Написала заявление. За пример взяла то, что написал Пешеход (большое спасибо!) и аналогичное заявление из случая с Русланом.
Поругайте, что добавить и что убрать. И еще вопрос - заявление нести лично и в прокуратуре регистрировать?
Цитата:
До прокуратури міста Львова
79005, м. Львів, вул. Богомольця, 9
Тел. (032) 2550907
гр.
79011,
063-
Заява про злочин
Ця заява подана в порядку ст. 95 КПК України, яка надає право громадянину повідомити органи прокуратури про вчинений злочину.
Суть справи –
17.01.2011р. близько 18.30 я поверталась з роботи в напрямку до свого місця проживання. Близько 18.45 я рухалася площею Івана Франка, де помітила автомобіль ВАЗ, номерний знак 0221, кольорографічні знаки якого співпадають з такими для автомобілів ДПС. Цей автомобіль стояв із порушенням п.п. 15.10 (в) Правил дорожнього руху (далі - ПДР). Разом із тим, інспектори ДПС зупинили три автомобілі з порушенням вимог занку 3.34 «Зупинку заборонено».
З метою припинення порушень та забезепечення безпеки дорожнього руху я зупинилась та підійшла до працівників ДПС з проханням припинити незаконну діяльність та забезпечити виконання вимог чинного законодавства в сфері безпеки дорожнього руху. Всі свої я дії намагалася фіксувати на відеокамеру, зйомки з якої надаю в додатку на компакт-диску.
Коли я звернулася до інспектора, який на той момент сидів в патрульному автомобілі, з тим, що патрульний автомобіль припаркований з порушенням ПДР 15.10-в, інспектор різко відповів що ніякого правопорушення немає,міряйте собі від бардюра,та різко зачинив дверку автомобілю. Одразу після цього мене покликав інший інспектор, який представився як молодший сержант, але не предявив свого службового посвідчення, тому інші дані про нього мені невідомі. Він сказав, що я можу йому задавати питання та почав мене питати чи складається на мене протокол, хто я та повідомив, що 2 попередніх інспектори заняті у зв‘язку з тим, що складають протоколи на водіїв. Я неодноразово йому наголосила, що іх патрульний автомобіль стоїть з порушенням ПДР, в зоні дії 3.34 «Зупинку заборонено». Даний працівник ДПС сказав також, що його знімати на відеокамеру заборонено. Однак маючи з собою відповідь з Департаменту ДАІ про те, що відеозйомка працівників ДАЇ при несенні ними служби та місць несення служби не заборонена, я була змушена йому зачитати витяг з цієї відповіді. Подив викликає той факт, що мені, як громадянці України, потрібно було доводити законність своїх дій працівнику ДПС, який знаходився на службі, пройшов інструктаж перед виходом на службу щодо дотримання Законності та неухильного забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина, поваги до честі та гідності кожної особи, формування в населення впевненості у спроможності міліції виконувати покладені на неї завдання, забезпечення належного стану дисципліни та законності в діяльності ОВС, упередження фактів протиправних дій з боку працівників міліції. Очевидно, що ці постулати були цілком проігноровані даним працівником ДАІ. Продовживши спілкування з молодшим сержантом я неодноразово наголошувала на тому, аби він припинив порушення ПДР, щоб не зупиняли інших водіїв, змушуючи їх тим самим також порушувати ПДР, але мої доводи ніхто не хотів чути. Далі, як можна бачити на відео, з патрульного автомобілю працівник ДПС, який в ньому знаходився, відкрив дверку і сказав: «Бери рулетку та міряй». Звісно таке ставлення мене просто обурило – те, як працівник міліції може так собі дозволити розмовляти та припускатися такого тону в спілкування з громадянами, наводить на думку, що керівники даного інспектора взагалі не проводять серед своїх підлеглих виховну роботу в частині спілкування з громадянами в образливому, зверхньому тоні, не вчать їх дотримуватися законності при виконанні службових обовязків та елементарної поваги до жінки. Цей інспектор, в якого я також попросила представитися, декілька разів вимагав від мене посвідчення особи, але я пояснила, що є громадяною України, що мою особу може підтвердити свідок ----П.С. Про будь які підозри щодо мене даний інспектор не заявляв, однак єдиною підставою для перевірки документів працівниками міліції є лише підозра у скоєнні правлопорушення згідно п.2 ст. 11 Закону України «Про міліцію». Прошу зауважити, що при собі у мене був паспорт, який я витягла із сумки, аби не продовжувати зайву суперечку. Глянувши на документ, але не перевіряючи його, інспектор ДПС на кілька секунд продемонстрував мені службове посвідчення на ім‘я Гармаша Івана Івановича, але я не встигла повністю із ним ознайомитися, а саме подивитися посаду інспектора та переконатися у тому, що посвідчення дійсне Через це я попросила ще раз показати його,на що отримала відмову. Далі сталося те, від чого мені і досі моторошно згадувати і чого я аж ніяк не очікувала від людини в міліцейській формі, яка покликана насамперед захищати мої права,та дотримуватися законності в своїх діяхю Інспектор Гармаш І.