Здравствуйте форумчане!!! написал админ иск "по визиру" хочется услышать Ваше мнение, замечания и критики по существу. ЗАРАНЕЕ БЛАГОДАРЕН!
Адміністративна позовна заява про визнання дій інспектора ДАІ незаконними та скасування постанови серія СЕ1 № 107080 від 28. 02. 2013 по справі про адміністративне правопорушення
28. 02. 2013 року о 14 годині 20 хвилин керуючи автомобілем Subaru Tribeca державний номер АН 6102 НА у м. Слов’янську, мене було зупинено працівником ДАІ Лазуренко Олександром Василійовичем, який вказав, що я порушила п. 12.4 Правил дорожнього руху України, тобто перевищила швидкість руху. Я пояснила, що не вчиняла даного порушення Правил дорожнього руху України, однак на мене було складено протокол – серія АА2 № 607861. Далі інспектор ДПС виніс постанову – серія СЕ1 № 107080 про притягнення мене до адміністративної відповідальності за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. З зазначеною постановою не згодна та вважаю її незаконною з наступних підстав. У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Статтею 19 КАС встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Так, відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступень його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність. Але як вбачається з матеріалів, складених відповідачем, ці обставини не враховувались. Данні про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності досліджена не була. А постанову винесено без урахувань вимог ст.ст. 34-35 КУпАП. Крім того, в порушення ст. 278 КУпАП не проведено підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме посадовою особою не вирішено, чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Але вимоги цієї статті також не виконані. Звертаю увагу на те, що мене було зупинено о 14 год 10 хв,, протокол складений о 14.20, а розгляд справи було призначено на 14 год. 25 хв. цього-ж дня, що є грубим порушенням процедури. Це фактично позбавило мене можливості скористатися своїм правом на захист та юридичну допомогу. Це є прямим порушенням вимог ст. 268 Кодексу України про Адміністративні правопорушення. Також вважаю, що відповідач грубо порушив процесуальний порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ст. 279 КУпАП України ), інспектор ДПС ВДАЇ м. Слов’янськ Лазуренко , не оголосив, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, не роз’яснив мої права і обов’язки, не оголосив протокол про адміністративне правопорушення, не заслухав осіб, які беруть участь у розгляді справи, не дослідив докази і не надав мені можливості заявити жодних клопотань. Мені не були роз'яснені права та обов’язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Зі мною в автомобілі знаходилась моя подруга (П.І.Б), яку я просила залучити як свідка. Інспектор проігнорував моє клопотання. На моє прохання показати мені документи які свідчать про законність застосування вимірювального приладу мені було відмовлено. У відповідності до ст. ст. 10-15 Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність ”, на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Зазначена норма закону кореспондує із вимогами п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), відповідно до якого забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якої минув (термін дії – 1 рік). З цього випливає, що ВШ «Візир», якраз і відноситься до тієї самої категорії приладів (вимірювальної техніки), яка відповідно до закону повинна мати дозвільні документи для використання в Україні, оскільки дані приладу слугують доказами у справах про адміністративні правопорушення. Згідно ст. 14-1 КУпАП, яка однозначно говорить про те що, фіксація та винесення постанови відносно власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автоматичному режимі. Оскільки адміністративно-процесуальне законодавство не конкретизує поняття автоматичного режиму роботи приладу, можливо звернутися до формально-логічного тлумачення цього поняття, відповідно до якого, автоматичним – є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини. Прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксацій порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото – кіно – або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. За інших умов, така фіксація не відповідає вимогам закону. У підтвердження того факту що вказаний прилад «Візир» не є засобом автоматичної фіксації, є інструкція до цього приладу. Вказана інструкція може бути надана судові представником відповідача. В розділі 2 вищевказаної інструкції «Основні технічні характеристики», чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний але ніяк не автоматичний. Внаслідок порушення вищезазначених норм чинного законодавства були грубо порушенні мої конституційні права, та норми КУпАП, у зв’язку з чим постанову не можна вважати законною. Відповідно ст. 33 КАС України прошу надіслати мені повістку рекомендованою кореспонденцією – листом, у зв’язку з тим, що я працюю і мені треба заздалегідь знати про дату і час розгляду справи.
|