Доброго здоровья, уважаемые форумчане! Обращаюсь к вам за советом.
Суть дела: 3.12.11 около 7-45 на 11 км автодороги Херсон - Джанкой, перед постом Гаи знаки ограничивают скорость до 50 км/ч (без проведения рем.работ), еду 70, останавливает инспектор:- бла бла бла, превысили на 28 км/ч, вот прибор Радис показал, посему позолоти ручку, дорогой! Суть полуторачасовой дискуссии свелась к аргументам: скорость не моя, знаки установлены не законно, ручки "шаловливые" не золотим принципиально! Посему получаю протокол и постонову на руки, и верхнюю планку по статье 340 грн за принципиальность.
8.12.11 иск направил в суд ( текст приложу ниже), думаю на 99.9% дело выиграю. Готовлю материал на подачу иска по материальному и моральному ущербу, ну и дисциплинарку на инспектора обидчика.С этим я справлюсь.
Венцом своих действий хочу видеть демонтированные знаки возле этой кормушки (пардон поста) Гаи. Как это грамотно сделать?
До Кіровського районного суду м. Донецька
Адреса:
83095, м. Донецьк, вул. Юності, 22
Контакти:
(0622) 77-06-85
[email protected]kr.dn.court.gov.ua
Позивач:
XXXXXXXXXXX
Відповідач 1:
УДАI УМВС України в Херсонськiй областi
Адреса:
вул.Сенявiна, 128, м.Херсон, 73034
Контакти:
(0552)43-25-35, 43-25-36
інші засоби зв’язку невідом
Відповідач 1:
інспектор ДПС роти ДПС м. Херсон
прапорщик міліції Карпенко Дмитро Вікторович.
Адреса:
вул.Сенявiна, 128, м.Херсон, 73034
Контакти:
(0552)43-25-35, 43-25-36
інші засоби зв’язку невідом
ПОЗОВНА ЗАЯВА
про скасування постанови серія ВТ1 ххх від 03.12.2011р. року в справі про адміністративне правопорушення
Цей позов підлягає розгляду у судах на підставі ст..288 ч.3 КпАП України, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (порівнянного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.
Я, XXXXXXXXX, 03.12.2011р. рухався на власному автомобілі XXXXXXXXX по автомобтльній дорозі Херсон-Джанкой. На 11 км вищевказанної дороги близько 07г 45хв був зупинений посадовою особою відповідача – інспектором ДПС м.Херсон прапорщіком міліції Карпенко Дмитро Вікторовичем (далі інспектора). Як виявилось причиною зупинки, за думкою інспектора та згідно з його слів за показниками приладу «Радіс» №2097, стало порушення мною вимог пункту 12.9 „б” Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 122 КУпАП. Вiдносно мене був складений протокол про адміністративне правопорушення від 03.12.2011р. ВТ1 №ххх, (далi протокол), та винесена постанова від 03.12.2011р. ВТ1 ххх (далi постанова), у справі про адміністративне правопорушення передбачаюча ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згiдно постанови я нiби-то перевищив встановлену ПДР швидкiсть руху на 28 км/год, а саме не виконав вимоги знаку обмеження швидкості 3.29, за що мене притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 340 гривень.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав.
По-перше, згідно пунка 12.10 Правил дорожного руху, додаткові обмеження швидкості руху можуть бути встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37.У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишені після їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху. Обов’язковим є встановлення дорожніх знаків 3.30 та 3.32 на відстані не більше ніж 2 кілометри від місця встановлення знака обмеження швидкості руху. Але ані попереджувальний знак 1.37, ані дорожні знаки 3.30 або 3.32 на вищезазначеній відстані встановлено не було, а також фактично ніяких дорожніх робіт також не проводилось.
По-друге, у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме моєму автомобілю. Фактично мені співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме мого автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряна швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від мого автомобіля.
При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, поряд із більшою швидкістю рухався автомобіль КІА Sportage.
Крім того, стаття 251 КУпАП встановлює перелік доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.
Зокрема, таким доказом згідно цієї статті Кодексу може бути показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як вбачається із Постанови, швидкість руху вимірювалась приладом «Радіс» №2097. Такий прилад не має функції фото - кінозйомки чи відеозапису. Таким чином, показання приладу «Радіс» №2097 не можуть бути належним доказом у справі. Фото-, кінозйомка чи відеозапис не проводились. Тому посилання посадовою особою у Постанові на ст.14-1 КУпАП України не відповідає обставинам по справі, оскільки фіксація порушення не проводилась.
По-третье, у відповідності до стст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Мені співробітником ДАІ, саме не було надано документу де містяться відомості про дату останньої повірки пристрою. За таких обставин данні приладу взагалі не можна використати в якості доказу по справі.
По-четверте, співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Окрім наведеного, слід зазначити, інспектор не роз’яснив мені права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП України, чим грубо порушив вимоги ч. 4 ст. 256 КУпАП України, та позбавив мене прав та можливостей вказаних в ст. 268 КупАП.
Хочу зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує мої права, передбачені ст.268 КпАП, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КпАП. Тобто, мене було визнано винним у вчиненні правопорушення ще до з’ясування всіх обставин, дослідження доказів. Під час винесення постанови інспектором не було прийнято до уваги, те що я на даний момент не працюю, і накладено максимальний розмір штрафу у розмірі 340 гривень, хоча відповідальність за дане правопорушення є від 255 до 340 гривень, чим порушено вимоги ст 33,34 КпАП, та наказу МВС 466 п 1.11.За таких умов мої права при такому розгляді справи грубо порушено.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівника відповідача були незаконними.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
Ст..288 КпАП прямо передбачає Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:
3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Враховуючи той факт, що у двох перших пунктах зазначеної норми постанови співробітника ДАІ не вказані, дана категорія справ прямо відноситься до тих, яка входить до компетенції безпосередньо судів.
За таких умов справа підлягає розгляду судами.
Вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанов Пленуму Верховного Суду України, а саме:
Від 11.06.2004 № 11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, яка передбачає:
3. Згідно зі ст. 245 КУпА суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
23.12.2005 № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті ”, яка передбачає:
24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6 КАС України, стст.287, 288 КпАП України,
ПРОШУ:
1. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
2. Витребувати в інспектора ДПС м.Херсон прапорщіком міліції Карпенко Дмитро Вікторовичем дозвільні документи на вимірювальний прилад «Радіс» №2097.
3. Визнати дії інспектора ДПС м. Херсон прапорщиком міліції Карпенко Дмитро Вікторовичем неправомірними , зазначену постанову у справі про адміністративне правопорушення визнати недійсною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене закрити, за відсутністю у моїх діях складу такого правопорушення.
4. Зобов’язати УДАI УМВС України в Херсонській області викреслити з відповідної бази даних запис про здійснення мною правопорушення, передбаченого ст..122, ч1.
„___”__________ 20__р. (Підпис)
Додатки:
1. Копія позовної заяви на 4-х аркушах – 3-и примірника;
2. Копії протоколу та постанови про адміністративне правопорушення на 3 аркушах – 3-и примірника.
3. Копія квитанції про сплату судового сбору
4. Фотографії 4 аркуша
5. Компакт-диск з фотографіями в електронному вигляді.