І. вирвав з моїх рук відеокамеру, застосувавши до мене фізичну силу. Грубо вириваючи відеокамеру, інспектор пошкодив об‘єктив, про що я зрозуміла з характерного хрустіння. При цьому інспектор грубо схопив мене за рукав та штовхав до того моменту, поки свідок ---- П.С. не відтянув мене від нього. Свідок ---- П.С. на моє прохання 2 рази намагався подзвонити на 102 і викликати наряд міліції, щоб мене захистили від протиправних дій працівників ДПС. Однак після переадресації оператора на чергового, той с свою чергу кидав трубку. Колега Гармаша пропонував мені проїхати з ними до відділку міліції.Красномовним є також той факт, що цей колега, з яким я спілкувалася на початку відео, не перешкодив молодшому сержанту Гармашу чинити протиправні дії відносно мене, не захистив мене від фізичного насилля. Я продовжувала знімати все що відбувалося вже на мобільний телефон, так як відеокамеру у мене відібрав Гармаш І.І. Як чути з відео, запис якого далі йшов з невідомого мені місця, ймовірно з кишені, я вимагала повернути мені відеокамеру. Той факт, що голос інспектора чути набагато краще, ніж мій, власне і свідчить про те, що камеру у мене відібрали.
Все, що відбувалося далі можна зрозуміти із відео, знятого мною на мобільний телефон. Інспектор Гармаш І.І. спробував у мене відібрати ще й мобільний телефон. Свідок ---- П.С. зателефонував у телефон довіри ДАІ. За цим дзвінком до нас вирушила ще один екіпаж ДПС. Почувши це, колега Гармаша повернув мені відеокамеру, витягнувши її з патрульної машини. Власне тоді я переконалася, що моє припущення, що інспектор Гармаш І.І. зламав камеру, віриваючи її з рук, є вірним – об‘єктив камери був поламаний.
Дочекавшись викликаного екіпажу ДПС, я надала свої пояснення. Було вирішено їхати в райвідділок, оскільки інспектор Гармаш зявив, що буде складати якусь скаргу на мене, а я у свою чергу хотіла складати заяву на інспектора Гармаша І.І. у зв‘язку з перевищенням своїх службових обов‘язків. У райвідділі, вирівши, що мені необхідно скористатися юридичною допомогою, я ніяких заяв складати не стала, про що повідомила чергового райвідділу по вул. Мартовича, 2. В цей час інспектор Гармаш І.І. почав погрожувати мені затриманням та складанням протоколу за непокору міліції. Це мене вкрай здивувало, оскільки я ніякої непокори не чинила, а навпаки сама стала жертвою фізичного насилля. Оскільки ніякого протоколу про затримання не складалося, працівники райвідділу взагалі були відсутні на той момент, я припустила, що я не затримана і хотіла вийти до коридору. Аби прояснити ситуацію з працівниками райвідділу. Інспектор Гармаш І.І. та його колега фізично не дали мені цього зробити – один з них встав у дверях, а другий з куртку мене віддтянув. Далі прийшов один з працівників райвідділу, дані якого мені невідомі, та взяв у нас усні пояснення. Він пояснив мені, що я не затримана, та можу вільно пересуватись. Намагаючись вийти з райвідділу, я зустріла у дверях інспектора Гармаша І.І., який знову перешкоджав мені вийти. Лише після моєї усної скарги до працівника райвідділу, інспектор випустив мене. На вулиці обидвоє інсекторів перешкоджали мені далі рухатись, безпідставно вимагаючи у мене документи. Я пояснила їм, що я не затрмана, а одже можу вільно пересуватися і лише тоді мені вдалося піти.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про міліцію» застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції. Перевищення повноважень по застосуванню сили, в тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно ст. 13 Закону України «Про міліцію» працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, в тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов'язків.
В даному випадку не було жодної підстави для застосування працівником міліції фізичної сили по відношенню до мене, а тим більше присвоєння мого майна та нанесення йому шкоди. Крім того, в мою адресу висловлювались безпідставні звинувачення у непокорі міліції.
Вважаю. Що у таких діях працівників ДАІ містяться ознаки складу злочину за ст.ст. 365. 367 КК України.
На підставі вищескиладеного, керуючись с.94,95,97 КПК України,
ПРОШУ:
Порушити кримінальну справу та надати копію прийнтяої постанови.
20.01.2011р. ----- О.І.
Додатки:
Компакт-диск з відеозаписами (1 шт.)