. Бо й справді: ні в "правах", ні в талоні термін дії не вказаний. Приблизно через півроку, на тому самому КП, мабуть той самий прапорщик складає протокол про порушення п.2.1 ПДР: "Керування без талону до посвідчення водія". Штраф 450 грн. В протоколі мій друг зазначив, що талон має та для перевірки надав. Бо інспектор просто написав про відсутність талона: мовляв, той, що є - то вже не талон, отже талону нема. Заходились ми судитись з державою. З цього моменту буду розповідати від свого імені, так як всі позови та інші "цидули" складав я - на відміну від мого друга, в мене є хоч якийсь досвід цього. 1. Склав адміністративний позов до райсуду "про визнання дій посадової особи неправомірними та визнання постанови недійсною". Позов складений належним чином. Аналогічний позов в мене прийняли до розгляду без будь-яких застережень. Правда, в іншому суді. Відіслав рекомендованим листом з повідомленням. 2. Отримали у відповідь Ухвалу суду, яка відразу пробудила в пам'яті вислів Жванецького - "запустим дурочку"... Нам пропонувалось виправити наступні недоліки: в позові нема номерів телефонів та адрес електронних засобів звязку (якщо такі відомі) відповідача та третьої сторони; чітко викласти позовні вимоги; надати копію квитанції про сплату судового збору. 3. Переписав позов, вказавши телефони відділу ДАІ та управління ДАІ і спробувавши ще більш зрозуміло написати фразу "прошу суд визнати постанову недійсною". В супровідному листі зазначив, що імейли прапорщика та його керівників мені невідомі, а копію квитанції як не давав, так і не дам, бо подібні позови звільнені від сплати судового мита згідно закону, про що було зазначено ще в першому "варіанті". Відіслав рекомендованим листом з повідомленням. 4. Знову приходить ухвала, де говориться, що "у вказаний термін недоліки усунуті не були, тому справа лишається без руху, всі матеріали повертаються позивачу і можна подавати апеляцію у визначений термін"... На цьому етапі я, на жаль, не витримав ритм судових перегонів. Ніде правди діти: не знаючи досконало всіх тонкощів "обряду" судочинства, заходився складати скаргу та шукати адресу апеляційного суду і тільки згодом дізнався, що з першу треба подати заяву, потім саму скаргу і все це слати не в апеляційний суд, а в той же районний. А вже райсуд збирає все до купи і надсилає до апеляційного... Доки почав в цьому розбиратись, пройшли визначені терміни. У пошуках правди. Вирішив спробувати зайти з іншого кінця та встановити "інші важливі обставини", які б дали змогу знову розлядати справу у суді. Готуючи адмінпозов, перечитав силу-силенну нормативних актів та законів. На результаті своїх досліджень і грунтував позов: Закон "Про дорожній рух" говорить, що встановлення та скасування зразків національних документів у сфері дорожнього руху знаходиться в компетенції Кабміну. З 1985 року Кабмін кілька разів затверджував своїми постановами нові зразки "прав", талонів, техпаспортів. Проте жодна з цих постанов не містить тверджень про скасування чи обов'язкову заміну документів старого зразка. Дай, думаю, спитаю у компетентних установ чи вважається чинним талон зразка 85 року. Написав запит до Департаменту ДАІ. Через три тижні отримав відповідь, що "згідно наказу МВС від 02.04.94 №166 затверджено новий зразок талону... а тому дії працівника ДАІ, який наклав штраф, є правомірними"! Хоч кілка на голові теши! По-перше, це трохи не компетенція МВС - в даному випадку вони лише втілюють в життя поставу Кабміну. По-друге, навіть в цьому наказі написано: "п.7 Обмін талону до посвідчення водія на новий проводиться: - при заміні посвідчення водія; - у випадку, коли він непридатний для користування; - при відсутності вільних рядків для обліку порушень Правил, а також місця для записів про вилучення посвідчення водія."
Стаття 19 Конституції України говорить, що "ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством." От я і шукаю хоч який-небудь законодавчий акт, який припиняє дію талону попереджень старого зразка... Наразі працюю над новим зверненням до Департаменту ДАІ. Про результати звітуватиму в цій темі.
До модераторів: сподіваюсь, що розмістив цю тему у відповідному розділі. Якщо ні, то вибачте і перемістіть туди, де б вона мала бути.
|